ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Спалах — 03.01.22
    ТЕКСТ: Катерина Ситник
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Дивні добавки: чи містять вакцини метали і що таке ад’юванти?

    Навесні 2021 року соціальними мережами прокотилася хвиля відео, де люди показували, як після вакцинації від коронавірусу до них почали нібито «прилипати» металеві предмети та магніти. Деякі автори роликів стверджували: це доказ того, що вакцини містять мікрочіпи. На TikTok відео з гештеґом #covidvaccinemagnet зібрали майже 13 мільйонів переглядів1!

     

    Цей міф став настільки поширеним, що американські Центри з контролю та профілактики захворювань були змушені опублікувати спростування на своєму сайті2. Пояснення досить очевидне: вакцини від коронавірусу не містять жодних інгредієнтів, які можуть створити електромагнітне поле. 

     

    За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії. 

    Вакцини компаній Pfizer-Biontech та Moderna не мають у своєму складі металів. В китайській вакцині CoronaVac є алюміній, який не намагнічується в магнітному полі (про це розповімо далі). 

     

    Ба більше, доза вакцини є меншою ніж один мілілітр. Цього замало для притягнення магніту, навіть якби вакцина була зроблена з чистого металу. Також діаметр голки шприца є замалим, щоб нею можна було ввести мікрочіп. 

     

    Чому ж тоді до людей на відео прилипають виделки та магніти? Це може відбуватися, коли шкіра волога або жирна. Також можливий і банальний обман. Деякі автори роликів могли змастити предмет чимось клейким перед тим, як прикласти до тіла. 

     

    Цікаво, що американці на відео часто використовують монети, щоб довести своє «намагнічення». За кімнатної температури феромагнетиками – речовинами, які сильно притягуються до магніта, – є залізо, нікель та кобальт. Але монети в США роблять переважно з міді3. Єдиний виняток – оцинковане сталеве пенні 1943 року4. Тоді мідь в країні берегли для військових потреб. Деякі монети містять 25% нікелю, але цієї кількості недостатньо, щоб притягуватися до магніта. Тому якщо американські монети і прилипають до тіла, то точно не через магнітні сили. 

    Помічники вакцин

     

    Міф про намагнічування після вакцинації може бути пов’язаний з тим, що деякі вакцини справді містять сполуки металів – ртуті та алюмінію. Ртуть використовується як консервант – для запобігання розмноженню бактерій. Алюміній належить до ад’ювантів – речовин, які посилюють імунну відповідь. Назва «ад’юванти» походить від латинського слова «adjuvare», яке означає «допомагати». Ад’юванти використовуються вже багато десятиліть і є безпечними. Ба більше, сучасні вакцини без них не були би дієвими. 

     

    Історія ад’ювантів розпочалася в 20-х роках минулого століття5. Французький ветеринар і мікробіолог Гастон Рамон розробив вакцину проти дифтерії. Він інактивував токсин, який викликає симптоми захворювання, за допомогою формаліну. Випробовуючи свій новий препарат на конях, Рамон помітив цікаву закономірність. У деяких тварин після щеплення утворювалися гнійники на місці уколу. Проте у цих же особин розвивалася потужніша імунна відповідь на вакцинацію. 

     

    Вчений замислився: які речовини можна додати у препарат, щоб цілеспрямовано викликати у тварин подібну реакцію? Протягом року Рамон випробовував дуже дивні інгредієнти – таке враження, що будь-які речовини, які потрапляли йому під руку на кухні. Він вводив тваринам тапіоку, крохмаль, агар, лецитин і навіть хлібні крихти.

     

    Експерименти були успішними. Тварини, які отримали ці добавки разом із вакциною, виробляли більше антитіл. Так з’явилися перші ад’юванти. Цікаво, що Гастон Рамон був номінований на Нобелівську премію аж 155 разів між 1930 та 1953 роком (одну й ту саму людину можуть номінувати в один рік кілька разів різні експерти)6. Але жодного разу її так і не отримав. 

     

    Чому не можна обійтися без ад’ювантів? Перші вакцини містили живі ослаблені або вбиті (інактивовані) бактерії чи віруси. Такі вакцини досі використовуються. Вони є дуже ефективними, але мають високий ризик побічних реакцій. Крім того, забезпечити їхнє масштабне виробництво та безперебійне постачання – досить складне завдання. 

     

    Тому були розроблені нові види вакцин, які містять лише частину мікробної клітини або вірусу – так звані субодиничні вакцини. Їх можна «вирощувати» в клітинах дріжджів або бактерій у великих кількостях. Субодиничні вакцини є більш безпечними, але й менш ефективними. Щоб вони працювали, потрібно додавати ад’юванти. 

    Метали у вакцинах

     

    Найбільш поширений у світі ад’ювант – сполуки алюмінію (сульфат, гідроксид, фосфат та змішані солі)7. Вони мають вигляд порошку або кристалів. Тому алюміній, який додається до вакцин, – це не шматочок металу. Сполуки алюмінію використовуються у вакцинах від дифтерії, кашлюку та правця. Також їх додають до вакцин проти вірусів гепатиту А і В, гемофільної палички Haemophilus influenzae типу b, пневмокока та папіломавірусу людини. До 90-х років алюміній був єдиним вакцинним ад’ювантом. 

     

    Вперше корисні властивості сполук алюмінію випадково помітив в 1926 році британський імунолог Александер Ґленні. Він використовував для очищення дифтерійного анатоксину галуни – природні мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію та калію. Ґленні виявив, що галуни значно підвищують ефективність вакцини від дифтерії при введенні морським свинкам. 

     

    Досі точно не відомо, як діє алюміній у вакцинах. Існує гіпотеза, що солі алюмінію викликають у клітинах виділення сечової кислоти, яка активує імунну реакцію, зазвичай пов’язану з пошкодженням8. Це «привертає увагу» організму, який у відповідь починає виробляти антитіла – і ось вакцина спрацювала.

     

    Але чи безпечне використання алюмінію? Насправді алюміній є одним з найпоширеніших елементів земної кори і наявний майже в усіх продуктах харчування. В перші пів року життя немовлята отримують з грудним молоком або сумішами більше алюмінію, ніж з вакцинами9.

     

    Говорячи про метали у вакцинах, треба також згадати ртуть. Сполука ртуті – тіомерсал – використовується як консервант вже понад 80 років. ЇЇ додають для запобігання розмноження бактерій після відкриття багатодозового флакона. 

     

    Не варто боятися слова «ртуть», коли йдеться про вакцини. Тіомерсал – це етилртуть, яка не є токсичною. Не плутайте її з метилртуттю, що накопичується у рибі та є небезпечною для здоров’я. Також це не чиста ртуть, яку можна побачити в старих термометрах. 

     

    Наразі тіомерсал використовується тільки в деяких вакцинах проти грипу. Всі завезені в Україну в 2021 році вакцини від грипу розфасовані в одноразові шприци, тому не містять тіомерсалу. У вакцинах від коронавірусу також немає тіомерсалу. Зі складом вакцин від COVID-19 можна ознайомитися на офіційному інформаційному порталі МОЗ України vaccination.covid19.gov.ua

    Ад’юванти від природи

     

    Інші популярні ад’юванти створені на основі речовин, отриманих в природі. На території Чилі росте вічнозелене дерево квіллая мильна (Quillaja saponaria). Корінні народи здавна використовували його частини як ліки та мило. Кору можна подрібнити в порошок і змішати з водою для утворення піни. 

     

    З екстракту кори цього дерева добувають сапоніни, які використовуються як ад’юванти у вакцині проти оперізуючого герпесу Shingrix та вакцині проти малярії Mosquirix. Також вони входять у склад вакцини від коронавірусу американської компанії Novavax. В Україні використання цієї вакцини наразі не затверджене. Нещодавно компанія отримала схвалення від Європейської медичної агенції13 на використання своєї вакцини. 

     

    Один із сапонінів, який називається QS-21, є тільки в рослинах, старших за 10 років. Наразі природоохоронці стурбовані, що дикі старі дерева можуть бути знищені через зростання попиту на вакцину Novavax. Вони закликають виробників екстрактів квіллаї почати вирощувати дерева на плантаціях або знайти спосіб отримувати сапоніни в лабораторії10

     

    Інший подарунок від живої природи – сквален, масляниста речовина, яка добувається з печінки акули. Він є ключовим інгредієнтом ад’ювантів MF59 та AS03 у вакцинах проти грипу. Як і з деревом квіллая, природоохоронці наполягають на використанні альтернативних методів виробництва сквалену для збереження акул. Цю речовину також можна отримати з оливкової олії та насіння амаранту. 

     

    Пошук нових, ефективніших ад’ювантів триває. Люди, які найбільш вразливі до інфекцій, також часто мають слабку імунну відповідь на вакцини. Зокрема це люди похилого віку. Одним із кандидатів у ад’юванти нового покоління є білок флагелін11. Він забезпечує рух джгутиків бактерій. Інший перспективний метод – так звані бактеріальні привиди, які складаються з порожніх оболонок бактерій

     

    Флагелін та бактеріальні привиди діють, оскільки імунна система «вважає» їх живими патогенами. Вона не може розпізнати, що це просто безпечні частини бактерій. Флагелін або структурні елементи клітинної оболонки, з якої складаються бактеріальні привиди, запускають імунну відповідь. Водночас імунна система націлюється і на активну речовину вакцини. 

     

    Ад’юванти – це «неоспівані герої» вакцинації. Саме завдяки ним сучасні безпечні вакцини, які містять невелику кількість активного компоненту (антигена), залишаються ефективними та рятують мільйони життів. 

    Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

    ТЕКСТ: Катерина Ситник
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Медицина
    Невидимий ворог на нашій землі: чому варто зробити щеплення від правця

    За останні декілька місяців українці навчились остерігатись багатьох речей: ракет, мін, російської музики та ютубу, але ми все ще забуваємо про невидимого ворога у нашій землі. Неприємно познайомитись – Clostridium tetani, збудник правця.

    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?