Озвучена стаття Спалах — 13 травня, 2021

Чистий спокій: як дезінфікувати руки і поверхні

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

На початку пандемії месенджерами та соціальними мережами поширювали повідомлення про можливість захворіти на COVID-19 від бананів. Чому саме вони стали жертвою фейку, невідомо, адже Китай навіть не належить до основних експортерів цього фрукта. Подібна доля спіткала посилки з AliExpress. Такі історії стимулювали людей дезінфікувати все, з чим вони контактували і де міг зачаїтися підступний вірус: від мобільних телефонів до продуктів із магазину. Але якою ж насправді є можливість передачі коронавірусу таким шляхом?

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

Певний час після поширення SARS-CoV-2 планетою даних про його особливості було дуже мало. Достеменно не було відомо, як він передається і наскільки висока ймовірність заразитись тим чи тим способом. Профілактичні заходи базувалися на попередньому досвіді вивчення інших збудників респіраторних інфекцій. Тому нам радили носити маски і користуватись іншими засобами індивідуального захисту, дотримуватись дистанції, ретельно дотримуватись правил гігієни рук і чистоти середовища, наголошуючи на однаковій важливості цих заходів.

Наразі науковці встановили, що основним способом передачі коронавірусу від людини до людини є повітряно-краплинним шлях. Збудник поширюється як аерозоль, що виникає під час дихання, чхання та кашлю, розмови тощо. Дотримання дистанції близько двох метрів дозволяє знизити ймовірність вдихання такого аерозолю з вірусними частинками. 

Водночас можна підхопити коронавірус контактним шляхом – через поверхні та предмети, на яких вірус може опинитися. Краплі аерозолю чи інші рідини організму безпосередньо потрапляють на поверхню від хворої людини або збудник мандрує на брудних руках з іншої зараженої поверхні. Інша людина після контакту із такою поверхнею через короткий проміжок часу може перенести вірус на слизові оболонки рота, носа або очей, звідки вірус проникає в організм. На процес передачі контактним способом впливає велика кількість факторів, серед яких особливості поверхні, температура довкілля, відносна вологість повітря. Наприклад, температура впливає на стабільність ліпідної оболонки вірусу – він чутливий до високих температур.

На різних поверхнях SARS-CoV-2 зберігає інфекційну здатність різний час: на склі – два дні, на банкнотах – три дні, на шкірі, пластикових і металевих поверхнях – до чотирьох днів, на медичних масках – до семи днів1. Для дослідження стійкості коронавірусу в навколишньому середовищі переважно використовують поєднання методів ПЛР та зараження культур клітин. Перший метод використовують для виявлення генетичного матеріалу збудника, а другий – для визначення здатності вірусу спричиняти інфекцію. Адже лише наявність вірусного генетичного матеріалу на поверхнях ще не гарантує наявності вірусних частинок, здатних спричинити захворювання. У низці досліджень зразків, відібраних у лікарнях, науковці виявляли забруднення поверхонь коронавірусом, проте культивувати його в культурах клітин не вдалось2*3*4*5*6*7*8

Вчені з Ізраїльського Інституту біологічних досліджень припускають, що такі результати є наслідком інактивації вірусу дезінфекційними засобами, сонячним світлом, після відбору зразків у процесі їх транспортування та зберігання. Вони також вважають, що передача контактним шляхом можлива, зокрема, у лікарнях через забруднені поверхні навколо пацієнтів, які перебувають на стадії інфекції, коли вірусних частинок із організму виділяється найбільше, а також у закритих приміщеннях з високим скупченням людей9.

Більшість із цих досліджень проводились у контрольованих лабораторних умовах, де збудник має більші шанси на виживання, тоді як реальні умови мінливі та не завжди сприятливі. Зокрема, часто для культивації використовується спеціальне штучне середовище, яке відрізняється від виділень дихальних шляхів людини. Інша важлива деталь таких експериментів – кількість вірусних частинок, яка використовується для зараження досліджуваних поверхонь. Зазвичай вона є вищою (104–107 вірусних частинок на невеликій поверхні10), ніж кількість вірусу, яка може перебувати на поверхнях у реальних умовах. А проведення дослідження із умовами, максимально наближеними до реальних, – із використанням добровольців – неможливе з етичних міркувань, адже наслідки захворювання на COVID-19 можуть виявитися летальними.

Для успішної передачі вірусу контактним шляхом необхідно, щоб достатня кількість віріонів, здатних спричинити інфекцію, потрапила на слизову оболонку. Цей параметр має назву інфекційна доза, і у випадку SARS-CoV-2 вона становить для людини від 10 до 1000 вірусних копій. Вона залежить від особливостей організму, зокрема імунної відповіді, і відрізняється для різних варіантів вірусу. Математична модель дозволяє передбачити, що інфікована людина може виділяти під час дихання до 560 вірусних копій на кубічний метр11. Лише частина віріонів, що виділяються з аерозолем із дихальних шляхів, опиняється на поверхнях. «Контактний шлях передачі можливий, але такі випадки рідкісні», – стверджує Емі Пікерінг з Каліфорнійського університету. Разом із колегами з Університету Тафтса вона визначила, що ризик інфікуватися від контакту із зараженою поверхнею становить менше, ніж 5 із 10 000. Це значно менше, ніж за умови вдихання аерозолю.

Відомо про низку випадків, коли пацієнти захворіли на COVID-19, найімовірніше, контактним шляхом12*13. У серпні 2020 року була опублікована стаття, де автори простежили зараження коронавірусом членів двох різних сімей, що проживають в одному будинку. Вони не контактували безпосередньо між собою, проте користувались одним ліфтом, кнопки якого могли послужити джерелом передачі збудника14.

Підтвердити на практиці передачу коронавірусу саме контактним способом – непросте завдання. Для цього необхідно унеможливити ймовірність зараження повітряно-краплинним шляхом і відстежити, як поверхня була заражена. А найбільш точно вказати на факт зараження однієї людини від іншої може лише встановлення послідовності геномів вірусів, виділених з організмів цих осіб, і порівняння їх між собою.  

ВООЗ змінює рекомендації щодо дезінфекційних заходів із появою нових досліджень, що проливають світло на це питання15. Зараз рекомендується регулярно обробляти руки спиртовмісним засобом або мити їх з милом для того, щоб позбутись мікробного забруднення (не тільки вірусного). Також обов’язково здійснювати гігієнічну обробку рук після контакту із засобами індивідуального захисту, після чхання або кашлю, при догляді за хворими, до, під час і після приготування їжі, перед її вживанням, після відвідування туалету, контакту з тваринами та їхніми відходами життєдіяльності, під час подорожей. Коли руки помітно забруднені, слід спершу помити їх з милом, в іншому випадку можна використовувати лише антисептик. Ефективність рукавичок як методу профілактики вчені наразі не довели, тому їх носіння в публічних місцях не є обов’язковим і не скасовує необхідність гігієнічної обробки рук. 

Важливо не просто дезінфікувати руки, а робити це правильно, інакше всі зусилля витрачатимуться дарма. Неправильне або надмірне використання дезінфекційних засобів може навпаки нашкодити здоров’ю. Сухість і мікротріщини шкіри рук є поширеними наслідками застосування антисептиків. Вони не тільки приносять дискомфорт, а також є вхідними воротами для інфекції. А дезінфекційні засоби з четвертинними амонійними сполуками або сполуками хлору можуть стати причиною подразнення слизових оболонок дихальних шляхів і очей. Слід наносити достатню кількість антисептика (близько 3 мл) на сухі руки і втирати його не менше ніж 30 секунд, розподіляючи по всій поверхні рук. Не варто витирати або висушувати руки після дезінфекції.

Основними компонентами дезінфекційних засобів для рук є етиловий або ізопропіловий спирт. Найбільшу ефективність виявляють антисептики із концентрацією спирту від 60% до 80%. Варто пам’ятати і про те, що такі засоби мають свій термін придатності, після закінчення якого ефективність знижується за рахунок поступового випаровування спирту.  

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, також слід регулярно обробляти й дезінфікувати поверхні, особливо ті, до яких часто торкаються люди: дверні ручки, крани, мобільні телефони, клавіатури комп’ютерів тощо. Такі поради є актуальними не лише в умовах пандемії, адже в довкола достатньо збудників захворювань, які можуть поширюватися контактним шляхом набагато ефективніше за SARS-CoV-2. 

Коронавірус не може розмножуватись у продуктах харчування, для цього йому необхідні чутливі до нього організми, зокрема ми з вами. Тому слід пам’ятати про миття рук після розпакування продуктів, а самі продукти не варто мити з милом, достатньо звичайної води. Дезінфекція чи витримка пакунків із магазину на карантині також є зайвою, хоча ще восени 2020 року в Китаї радили дезінфікувати упаковку заморожених продуктів, насамперед імпортних. Сили, які витрачаються на ці дії, зовсім не відповідають тому незначному зниженню ризику захворіти таким чином. Краще сфокусувати свою увагу на інших, більш ефективних профілактичних заходах – дотримання дистанції та використання засобів індивідуального захисту. 

Тож чи варто перейматись регулярною дезінфекцією особистих речей і поверхонь? Дослідники порівняли урядові заходи для контролю пандемії багатьох країн світу і дійшли висновку, що дезінфекція і прибирання поверхонь є найменш ефективним серед них16. Люди, а не поверхні та предмети, залишаються основним джерелом поширення вірусу. Але багато вчених не бажають нехтувати навіть незначною ймовірністю захворіти контактним шляхом. Важливо зосереджувати увагу та ресурси на покращенні вентиляції приміщень і очищенні повітря. Дезінфекція є простішою і доступнішою у виконанні, і часто має для людей ще одну невеличку перевагу – надає психологічний комфорт. Ми повинні пам’ятати про важливість правильної гігієнічної обробки рук і поверхонь не лише під час пандемії, а й за будь-яких умов. Проте також не слід надмірно захоплюватися такими заходами, а знати в усьому міру.

Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Посилання:

  1. Як ковід передається через поверхні
  2. Дослідження передання ковіду через поверхні у Лондоні
  3. Як ковід передається у довкіллі
  4. Як ковід передається через неживі об'єкти
  5. Ризик заразитися ковідом
  6. Як коронавірус передається в лікарнях
  7. Різні способи зараження коронавірусом в лікарнях
  8. Як заражаються ковідом на карантині
  9. Інфікування коронавірусом в умовах ізоляції та карантину
  10. Ризик заразитися коронавірусом через предмети
  11. Як бактерії та віруси потрапляють з предметів на пальці
  12. Коронавірус і безсимптомні хворі
  13. Розслідування причин спалаху коронавірусу в лікарні
  14. Непряма передача коронавірусу в Китаї
  15. ВООЗ про коронавірус
  16. Ефективність методів боротьби з коронавірусом

0:00/0:00

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі