ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Планета — 31.03.20
    ТЕКСТ: Євген Дикий
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська, Оксана Савенко, Ігор Дикий
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Крижаний континент

    Голова Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий розповів про те, як туристи приїжджають на станцію «Академік Вернадський», хто досліджує китів і як поводять себе пінгвіни в Антарктиді.

    Наша щорічна експедиція складається з двох загонів: зимувального та сезонного. Зимувальники жартують, що сезонний загін – це туристи, а вони – справжні полярники. Певною мірою так і є. Кажу як людина, яка працювала тільки в сезонному загоні. Проти зимувальників, ми ніякі не полярники. 

     

    Зимувальний загін залишається на станції на рік і має сталий склад. На материк вирушають 12 учасників. Команда налічує сім науковців. Передусім це геофізики. Дуже важливу роль відіграє магнітометристМагнітометрист – людина, яка досліджує напруженість магнітного поля та інші магнітні величини.. Також на станції є озонометристОзонометрист – людина, що вимірює рівень озону та досліджує озонову діру., і метеоролог – кліматологи, їх двоє. Ми успадкували таку структуру від британців, але, до речі, дуже добре розвинули. Одна з найкращих у світі магнітометричних обсерваторій, які є опорними точками мережі IntermagnetIntermagnet – міжнародна мережа геомагнітних обсерваторій., розташована саме на станції «Вернадський». В Україні, до речі, немає жодної магнітометричної станції такого ж рівня, тож найкраща українська «магнітка» розташована за 15 тисяч кілометрів від країни.

     

    З урахуванням перезміни експедиція триває 13 місяців. Цей період охоплює і полярну зиму (адже там шість місяців світло, шість місяців темно). Якщо прискіпуватися, то у нас немає повної полярної ночі. Станція розташована перед полярним колом, а не за ним, тому формально сонце є щодня. Але на піку антарктичної зими за день воно виходить хвилин на 20. Тому тут пів року глибокі присмерки.

     

    Чому людство утримує такі недешеві об’єкти як полярні станції? Це як пульс у людини, який можна поміряти на обох руках і на шиї, але не на спині чи на череві. Полярні регіони – такі пульси нашої планети. Згадайте картинку зі школи: Земля кругла, а від неї, як вуха Чебурашки, відходять магнітні лінії, і сходяться вони саме біля полюсів. На нашому континенті магнітні поля досліджувати майже нереально. Біля полюсів їх можна, грубо кажучи, зловити, помацати, поміряти. Це також стосується  багатьох кліматичних процесів і процесів у верхніх шарах атмосфери, наприклад, динаміки озонового шару. Вимірювати треба там, де формуються ці процеси, які далі впливають на всю планету, зокрема на наші регіони.

     

    З кумедного. Ми закуповуємо в антарктичну експедицію креми від засмаги і темні окуляри. У розпал полярного дня Сонце дуже яскраве. Сонячні випромінювання надходять з усіх сторін, а ми ще й під озоновою дірою.

     

    Наша станція розташована у морській Антарктиці. Температурні умови за мірками крижаного континенту – дуже курортні, такі собі зимові Карпати. Узимку – мінус 30–35 градусів. Середня температура – мінус 20. Улітку температура коливається від мінус п’яти до плюс п’яти градусів. Проте у нас вологість близько ста відсотків. У середньому 270 днів на рік іде або сніг, або сніг з дощем. Мінус 20 за такої вологості відчуваються як хороші мінус 30. 

     

    Температура – зовсім не найекстремальніший фактор. Більш екстремальний фактор – це піврічна темрява. І вітер. У центральній Антарктиці класно працюють вітрові генератори. Постійні вітри майже однакової сили поволі стікають до берегів з майже однаковими швидкостями. Морська Антарктика – абсолютно інша річ. Штурмові вітри, частково – бризова циркуляціяБризова циркуляція – чергування денного та нічного вітрів.. Все як належить на морі. Вітер нормальної швидкості – це десь 20 метрів за секунду. Сорок метрів за секунду – теж не рекорд. За такої швидкості вітру навіть вітряки не працюють. Ми досі палимо дизелем, але розглядали варіант поставити вітряні генератори. Проте жоден із серійно розроблених вітряків не розрахований на такі вітри.

    Минулого року трапився курйоз. Коли ми робили у березні перезміну зимувального загону, у Києві насипало снігу і було мінус двадцять. А на «Вернадському» було плюс п’ять. Тож ми приїхали на південь грітися.

    Фото Ігоря Дикого

    Це частина зимувального загону 24-ї експедиції. Не можу втриматися як керівник і не представити команду. Тут вони сфотографувалися, трохи порушивши правила техніки безпеки. У крижані печери в льодовику взагалі-то не можна залазити. В експедиції зараз двоє дівчат: одна – біологиня, одна – лікарка.

     

    Біологія – це для любителів романтики. Частина її роботи – дослідження генетики китів. Як відбувається таке дослідження? Біологиня на моторному човні ганяється за китами з арбалетом зі стрілами, на кінці яких закріплені маленькі шприци. Вона стріляє й отримує приблизно трисантиметровий фрагментик китової шкіри. Для людини це, як укус комара. Якщо кити сплять, то вони від цього навіть не прокидаються. Ганятися на «моторці» за китами ризиковано. 

     

    Хвости горбатих китів – індивідуальні, як відбитки пальців. На них багато різних плям. Тому якщо сфотографувати кита, його можна ідентифікувати і дізнатися, куди він мігрує. Хоча є свої нюанси. За цей сезон біологиня втопила вже два фотоапарати. Але головне що сама жива-здорова, техніку ще купимо.

    Фото Оксани Савенко

    На цій світлині Богдан Гаврилюк з Харківського радіоекономічного інституту щось вимірює на іонозонді (приладі, за допомогою якого досліджують іоносферу). Як бачите, пінгвінам на нього абсолютно начхати. Вони тут хазяї.

     

    А як поводяться пінгвіни? Кури, як кури. Багато хто вважає, що пінгвіни незграбні, тому що бачили їхні фотографії тільки на суходолі. Але у воді вони просто літають. Коли я вперше побачив пінгвінів, подумав, що це крихітні дельфінчики. На суходолі вони майже нічого не роблять: стоять, яйця висиджують. Та вони живуть переважно в морі. Але це чомусь менше показують.

    Фото Оксани Савенко

    Це гігантський буревісник. На фото птах здається великим, але це молода пташка, курча, можна сказати. Це один з найбільших і найсерйозніших хижаків. Вони їдять зокрема маленьких пінгвінят та яйця пінгвінів. На жаль, природа сувора. Пінгвіни кочують у вирій у північніші краї. В Антарктиці що північніше, то тепліше. Одна з ознак того, що настала весна, – з півночі припливають пінгвіни.

     

    Антарктида вражає кольоровою гамою. Уявіть цілий світ, намальований без гарячих кольорів. Є всі варіанти білого, блакитного і бірюзового. Це тема снігу, криги, айсбергів і води. Є всі варіанти темно-сірого, коричневого та чорного – там, де видно скелі. Усе. Зеленого, жовтого, червоного немає. Деінде росте маленький кущик. Навіть за кілометр звертаєш на нього увагу, тому що бракує зеленого кольору.

     

    Ви багато знаєте галузей економіки, де ринок збільшується на 15–20% щороку? Прикладом є антарктичний туризм. Він буває двох видів. Екстремальний дешевий туризм – це яхти. Неекстремальний, комфортний туризм, дорожчий – великі круїзні лайнери. Він охоплює не весь сезон, а найтеплішу пору, коли існує гарантія, що не налетиш на айсберг. Тобто це максимум три місяці. Але у цей період щороку виходить дедалі більше кораблів. Вартість туру на туристичному лайнері зазвичай стартує від 13–15 тисяч доларів без вартості перельоту, а в екстремальному дешевому туризмі – від шести тисяч євро без перельоту.

     

    Минулого року Україна долучилася до країн, що ведуть туристичну діяльність на території Антарктики. Київська компанія Paganel Studio торік запустила першу яхту. Цього року – вже дві яхти. У дорогому секторі, на жаль, наших компанії ще немає. Але це настільки ласий шматочок, що, сподіваюся, хтось із наших компаній рано чи пізно зайде на цей ринок.

     

    Українців дуже мало навіть серед туристів. Десять років тому були майже самі американці та європейці. Зараз на першому місці Китай з великим відривом. На другому місці залишаються Штати, далі – ЄС. Після ЄС – всіх потрохи.

     

    За минулий рік нашу станцію відвідали понад чотири тисячі туристів. Трохи відволікає від роботи, але гостинність в Антарктиці себе виправдовує. Уявіть 12 людей, які перед цим 8–9 місяців бачили тільки одне одного, жодного нового обличчя. Коли з’являються перші туристичні лайнери, на станції просто свято. Якщо лайнер великий – по 200–300 людей, – то їх висаджують по 20 осіб. Хоча під кінець сезону, може, трохи напружує.

     

    Наша станція атмосферна, з хорошою історією, з реальними результатами, які можна показати. Тому «Вернадський» туристи дуже люблять. Є маршрути, які ставлять за мету перетнути полярне коло. До «Розери» (британська станція – прим. ред.) майже не доходять (це 360 км від нас). Тому «Вернадський» – або найпівденніша точка туру, або найпівденніша відвідувана станція. Нею зазвичай закінчують подорож. Але якщо ви поки не заробили на тур до Антарктиди, то на нашому сайті є 3D-тур станцією «Вернадський», раджу почати з нього.

    ТЕКСТ: Євген Дикий
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська, Оксана Савенко, Ігор Дикий
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?