fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Спалах — 09.09.21
ТЕКСТ: Катерина Ситник
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Бустерна манія: чи потрібна третя доза вакцини від COVID-19?

Якщо вам пощастило кілька місяців тому отримати дві дози вакцини, чи варто вже ставати в чергу за третьою? 

 

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

57-річний американський журналіст Тед Ралл отримав повний курс вакцинації від коронавірусу. За пів року після другої дози він зробив ще одне щеплення Pfizer, хоча введення бустерних доз для загального населення в США не схвалено. Як йому вдалося «зламати систему»? 

 

У США наразі можна вакцинуватися в аптеках. Ралл зробив щеплення саме в одній з них. Він не сказав, що раніше вакцинувався. Та його про це і не питали. В США немає загальнодержавної бази даних про щеплення, і працівники аптеки ніяк не могли перевірити його історію вакцинацій. Адже дві дози він отримав у штаті Нью-Джерсі, а третю – в Нью-Йорку. 

 

Ралл описав свій досвід в статті на сайті The Wall Street Journal2, опублікованій 4 серпня 2021 року. Він пояснив, що має захворювання дихальної системи і хоче захиститися від штаму Дельта. Також він вважає, що не забрав дозу, яка би могла знадобитися іншій людині. Адже, за його словами, в США є більше вакцин, ніж охочих щепитися, і невикористані препарати просто утилізують. В інтерв’ю CNN2 Ралл сказав: «Я знаю, що політики намагаються врятувати якомога більше людей за якомога менші гроші. Це їхня робота. Я насамперед піклуюся про себе, тому у мене інший розрахунок»

 

На статтю Ралла відреагував у твіттері Ерік Топол, відомий кардіолог, професор молекулярної біології Дослідницький інститут Скріппса3. Він написав: «Ми досі не знаємо, як бустери запобігають інфікуванню Дельтою (порівняно з оригінальним штамом). Але ми бачимо початок “бустерної манії”». 

 

Багато людей, не чекаючи офіційних рекомендацій, беруть справу в свої руки. Для цього вони перетинають не тільки кордони штатів США, а навіть кордони країн. Таку історію описало видання The New York Times 29 липня 2021 року4. Британка Іда Томпсон отримала дві дози AstraZeneca. Через кілька місяців вона поїхала відвідати родичів у США. Одного разу вона зайшла до аптеки у Флориді, щоб здати ПЛР-тест. Жінка побачила, що тут роблять щеплення, і миттєво вирішила вакцинуватися. 

 

Коли співробітник аптеки спитав її, яку вона робить дозу, Томпсон відповідала, що першу. Напівжартома вона пояснила журналісту The New York Times: «Адже це була моя перша доза Pfizer». Раніше жінка читала про дослідження, яке показало кращу ефективність комбінованої схеми щеплення – перша доза AstraZeneca і друга доза Pfizer, – тому «коктейль» із вакцин її не лякав. 

Що дає бустер?

 

Занепокоєння людей, яких охопила «бустерна манія», є зрозумілим. Дослідження вказують на те, що кількість антитіл, які утворюються після вакцинації, з часом знижується. В журналі The Lancet 15 липня 2021 року була опублікована стаття вчених з Університетського коледжу Лондона про падіння рівня антитіл проти спайкового білка коронавірусу після щеплення вакцинами AstraZeneca і Pfizer5

 

Учасники дослідження (всього 552 особи) здавали кров для визначення антитіл протягом 3–10 тижнів після другої дози. Вчені виявили, що рівень антитіл поступово знижується після щеплення вакцинами – як AstraZeneca, так і Pfizer. На 10 тиждень рівень антитіл у людей, вакцинованих Pfizer, зменшився вдвічі (порівняно з 3–6 тижнем), а у людей, вакцинованих AstraZeneca, – в п’ять разів. 

 

Дослідження вказують на те, що третя доза вакцин Moderna, Pfizer, AstraZeneca та CoronaVac підвищує концентрації антитіл до того рівня, що був після другої дози, або навіть більше. Єдина умова полягає в тому, що бустерна доза має вводитися не раніше ніж за півроку після перших двох. 

 

Компанія Pfizer повідомила в липневому пресрелізі6, що рівень антитіл проти «дикого»  («китайського») коронавірусу та варіанту Бета («південноафриканського») після третьої дози є в 5–10 разів більшим, ніж після другої. Moderna опублікувала результати своїх досліджень в травні на сервері препринтів MedRxiv7. Після бустеру рівень антитіл проти «дикого» штаму та варіанту Бета піднімався до того рівня, що був після другої дози, або навіть вище. 

 

Китайські дослідники з Фуданського університету оцінили результати введення бустерної дози вакцини CoronaVac. Їхня робота також опублікована на MedRxiv8. Вчені повідомили, що третя доза через 6–8 місяців після першої призводить до збільшення рівня антитіл в 3–5 разів порівняно з 4 тижнем після другої дози. Але якщо ввести її занадто рано (через чотири тижні після другої), імунна відповідь буде значно слабкішою. 

 

Вчені з Оксфордського університету опублікували статтю про третю дозу вакцини AstraZeneca на сервері препринтів SSRN9. Їхні результати подібні: рівень антитіл є вищим після третьої дози, ніж після другої. Дослідники також оцінили типові побічні реакції, зокрема температуру і біль у місці уколу. Після третьої дози вони є менш вираженими.

 

Чи означає падіння рівня антитіл зменшення захисту від інфікування? Насправді – ні. Є й інші ланки імунітету. В інтерв’ю телеканалу CNBC виконавчий директор AstraZeneca Паскаль Соріо сказав, що поки що невідомо, чи бустерна доза взагалі потрібна10. Він пояснив, що для оцінки вакцинації важливо враховувати не тільки антитіла, але і Т-клітини. Саме вони забезпечують довготривалість захисту. 

 

Т-клітини – це клітини імунної системи, які зберігаються в організмі роками та «пам’ятають» збудника захворювання. При повторній зустрічі зі старим ворогом вони швидко активують імунну відповідь (зокрема вироблення антитіл) і не допускають розвитку симптомів. Наприклад, люди, які перехворіли на SARS-CoV («атипову пневмонію») у 2003 році, досі мають Т-клітини, які здатні знешкодити цей вірус.

 

Тому ми не можемо поставити знак рівності між падінням рівня антитіл і зменшенням ефективності вакцини. «Бустерна манія» може виявитися передчасною, марною і навіть шкідливою – але не для окремої людини, а для людства загалом.

«Бустерна» нерівність

 

В липні ізраїльське Міністерство охорони здоров’я оприлюднило дані про те, що ефективність вакцинації двома дозами Pfizer проти інфікування знизилася до 39% серед людей, які отримали щеплення на початку 2021 року. Хоча ефективність проти важкого перебігу захворювання залишається високою – 91,4%11. Після цього в країні почали вводити бустерні дози людям старшим за 60 років, які отримали другу дозу більше ніж п’ять місяців тому, а згодом – і людям старшим за 50 років. 

 

Британський Об’єднаний комітет з питань вакцинації та імунізації наприкінці червня опублікував звіт з рекомендаціями розпочати восени бустерну вакцинацію12. Франція та Німеччина також планують втретє щепити своїх громадян похилого віку. 

 

За оцінками ВООЗ, якщо одинадцять країн, які вже розпочали кампанію повторного щеплення або розглядають таку можливість, почнуть вакцинувати людей старших за 50 років, вони разом використають 440 мільйонів доз. Якщо так зроблять всі країни з високим та середнім рівнем доходу, кількість збільшиться вдвічі13

 

Це рішення є неоднозначним з етичної точки зору. Тоді коли багаті країни розглядають запровадження бустерної вакцинації від коронавірусу, тільки 1,3% людей отримали хоча б одну дозу в країнах з низьким рівнем доходу14. Саме тому Всесвітня організація здоров’я 4 серпня 2021 року закликала ввести тимчасовий мораторій на бустерну вакцинацію – принаймні до кінця вересня. 

 

Є і практичні зауваження. Погане охоплення вакцинацією дозволяє вірусу розмножуватися в організмах сотень тисяч людей. Збільшується ймовірність мутацій і появи нових варіантів, здатних «проривати» захист імунітету, набутого внаслідок щеплення. Щоб зупинити пандемію, потрібно вакцинувати якомога більше людей у всьому світі. 

 

Вірус не знає кордонів. Забираючи вакцини в інших, багаті країни шкодять самі собі. Як сказав Сет Берклі, виконавчий директор GAVI (Глобального альянсу з вакцин та імунізації): «Що швидше ми почнемо використовувати бустерні уколи, то з більшою ймовірністю будемо їх потребувати»15. Тоді як стандартні дві дози добре виконують головну мету – запобігти госпіталізації та смертям. 

 

Потрібно розуміти, що ці зауваження стосуються загального населення. Але є групи людей з ослабленим імунітетом, для яких третя доза є, безперечно, корисною. Наприклад, значна частина людей, яким пересадили донорські органи, після двох доз мають невисокі рівні антитіл або взагалі їх не виробляють. Це пов’язано з тим, що після трансплантації вони пожиттєво приймають препарати, які пригнічують імунітет. 

 

Вчені з Тулузького університету повідомили, що антитіла утворилися лише у 40% пацієнтів з пересадженими органами після другої дози вакцини Pfizer (всього 101 особа)16. Після третьої дози цей показник виріс до 68%. У людей, які вже мали антитіла після другої дози, їхній рівень значно підвищився після третьої. 

 

13 серпня американські Центри з контролю та профілактики захворювання (CDC) рекомендували введення додаткової дози мРНК-вакцини людям з ослабленим імунітетом. Це близько 3% дорослого населення країни. Зокрема, пацієнти після трансплантації та онкологічні хворі. У CDC вказують, що як третю дозу потрібно використовувати той самий препарат, що і для основного курсу. Вводити її потрібно не раніше ніж за чотири тижні після другої дози. 

 

Але вже 18 серпня Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США опублікувало заяву про те, що бустерну дозу потрібно використовувати не тільки для окремих груп, але і для загального населення17. Оскільки експерти Міністерства передбачають, що в найближчі місяці захист вакцин проти важкого перебігу, госпіталізації та смерті ослабне, вони пропонують розпочати бустерну вакцинацію наприкінці вересня для людей, які отримали другу дозу вісім місяців тому. 

 

Скоріше за все, скоро ми побачимо, як розвинуті країни розгорнуть кампанії бустерної вакцинації, наслідуючи Ізраїль і США. В Україні це питання поки що не обговорюється, оскільки в нашій країні зусилля зосереджені на первинному курсі вакцинації. Головне, щоб «бустерна манія» багатих країн не призвела до появи нових варіантів коронавірусу, який відправить світ на нове коло карантинів та щеплень. 

Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

ТЕКСТ: Катерина Ситник
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Статті
До ворожки не ходи
До ворожки не ходи: духи і привиди

З'ясуємо, звідки взялися легенди про духів та привидів і чому деякі люди часом їх бачать, а ще послухаємо, як «говорить привид»!

Хімія
Що всередині: наука морозива

Кожна складова морозива по-своєму важлива.

Промо
Проєкт інтелект. Епізод 2: Чи зможемо ми колись говорити з тваринами за допомогою Petcube

Навіщо вашим домашнім улюбленцям штучний інтелект?

Суспільство
Нобелівка‒2021: економіка. Природні експерименти допомагають відповісти на важливі питання

Цьогорічні лауреати – Девід Кард, Джошуа Енґріст та Ґвідо Імбенс – показали, що природні експерименти можна використовувати, щоб відповісти на ключові суспільні питання.

До ворожки не ходи
До ворожки не ходи: астрологія, нумерологія, ворожіння

Чому люди звертаються до ворожіння, що чекають від астрології та нумерології і чи це справді їм допомагає?

Наука
Три в одному: за що дали Нобелівки з фізіології або медицини, хімії та фізики

Слухайте про цьогорічну Нобелівку!