fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Спалах — 01.07.21
ТЕКСТ: Катерина Ситник
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Друга доза – не загроза: чому можна щепитися від ковіду різними вакцинами

18 травня 2021 року іспанський Інститут здоров’я імені Карлоса III показав проміжні результати дослідження CombivacS щодо перспективи використання вакцини Pfizer-BioNTech як другої дози після щеплення вакциною AstraZeneca. Це перша наукова робота, що відповідає на важливе питання: чи можна «змішувати» вакцини від COVID-19?

 

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

У квітні Іспанія вирішила відмовитися від використання вакцини AstraZeneca для людей, молодших за 60 років, через рідкісні ускладнення, пов’язані з тромбоутворенням. Як наслідок, півтора мільйона людей з цієї вікової групи, які вже отримали першу дозу AstraZeneca, опинились у незрозумілій ситуації1. Чи потрібно їм ввести другу дозу AstraZeneca? Залишити вакцинованими лише однією дозою? Спробувати використати як другу дозу іншу вакцину, зокрема Pfizer-BioNTech? 

 

Ці питання є актуальними не тільки в Іспанії. Деякі інші країни також відмовилися від AstraZeneca для молодшого населення, зокрема Німеччина, Франція, Швеція, Норвегія, Данія. Але справа не тільки в ускладненнях. Змішаний режим щеплення також є протидією нестабільності поставок. Можливість гнучко замінити другу дозу альтернативним препаратом значно полегшує вакцинаційну кампанію.

 

Дослідження CombivacS розпочалося в квітні – одразу, коли Іспанія переглянула вікові групи для використання AstraZeneca. Кінець дослідження запланований на 2022 рік. Але вже в травні вчені провели онлайн-презентацію перших висновків2. Наразі вони не опубліковані в жодному науковому журналі та не проходили рецензування. Але результати дослідження загалом обнадіюють. 

 

У CombivacS взяли участь 663 добровольці, молодші за 60 років, які вже отримали першу дозу AstraZeneca. Вчені у випадковий спосіб відібрали дві третини учасників і мінімум через вісім тижнів вакцинували їх Pfizer-BioNTech. Контрольна група з 232 людей на момент порівняння не отримала другу дозу – ні Pfizer-BioNTech, ні AstraZeneca. 

 

Побічні ефекти комбінованої схеми були слабкими або помірними та не відрізнялися від побічних ефектів стандартної вакцинації. Найчастіше спостерігались головний біль, загальне нездужання, легка нудота, кашель і лихоманка. 

 

Також вчені оцінили імуногенність вакцин – властивість викликати імунну відповідь в організмі людини. Для цього вони вимірювали титри антитіл. Це найбільше розведення сироватки крові, що призведе до зв’язування з білками коронавірусу. 

 

Вчені перевірили імуногенність комбінованого щеплення за допомогою двох методів, які відрізнялися «мішенями» – антигенами, які нейтралізують антитіла. Згідно з першим з них, титри антитіл через 14 днів після другої дози зросли від середнього значення 58 до 9102, тобто збільшилися в 157 разів. Згідно з другим методом, титри антитіл збільшилися з 82 до 3430, тобто в 42 рази. 

 

Також вчені оцінили противірусну здатність антитіл – їхні «бойові характеристики». Для цього вони сироватку пацієнта змішували з псевдовірусами. Це віруси-химери, які складаються з «серединки» – віруса, не здатного до розмноження, і «обгортки», яка містить спайковий білок SARS-CoV-2. Після цього визначали титр – розведення сироватки пацієнта, яка блокує 50% вірусів. 

 

Цей метод показав зростання титрів нейтралізуючих антитіл у сім разів після введення другої дози Pfizer-BioNTech. Автори дослідження зазначають, що цей показник є більшим, ніж за умови щеплення двома дозами AstraZeneca. Однак вони попереджають, що з інтерпретацією результатів потрібно бути обережними. Адже в різних дослідженнях методології та категорії учасників можуть відрізнятися. 

 

Наприклад, рівень антитіл може вимірюватися не титрами, а одиницями на мілілітр крові. Або нейтралізуюча здатність може оцінюватися за блокуванням не 50% вірусів, а 80%. Може відрізнятися вік учасників. Тому порівнювати різні дослідження дуже складно. Але загалом можна стверджувати, що імунна відповідь, яку спостерігали в CombivacS, перебуває в тому ж діапазоні, що і при двох дозах AstraZeneca. 

Не тільки Іспанія

 

Наукові команди з інших країн також почали досліджувати ефективність комбінованого щеплення. В журналі The Lancet 29 травня 2021 року були опубліковані проміжні результати дослідження Com-COV, яке проводять вчені з Оксфордського університету3. На відміну від іспанців, вони вивчають всі чотири можливі комбінації вакцин AstraZeneca і Pfizer-BioNTech, зокрема і варіант «спочатку Pfizer-BioNTech, потім AstraZeneca». В Com-COV взяли участь 830 людей, старших за 50 років. 

 

В журналі The Lancet автори описали побічні ефекти і безпечність. Серед учасників, які отримали дві дози AstraZeneca, побічні ефекти були більш виражені після введення першої дози. А у випадку Pfizer-BioNTech – навпаки: друга доза дала більше небажаних реакцій, ніж перша. 

 

Загалом побічна дія обох комбінованих схем була сильнішою після другої дози, ніж під час стандартної вакцинації. Зокрема, лихоманка спостерігалась у 34% учасників групи  «AstraZeneca + Pfizer-BioNTech» і у 10% в групі «AstraZeneca + AstraZeneca». Серед тих, хто отримав як першу дозу Pfizer-BioNTech: 41% у групі «Pfizer-BioNTech + AstraZeneca» і 21% в групі «Pfizer-BioNTech + Pfizer-BioNTech». 

 

Подібна залежність спостерігалась і стосовно інших симптомів – ознобу, слабкості, нездужання, головного, м’язевого і суглобового болю. Але загалом ці скарги були короткочасними і легко долалися парацетамолом. В усіх чотирьох групах не було жодного випадку госпіталізації через побічну дію вакцинації. Автори наголошують, що їхнє дослідження не охоплює людей, молодших за 50 років, у яких небажані реакції можуть бути більш вираженими. 

 

25 червня оксфордська команда оприлюднила препринт4 (попередню публікацію матеріалів), в якому повідомила про отримані результати щодо імуногенності комбінованих схем щеплення з інтервалом в 28 днів між введенням вакцин. Вчені виявили найбільшу концентрацію антитіл у людей, які отримали дві дози вакцини Pfizer. На другому місці опинилося поєднання першої дози AstraZeneca і другої дози Pfizer, а на третьому – першої дози Pfizer і другої дози AstraZeneca. Таким чином, обидві комбіновані схеми показали кращий результат, ніж звичайна схема «AstraZeneca+AstraZeneca».

 

Дослідники також оцінили утворення Т-клітин. За цим показником найкраще спрацювало поєднання першої дози AstraZeneca і другої дози Pfizer – схема навіть перевершила дві дози Pfizer. Наразі команда працює над вивченням імуногенності при 12-тижневому інтервалі вакцинації, адже відомо, що AstraZeneca стимулює кращу імунну відповідь за умови довшої перерви між дозами. 

 

У квітні оксфордські вчені розпочали додаткове дослідження  –  Com-COV2 з вакцинами вакцини Moderna і Novavax. Добровольці отримають спочатку дозу Oxford-AstraZeneca чи Pfizer-BioNTech, а потім або таку саму вакцину, або Moderna чи Novavax.

 

У Канаді також нещодавно розпочалося дослідження комбінованих схем щеплення MOSAIC, яке має завершитися в березні 2023 року. Його проводить Канадська мережа іммунізаційних досліджень (CIRN)5. Наразі триває відбір добровольців – загалом планується 1300 учасників. Крім ефективності та безпечності використання різних вакцин, вчені вивчатимуть наслідки збільшення інтервалу між дозами. Всі учасники будуть поділені на 13 груп залежно від поєднань вакцин (Moderna, Pfizer/BioNTech, AstraZeneca) і часового проміжку між дозами. 

 

Американські науковці хочуть зазирнути ще далі у майбутнє. В країні стартувало дослідження Національного інституту алергії та інфекційних захворювань (NIAID), яке має на меті визначити, чи можна використовувати вакцину іншого виробника для бустерної дози6.

 

Ймовірно, нам доведеться «оновлювати» свій імунітет від коронавірусу регулярними щепленнями, як це відбувається з вакцинацією від грипу. І тоді виникає питання: чи можна, наприклад, людину, яка пройшла первинний курс вакцинації Pfizer-BioNTech, наступний раз щепити Moderna? 

 

Американські вчені планують відібрати 150 добровольців старших за 18 років, які отримали повну вакцинацію однією з трьох вакцин – Janssen (Johnson & Johnson), Pfizer-BioNTech чи Moderna. Через 12–20 тижнів після первинної імунізації їх повторно щеплять вакциною Moderna. Перші результати автори дослідження обіцяють оголосити наприкінці літа. Робота буде повністю завершена в травні 2023 року. 

Разом краще

 

Загалом у поєднанні вакцини Pfizer-BioNTech і AstraZeneca немає нічого загрозливого, адже вони доставляють в клітину «інструкції» для вироблення одного й того самого спайкового білка коронавірусу. Відрізняється лише метод доставки – вірусний вектор чи ліпідний «конверт». Ба більше, комбінована схема може бути не тільки не гіршою, але і кращою. У векторних вакцин, до яких зокрема належить AstraZeneca, є один недолік. Про нього сьогодні мало говорять, але з часом він себе покаже. Ці вакцини можуть просто припинити діяти. 

 

Вектор для щеплення від COVID-19 – це безпечний модифікований вірус, який доставляє в клітину інструкцію для виробництва спайкового білка коронавірусу. Дослідження векторів як основи для вакцин розпочалися ще в 2000-х роках. Головним кандидатом на вектор був аденовірус людини Ad5, який викликає звичайну застуду. Але виявилось, що багато людей мають до нього імунітет через його поширеність. Їхній організм нейтралізує вектор ще до того, як він виконає свою роботу. 

 

Тому вчені почали використовувати інший аденовірус – Ad26, який трапляється рідше, ніж Ad5. На основі Ad26 розроблена, зокрема, вакцина Johnson & Johnson. Інший підхід задіяний у вакцині AstraZeneca – вона містить модифікований аденовірус шимпанзе. Жодна людина не має до нього імунітету. Принаймні не мала раніше. 

 

Вакцинація «знайомить» наш організм не тільки зі спайковим білком коронавірусу, а і з самим вектором. Саме тому при вакцинації AstraZeneca перша доза є зменшеною, щоб не привертати до себе занадто багато «уваги» імунної системи. У майбутньому аденовірусні вакцини можуть стати неефективними у якості бустерних доз. Поки що невідомо, як довго зберігається імунітет у людей до векторів, адже таких досліджень ще не проводили. Але, ймовірно, людей доведеться повторно щепити іншою вакциною. 

 

Ідея комбінованої схеми вакцинації не є новою. Наприклад, вона використовувалася в клінічних дослідженнях вакцини від ВІЛ. Тільки такий метод давав результат, хоча і не дуже високий (ефективність ≥ 50%)7. Найкраще працювало поєднання векторної вакцини і вакцини на основі білка. Цей принцип також використала компанія Johnson & Johnson у розробці своєї вакцини від лихоманки Ебола. Обидві дози є векторними вакцинами. Але перша використовує аденовірус шимпанзе, а друга  –  модифікований поксвірус (вірус, що викликає віспу)8.

 

Кожна вакцина діє трохи інакше. Це ніби дати імунній системі два портрети вірусу – в анфас і профіль. Тоді вона краще розпізнає ворога. Китайські дослідники з Національних інститутів контролю за харчовими продуктами і ліками перевірили ефективність комбінованих схем вакцинацій в експериментах на мишах9. Вони зафіксували вищий рівень антитіл і кращу реакцію Т-клітин, коли спочатку вводили векторну вакцину, а потім інші види вакцин. 

 

Одна з проблем комбінованої схеми полягає в тому, що вакцини виробляють різні компанії, які не завжди налаштовані на співпрацю. Але вже є «перша ластівка» на ринку. Американська компанія Gritstone Bio розробляє комбіновану вакцину нового покоління10. Перша доза створена на основі аденовірусу шимпанзе, а друга – на основі мРНК. Також дослідники компанії, крім спайкового білка, додали й інші вірусні антигени, ефективні для формування Т-клітинного імунітету. Деякі з цих антигенів є досить стабільними, і вакцина Gritstone Bio, на думку розробників, може захистити від нових варіантів коронавірусу.  

 

Пандемія COVID-19 стала каталізатором для втілення технологій, які могли би  ще довго залишатися в наукових лабораторіях. Це стосується й аденовірусних вакцин, і вакцин на основі м-РНК. Можливо, наступним проривом стане комбінована схема вакцинації. 

Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

ТЕКСТ: Катерина Ситник
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Статті