ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Блог — 20.12.19
    ТЕКСТ: Куншт
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Дайджест тижня: рак, собака-рахувака, найдавніший ліс і прориви року

    Науковий світ вже підводить підсумки року і визначає найбільші перемоги й поразки вчених. Тим часом в США знайшли найдавніший ліс на планеті, який спричинив до змін клімату. А власникам собак варто придивитися до своїх улюбленців: вони вміють рахувати.

    «Полігенний» профіль дозволяє точніше оцінювати онкоризик?

    Поліген, або множинний ген наслідування – це ген з групи неалельних (непарних) генів, які разом впливають на певну фенотипічну особливіть. Вчені вже кілька років вивчають можливості аналізу полігенів для більш точного прогнозування деяких захворювань. 

     

    Поки що лікарі аналізують для передбачування хвороб окремі гени. Так, з мутацією у гені BRCA1 пов’язують 72-відсотковий ризик викнення раку грудей і 44-відсотковий ризик раку яєчників впродовж життя. Майже половина пацієнток, у яких виявляють такі порушення, вирішують зробити профілактичну мастектомію (видалення молочної залози), багато хто видаляє також яєчники. (Найвідоміший медійний приклад – операції Анжеліни Джолі.) Окремі генетичні мутації допомагають визначити, наприклад, ризик колоректального раку та інших онкозахворювань, а також серцевих хвороб. 

     

    Проте сучасні дослідження показують, що має значення не лише мутація в конкретному гені, а взаємодія різних генів. Зокрема науковці вивчають полігенні фактори. Нещодавно група вчених під керівництвом Аміта Хера з Масачусетської лікарні загального профілю у Бостоні дослідила медичні та генетичні дані 69 тисяч людей і виявила, що полігенні чинники можуть докорінно змінювати рівень ризику. В одних людей, рівень онкоризику яких науковці оцінили у 30-40%, ймовірність захворіти на рак зростала до 80%. А у деяких носіїв генетичних мутацій реальний ризик становив 11% для колоректального раку, 13% – для раку грудей, 17% – для серцевих хвороб. 

     

    Значення мають і моногенні, і полігенні фактори, і майбутнє – в оцінюванні і тих, й інших. Проте науковці з цієї та інших груп зазначають, що даних замало для використання у клінічній практиці і потрібне подальше вивчення цього питання.1 

     

    Цікавий факт про полігени: 2016 року група вчених з Дюссельдорфського університету виявили набір з 355 генів, що походять від Луки – «праотця» бактерій і архей та останнього спільного предка всього живого на планеті. Більше про Луку можна почитати у публікації «Лука без ДНК».

    Коли темрява стає видимою

    19 грудня один із найавторитетніших наукових журналів Science оголосив переможця у традиційному рейтингу «Прорив року» (Breakthrough of the Year). Цьогорічним науковим проривом стало перше в історії зображення чорної діри. Зображення було отримане міжнародною командою радіоастрономів (понад 200 науковців, колаборація ЕНТ – Event Horizon Telescope, «Телескоп горизонту подійГоризонт подій – уявна межа чорної діри, з-поза якої через дію гравітації не може вирватися навіть світло.») і опубліковане у квітні 2019 року. Це стало першим видимим підтвердженням існування чорних дір, які до цього моменту залишалися суто теоретичними об’єктами. Як можна побачити цілковито чорний об’єкт? «Тінь» чорної діри на зображенні вимальовується на фоні розжареного газу, що оточує горизонт подій.  

     

    Приз читацьких симпатій отримало інше відкриття: наші таємничі вимерлі кузени денисівці нарешті здобули обличчя. Вперше цей вид давніх людей був виявлений у 2010 році – через аналіз ДНК фаланги з дитячого мізинця з Денисової печери в Сибіру. Довго ми не мали інших решток денисівців, крім цього мізинчика і ще кількох дрібних скам’янілостей – аж поки у травні цього року не була ідентифікована як денисівська щелепа давньої людини, знайдена у Тибеті. ДНК не збереглось, але допоміг новий метод аналізу білків (колагену). У вересні інша команда науковців застосувала до фаланги мізинця з печери новітні методи визначення особливостей анатомії за патернами метилювання ДНК – і ми змогли побачити приблизний портрет денисівської дівчинки.

     

    Не обійшлось і без провалів року – такими визнані пожежі в лісах Амазонки, збільшення кількості випадків кору через антивакцинаторські кампанії, різке падіння загального поголів’я птахів у Північній Америці і відсутність активних політичних змін, спрямованих на сповільнення зміни клімату, попри зростаюче усвідомлення проблеми серед людей у світі.2

    Вони були деревами, коли це ще не стало мейнстрімом

    У закинутій шахті біля Каїро, штат Нью-Йорк, науковці знайшли найдавніший ліс на планеті. Порода віком 385 мільйонів років містить скам’янілі рештки коріння рослин роду археоптерис (Archaeopteris), які вже мали стовбури і гілки, покриті деревиною. Ця знахідка робить археоптериси старшими на 20 мільйонів років, ніж вважали до того, і знову дозволяє їм змагатися за звання найдревніших дерев (яке у 2007 році перейшло до роду Wattieza, також датованого 385 мільйонами років тому).

     

    Поява археоптерисів вплинула не лише на подальшу еволюцію рослин, а й на глобальні зміни клімату і екосистем. Розмір і складність їхніх кореневих систем, що розходилися променями від стовбура, формуючи кола до 11 метрів у діаметрі, свідчить, що вони могли запустити процес вивітрювання глибших шарів кам’янистих порід, перетворюючи їх на ґрунт і в такий спосіб захоронюючи там великі обсяги вуглекислого газу. Захоплення СО2 з повітря призвело до похолодання і зростання вмісту кисню в атмосфері до 35% станом на 300 мільйонів років тому (зараз близько 21%), а внаслідок цього – заростання континентів могутніми лісами і появи гігантських комах (таких як бабка Меганевра з розмахом крил понад 70 см). 

     

    За іронією долі, згодом ці ліси вимерли, залишивши нам великі поклади вугілля, використання якого в ХІХ сторіччі призвело до збільшення частки СО2 в атмосфері і початку глобального потепління через Промислову революцію.3  

    Собаки вміють рахувати

    Собаки, можливо, і не вміють рахувати до десяти. Але вони точно можуть з’ясувати, скільки великих шматків їжі людина поклала у їхню миску. Вчені з Університету Джорджії визначили, що собаки розуміють величини приблизно так само, як і ми.

     

    Дослідження «переконливе й захопливе», стверджує Майкл Беран, психолог із університету. Це означає, що кількісні уявлення в мозку сформувалися досить давно і поширені серед багатьох видів, пояснює він.

     

    Здатність швидко оцінювати кількість овець у зграї або дозрілих плодів на дереві характерна також мавпам, рибам, бджолам. Англійською це має назву Approximate number system. Проте попередні дослідження використовували дресированих тварин, тому було невідомо, чи є ця здатність вродженою. Тепер з’ясувалося, що це так.

     

    Вчені розповіли, що людей і собак відділяють приблизно 80 мільйонів років еволюції. Тож це відкриття «дає найсильніші докази», що більшість ссавців народжуються з вмінням так чи так рахувати.4

    ТЕКСТ: Куншт
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?