ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука — 13.12.19
    ТЕКСТ: Куншт
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Дайджест тижня: наскельні знахідки, вошиві динозаври і нові матеріали від штучного інтелекту

    В Індонезії знайшли найстаріше зображення сцени полювання.

    У М’янмі вчені натрапили на «динозаврячих» вошей.

    Каліфорнійська компанія запустила нові метеосупутники.

    Канадські матеріалознавці відзвітували про роботу робота зі штучним інтелектом.

    Коли вік має значення

     

    Коли в людей з’явилася уява – вміння придумувати речі, яких немає насправді? Можливо. ще від часів виходу Homo sapiens з Африки, як вказує нещодавно знайдений печерний розпис в Індонезії1

     

    Наскельне панно – велику сцену, де на гігантських тварин полюють люди зі звірячими головами (а подекуди і хвостами), – знайшов у 2017 році Пак Гамрулла, індонезійський археолог і спелеолог, співавтор статті про це відкриття. Ця раніше невідома печера у вапняку розташована на острові Сулавесі, куди перші люди прийшли близько 50 тисяч років тому. За невеликим зразком нашарувань мінералів на фарбі, який археолог обережно зібрав і приніс в лабораторію, розпис уран-торієвим методом датували не пізніше 44 тисяч років тому. Тож це найстаріша відома сцена полювання – на 4000 років давніша за відомий раніше фігуративний.Фігуративний–що зображає певні предмети, не абстрактний. наскельний живопис з Індонезії та Європи і на 20 тисяч років давніша за перші відомі європейські сцени полювання. 

     

    Можливо, зображення людей з головами тварин у цій сцені – відображення міфологічних персонажів і свідчення того, що люди вже тоді могли уявити істот, яких насправді немає. Такі зображення поширені і в пізніші часи: одне з найстаріших – статуетка чоловіка з головою лева з німецьких Альп, яку виробили 35 тисяч років тому.   

     

    Вошиві динозаври

     

    Ще донедавна (а в деяких місцевостях і тепер) воші надокучали людям повсюдно. Та, як виявилося, ми далеко не перші, кого облюбував цей паразит. Почали вони свій еволюційний шлях ще з динозаврів.

     

    Давніші генетичні дослідження вказували, що воші виникли приблизно в той час, коли у динозаврів з’явилося оперення, але матеріальних доказів не було – воші погано зберігаються у скам’янілостях, і навіть якби збереглись, то через малий розмір їх було б дуже важко помітити. Ситуацію змінило детальне дослідження скам’янілостей, яке провели палеонтологи Тайпін Ґао, Дон Рень і Чункунь Ших та їхні колеги зі Столичного педагогічного університету в Пекіні. У двох зразках бурштину з М’янми вони помітили2 десять крихітних комах серед пухоподібного динозаврового пір’я, яке здавалося погризеним – саме такі сліди залишають зараз воші-паразити птахів, які харчуються пір’ям (на відміну від людських вошей, які п’ють кров). 

     

    Комахи мають всього 0,2 мм завдовжки (науковці вважають, що це німфи – молоді воші – і що дорослі особини сягали близько 0,5 мм у довжину) і дещо відрізняються від сучасних вошей. Зокрема, ротові органи у них ще не такі спеціалізовані. Також вони, схоже, були менш перебірливими: у двох шматках бурштину пера двох різних видів динозаврів; сучасні воші – вузькоспеціалізовані паразити, що мають лише одного господаря. Знахідка датується близько 100 млн років тому. Новий вид назвали Mesophthirus engeli: Mesophthirus лат. «мезозойська воша», engeli – на честь видатного американського ентомолога і палеонтолога Майкла Енджела (його іменем вже названо щонайменше 16 інших видів комах)3.

     

    Нові метеосупутники дозволять точніше прогнозувати урагани 

     

    Каліфорнійська компанія Spire Global вивела на орбіту два нових метеорологічних мікросупутники, які фіксуватимуть GPS-сигнал, відбитий від поверхні суходолів і океанів, – на додачу до понад 80 супутників CubeSat, які запустила раніше4.    

     

    Традиційні погодні супутники використовують мікрохвильове випромінювання, яке не дозволяє їм «бачити» крізь густі хмари та сильні опади. Натомість сигнал GPS здатен проходити крізь атмосферу і отримувати інформацію про вітри, наявність крижаного покрову, а також вологість ґрунту (що дозволить аналізувати посухи і прогнозувати урагани). Характеристика вологості ґрунту настільки важлива, що над питанням її оцінки наразі працює половина наукової команди супутникової системи CYGNSS, що належить NASA (вона також використовує GPS-сигнал). Можливо, Spire Global, яка найняла на роботу кількох інженерів CYGNSS, опанує роботу з новими даними навіть швидше за Американську космічну агенцію. 

     

    Штучний інтелект допомагає в розробці нових матеріалів 

     

    Науковці з Університету Британської Колумбії розповіли про застосування керованого нейромережею робота для розробки нових матеріалів. Проєкт розпочали минулого року, коли матеріалознавець Кертіс Берлінгетт попросив свою аспірантку покращити матеріал для сонячних батарей. Виявилося, що варіантів можливих змін – мільйони, і всі їх потрібно протестувати. Це тривала і рутинна робота, більша частина якої – лише марнування сил і таланту фахівців, тож Берлінгетт вирішив автоматизувати процес5

     

    Робот, яким керує алгоритм штучного інтелекту, змішував різні речовини, вивчав характеристики отриманих матеріалів, аналізував інформацію і визначав, який матеріал синтезувати наступним. Система доволі швидко віднайшла рецепт ідеальної бездефектної плівки для сонячних батарей. «Те, що раніше займало дев’ять місяців, тепер можна зробити впродовж п’яти днів», – заявив на презетнації Берлінгетт. 

     

    Інші науковці, присутні на Materials Research Society, також повідомили про використання штучного інтелекту. Як пояснив фізик-матеріалознавець зі Стенфорду Апурва Мехта, ми потенційно можемо відкрити мільйони чи мільярди нових матеріалів, адже понад сто елементів системи Менделєєва можна поєднувати майже нескінченною кількістю способів. Проте переважна більшість цих матеріалів ні на що не годяться, тож просто перебирати варіанти – не надто гарна ідея. «Висока пропускна здатність – це спосіб зробити багато експериментів, але не дуже багато інновацій», – говорить Мехта. Тож наразі науковці працюють над розробкою алгоритмів, що якнайефективніше відбиратимуть варіанти для тестування. 

    ТЕКСТ: Куншт
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?