Стаття Погляд — 13 червня, 2019

Дайджест п'ятниці: від канабісу до дельфінів

ІЛЮСТРАЦІЇ: Куншт

У Китаї знали, де шукати «правильну марихуану», а вчені думають, чи можуть зміни клімату впливати на загострення збройних конфліктів. Крім того, Google нічого не боїться, а в Nature з’явилася стаття про конфлікт ведмедів і людей, у співавторстві якої троє українських вчених.

🚬 Дурманливі знахідки

Археологи Університету Китайської академії наук на чолі з Єміном Янґом, проводивши розкопки 2500-річних гробниць на території Західного Китаю, знайшли дерев’яні жаровні з обвугленими почорнілими камінцями. Після проведення газової хроматографії, вчені виявили сліди канабінолу – продукту окислення тетрагідроканабінолу – основної діючої речовини марихуани.

Хімічний аналіз такожо показав: рослини, спалені на кладовищі, містили дуже високу частку тетрагідроканабінолу – головного психоактивного компонента канабісу. Зважаючи на ці результати, дослідники зробили висновок, що це могла бути рослина, випари якої мають потужніший наркотичний ефект. Ця знахідка може бути припущенням, що 2500 років тому марихуану вже використовували для того, щоб тимчасово змінювати свідомість, адже до того вважали, що люди одомашнювали цю рослину заради олії та волокна1.

Спека в голову вдарить

☄ Згідно з дослідженням науковців зі Стенфорду протягом останнього століття зміни клімату підвищили ризик збройних конфліктів від 3% до 20%. І цей вплив лише зростатиме. Якщо середня температура збільшиться на 4°C (ймовірний варіант розвитку подій, якщо країни не зменшать викид парникових газів), вплив клімату на розвиток конфліктів збільшиться на 26%, а за сценарієм потепління на 2 °C (заявлену мету Паризької кліматичної угоди) – на 13%. Пов’язані зі зміною клімату природні катаклізми суттєво впливають на економіку й посилюють соціальну нерівність. У поєднанні з іншими факторами це може збільшити ризик насильства.

Утім, результати досліджень щодо взаємозв’язку між кліматом і конфліктами є різноманітними й суперечливими. Автори оцінили сучасне розуміння взаємозв’язку між кліматом і конфліктами на основі експертної оцінки фахівців із різних дисциплін. Експерти вважають, що низький соціально-економічний розвиток і слабкий потенціал держави мають істотніший вплив на розвиток збройних конфліктів. Проте механізми кліматично-конфліктних зв’язків залишаються ключовою невизначеністю, тому дослідники не до кінця розуміють, як саме клімат впливатиме на конфлікти й за яких умов. Наслідки майбутньої зміни клімату, ймовірно, будуть відрізнятися від тих кліматичних зрушень, які відбувалися в минулому, тому суспільства будуть змушені боротися з безпрецедентними умовами, які виходять за межі відомого досвіду. Але й до них можна пристосуватися, вважають дослідники. Стратегії адаптації можуть підвищити продовольчу безпеку й урізноманітнити економічні можливості, тим самим зменшуючи потенційні кліматично-конфліктні зв’язки. Тому існує потреба у підвищенні розуміння ефективності цих стратегій і потенційних негативних побічних ефектів2.

❄️ На Антарктиду!

Якщо завжди мріяли потрапити на станцію «Академік Вернадський» в Антарктиді, то для цього тепер потрібно трошки менше зусиль. Можна розпочати з 3D-туру, який створив учасник сезонної експедиції 2019 року Юрій Шепета. Проект дозволяє поблукати трьома локаціями: антарктичними околицями, маленьким будиночоком Ворді Хауз (зразком ранньої британської наукової бази), а також самою станцією.

Україна одна із 30 країн, які мають постійні дослідницькі станції в Антарктиді. У 1996 році ми придбали британську станцію «Фарадей» за 1 фунт стерлінгів, адже після розпаду СРСР Росія підпорядкувала собі всі дослідницькі станції, які належали Союзу. На станції «Академік Вернадський» проводять низку досліджень зі зміни клімату, біології, геофізики, геології, гідрометеорології, медицини, океанографії. Щороку на станцію вирушає антарктична експедиція. У 2019 році почалася модернізація станції, на яку виділили 35 млн гривень3.

Віртуальний тур це добре, а фоторепортаж – ще краще! Учасник кількох експедицій Олександр Колосков про те, що роблять українські вчені в Антарктиді, у матеріалі «Наша станція скраю».

🐬 Клуб по інтересах

Дельфіни обирають друзів за таким самим принципом, як і люди: приятелюють із тими, хто поділяє їхні інтереси. Про це стало відомо після публікації результатів дослідження, що тривало протягом 9 років. Учені з університету Бристоля вивчали поведінку 124 самців дельфінів виду Афаліна індійська у затоці Західної Австралії. Саме тут ще в 1997 році вперше помітили незвичну поведінку дельфінів. Вони одягали морські губки на власні дзьоби для того, щоб захистити свої чутливі морди від гострих каменів, скатів і морських їжаків.

Виявляється, дельфіни з губками на дзьобах товаришують з дельфінами, що у той самий спосіб захищають себе. Із 124 піддослідних дельфінів, було обрано 37 для детального дослідження формування дружньої поведінки. Із них 13 було з тих, хто прикривають дзьоби губками, і 24 особини, які не роблять цього. Дельфіни з губками витрачають більше часу на взаємодію та спілкування з іншими дельфінами з губками, ніж із тими, у кого їх не має. Ці зв’язки виникають унаслідок спільних інтересів – пошуку нових губок. Дружні стосунки зберігаються у дельфінів протягом багатьох років4.

📱 Нова мобілочка

Google вирішили не чекати, поки в мережу потрапить зображення нового телефону Pixel 4, і виклали світлину у твітер самостійно з наступним дописом: «Отже, оскільки, здається, є певна зацікавленість, тримайте! Та дочекайтеся, і побачите на що він спроможний. #Pixel4». Так команда Google перевела фокус із дизайну на функціонал. Судячи з картинки, у нового Pixel задня панель вже не двокольорова, а також відсутній сенсор відбитків пальців. Натомість позаду телефона з‘явилися подвійні камери.

Подейкують, що презентація телефона відбудеться в жовтні 2019-го. Чому рішення самостійно викласти в мережу дизайн телефона за більше, ніж три місяці до презентації, – це сміливий крок? Зазвичай із релізом нової техніки все відбувається так: перші витоки інформації стосуються дизайну смартфона (рендерінги, злиття у мережу зображень форми від компаній, які створюють чохли), потім стаються витоки щодо можливих характеристик, фотографії телефона або навіть огляди на YouTube від дітей співробітників компаній, які побачили в татка «дуже секретну нову модель» і подумали, що це буде сенсацією для їхнього блога. Усе це сприяє тому, що, коли презентація відбувається, вже всі про все знають і компанії зі своїм «це краще, що ми коли-небуть створювали» здивувати не можуть. Чому всі не поширюють інформацію раніше, як це зробив Google? Бо це може зашкодити продажу попередніх моделей. Очевидно, що Google цього не боїться. Також це може бути стратегічним кроком, щоб випередити Apple, адже згідно зі злитими в мережу рендерінгами IPhone XI матиме схожу задню камеру, а презентація айфона відбудеться на місяць раніше за Pixel5.

🐻 Агресивні ведмеді

12 червня у журналі Nature вийшла стаття про конфлікт людини та бурого ведмедя у світі. Над матеріалом працювало понад 50 авторів із різних країн світу, серед них троє наших вчених – біолог Павло Хоєцький та зоологи Марина Шквиря й Ігор Дикий.

У дослідженні йдеться про те, що кількість нападів великих хижаків на людей зростає, і ця тенденція викликає занепокоєння щодо безпеки людини й водночас зусиль збереження великих хижаків. Науковці розглянули 664 напади на людей у період з 2000 по 2015 рік в ареалах поширення виду Ursus arctos. Напади ставалися, коли люди проводили дозвілля, при цьому зазвичай усе починалося із зустрічі з самкою з дитинчатами. Не було суттєвої різниці в кількості нападів між континентами або між країнами з різними видами полювання. Розуміння глобальних моделей нападу ведмедів дозволить інформувати людей про заходи безпеки, щоб зменшенити кількість таких конфліктів у країнах, де мешкає ведмідь6.

Щодня ми залюбки шукаємо новини про науку й технології, щоб ви раділи. Ви теж можете нас потішити, ставши другом Куншт

Посилання:

  1. Китай і конопля
  2. Від спеки дуріють?
  3. Наші в холоді
  4. Дружні дельфіни
  5. Безстрашний Google
  6. Люди й ведмеді

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі