ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Як це працює — 30.05.22
    ТЕКСТ: Олеся Парфан
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Договір оренди: що насправді означає лендліз

    Дев’ятого травня знімки з Овального кабінету, на яких Джо Байден підписує закон про лендліз для України, заповнили всі новинні стрічки. А сам закон українські та іноземні медії вмить назвали історичним.

     

    Від ідеї до моменту, коли документ опинився на підписі у президента США, минуло три з половиною місяці. Законопроєкт про лендліз представили у Конгресі у січні цього року1, тобто ще до початку повномасштабного вторгнення росії на нашу територію. Шостого квітня проєкт закону одноголосно ухвалив Сенат США. А три тижні по тому більшістю голосів його підтримала Палата представників.

     

    Пояснюємо, що передбачає процедура лендлізу, звідки взявся сам термін та що це означає для України.

    Від cash-and-carry до lend-lease 

     

    На початку Другої світової війни, коли Німеччина вторглася до Польщі, на порядку денному з’явилося питання, як максимально ефективно та взаємовигідно об’єднати зусилля у боротьбі проти країн нацистського блоку. 

     

    Попри Акти нейтралітету, які були ухвалені у період Першої світової і мали запобігти втручанню США в іноземні війни (зокрема йшлося про ембарго на постачання зброї країнам, що воюють)2, у червні 1940 року тодішній президент Сполучених Штатів Франклін Рузвельт переконав Конгрес надати військове оснащення Британії і Франції на основі угоди cash-and-carry. Це означало, що британці та французи мали платити за поставки Штатів готівкою і транспортувати їх власними кораблями. 

     

    Система cash-and-carry була вигідною для США, бо дозволяла допомагати країнам-союзницям, але прямо не втручатись у війну. Саме ця програма стала передумовою до більш масштабної програми лендлізу.

     

    У межах програми Велика Британія пішла далі й запропонувала США не лише виплату готівкою, але й обмін. Так, прем’єр-міністр Вінстон Черчилль домовився з Рузвельтом про надання Британії 50 застарілих бойових кораблів у обмін на оренду деяких британських морських баз у військових цілях США на 99 років3.

     

    «Ну, хлопці, Британія зламана. Ваші гроші – ось, чого ми хочемо»,  – сказав посол4.

     

    Проте Німеччина далі захоплювала Західну Європу. Франція зазнала поразки, Велика Британія воювала з останніх сил та ресурсів. У листопаді 1940 року посол Великобританії лорд Лотіан прибув до Нью-Йорка, де дав імпровізовану пресконференцію в аеропорту.

    Слова одразу підхопила американська преса. Стало очевидно: війна виснажила британські валютні резерви і платити за угодою cash-and-carry більше немає чим. 

     

    На початку грудня того ж року до слів Лотіана додалося звернення Черчилля до Рузвельта. Черчиль написав особистого листа, де попередив, що Велика Британія більше не зможе оплачувати готівкою американську допомогу. 

     

    Після листа Черчилля стало зрозуміло, що програма cash-and-carry потребує змін. Рузвельт почав працювати над тим, щоб переконати американський народ та політиків відійти від нейтралітету, бо пряма допомога Великій Британії відповідає інтересам Сполучених Штатів Америки.  

     

    У середині грудня він зібрав пресконференцію, де розповів про концепцію лендлізу. Назва походить від англійських слів lend і lease, що буквально перекладаються як «позичати» та «здавати в оренду». Концепція передбачала не продаж військового оснащення, а його кредитування. Президент Рузвельт пояснив ідею лендлізу так: це як позичити водонапірний шланг сусіду, у якого сталася пожежа. Коли вогонь загасять, то шланг повернуть. А якщо ж він буде пошкоджений, або й зовсім знищений, сусід зобов’язаний замінити його.5

     

    На початку березня 1941 року Конгрес США ухвалив Акт про лендліз, з підзаголовком «Закон про сприяння обороні Сполучених Штатів Америки» (An Act to Promote the Defense of the United States). Таке формулювання дозволило США прямо не втручатися у війну та формально зберегти нейтралітет, обіцяний американському народові після Першої світової війни.  Одинадцятого березня закон набув чинності після підпису Рузвельта. 

     

    Дев’ять місяців по тому Японія атакувала американську військову-морську базу Перл-Гарбор. Після цього США все-таки довелося офіційно вступити у війну. Програма лендлізу діяла й далі, але вже з більшою підтримкою і від Конгресу, і від громадськості. 

    Як це працює  

     

    Закон про лендліз3 значно розширив повноваження президента, бо дозволяв допомагати будь-якій країні, оборона якої, на його думку, була необхідною для безпеки самих Сполучених Штатів.  

     

    До того ж допомога не обмежувалася лише військовим спорядженням. Згідно з законом, окрім зброї, боєприпасів та військової техніки, США могли надавати одяг, ліки, їжу, промислове обладнання, стратегічну сировину, як-от нафтопродукти, і навіть інформацію, яка має військове значення.  

     

    Попри метафору Рузвельта із заміною садового шланга, кінцевий варіант закону не передбачав сплати за ті матеріали, які були використані або втрачені під час війни. Але вимагав, щоб заплатили за все вціліле і придатне для користування надалі. Виплати мали відбуватися на підставі представлених Сполученими Штатами кредитів: повністю, частково або у вигляді «натуральної, майнової чи будь-якої іншої прямої чи непрямої вигоди, яку президент вважає задовільною». Кредити укладалися на довгий термін та під мінімальні відсотки. Наприклад, Велика Британія погасила свій кредит США за надану допомогу лише у кінці 2006 року. За 61 рік після завершення війни6.

     

    Зброя, яка збереглася після війни, залишалася у країн, але США мали право у будь-який момент попросити по вернути її назад. Або країни самостійно могли віддати її одразу. 

     

    Окрім цього, закон передбачав зворотний лендліз. Це означає, що країни-одержувачі зобов’язувалися допомогати у відповідь наявними ресурсами чи важливою інформацією також. І подавати фінансовий звіт про витрати у межах зворотного лендлізу уряду США. До прикладу, в одній із доповідей Рузвельта про зворотний лендліз йдеться про спеціальний зимовий одяг, який Британія надала американським екіпажам бомбардувальників7.

     

    Спочатку лендліз був передбачений лише для Великої Британії, але згодом до програми увійшли Китай, СРСР, Франція, Нова Зеландія, Австралія, Норвегія та інші країни, що виступали проти нацистської Німеччини.

     

    Програма діяла з березня 1941 по вересень 1945 роки. У цей час Сполучені Штати Америки допомогли на суму 50,1 мільярда доларів. Найбільшу кількість допомоги отримали Велика Британія (31, 4 мільярда доларів) та СРСР (11,3  мільярда доларів)8.

     

    Для СРСР допомога США була критично важливою, хоча у радянській, а згодом російській інтерпретації історії значення лендлізу значно применшується. 70% автомобілів, 10% танків, 25% винищувачів, якими воювала Червона Армія, були надані СРСР за лендлізом9.

     

    Окрім техніки, Сполучені Штати активно забезпечували СРСР продовольством, надавали радіостанції, радари, металорізальні верстати, залізничні рейки і метали. Так СРСР міг підтримувати власне виробництво і логістику.

    Лендліз 2.0

     

    Через 81 рік після першої програми лендліз Сполучені Штати знову надають допомогу. Цього разу – щоби сприяти боротьбі з росією. 

     

    Закон про постачання озброєнь Україні за програмою лендлізу вже набув чинності. Його повна назва дещо краще пояснює зміст самого документа – «Закон про надання Президентові розширених повноважень щодо укладання угод з Урядом України про позику або оренду оборонних виробів цьому Урядові для захисту цивільного населення в Україні від російського військового вторгнення та для інших цілей»10.

     

    Термін дії лендлізу для України – 2022-2023 роки. 

     

    Основна мета закону 1941 року полягала в тому, щоб обійти законні обмеження на постачання військової допомоги країнам, які воюють – Акти нейтралітету – і допомогти розореній війною Британії боротися далі. Сам термін свідчив про те, що надана допомога не безоплатна. Тоді як основна мета закону 2022 року – полегшити та прискорити шляхи поставок військової допомоги Україні, тобто спростити стандартні довгі бюрократичні процедури. 

     

    Наприклад, під час оформлення допомоги Україні не буде застосовуватися норма закону «Про іноземну допомогу» (Foreign Assistance Act, 1961), яка обмежує термін, на який може надаватися оборонна продукція – не більше ніж п’ять років. Також США не мають права відкликати свою допомогу з будь-якої причини, як йдеться у іншому положенні цього ж Закону. 

     

    Ба більше, у Законі передбачена допомога не лише Україні. Йдеться також про країни Східної Європи, які постраждали чи можуть постраждати від війни, яку почала росія. Щоб допомогти зміцнити обороноздатність цих країн та захистити їхнє цивільне населення від потенційного вторгнення. 

     

    Під «допомогою» мається на увазі різна військова та оборонна продукція: зброя, паливо, військова форма, боєприпаси. У Законі не прописана конкретна сума, на яку буде надаватися така допомога. Наразі в межах лендлізу Сенат США підтримав законопроєкт про виділення 40 мільярдів доларів, більша частина з яких піде на військову та економічну підтримку України. 

     

    Український лендліз передбачає й те, що президент США має встановити прискорені процедури доставки обронної допомоги Україні впродовж 60 днів. 

     

    Хоча у самій назві документу є термін «лендліз» (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022), наразі йдеться лише про те, що до всієї оборонної продукції застосовуються вимоги законів США щодо повернення, відшкодування та погашення за передачу або надання її в оренду. 

     

    Більш конкретні умови будуть погоджені окремим договором між державами. 

     

    «Скажу відверто, це просто процедура прискорення постачання зброї. Тому, звичайно ж, лендліз не призведе до появи в України якогось шаленого боргу після війни»11, – нещодавно сказала очільниця посольства США в Україні Крістіна Квін. 

     

    Одного разу програма лендлізу вже допомогла захистити демократичні цінності та наблизити капітуляцію спільного для цивілізованого світу ворога. А історія, як видно, часто повторюється.

    ТЕКСТ: Олеся Парфан
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?