ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Біологія — 20.01.22
    ТЕКСТ: Дарина Дмитрієвська
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Чарка до свята: чи буває алкоголь корисним

    Турбують віруси? Сто грамів горілочки до вечері! А вино – то живильна рідина і випивкою не вважається. Чули такі тези колись? Мудрий народ радить, а лікарі чомусь відмовляють від алкоголю взагалі, то де ж правда? Звернемося до єдиного об’єктивного показника – результатів наукових досліджень.

    Найперше, що варто сказати: єдиною надійною профілактикою ковіду та грипу є вакцинація, і її варто робити усім людям, які хочуть врятувати своє життя, а разом з тим допомогти подолати епідемію. Горілка нічим не допоможе ні в профілактиці, ні в лікуванні вірусів. Інші двісті звичайних респіраторних вірусів, які викликають ГРВІ, взагалі дуже мінливі і водночас досить безпечні для тих, хто живе у соціумі, тому з ними переважно непогано може впоратися наш імунітет, і щеплень вони не потребують. Але вічна боротьба зі шмарклями стає виправданням для дрібнокаліберного, але постійного пияцтва. Спирт вбиває віруси лише у випадку протирання ним поверхонь, і аж ніяк не за умови вживання всередину.

     

    Із вживанням алкоголю все дуже непросто, і немає однозначної відповіді, але деякі дослідження все ж проведені. Зокрема, великий аналіз1 результатів МРТ головного мозку в людей, які вживають «помірні» дози алкоголю (тобто зрідка п’ють малими порціями), показав достовірну негативну кореляцію із щільністю сірої та білої речовини мозку (втім поки що не можна говорити про причинно-наслідкові зв’язки). Тобто що частіше/більше людина пила, то істотніше знижувалась умовна «якість» структури нашого мисленнєвого центру. І такі зміни, хоч і невеликі, можна було виявити задовго до клінічних проявів нейродегенеративних процесів, як-от хвороба Альцгеймера. Але слід додати, що дію алкоголю посилювали супутні стани: гіпертонія, цукровий діабет, значна надлишкова маса тіла та інші хронічні захворювання. Також на підвищення ризику впливало паління, спадкова схильність і низька фізична активність, але навіть на фоні цих факторів додаткову негативну кореляцію все одно вдалося простежити. 

     

    Після публікації цього дослідження багато ЗМІ однозначно написали, що безпечної дози алкоголю не існує, і з цим неможливо не погодитись, враховуючи результати наведених спостережень та ще одного дослідження2, цього разу авторства канадських вчених. Однак водночас безліч інших наукових статей стверджують про позитивні ефекти невеликих доз алкоголю для різних органів та систем. Наприклад, вчені з Британії провели метааналіз3 досліджень, що стосувалися ризиків інфаркту та інсульту залежно від вживання алкоголю, і виявили неочікувані результати. Дані свідчили, що незначна кількість (1–2 напої на день) навіть зменшувала ймовірність інфаркту, хоча для інсульту цей показник був нижчий (менше ніж один напій на день). Схожі результати отримали японські вчені4: регулярне вживання алкоголю підвищує ризик гіпертонії, інфаркту та інсульту, а от обережне та помірне не впливало або навіть зменшувало негативні наслідки. Проте існують індивідуальні фактори: вік, вага, супутні хвороби, емоційний стан і кількість алкогольдегідрогенази у людини, через які вплив алкоголю може відрізнятися. Тож якщо з відносно великими дозами алкоголю шкода безперечна, то щодо малих доз дані суперечливі, і ми досі не можемо дати однозначної відповіді. 

     

    Рекомендації Американської дієтологічної асоціації передбачають зменшення умовно дозволеної дози алкоголю на день, що відповідає приблизно 300 мл пива, одному келиху сухого вина або 50 мл міцного напою. І тут варто домовитися, що ми усвідомлюємо реалії життя більшості людей. І хоч би як сильно лікарі не рекомендували повну відмову від алкогольних напоїв, цю пораду не буде виконувати більшість пацієнтів. Тому медики намагаються визначити хоча б максимально допустиму дозу, яка не матиме однозначно згубного впливу на організм і водночас сприятиме кращому дотриманню профілактики і лікування. Поряд із дозволом вживати невелику кількість алкоголю лікар більш ймовірно зможе переконати пацієнта у необхідності здорового харчування, введення спорту в щоденний графік та загалом більшої уваги до власного здоров’я. А все разом це значно краще позначається на прогнозі життя людини, адже корисні ефекти профілактики переважатимуть у цьому разі шкоду незначних доз алкоголю.

     

    Але звернемося також до інших аспектів життя, адже здоров’я визначають як стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя людини. І нерідко алкоголь стає частиною міжособистісної взаємодії, підставою для комунікації, способом розслабитися та налагодити розмову. Здається, що він виконує важливу роль у створенні зв’язків між людьми, а отже, є важливим допоміжними фактором. Однак не все так позитивно, адже дослідження6 вказують на зниження здатності до емпатії, правильного розуміння емоцій та намірів оточення, що, своєю чергою, може негативно позначитися на взаємодії. І все ж за умови обмеженого, усвідомленого вживання психологічний комфорт, викликаний бажаною та приємною комунікацією, може сприяти поліпшенню загального стану, полегшенню симптомів тривожності та депресії, що, безумовно, добре для зниження ризиків гіпертонії та інших хвороб, пов’язаних зі стресом.

     

    То пити чи не пити? Лікарі в жодному разі не радитимуть починати вживання алкоголю людині, що не робить цього зазвичай; навпаки, мотивація у цьому випадку буде спрямована на підтримання обраної стратегії та посилення позитивних ефектів для здоров’я через регулярне харчування, фізичну активність та достатню кількість сну. Але у разі, коли людина звикла дозволяти собі напої регулярно, варто зменшувати їхню кількість хоча б до гранично допустимої і паралельно здобувати корисні звички, що покращать стан та забезпечать профілактику ускладнень. Варто до кожної ситуації підходити індивідуально. Наприклад, часто лікарі радять Середземноморську дієту (один із варіантів здорового харчування), що передбачає вживання великої кількості морепродуктів, фруктів та овочів, але в той же час містить алкоголь як одну зі складових. Подібні рекомендації краще реалізовувати з розумінням способу життя та доречності для конкретної людини. 

     

    Підвищення загальної усвідомленості та критичного мислення, постійне спостереження у сімейного лікаря та дотримання рекомендацій щодо здорового способу життя допоможуть жити з користю і без жорстких обмежень, довго зберігаючи хороше самопочуття. Роздуми про допустимість вживання алкоголю ніколи не будуть остаточно закінчені, і водночас варто використовувати відведений нам час з максимальною цікавістю та насолодою.

    ТЕКСТ: Дарина Дмитрієвська
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?