ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Технології — 15.05.19
    ТЕКСТ: Джон Каррейру
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Бізнес на крові

    22-річна студентка Стенфордського університету Елізабет Голмс пообіцяла світові революційну систему аналізу крові, яка мала врятувати життя мільйонам людей і перевернути світ медицини. Їй давали гроші найбагатші люди Кремнієвої долини, а у 2014 році вартість її стартапу становила 9 млрд доларів. Згодом з’ясувалося, що компанію побудовано на брехні, інтригах, панібратстві та шахрайстві, а технологія Голмс взагалі не працює.

     

    Публікуємо уривок із книги Джона Керрейру «Дурна кров: таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини» в українському перекладі видавництва BookChef.

    17 листопада 2006 року
    Тім Кемп мав гарні новини для своєї команди.

    Колишній топ-менеджер IBM очолював відділ біоінформатики компанії Theranos, стартапу, що розробляв революційну систему тестування крові. Компанія щойно завершила першу велику демонстрацію своїх досягнень фармацевтичній корпорації. Елізабет Голмс, двадцятидворічна засновниця Theranos, полетіла до Швейцарії й показала можливості системи очільникам Novartis, європейського фармацевтичного гіганта.

     

    «Сьогодні зранку Елізабет зателефонувала мені, — писав Кемп у електронному листі до півтора десятка співробітників свого відділу. — Вона висловила вам усім величезну подяку і сказала, що все пройшло ідеально. А ще просила обов’язково переказати, що безмірно пишається вами. Також Елізабет розповіла, що Novartis так вразила презентація, що її представники виявили інтерес до фінансування проекту й попросили надіслати їм комерційну пропозицію. Ми зробили те, що й замірялися!»

     

    Для Тheranos то був поворотний момент. Трирічний стартап просунувся від амбітної ідеї, яку Голмс замислила ще в кімнаті гуртожитку Стенфордського університету, до розробки реального продукту, виробництвом якого зацікавилася велетенська мультинаціональна корпорація.

     

    Чутка про успіх презентації долетіла вгору, на другий поверх, до кабінетів топ-менеджерів Тheranos. Серед них був і фінансовий директор Генрі Мозлі. Він прийшов у компанію вісім місяців тому, в березні 2006 року. Неквапливий підтоптаний чоловік із пронизливими зеленими очима в завше зім’ятому костюмі був ветераном високотехнологічного бізнесу Кремнієвої долини. Мозлі виріс у штаті Вашинґтон, округ Колумбія.

     

    Наприкінці 1970-х років, отримавши ступінь магістра ділового адміністрування в Університеті штату Юта, він поїхав до Каліфорнії й уже ніколи звідти не виїжджав. Перспективний випускник одразу став до роботи в корпорації Intel, знаменитому виробникові електронних чипів, одному з піонерів Кремнієвої долини. Пізніше він управляв фінансовими відділами чотирьох технологічних компаній, дві з яких під його проводом стали відкритими акціонерними товариствами. Тheranos була дуже далекою від площини орбіти його обертання.

     

    Одначе, в Тheranos Мозлі привабили іскрометний талант Елізабет і команда асів, яку вона зібрала довкола себе. Попри юний вік засновниці її оточували самі зірки. Головою ради директорів був Дональд Л. Лукас, венчурний капіталіст, який опікував акулу бізнесу розробки програмного забезпечення мільярдера Ларрі Еллісона і допоміг йому акціонувати корпорацію Oracle в середині 1980-х років.Лукас і Еллісон вклали у Тheranos чималі власні гроші.

     

    Ще одним членом ради директорів з бездоганною репутацією був Ченнінґ Робертсон, заступник декана Інженерного інституту Стенфордського університету, зірка професорського складу вишу. У кінці 1990-х його експертні свідчення в суді штату Міннесота про те, як цигарки спричиняють у курців тютюнову залежність, призвели до нечуваного судового рішення — на виробників тютюну було накладено штраф у розмірі 6,5 мільярда доларів. Судячи з кількох розмов, які Мозлі мав із професором, Робертсон був надзвичайно високої думки про Елізабет.

    Крім того, історично так складалося, що потяг стартапів перебільшувати свої досягнення не спричиняв великих проблем, та й венчурні капіталісти самі заохочували початківців мислити глобально

    На додачу Тheranos мала сильну управлінську команду. Кемп пропрацював у IBM три десятиріччя. Комерційна директорка стартапу Діана Паркс мала за плечима чвертьстолітній досвід роботи у фармацевтичних і біотехнологічних компаніях. Старший віце-президент із розвитку продуктів Джон Говард перше керував підрозділом Panasonic, що виробляв електронні чипи.

     

    Нечасто зустрінеш керівників такого калібру в маленькому стартапі. Проте не на високостатусну раду директорів купився Мозлі, а на гігантські обсяги ринку, який намірилася завоювати Theranos. Щороку фармацевтичні компанії витрачають десятки мільярдів доларів на клінічні випробування нових лікарських засобів і технологій. Якби Theranos вдалося стати для них необхідною і вихопити частину тих видатків, стартап зірвав би джек-пот.

     

    Елізабет доручила Мозлі скласти прогноз прибутковості компанії, який вона могла би показати інвесторам. Цифри, які він надав, не припали їй до душі, тож вона виправила їх у бік збільшення. Мозлі непокоїли переглянуті показники, проте він заспокоїв себе тим, що вони видаються правдоподібними за умови, що компанія блискуче впорається з розробкою.

     

    Крім того, історично так складалося, що потяг стартапів перебільшувати свої досягнення не спричиняв великих проблем, та й венчурні капіталісти самі заохочували початківців мислити глобально. Це стало частиною гри. Венчурні капіталісти навіть придумали зображати криву прогнозу зростання прибутковості у вигляді держака хокейної ключки. Діаграма демонструвала, як дохід стагнує впродовж кількох років уздовж гаку ключки, а тоді наче за помахом чарівної палички вистрілює вертикально вгору її держаком.

     

    Одначе Мозлі не міг похвалитися тим, що цілком розуміє принцип роботи системи Theranos. Коли на обрії з’являлися потенційні інвестори, він вів їх до Шонака Роя, співзасновника Theranos. Шонак був кандидатом хімічних наук і колись разом із Елізабет працював у дослідницькій лабораторії Робертсона у Стенфордському університеті.

     

    Шонак проколював свій палець і збирав з нього кілька крапель крові. Тоді він поміщав кров у білий пластиковий картридж завбільшки з кредитну картку і вкладав його у прямокутну коробку, подібну на тостер. Коробка мала назву «зчитувач». Пристрій завантажував дані з картриджа й передавав на сервер, який аналізував їх і повертав назад результат. Такою була сутність системи тестування крові Theranos.

     

    Коли Шонак демонстрував технологію інвесторам, він підводив їх до дисплея комп’ютера, що показував, як кров протікає крізь картридж всередині зчитувача, проте Мозлі так і не збагнув, які фізичні й хімічні процеси задіяні у продукті його компанії. Утім він не переймався — то була не його роль. Він — фінансист, і поки система показувала результати, що подобалися інвесторам, Мозлі почувався щасливим. А вони ж бо незмінно сприймали маніпуляції й пояснення Шонака на ура.

    Щойно описане Шонаком прозвучало наче грім з ясного неба. То було шахрайство чистої води

    Елізабет повернулася зі Швейцарії за кілька днів. Вона походжала офісом із
    сяючою посмішкою на обличчі, яка була для Мозлі найпереконливішим свідченням
    того, що відрядження минуло успішно. Не можна сказати, щоб то було чимось
    незвичним. Елізабет завше випромінювала життєрадісність і виказувала безмежний
    підприємницький оптимізм.

     

    Коли вона описувала місію Theranos у листах до команди, полюбляла використовувати слово «екстра-ординарний», «екстра» пишучи курсивом і ставлячи після нього дефіс задля виразності. Це звучало дещо пафосно, проте Елізабет видавалася цілком щирою, та й Мозлі знав, що пропагандистськими прийомами грішили всі засновники стартапів Кремнієвої долини. Адже неможливо змінити світ, бувши циніком.

     

    У картину тріумфального повернення Елізабет з відрядження в Novartis дивним чином не вписувалася жменька колег, які супроводжували її в поїздці. Скидалося на те, що вони геть не поділяли ентузіазму лідерки. Ба, деякі з них навіть видавалися явно пригніченими. «Може, чийогось цуцика авто переїхало?» — напівжартома питав себе Мозлі. Розшукуючи Шонака, він побрів сходами вниз, на перший поверх, де в тісних кабінках працювала більшість із 60 співробітників компанії. Мозлі міг закластися, що Шонак напевно знатиме, чи існує проблема, про яку йому не сказали.

     

    Спершу Шонак удавав, що йому нічого не відомо. Проте Мозлі інтуїтивно відчув, що той вагається, й продовжував тиснути. Врешті Шонак здався і виклав Мозлі прикру правду. Система тестування крові Theranos 1.0, як охрестила її Елізабет, спрацьовувала не завжди. Фактично, сказав Шонак, це своєрідна лотерея. Іноді результат аналізу крові можна з неї добути, а іноді — зась. Для Мозлі це було новиною. Він бо вважав систему надійною. Але чому ж тоді вона безвідмовно спрацьовувала щоразу, коли її демонстрували інвесторам?

     

    Що ж, зізнався Шонак, на те була причина. Відео на екрані комп’ютера, що ілюструвало, як кров протікає крізь картридж і осідає в крихітні свердловини зчитувача, знімали в режимі реального часу. Проте ніколи не вгадаєш, видасть система результат аналізу чи ні. Тому під час однієї зі вдалих спроб її тестування зробили запис результату, який, власне, й показували наприкінці кожної демонстрації.

     

    Мозлі був приголомшений. Він завжди думав, що результати одержують у режимі реального часу з аналізу крові всередині картриджа. І, безумовно, саме в це змушував вірити інвесторів, яких приводив у лабораторію. Щойно описане Шонаком прозвучало наче грім з ясного неба. То було шахрайство чистої води. Звісно, не гріх бути оптимістичним і амбітним, проте, представляючи продукт інвесторам, за жодних умов не можна перетинати межу порядності. Маніпулюючи з результатами аналізу крові, Theranos, на думку Мозлі, переступила цю межу.

     

    Отже, що саме вкоїлося в Novartis?

     

    Зрозуміло, Мозлі й сподіватися не міг, що хтось насмілиться дати йому чесну відповідь, але запідозрив, що там доклали ту саму вправність рук. І він мав рацію. Коли делегація Theranos дісталася Швейцарії, виявилося, що один із двох зчитувачів, які Елізабет взяла для демонстрації, не спрацьовує. Співробітники, що супроводжували засновницю, не спали цілу ніч, намагаючись налагодити пристрій, та марно. Аби приховати проблему, наступного ранку під час демонстрації для Novartis команда Тіма Кемпа транслювала фальшований результат аналізу з Каліфорнії.

    Найбільше вражала нова оціночна вартість Theranos — 165 мільйонів доларів

    Щотижневу нараду Мозлі з Елізабет було призначено на другу половину того дня. Увійшовши до кабінету Голмс, Мозлі одразу, як і завше, підпав під магію її харизми. Коли Елізабет, що мала значно старший за свій вік вигляд, піднімала величезні блакитні очі й не кліпаючи уважно дивилася на будь-кого, той почувався центром всесвіту. Її погляд гіпнотизував, а голос — рідкісний глибокий баритон — лиш посилював чародійний ефект, який справляла юна жінка.

     

    Мозлі вирішив не виказувати свої тривоги відразу з порога й дав нараді йти звичайним порядком. Theranos щойно закрила свій третій раунд фінансування. За будь-якими критеріями, це був гучний успіх: компанія залучила ще 32 мільйони доларів від інвесторів, на додачу до 15 мільйонів доларів, які отримала в попередніх двох раундах фінансування. Найбільше вражала нова оціночна вартість Theranos — 165 мільйонів доларів. Небагато знайдеться у Кремнієвій долині трирічних стартапів, що могли би похизуватися такою капіталізацією.

     

    Однією з найвагоміших підстав для такої високої оцінки вартості компанії стали досягнуті Theranos домовленості з фармацевтичними партнерами, про які компанія розповідала інвесторам на кожній демонстрації. У слайдовій презентації перелічували шість угод із п’ятьма компаніями, які, за прогнозом, протягом наступних півтора року мали генерувати дохід від 120 до 300 мільйонів доларів. Також тут згадували, що 15 угод перебувають у стадії перемовин. У разі їх укладення, згідно з презентацією, дохід компанії міг би сягнути 1,5 мільярда доларів.

     

    Фармацевтичні компанії намірилися використовувати систему тестування крові Theranos для контролю реакції організму пацієнтів на нові ліки. Картриджі й зчитувачі планували розмістити в домівках пацієнтів на час клінічних випробувань. Кілька разів на день пацієнт мав би проколювати палець, а зчитувач — передавати результат аналізу крові замовникові випробувань.

     

    Якщо результат свідчив би про погану реакцію організму на медичний препарат, його виробник дістав би можливість негайно знизити дозу, не чекаючи завершення випробувань. Це зменшило би витрати фармацевтичних компаній на клінічні дослідження аж на 30 %. Принаймні, така цифра фігурувала в презентації Theranos. Занепокоєння Мозлі щодо усіх цих голослівних заяв відчутно зросло після приголомшливого ранкового відкриття.

     

    По-перше, за вісім місяців праці у Theranos він у очі не бачив жодного контракту з фармацевтичною компанією. Щоразу, коли фінансовий директор запитував про них,
    йому відказували, що всі угоди «на юридичній експертизі». По-друге, він згнітивши
    серце згодився на той амбітний прогноз прибутковості, оскільки вважав, що система
    тестування крові Theranos працює надійно.

    Мозлі терзали сумніви. Зважаючи на те, що нині довідався, він не міг надалі вірити своїй шефині

    Навіть якщо Елізабет поділяла його занепокоєння, вона не виявляла цього жодним рухом чи словом. Жінка здавалася уособленням релаксуючого щасливого лідера поважного бізнесу. Нова оцінна вартість компанії була джерелом її особливої гордості. До ради можуть приєднатися нові директори, щоб відобразити список інвесторів, число яких невпинно зростало, повідомила вона.

     

    Мозлі вирішив: наразі слушний момент розпочати розмову про те, що йому муляло. Він відверто сказав, що в компанії подейкують, буцім у Швейцарії щось пішло не так. Елізабет не стала відпиратися. Зневажливо знизавши плечима, вона погодилася, що там виникла
    невеличка проблема, та запевнила, що вона миттю її вирішила. Виправити те було нескладно, сказала Голмс. Мозлі терзали сумніви. Зважаючи на те, що нині довідався, він не міг надалі вірити своїй шефині.

     

    Він набрався духу й видав їй усе, що про демонстрації для інвесторів розповів йому Шонак. Мозлі спробував переконати Елізабет, що вони мусять негайно припинити ошуканство.

     

    — Ми безсоромно дурили інвесторів. Так не може тривати далі, — сказав він. Вираз обличчя Елізабет блискавично змінився. Її життєрадісність умить розтала й поступилася місцем масці ворожості. Наче клацнули вимикачем і перетворили милу красуню на фурію. Елізабет грізно вп’ялася своїми бездонними очима у фінансового директора.

     

    — Генрі, ти — не командний гравець, — карбуючи кожне слово, крижаним
    тоном мовила вона.

    — Гадаю, ти мусиш піти зараз же.

    Мозлі безпомильно зрозумів, що вона мала на увазі. Елізабет не просто просила
    його вийти зі свого кабінету. Вона наказала йому негайно покинути компанію. Тож
    Мозлі негайно звільнили.

    ТЕКСТ: Джон Каррейру
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: