Стаття Спалах — 05 лютого, 2021

Вакцина прийде ‒ порядок наведе

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

У деяких країнах вже почалася вакцинація від коронавірусу. Разом з тим як перші держави отримали свої вакцини, з’явилась інформація про розповсюдження підробок. Наскільки фейкові вакцини від коронавірусу небезпечні та як можна забезпечити якісний контроль за поширенням вакцин з доведеною ефективністю?

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», ми створюємо окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

Вакцини від COVID-19 – це широке поле для махінацій та маніпуляцій. Щойно з’явилась перша інформація про коронавірус, знайшлись охочі нажитись на цій хворобі. Адже вірус ще недостатньо добре вивчений, а багато людей охоплені елементарним страхом та панікою.

У грудні 2020 року із попередженням виступило Європейське поліційне управління1. За його даними, попит на вакцини буде дуже високим. Занадто. Це призведе до нестачі і  змусить людей шукати альтернативу. Завдяки високому попиту шахраї через фейкові торгові марки можуть дуже швидко розповсюджувати несправжні вакцини від коронавірусу. До того ж в Європолі наголошують на тому, що підробки несуть справді великий ризик для здоров’я населення. 

Підрозділ з кібербезпеки у Європолі виявив близько 3000 сайтів, які підозрюють у продажі начебто ліків від коронавірусу. Ще близько 1700 сторінок містили шкідливе програмне забезпечення для розсилки фішингу та спаму на ковід-тематику.

Навесні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) також попереджала про несертифіковані сайти з рекламою засобів, за допомогою яких нібито можна вилікуватися від коронавірусу чи убезпечити себе від зараження.

З огляду на кількість шахрайських схем з «лікування», можна очікувати, що найближчим часом і кількість пропозицій з продажу фейкових вакцин буде тільки зростати.

Охочі до наживи 

Вже є перші охочі нажитись на пандемії коронавірусу. В Британії на початку 2021 року шахрай ввів 92-річній жінці фальшиву вакцину проти коронавірусу і взяв із неї за це 160 фунтів стерлінгів2. Злочинець назвався представником служби охорони здоров’я.

Літня жінка впустила підозрюваного до свого будинку на південному заході Лондона. Шахрай зробив фальшиву ін’єкцію, забрав гроші і сказав, що згодом ці кошти уряд їй поверне. Згодом аферист навідався до жінки вдруге і вимагав від неї ще 100 фунтів стерлінгів. Його зафіксували камери спостереження, розташовані в околиці, де мешкає літня жінка. Зараз він у розшуку.

Невідомо, яку речовину вкололи літній жінці. Проте, за словами медиків, які обстежили жінку, навряд чи це отрута, адже жодного негативного ефекту вона не відчула. 

Крім охочих до легких грошей авантюристів, на тлі пандемії коронавірусу посилили свою діяльність і кібершахраї.

В тій самій Британії дуже популярними стали електронні листи з фейковими посиланнями на «реєстрацію» для вакцини, як повідомляє BBC3. Від тих, хто перейшов за посиланням, вимагали банківські реквізити для підтвердження особи, а також особисті дані. Зараз в Британії триває перший етап вакцинації. За даними Національної служби охорони здоров’я (NHS)4, наразі вакцину можуть отримати лише люди від 70 років, ті, хто має певні хвороби (хвороби серця, діабет, астму), працівники будинків для літніх людей та медпрацівники. Всі ці категорії населення NHS повідомляє самостійно про вакцинацію і не вимагає жодних даних.

Консультант з питань кібербезпеки Деніел Кард в коментарі для BBC розповів, що дані про трафік свідчать: тисячі людей перейшли за посиланням у електронному листі і потрапили на шахрайський сайт, тобто, віддали свої особисті та банківські дані шахраям. 

Зловмисники наживаються на бажанні людей захистити себе від коронавірусу і поза межами Європи. Наприклад, в Еквадорі виявлено і закрито клініку альтернативної медицини5, яка робила нелегальні масові щеплення від коронавірусу. В уколах використовувалась невідома речовина, а заплатити треба було $15 за один прийом. Пацієнтам казали, що імунітет до коронавірусу з’являється щонайменше після трьох уколів. Поліція опитала свідків та людей, які відвідували центр, і вважає, що заклад встиг продати близько 70 тисяч нелегальних вакцин. В коментарях місцевим ЗМІ після поліцейської спецоперації власниця центру стверджувала, що не продавала людям вакцини, а лише «вітаміни та сироватки» для підвищення імунітету пацієнтів. 

Навесні 2020 року Еквадор став однією з ранніх гарячих точок пандемії в Латинській Америці. Зараз в країну мають надійти дві вакцини проти COVID-19 — від Pfizer/BioNTech та Oxford – AstraZeneca. Місцеве міністерство охорони здоров’я зобов’язалося безкоштовно вакцинувати всіх дорослих до кінця року. Але масова вакцинація розпочнеться лише в березні, тому що країна досі очікує своєї черги на поставку.

Хакери атакують

Сьогодні ласими до інформації про виробництво вакцин проти коронавірусу є різноманітні держави, хакерські організації та хакери-шпигуни, які працюють на ті ж зацікавлені держави. В цьому вже пересвідчились передові виробники вакцин від COVID-19. 

Наприкінці листопада 2020 року розробники вакцин AstraZeneca отримали фальшиві електронні листи з пропозиціями про роботу6. В них хакери розмістили  програмне забезпечення і намагались отримати доступ до бази даних досліджень для випробувань вакцин COVID-19. Пізніше інформаційне агентство Reuters повідомило7, що технології, використані в цих повідомленнях, дуже схожі на ті, які використовує Північна Корея. Арне Шонб, президент німецького агентства з інформаційної безпеки BSI, попередив німецькі фармацевтичні компанії та дослідників вакцин від коронавірусу, що існує подальша загроза хакерських атак на них. 

Про кібератаки на сімох розробників вакцин у Канаді, Франції, Індії, Південній Кореї та США повідомив також один з високопоставлених менеджерів Microsoft8. В цих нападах підозрюються хакери з Росії та Північної Кореї. Крім того, повідомляється, що ці дії зловмисників підтримуються їхніми урядами. 

У жовтні американська компанія з кібербезпеки Crowdstrike опублікувала9 інформацію про напад на японські дослідницькі лабораторії і зазначила, що за цим стоїть Китай.

До того ж в липні спецслужби США, Канади та Великобританії вже публікували10 спільну заяву, в якій звинувачували російських хакерів в атаках на розробників вакцин від COVID-19. За їхніми даними, до цього причетна хакерська група Cozy Bear, яка «майже напевно» пов’язана з російською розвідкою. 

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив11, що він «абсолютно впевнений» у твердженнях Великобританії та її союзників про те, що Росія націлилася на лабораторії, що проводять дослідження коронавірусу, і назвав таку поведінку «обурливою».

Фінський експерт з кібербезпеки Мікко Гіппонен вважає цілком логічним, що за шпигунством стоять спецслужби. «Їхня місія — захищати свій народ. – сказав12 він виданню DW. – Тому в цьому сенсі не дивно, що ми бачимо, як спецслужби національних держав намагаються отримати перевагу, яка допоможе їм захистити свій народ від пандемії». Росія всілякі звинувачення відкинула.

На тлі успіхів розробників вакцин вже з’явилась інформація про те, що фейкові препарати від коронавірусу продаються13 на нелегальних інтернет-майданчиках. Дослідницька компанія Checkpoint Research знайшла14 в дарк-вебі десятки оголошень про продаж невстановлених речовин від Covid-19. Ціни стартують від 0,01 біткоїна (це близько $300, за даними на грудень 2020 року, коли вийшло саме дослідження). Деякі зухвалі продавці заявляють, що задля успішної вакцинації необхідно 14 доз такого «препарату». 

Інші продавці заявляють, що мають запас нещодавно затверджених вакцин від «провідних фармацевтичних компаній». Через те, що оплати проводяться найчастіше біткоїнами, відстежити шахраїв практично неможливо, тому вони далі реалізовують фейкові вакцини. 

Із шахраями намагаються боротись і великі IT-компанії. Facebook і YouTube оновили свою політику, зокрема, тепер вони видалятимуть всю дезінформацію, пов’язану з вакцинами. А Google скоригувати пошукові алгоритми так, що тепер він видаватиме перелік лише дозволених вакцин.

Проблема антивакцинаторів

Пандемія коронавірусу нагадала суспільству про ще одну проблему, яка не знаходить свого вирішення вже багато років. Це люди, які виступають проти щеплень і вбачають в ньому ледь не вселенське зло. 

За прогнозами15 групи вчених з Університету Джорджа Вашингтона, Мічиґанського університету та університету Маямі, в наступне десятиліття у соцмережах розгорнеться справжня битва між анти- і про-вакцинаторами. Неправда в інтернеті розповсюджується швидше, ніж правдива інформація (про це детальніше тут). До того ж антивакцинатори часто діють скоординовано і використовують ботоферми. Все це може призвести до поширення хвороб, які вакцина має побороти. Як це було, наприклад, із поширенням кору у США та Європі у 2014 та 2018 роках16. Зокрема в Європі понад 41 000 людей заразились кором за перші шість місяців 2018 року17. Це майже вдвічі більше випадків, ніж за весь попередній рік.  

В лютому 2020 року ВООЗ висловила занепокоєння з приводу так званої інфодемії — поширення глобальної дезінформації, яка стосується COVID-19. В організації також зазначили, що боротьба з пандемією має проходити не тільки в лікарнях, але і в соцмережах. Тому що майбутня успішна вакцинація можлива лише в умовах високої довіри до самої вакцини, тоді як дезінформація може дезорієнтувати людей і призвести до відмови від вакцини. 

Як показує сьогодення, побоювання ВООЗ не були марними. В опитуванні18 групи «Рейтинг», яке проходило з 14 по 16 січня 2021 року, 52% опитаних українців заявили: вони не готові робити щеплення навіть за умови, що вакцинація від COVID-19 буде безкоштовною. І 56% українців не готові купити вакцину, якщо вона буде доступною в аптеках. 

Шукаючи шляхи зменшення впливу дезінформації, вчені стикаються з кількома проблемами: по-перше, чутки поширюються швидше і осідають в свідомості громадян глибше, ніж достовірна інформація. По-друге, навіть якщо людина здатна провести базовий фактчекінг, що правдива інформація навряд чи зможе повністю залагодити шкоду, заподіяну дезінформацією, і людина все ще думатиме про неправдиву інформацію, яка потрапила до неї першою. 

Вчені з Кембриджу Джон Рузенбек і Сандер ван дер Лінден пропонують для розв’язання проблеми нестандартний підхід. Вони розробили серію онлайн-ігор19, в яких гравці дізнаються, як дезінформація працює зсередини, заохочуючи їх створювати власні фейкові новини: Bad News (про дезінформацію загалом), Harmony Square (про політичну дезінформацію) та Go Viral!, де йдеться саме про дезінформацію навколо COVID-19.

Гравців попереджають про небезпеку фальшивих новин та заохочують активно генерувати власні «антитіла» від дезінформації. Результат показав20, що такі міні-ігри знижують довіру до неправдивої інформації, підвищують впевненість людей у ​​своїй здатності оцінювати надійність самої інформації та зменшують їхнє бажання поширювати фейки.  

Неможливо прищепити всіх від дезінформації на постійній основі. Проте можна створити умови, за яких фейковим новинам буде складніше поширюватись в суспільстві. Для цього якомога більше людей має навчитись критично мислити і робити фактчекінг.

Контроль за дистрибуцією вакцини

Одним з найбільших викликів для суспільства стала не тільки сама пандемія коронавірусу та пошуки вакцини проти неї. Ще однією важливою проблемою є правильна логістика та дистрибуція цих вакцин. Адже, щоб запобігти поширенню COVID-19, у населення має бути колективний імунітет. Задля цього логістичним компаніям по всьому світу доведеться доставити десятки мільярдів доз вакцини. Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) вже назвала майбутній розподіл вакцин на планеті найбільшою і найскладнішою логістичною операцією21.

Глобальна Логістична  Асоціація (Global Express Association) розробила перелік правил22, які мають спростити та водночас гарантувати безпеку розповсюдження вакцин по всьому світу. Насамперед Всесвітня організація охорони здоров’я повинна опублікувати офіційний список усіх затверджених вакцин. А Світова митна організація (СМО) має надати стандартну класифікацію для вакцин COVID-19. Це Гармонізована система опису і кодування товарів (Harmonized System, HS)23. Світова митна організація для кожної категорії товарів використовує спеціальні коди. Код із малою кількістю цифр визначає широкі категорії товарів, наприклад, чай, каву. Кожні додаткові цифри деталізують товар. Світова митна організація вимагає надати вакцинам від COVID-19 найбільш деталізований шестизначний код (HS-6). Тож країни-виробники повинні заздалегідь видати постанови про класифікацію своїх вакцин, щоб інші країни їх визнали і могли швидше прийняти. 

По-друге, авіавантажні оператори мають отримати попередні дозволи виконувати кілька тисяч додаткових рейсів. Аеропорти повинні бути готові приймати всі ці рейси і обслуговувати їх навіть вночі. 

Крім того, уряди мають сприяти транскордонним автомобільним перевезенням та відкрити спеціальні смуги руху на дорогах із пріоритетом для вантажів із вакцинами. Щоб обмежити перебої у транспортуванні вакцини, вимоги до перетину кордону потрібно спростити та, де це можливо, автоматизувати. 

Також варто підготуватись до поставок вакцин, які вимагають спеціальних температурних режимів. Наприклад, вакцини Pfizer/BioNTech мають зберігатись в температурі –70 градусів. Холодильники з контрольованою температурою для пріоритетного зберігання вакцин повинні бути доступними. Оскільки під час відвантаження може знадобитися сухий лід, до цього також треба заздалегідь підготуватись. 

Деякі логістичні компанії почали готуватись до транспортування вакцин ще влітку (наприклад, німецька DHL). Про це свідчить опубліковане 3 вересня дослідження від DHL24, проведене спільно з міжнародною консалтинговою компанією McKinsey. Консалтингова компанія також зазначає, що в спеціальних рефрижераторах і термобоксах треба буде перевезти 15 мільйонів партій вакцин.

Крім того, уряди мають впорядкувати та стандартизувати торгові вимоги. Важливі процеси електронного обліку, електронних платежів та цифрового управління ризиками для швидкого оформлення перетину кордону. Прикордонні органи повинні використовувати електронні дані до прибуття та спілкуватися в електронному режимі з учасниками ланцюга поставок. Також вакцини COVID-19 мають бути звільнені від експортних обмежень та ввізних мит. 

До подолання логістичних складнощів, пов’язаних із доставкою вакцин, долучаються різноманітні країни. Наприклад, Дубай (ОАЕ) запустив Альянс вакцинної логістики25. Така ініціатива зробить емірат провідним міжнародним центром доставки вакцин Covid-19. Проєкт має на меті допомогти Всесвітній організації охорони здоров’я доставити два мільярди доз вакцини в 2021 році по всьому світу. Дубай має зберігати великі обсяги вакцин і надсилати їх до будь-якої точки Землі впродовж 48 годин. Створення альянсу стало можливим після того, як Unicef ​​оголосила про партнерство з метою підтримки доставки вакцин до країн з низьким рівнем доходу.

За даними Світової організації торгівлі26, до вантажних перевезеннях вакцин залучено багато учасників: літаки, експрес-перевізники, поштові оператори, вантажники тощо. В усіх цих процесах потрібен кваліфікований персонал, який має пройти відповідне навчання. Звіт Британської служби охорони здоров’я показує, що тільки в цій країні може знадобитись 46 000 співробітників, які могли б забезпечити якісну вакцинацію по всій державі.  

Для України доставка вакцин може стати окремим випробуванням. Ексзаступник міністра охорони здоров’я Дмитро Луфер стверджує27, що навіть якщо Україна отримає вакцину, яку можна зберігати в звичайних холодильниках, все одно необхідно розуміти, скільки холодильників є наразі в пунктах щеплень, чи є можливість для безперебійного живлення та як побудований процес інформування про випадки перебоїв з температурою. Крім того, Луфер наголошує, що вакцина може бути монодозова та мультидозова. Від цього залежить її форма випуску. Монодозова може бути в упаковці, одразу готовій для введення (шприц-тюбик), а може бути в ампулі — тоді потрібен додатковий шприц для введення. 

Мультидозова вакцина може бути у флаконі, розрахованому наприклад, на 10-15 доз чи більше. В такому разі потрібно буде розрахувати точну кількість флаконів, яку потрібно доставити в регіон та кожен окремий пункт вакцинації. 

Якщо Україна отримає мультидозову вакцину, для її введення кожній людині потрібен окремий шприц та розчинник. Крім того, для вакцинації будь-яким з видів вакцин необхідні спирт та вата чи спиртові серветки для обробки шкіри, лейкопластир після введення, та бокси для утилізації. 

Більшість вакцин вимагають введення двох доз, тож необхідно враховувати подвійні дози самих вакцин, всі подвійні витратні матеріали, які необхідно вчасно закупити й доставити у пункти щеплень. Для цього також потрібно розуміти, що вже є в наявності, в необхідній кількості. 

Крім того, Україну не оминули стороною скандали, пов’язані із вакцинацією від Сovid-19. В нашій країні офіційно вакцинація ще не почалась. І за словами28 міністра охорони здоров’я, кампанія з вакцинації має початись в лютому 2021 (проте точних дат досі немає). 

Однак на початку цього року Служба безпеки України відкрила провадження за фактами ввезення в Україну, зберігання та застосування препаратів під виглядом вакцини від COVID-19 виробництва компанії Pfizer29. Вакцину начебто завезли в Україну підпільно з Ізраїлю. Вакцинувались нею українські чиновники та бізнесмени, а сам процес проходив на базі однієї з приватних київських клінік. Втім, Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю заперечило, що передавало вакцину для щеплення від COVID-19 українським чиновникам та бізнесменам30.

Офіційна відповідь СБУ31 по цій справі така: «Група осіб, за попередньою змовою, в порушення встановлених правил придбали, перевозили, зберігали та відпускають отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби під виглядом вакцини від вірусу COVID-19 виробництва компанії Pfizer». Втім, слідство досі ще триває, а затриманих немає. 

Загалом вакцинація відбувається повільніше, ніж очікувалось. Наприклад, США не впорались із завданням прищепити 20 мільйонів осіб до кінця року32. На пункти призначення доставили понад 11 мільйонів доз, а ввели лише двом мільйонам жителів країни.

Так само, у Німеччині і Франції уряди критикують за повільну вакцинацію33. Країни ЄС почали вакцинацію пізніше, ніж США чи Велика Британія, де регулятори дали зелене світло препарату BioNTech/Pfizer за набагато більш прискорених процедур.

Коронавірус став викликом для суспільства у багатьох сферах. Не тільки економіки держав по всьому світу піддались випробуванню пандемією. Насамперед під ударом опинились сфери медицини і охорони здоров’я. Цей іспит для них триватиме ще довго, адже вакцинація тільки почалась (і ще навіть не в усіх країнах). 

Тому державам і державним організаціям охорони здоров’я варто звернути особливу увагу на сферу кібербезпеки та захисту своїх даних. Адже апетит хакерів та кібершахраїв нікуди не дівся, а з часом може навіть збільшитись. До того ж державам варто замислитись про інформаційні кампанії щодо користі вакцин. Адже шкода від антивакцинаторів може бути не меншою, аніж від самого коронавірусу. 

Самі громадяни мають також більше приділяти уваги фактчекінгу та пам’ятати, що кількість шахраїв із часом буде також тільки рости. Тут держава має також піклуватись про своїх громадян і забезпечити доступ до детальної інформації стосовно плану вакцинації і того, де саме можна отримати щеплення. 

Що ж стосується дистрибуції, то дійсність показує, що наразі ще нікому не вдалось дотриматись всіх трьох складових вдалої логістики: якості, швидкості, надійності. Тому варто сподіватись, що практика вдалої логістики виробиться принаймні з часом.

 

Матеріал підготовано за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Посилання:

  1. Повідомлення Європейського поліційного управління
  2. Шахрайство з підробною вакциною у Британії
  3. Фейкові листи щодо вакцин
  4. Національна служба здоров'я Британії про вакцинацію
  5. Махінації з вакцинами в Еквадорі
  6. Фішинг у виробників вакцин
  7. Хто стоїть за фішингом, пов'язаним з вакцинацією
  8. Microsoft про фішинг, пов'язаний з вакцинами
  9. Про кібератаки на японські лабораторії
  10. Заява США, Канади та Великобританії щодо російських хакерів
  11. Британія звинувачує Росію
  12. Мікко Гіппонен про кібератаки
  13. Нелегальний продаж фейкових вакцин
  14. Продаж підробних вакцин у даркнеті
  15. Боротьба з антивакцинаторами у майбутньому
  16. Поширення кору в 2010-х
  17. Хворі на кір у 2018 році
  18. Опитування українців про ставлення до вакцин
  19. Як боротися з дезінформацією за допомогою ігор
  20. Результати боротьби за інформаційну гігієну
  21. Логісти про поширення вакцин
  22. Правила розповсюдження вакцин
  23. Гармонізована система опису і кодування товарів
  24. Дослідження про розповсюдження вакцин
  25. Створення Альянсу вакцинної логістики
  26. Світова організація торгівлі про дистрибуцію вакцин
  27. Дмитро Луфер про розповсюдження вакцини в Україні
  28. Коли почнеться вакцинація
  29. «Підпільні» вакцини в Україні
  30. Відповідь Ізраїлю щодо «підпільної» вакцини в Україні
  31. СБУ про «підпільні» вакцини
  32. Темпи вакцинації у США
  33. Вакцинація у Євросоюзі

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі