Стаття Погляд — 02 жовтня, 2019

Дайджест середи: айсберг, колоністи Марса й зубна емаль

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Мікроби мають першими колонізувати Марс. Від Антарктики відвалився гігантський шматок льоду. Вчені дослідили зубну емаль.

Фото дня

Це не дірка в Юпітері, а тінь від його супутника Іо, яку сфотографував космічний апарат «Юнона».

Від Антарктики відколовся гігантський шматок льоду

Сталося це на шельфовому льодовику Еймері. Відколотий шматок льоду важить понад 350 млрд тонн й за площею у 22 рази перевищує один із островів Нью-Йорка – Мангеттен. Товщина айсберга – 210 метрів.

Наразі цей айсберг який отримав назву D28, прямує на захід – його підштовхують вітри та океанська течія. За ним активно стежать із супутників, щоб запобігти зіткненню з суднами в океані. Стверджують, що для того, щоб айсберг розвалився на менші шматки й пішов під воду, знадобляться роки. Це найбільший айсберг за останні 50 років1.

Мікроорганізми колонізують Марс першими

Спочатку ми маємо «заразити» Марс, а тільки потім зможемо його колонізувати. У статті з журналу Microbiology Ecology, стверджується, що «первинними колоністами» Марса повинні бути мікроорганізми – бактерії, віруси та грибки, які підтримують багато життєвих процесів тут, на Землі.

Дослідник Хосе Лопес, один із авторів роботи, пропонує новий підхід до планетарної колонізації: спершу потрібно вивчити мікроби, які могли б підтримувати життя в позаземному середовищі.

Це дослідження може змінити політику NASA щодо відправки апаратів у космос. Зараз їх ретельно стерилізують і захищають від забруднень, адже дослідники не хочуть втручатися в середовище, яке намагаються вивчити. Проте для успішної колонізації Марса, схоже, це правило доведеться порушити2.

Секрет міцності зубної емалі

За допомогою рентгенівського методу візуалізації американським вченим вдалося детально дослідити основну складову емалі зубів – кристалографічні вісі витягнутих нанокристалів гідроксиапатиту. Виявилося, що вони розташовуються не паралельно, а під кутом від 1 до 30 градусів, що забезпечує міцність емалі.

Зубна емаль на 95% складається з витягнутих кристалів гідроксиапатиту завширшки близько 50 нанометрів, які утворюють мікроструктуру зі стрижнів. На 4% вона складається з води та на 1% з м’якої органічної матриці, що покриває стрижні.

Дослідження виявило, що вісі нанокристалів всередині одного стрижня не завжди збігаються з віссю його росту. Всі кристали, що були вивчені, були дезорієнтовані відносно сусідніх кристалів. Подекуди різниця в орієнтації між кристалами в одному стрижні сягала 90 градусів. Вчені вважають, що така структура дозволяє емалі зубів витримувати перепади температур та кислотності, а також навантаження у 770 Ньютон під час пережовування їжі3.

Статистика

Найбільше люди бояться за свою роботу. Дослідження Pew Research Center показало, що 72% опитуваних хвилюються про те, що роботи почнуть виконувати більшість людських професійних обов’язків. Серед інших побоювань перед технологіями майбутнього – мозкові імпланти, редагування генів, алгоритми для визначення найкращих кандидатів для роботи і синтетична кров.

Слід не боятися, а розвивати навички, які не зможе освоїти машина. Зокрема про це ми нещодавно говорили з очільницею департаменту ШІ компанії ARVI Катериною Стецюк у матеріалі «Жити з алгоритмами».

Посилання:

  1. Тут був лід
  2. Захопити Марс по-хитрому
  3. Новини про зубну емаль

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі