ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Технології — 18.08.20
    ТЕКСТ: Олеся Павлишин
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Зелена миля

    Електромобілі ‒ це вже не щось нове й незвичайне. На них можна легко доїхати з Києва до Львова чи Одеси і навіть подорожувати Карпатами, якщо грамотно спланувати поїздку. Але так було не завжди. Любов та Олена Артеменко були одними з перших власниць «тесли» в Україні й на собі відчули, як це ‒ їздити на електромобілі без необхідної інфраструктури. Тож вони вирішили проблему самостійно і стали співзасновницями додатку Go To-U для користування зарядними станціями. Куншт поговорив з ними про український і світовий ринок електрокарів, їхній додаток та розвиток мобільності.

    Почнімо з найпростішого. Як у вас виникла ідея створити Go To-U?

     

    Все почалося у 2014 році, коли ми привезли в Україну автомобіль Tesla Model S. Ми з самого початку були великими фанатами ідеї електромобілів і того, яким чином електромобільність може змінити чимало секторів нашого повсякденного життя. Це не просто новий засіб пересування, це ціла нова філософія розуміння того, як можна використовувати ресурси Землі.

     

    Насправді йдеться не тільки про самі ресурси, йдеться ще й про технології як такі. Нам зараз доступно набагато більше розумних рішень, ніж, наприклад, сто років тому. Але ми використовуємо зовсім незначний пласт знань, які має людство, зокрема у сфері транспорту. Нам дуже імпонує стосовно цього думка науковця Жака ФрескоЖак Фреско ‒ американський футуролог, промисловий дизайнер і соціальний інженер, який помер у віці 101 року у 2017-му.. Він казав, що в людства має бути політична воля почати змінювати свої життєві патерни і використовувати речі, які зроблять наше життя набагато якіснішим, безпечнішим, цікавішим, розумнішим тощо. Але цієї політичної волі немає. Все одно у пріоритеті бізнесу – заробляння грошей. Відповідно, немає бажання використовувати щось нове, бо це нові капіталовкладення. І через те, що ці великі компанії не хочуть втрачати на впровадженні інновацій, ми отримуємо застарілі рішення. 

     

    Електромобілі стали певним поштовхом. Зараз ми бачимо, що старі виробники справді дуже повільно приймають інновації в автомобільному світі. Бо для виробництва електромобілів їм треба повністю змінити лінію збірки машини, перенавчити велику кількість людей і, власне, перебудувати свої заводи, свою роботу. 

     

    Але старим виробникам все одно доводиться починати розробляти електромобілі. Чому, на вашу думку, вони це роблять, незважаючи на витрати? 

     

    Ще п’ять років тому, коли ми спілкувалися з відомими автовиробниками, вони розповідали, що це все міф, що електромобілі ніколи не будуть масовими на ринку. Це, можливо, смішний спосіб пересування на полі для гольфу, але не більше. 

     

    Було дуже багато міфів, які доводилося розвінчувати. Наприклад, що електромобіль не може їхати під гірку. Або що його не можна заряджати в дощ, і це взагалі небезпечно – їхати на електромобілі, коли йде дощ. Ще чули міф, наче випромінювання від батареї з електромобіля призводить до імпотенції. Зараз це просто смішно, це ж настільки нелогічно. Але коли все тільки починалося, деякі думки були дуже дивними. Напевно, це схоже на те, як зараз говорять про 5G і вишки, які нас опромінюють чи чіпують. Це все видається абсурдним. 

     

    Що змушувало великих автовиробників впроваджувати нові технології для електромобілів? По-перше, конкуренція. По-друге, регуляції ЄС щодо викидів СО2.1 Були великі дебати про те, що це неможливо – досягти таких показників, що цього ніяк не можна буде зробити в найближчі кілька років. Але насправді послідовність і політична воля в цьому аспекті стали великим тригером щодо впровадження нових технологій. 

     

    Чому ми привезли «теслу»? Ми розуміли, що такий електромобіль зможе привернути увагу людей до цієї технології й тим самим зможе збільшити темпи розвитку електромобільності. Не тільки розвитку «тесли», бо, звичайно, це дорогий автомобіль, який не всі можуть собі дозволити. Але і будь-якого електромобіля. Тому що «тесла» – як магніт, вона робить електромобілі популярними, бажаними. І далі вже всі купують ті електромобілі, які можуть. 

     

    Коли ми привезли електромобіль, у нас не було якогось плану, моделі, як ми це будемо монетизувати. Спершу ми робили презентації по країні. Просто показували електромобіль. Дозволяли людям посидіти за кермом, відповідали на запитання «А де ж тут мотор?», «Чому під капотом нічого немає, а є другий багажник (кабажник)?». У нас тоді не було жодної бізнес-моделі. Це була наша пасія, прагнення поділитися нашим захопленням. 

     

    Уже в процесі експлуатації електромобіля (ми їздили по Європі й в Україні) ми зрозуміли, що питання зарядної інфраструктури є критично важливим. Якщо на звичайному автомобілі можна заїхати на десять хвилин на заправку і поїхати далі, то у випадку з електромобілем суперважливо розуміти, що ти зможеш зарядитись, ніяких перешкод не буде, зарядка буде вільною, не потрібно буде додаткових RFID-картокRFID-картка ‒ пластикова карта з вбудованою радіочастотною міткою, які використовуються для ідентифікації. чи інших систем доступу, тому що не завжди можеш їх мати при собі. І це та проблема, з якою ми зіткнулися, подорожуючи Європою. В Європі інфраструктуру почали розбудовувати набагато раніше. Там ще з 2012–2013 років у деяких місцях встановили зарядні станції. Проблема була в тому, що майже всі зарядки вмикалися RFID-карткою, яку потрібно було отримати. Якщо ти подорожуєш між містами, то це та ще пригода. Потрібно замовити картку, вона надійде поштою. І в нас були такі ситуації, коли ми приїжджали в якийсь готель, забронювавши його саме через те, що в ньому є зарядна станція, а коли вже підходили до зарядки, то виявлялося, що потрібна була RFID-картка, яку треба замовити по факсу. Власне, відсутність цієї інфраструктури, яка б зробила перехід до нового транспорту простим, зрозумілим процесом, була надзвичайно великою перешкодою. 

     

    В Україні у 2014 році мережі зарядних станцій та й узагалі зарядок не було. Як можна було переконувати людей, що це хороший новий вид транспорту, якщо ми не могли знайти відповіді на питання, де заряджати електромобілі? Відповідь зводилася до таких порад: «Шукайте розетки, наприклад, у гаражі». Також виявилося, що в Україні мало заземлених розеток. А електромобіль має заряджатися безпечно й обов’язково використовувати заземлення.

     

    Відповідаючи на цю потребу, ми почали шукати варіанти впровадження і розвитку «розумної» інфраструктури. Ми знайшли виробника зарядних станцій у Європі, який мав дуже хорошу репутацію, і запропонували прогресивним бізнесам в Україні долучатися до співпраці. 

     

    Як ми бачили цю співпрацю? Ми розуміли, що побудувати мережу зарядних станцій за державний кошт абсолютно нереально. 2014 рік – це зовсім інші пріоритети, почалася війна. А ми намагаємося розповісти про технології в секторі транспорту. Тому ми вирішили, що приватний бізнес – це ті актори на ринку, які могли б долучитися до активної співпраці. Ми почали спілкуватися з ресторанами, готелями, пояснюючи, що встановлення зарядної станції на їхній території буде чудовим способом привернути увагу до популяризації електромобілів. Це вирішить питання розвитку базової інфраструктури буде мати ефект для їхнього закладу. Це чудова реклама. Якщо заклад показує, що він готовий приймати гостей на електромобілі й для цього встановлює якісну сертифіковану зарядну станцію, це означає, що заклад дбає про свого клієнта і надає найкращі послуги. Зарядка стає ще однією зручністю. Не сервісом, який він продає, а зручністю для свого лояльного клієнта. Так усе й почало працювати. Якщо заклад встановлює зарядку, користувачі сприймають це як хороший жест. Це наче в ресторані безкоштовно подають воду чи пригощають кавою на станціях СТО. Такий самий жест – встановлення безкоштовної зарядної станції. 

     

    Крок за кроком до нас почали долучатися дедалі більше бізнесів. І, напевно, найбільший проєкт реалізований у співпраці з мережею ОККО. Наприкінці 2014 року ОККО встановила понад 30 зарядних станцій по всій Україні. Тоді Tesla Club тільки зародився, нас підтримали кілька бізнесів (переважно рестораторів), які встановили зарядки в себе на парковці, щоб до них приїжджали люди на електромобілях. 

     

    Потім було багато інших бізнесів. Ми домовлялися щодо розвитку зарядних станцій для великих корпорацій, які думали про електрифікацію свого автопарку. Деякі міста до нас зверталися, щоб зрозуміти, як краще облаштовувати інфраструктуру на місці й відповідати потребам бізнесу. В цей час ми вже почали серйозніше займатися власне бізнесом у цьому напрямку, розпочали багато комерційних проєктів. Але до самої ідеї Go To-U прийшли у 2017 році. Беручи до уваги наш досвід як водіїв електромобілів, як людей, які безпосередньо займалися розвитком інфраструктури, ми вирішили, що насправді найважливішим елементом для розв’язання проблем на ринку буде створення цифрової інфраструктури зарядних пристроїв. Зараз ми кажемо, що Go To-U – це Digital Experience Platform, платформа, яка дає максимально зручний досвід використання інфраструктури. У нашому випадку основним елементом є надання можливості резервації зарядної станції. Тому що коли зарядок немає на кожному кроці, водії електромобілів повинні відчувати впевненість у тому, що вони зможуть зарядитися. Пришвидшена зарядка може займати більше ніж годину, тому дуже важливо дати можливість зарезервувати зарядну станцію. Так водії впевнені: коли вони приїдуть заряджатися, станція буде вільною, і тільки вони зможуть її ввімкнути. 

    Go To-U – це комплексне рішення для управління зарядними станціями, яке дає цей досвід для водіїв електромобілів – безперешкодно заряджатися, резервувати зарядні станції й послуги біля них.

    Як це відображається на нашому кінцевому продукті? З одного боку, це мобільний додаток, де водії можуть візуалізувати те, про що ми говоримо: побачити на мапі зарядні станції, дізнатися про послуги, якими можна скористатися в цьому місці, а також зарезервувати станцію. З іншого боку, це продукт для власників зарядних станцій, індивідуальний кабінет управління зарядними станціями, де власник станції може бачити статистику заряджань, статистику відвідувань, керувати станцією, а також мати безпосередній зв’язок з ком’юніті електромобілістів, наприклад, надсилаючи їм певні повідомлення, рекламуючи послуги свого бізнесу. 

     

    Чи помічаєте ви прогрес з 2014 року, розвиток спільноти електромобілістів, бажання користуватися електромобілями? 

     

    Так, однозначно. По-перше, Україна справді пішла вперед навіть відносно багатьох країн Східної Європи. Закони, які звільняють електромобілі від оподаткування – від ПДВ та від ввізного мита2 – дуже здешевили електромобілі і вирівняли ціну, порівнюючи з іншими електромобілями. Відповідно, люди почали ставитися до цього більш відкрито.

     

    В офіційних дилерів, як-от Renault, BMW, Hyundai, теж з’явилися електромобілі. Можна прийти в салон, сісти в автомобіль, спробувати, взяти його в кредит. Тобто вже немає передумов для стресу з цього боку. Але насправді один з найважливіших моментів – це інфраструктура. Ми вважаємо, що це наш великий вклад – розвиток інфраструктури, який дає поштовх і сигнал для багатьох бізнесів, що можна долучатися, не чекати, поки це відбудеться за рахунок державних коштів. Що можна активно брати участь у цьому. Прогрес однозначно є. 

     

    У 2014 році була «негласна» статистика, яку поширювали в ком’юніті електромобілістів. Вона прийшла з Норвегії. Ця статистика говорила про те, що одна публічна встановлена зарядна станція притягує до себе появу 200 нових електромобілів. Що це означає? Що людина, яка навіть не замислюється про електромобіль, йде повз публічну зарядну станцію, бачить її та розуміє, що соціум, культура, держава робить реальні кроки, щоб автомобілі стали частиною повсякденного життя, і вже з набагато спокійнішим серцем починає думати про перехід на такий новий вид транспорту. 

     

    Норвегія – це унікальний приклад, статистика, звичайно, може змінюватися від країни до країни. Але насправді цей реальний сигнал для кінцевого споживача дуже важливий. Зараз в Україні є понад 20 000 електромобілів.3 До прикладу, в Польщі – лише 10 000.4 Але Україна дуже навіть попереду, попри її економічний стан, війну й інші фактори, які не стимулюють людей купувати нові дорогі речі. Минулого року ми були на четвертому місці у світі з приросту електромобілів. 

     

    Щодо інфраструктури. Досі існує міф, що на електромобілі не доїдеш, наприклад, з Києва до Львова, Одеси, а тим більше – в Карпати. Це ще так чи зарядних станцій уже достатньо? 

     

    Уже доїдеш. Але це інновації, і до них, безумовно, треба звикати, вивчати їх. Люди часто думають такими патернами: якщо я зупинюся посеред поля і не буде зарядки, що робити? Але якщо ви зупинитеся посеред поля і у вас закінчиться бензин, то буде те саме. Це нічого не змінить. Звісно, краще просто не опинятися з порожнім баком, електричним чи неелектричним, посеред поля. 

     

    Натомість електромобіль можна попхати чи з’їхати з гірки, і батарея трішки зарядиться, – і можна буде проїхати ще кілька кілометрів. Але це екстрена ситуація. 

     

    На сьогодні вже є швидкісні зарядні станції на головних артеріях країни. Можна спокійно доїхати зі Львова до Києва, з Києва до Одеси, ми неодноразово їздили. Ми пробували не тільки «теслу», також їздили на Nissan Leaf, зараз їздимо на Hyundai Ioniq. Звісно, треба більше планувати, бо це не бензин. Натомість якість і безпека їзди перебільшують всі негативні моменти. 

     

    Для повсякденного використання електромобіля більш ніж достатньо навіть з такою батареєю, як зараз. А нові електромобілі Tesla можуть проїхати й 600 кілометрів. Люди рідко їздять понад 500 кілометрів на день. 

     

    Ви працюєте не лише в Україні. У яких ще країнах ви помічаєте великий інтерес до електромобілів?

     

    Найбільшим осередком, меккою електромобілістів є Каліфорнія, США. Це пов’язано з процесом адаптації інновацій, сприятливою екосистемою для електромобілів, там розташований завод Tesla. Звичайно, є ще Китай. У Китаї дуже серйозні темпи розвитку електромобілів. Вони навіть за певними розрахунками перевищують США. У Китаю є певна стратегія щодо домінації в цьому секторі. Якщо говорити про Європу, то це, звичайно, Норвегія, Голландія, Великобританія, Франція, Німеччина. Німеччина особливо буде набирати обертів за рахунок нового заводу Tesla під Берліном, нових законів і переходу на електромобільність великого концерну Volkswagen. 

     

    І ви працюєте в більшості з цих країн? 

     

    Ми бачимо Go To-U як глобальну платформу і хочемо розширювати нашу діяльність. Зараз ми маємо підписані контракти з партнерами у Великобританії, Португалії, Румунії, Польщі, навіть у Таїланді. Попит на електромобілі збільшується, і, звичайно, розумні шляхи для заряджання автомобілів. Це абсолютно позитивний тренд – приріст електромобілів понад 30%.5 І сам ринок послуг із заряджання електромобілів оцінюватиметься майже у 60 мільярдів доларів у 2025 році. Це дуже великий тренд, швидкі темпи розвитку і впровадження технологій на глобальному рівні. Не знаю, чому в нас досі вважають, що це щось маргінальне, але насправді великі концерни задекларували перехід на електромобільність, деякі корпорації об’єднуються в асоціації, які підтримують впровадження цих нових технологій. Є така ініціатива ІВІ 100, в межах якої корпорації декларують, що будуть повністю переводити свій автопарк на електромобілі. Звичайно, щоб перевести весь автопарк, потрібно вирішити питання заряджання цього автопарку на своїх заводах чи в місцях праці. У такому випадку потрібна й загальна інфраструктура у країні. Це великий тренд, тож ми бачимо свою присутність на дуже багатьох ринках. 

     

    Якщо це великий тренд, то, напевно, зростає конкуренція. Наскільки ніша зарядних пристроїв заповнена? 

     

    У нас є конкуренти, і це дуже хороший знак. Якби їх не було, це б означало, що ми займаємося чимось дуже маргінальним. Але ринок зараз на такому етапі розвитку, що ми цих конкурентів радше трактуємо як партнерів, тому що ми між собою можемо об’єднуватися інформативно, давати користувачу електромобіля більш консолідовану інформацію. Наприклад, є поняття роумінгу між зарядними станціями – наш користувач може зарядитися на іншій зарядній станції. А для цієї іншої зарядної станції ми зі свого боку можемо привести нового користувача і навпаки. Ринок настільки новий і потребує хороших рішень, що говорити про запеклу конкуренцію однозначно не на часі. Але, звичайно, є й інші компанії, які намагаються вирішувати проблему заряджання як для електромобілів, так і для бізнесів. 

     

    Ми з 2017 року беремо участь у дуже багатьох конкурсах, зокрема на міжнародному рівні. Наприклад, у 2017 році Go To-U потрапив до десятки найкращих зелених бізнес-ідей у світі на конкурсі Climate Launch Pad. Ми їздили туди з командою Greencubator з України й гідно змогли представити Україну на цьому конкурсі. У 2018 році нас уже відібрав концерн Volkswagen для проходження інкубаційної програми на заводі в Дрездені. Ми працювали шість місяців і представили результати пілотного випробування. Потім ми проходили акселераційні програми, нас обирали до найкращих світових акселераторів. Останній з них – це TechStars. Одним з останніх наших досягнень був конкурс від корпорації Michelin, яка займається не тільки шинами чи ресторанами, а й робить великий акцент на sustainable mobility. Ми пройшли в топ-10 стійких рішень для мобільності.

     

    Унікальна можливість нашого програмного забезпечення – це, власне, система резервації. Це створення приємного процесу заряджання для кінцевого користувача. У нас є три основні кити бізнесу й цінностей, які ми приносимо: простота, комфорт і зручність. 

     

    Ринок зараз на такому етапі, що ми переходимо від early adapters – ґіків, які зналися на цьому питанні (запасалися конекторами, клали в багажник зайвий кабель тощо), до людей з мас-маркету, яким треба краще пояснювати якісь речі. 

     

    Змоделюємо ситуацію: якщо бабця або дідусь їздить на електромобілі, їй має бути зрозуміло, як його зарядити. До речі, у нас немає розділення щодо гендеру чи великої різниці щодо віку. Тобто електромобілями користуються не тільки айтішники. Скоріше навпаки, айтішники досить рідко користуються електромобілями, бо вони виявилися досить консервативними щодо переходу на інновації в цьому плані. Дуже багато старших і навіть дуже старших людей переходять на електромобілі. Напевно, готовність до інновацій – це стан душі. 

     

    Наскільки самі автовиробники намагаються розвивати зарядну систему? 

     

    Дуже по-різному. Є Tesla – піонер в електромобілях і в комплексному розумінні того, що потрібно для водія. Вони були першими в розвитку інфраструктури швидкісних зарядних станцій (це Tesla Supercharger) і системи зарядних станцій у місцях, де водії будуть проводити багато часу (це Tesla Destination Charging System, наприклад, у готелях). Інші автовиробники співпрацюють з наявними провайдерами зарядних станцій або створюють свої системи. Наприклад, IONITY в Європі – це проєкт кількох автовиробників, зацікавлених у тому, щоб створити систему швидкісних зарядних станцій. Це і BMW, і Volkswagen. 

     

    Готовність до інвестицій у цей сектор дуже залежить від стратегічного бачення і розуміння автовиробників, як це має розвиватись. Коли ми говоримо про автовиробників, ми говоримо про людей. Будь-яка велика корпорація, яка ухвалює рішення і стратегію, – це насамперед люди. Хто ці люди? Чи вони насправді розуміють і бачать майбутнє мобільності так само, як його бачить Ілон Маск? Найімовірніше, ні. Ба більше, СЕОCEO (Chief Executive Officer) ‒ генеральний директор компанії., напевно, не захоче брати на себе відповідальність за перехід компанії на електрокари й за ті капіталовкладення, які доведеться для цього зробити. Здається, СЕО BMW казав на одній з конференцій: «Якщо ви хочете подорожувати на електромобілі, просто купіть нормальний звичайний автомобіль, а електромобіль залишіть для поїздок біля дому». Якщо на вищому рівні людина афішує таке ставлення…

     

    Наразі тривають дискусії, але більшість брендів йдуть у напрямку до електрифікації. Звичайно, це питання часу. Кожна фірма буде розвиватися по-своєму. 

     

    Чи є якісь негативні наслідки використання електромобілів? Наприклад, є припущення7 щодо небезпеки утилізації батарей. 

     

    Це ще один дуже потужний міф. Також кажуть, що літій видобувається дитячою працею, щоб потім на літій-іонних батареях їздили власники «тесли». Це дуже велика дискусія. Однак всі батареї можна знову використовувати. Цикл зношення цих батарей – надзвичайно малий. Батарея автомобіля, найімовірніше, переживе сам автомобіль. Уже є «тесли», які їздили понад мільйон кілометрів, а батарея досі прекрасно функціонує. Крім того, її можна повторно використовувати для інших потреб. Потім їх використовують у будинку, якщо вимикається світло, для правильного використання денного і нічного тарифу, конвертування сонячної енергії. 

     

    Якщо зайшла мова про сонячну енергію, то варто згадати ще одне висловлювання: начебто електромобіль бере енергію зі старих джерел, тому це все немає сенсу. Проте є серйозні дослідження, які кажуть, що навіть у найгіршому випадку на електромобіль припадає на 50% менше викидів СО2, ніж на звичайний автомобіль. Крім того, це відбувається далеко від місць проживання людей. 

    Є дуже багато міфів, дуже багато дезінформації. Але ми завжди намагаємося спиратися на дослідження, які проводять незалежні організації. Тому що у цій сфері є дуже багато відверто платних досліджень. Наприклад, про те, що використання електромобіля буде доцільним, тільки якщо він проїжджатиме 100 тисяч кілометрів на рік. Ці дослідження фінансують нафтові компанії. А є незалежні та неурядові організації, які справді діють. Велике досягнення – запровадити квоти на СО2 в ЄС і, попри кризу та коронавірус, далі переконувати автовиробників, що вони не можуть від цього відступити. Уряд Німеччини нещодавно ухвалив проєкт,6 згідно з яким всі бензинові станції мають обладнати свої місця електрозаправками. Тепер нафтові гіганти будуть змушені самі переходити на нову модель мобільності. Крім того, новобудови, де є понад 20 паркомісць, мають бути оснащені зарядними станціями для електромобілів. І це дає дуже великий поштовх для адопції цих інновацій.

    ТЕКСТ: Олеся Павлишин
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?