fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Спалах — 16.04.21
ТЕКСТ: Катерина Ситник
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Двічі в одну річку: чи можна вдруге захворіти на COVID-19?

В серпні 2020 року до Гонконгу з Іспанії повернувся 33-річний чоловік. Оскільки всі, хто прилітав з-за кордону, мали зробити ПЛР-тест на SARS-CoV-2 в аеропорту, він також здав аналіз. Чоловік почувався добре, його температура була в нормі. Але результат виявився позитивним. Та найголовніше – він вже перехворів на коронавірусну інфекцію п’ять місяців тому, в березні. Тоді у нього були симптоми – кашель, лихоманка, головний біль. Мешканець Гонконгу став першою людиною, у якої підтвердили реінфекцію – повторне зараження коронавірусом1

 

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

Люди можуть неодноразово інфікуватися SARS-CoV-2. Але як довго зберігається імунітет після перенесеного захворювання? SARS-CoV-2 – не єдиний коронавірус, з яким стикаються люди. Інші види коронавірусів – 229E, NL63, OC43, HKU1 – викликають звичайну сезонну застуду. Ми давно пристосувалися до цієї четвірки. Знаючи, скільки тримається імунітет після «приручених» коронавірусів, можна зробити передбачення і стосовно SARS-CoV-2. 

 

Команда вчених з Амстердамського і Антверпенського університетів дослідила, коли відбувається повторне зараження після застуди, викликаної коронавірусами2. Науковці виміряли рівень антитіл до коронавірусів у зразках крові десяти чоловіків, які здавали аналізи кожні пів року, починаючи з 1980-х років. Вони підрахували, що повторне інфікування найчастіше відбувається через рік після першого випадку. 

 

Вчені з Університету Еморі та Університету Пенсильванії побудували модель, яка передбачає, що з часом SARS-CoV-2 також стане звичайною застудою3. Коли людина інфікується повторно, вона переносить захворювання легше. Організм «пам’ятає» коронавіруси і швидше їх знищує. 

 

Люди вперше заражаються звичайними коронавірусами у ранньому дитинстві  –  в 3-5 років. У 15-річному віці майже всі коли-небудь були інфікованими. Діти зазвичай легко переносять коронавіруси. Коли вони виростають, то залишаються захищеними від серйозного перебігу захворювання. А кожна нова зустріч з коронавірусами освіжає «пам’ять» організму. 

 

Автори статті передбачають, що SARS-CoV-2 перетвориться на звичайну застуду тоді, коли більшість людей буде вперше заражатися ним у дитинстві. Але на це знадобиться від кількох років до кількох десятиліть залежно від швидкості передачі інфекції. А до того часу люди потребуватимуть захисту, який дає вакцинація. Звичайно, це лише припущення. Неможливо передбачити перебіг подій зі стовідсотковою точністю, особливо враховуючи появу нових варіантів коронавірусу. 

Реінфекція чи реактивація?

 

Станом на 14 квітня відомо про 71 підтверджений випадок реінфекції SARS-CoV-2, але підозр є набагато більше – 33 3404. Чому така значна різниця між цими показниками? Коли виникає підозра, що відбулася реінфекція, потрібно довести, що це саме повторне зараження, а не реактивація коронавірусу. 

 

У деяких людей коронавірус може причаїтися в організмі. Після того, як пацієнт нібито одужав і отримав негативний тест, у нього знову виникають симптоми захворювання. Вчені з Оксфордського університету та Національної мікробіологічної служби Великобританії стверджують, що COVID-19 не можна вважати гострим захворюванням, яке завершується повним знищенням вірусу в організмі5. Цим він відрізняється від інших респіраторних інфекцій, наприклад, грипу типу А. У деяких пацієнтів інфекція зберігається в різних органах, зокрема в кишківнику, серці, нирках, центральній нервовій системі та може активізуватися знову. 

 

Це найчастіше відбувається протягом перших трьох тижнів після одужання. Китайські вчені зі Столичного медичного університету оцінили частоту реактивацій серед 109 пацієнтів, які перехворіли та отримали два негативних результати ПЛР-тесту6. У 29 із них (27%) відбулася реактивація захворювання. В середньому від останнього негативного тесту до повторного позитивного проходило 17 днів. 

 

Для того, щоб довести повторне зараження, необхідно провести секвенування (розшифровку) геному коронавірусів, які викликали перший і другий випадок захворювання. Реінфекція вважається підтвердженою, коли вірусні геноми відрізняються. У разі реактивації, навпаки, вони будуть однаковими. Саме так була підтверджена реінфекція у чоловіка з Гонконгу. Генетичні коди вірусів, отримані від нього в перший і другий раз, мали відмінності у 24 «буквах» – нуклеотидах. 

 

Але секвенування геному коронавірусів – складне завдання. Наприклад, у Великобританії розшифровують лише 5–10% зразків, і це більше ніж в багатьох інших країнах7. Щоб підтвердити реінфекцію, потрібні дві умови. По-перше, зберегти зразок вірусу, який отримали у попередній раз. По-друге, мати можливість провести секвенування геному. Ймовірність такого вдалого збігу обставин є невеликою. Саме тому підтверджених випадків реінфекції настільки мало. Але для того, щоб говорити про підозру на реінфекцію, достатньо двох позитивних ПЛР-тестів. І кількість таких випадків є показником, який, найімовірніше, краще відповідає дійсності. 

Реальні числа

 

В Україні, за даними лабораторних центрів, станом на 16 березня 2021 року зафіксовано 1362 людини, які знову захворіли на COVID-19 після одужання8. Про це повідомив Центр громадського здоров’я України на пресконференції «Антитіла до COVID-19: чи варто розслаблятися?». Повторне зараження відбувалося через 2–8 місяців після першого випадку.

 

У Великобританії наразі триває дослідження повторних заражень медичних працівників  SIREN (Sars-cov-2 Immunity & REinfection EvaluatioN)9, яке проводить агенція громадського здоров’я «Public Health England» та Оксфордський університет. Учасники дослідження здають ПЛР-тести та аналізи на антитіла до коронавірусу кожні 2–4 тижні. 

 

В січні 2021 року проміжні результати дослідження опублікували на сервері препринтів medRxiv. Автори статті оцінили, що антитіла забезпечують 83% захисту від реінфекції щонайменше протягом п’яти місяців. Серед 6 614 медиків, які мали антитіла, дослідники виявили лише 44 реінфекції. Тоді як серед 14 173 людей, які раніше отримували негативні тести, захворіло 412. 

 

У березні 2021 року данські вчені з Statens Serum Institut опублікували результати дослідження, які вказують на те, що захист від повторного зараження відрізняється залежно від віку10. Основний принцип стратегії Данії у подоланні коронавірусу – це масове безкоштовне тестування, незалежно від наявності симптомів. Протягом 2020 року ПЛР-тести здали чотири мільйони осіб – це 69% населення країни. Загалом зробили 10,6 мільйона тестів. 

 

У Данії в 2020 році було дві хвилі COVID-19 – в березні-травні та вересні-грудні. Автори дослідження порівняли захворюваність під час другої хвилі серед людей, які отримали негативні або позитивні результати ПЛР-тестів в першу хвилю. З 11 068 осіб, які раніше перехворіли на коронавірус, повторно заразилися лише 72, що становить 0,65%. А серед тих, кого оминув коронавірус в першу хвилю, позитивний результат отримали 3,27% (16 819 з 514 271). 

 

Вчені помітили тривожну закономірність. Молоді люди мали 80% захисту від повторної інфекції. А люди, старші за 65 років, – лише 47,1%. Це означає, що людей похилого віку необхідно оберігати від коронавірусу з особливою увагою навіть тоді, коли вони вже перенесли COVID-19. 

 

Вчені з катарського відділення Корнельського університету та Катарського університету оцінили рівень захисту від реінфекції в 95% протягом щонайменше семи місяців після захворювання11. Вони проаналізували дані про 43 044 людей, що мали антитіла до коронавірусу. Позитивний ПЛР-тест отримали 314 з них (0,7%). 

 

Ізраїльські вчені з лікарняної каси Маккабі проаналізували дані про своїх пацієнтів12. Електронна база каси охоплює приблизно чверть населення Ізраїлю. В дослідження додавали людей, які мали два позитивних ПЛР-тести в період з березня 2020 року по січень 2021 року. З 149 735 відібраних учасників повторний позитивний тест був у 154 осіб. Тобто реінфекція відбувалася приблизно в одному випадку з тисячі. 

 

Подібне дослідження провели також в США вчені з Клівлендської клініки13. Вони проаналізували дані про пацієнтів, які отримали позитивний тест з березня 2020 до лютого 2021 року. За цей період реінфекцію виявили у 62 осіб з 1278. Автори статті оцінили рівень захисту від повторної інфекції у 81,8%. 

 

Зазвичай повторно люди хворіють зі слабшими симптомами або взагалі без них. Наприклад, в катарському дослідженні більшість випадків реінфекції супроводжувалися мінімальними симптомами. Їх виявляли переважно випадково під час відстежування контактів інфікованих або кампаній масового тестування. В американському дослідженні серед повторних випадків половина була симптоматичними, а в британському – тільки 34%. 

 

Але, на жаль, інколи реінфекції можуть мати важчий перебіг. Станом на 14 квітня серед підтверджених випадків реінфекцій двоє пацієнтів з 71 померли, а серед випадків, де була підозра на реінфекцію, – 38 з 33 340. Вперше реінфекцію з важчою симптоматикою описали вчені з Університету Невади14. 25-річний чоловік отримав позитивний ПЛР-тест 18 квітня. У нього був біль у горлі, кашель, головний біль, нудота і діарея. Коли він знову захворів 28 травня, то потребував кисневої підтримки. 

Чому виникає реінфекція?

У більшості пацієнтів після перенесеного захворювання утворюються антитіла. Однак це відбувається не у всіх. Такі люди можуть захворіти повторно. Адже вони так само вразливі перед коронавірусом, як і першого разу. Також має значення важкість перебігу COVID-19. Пацієнти, які перехворіли легко або безсимптомно, в середньому отримують менший захист від повторного інфікування. 

 

Ще одна важлива причина реінфекцій – це ослаблення імунітету з часом. Рівень антитіл поступово знижується. Це не означає, що ми стаємо повністю беззахисними. При повторній зустрічі зі збудником захворювання нас може врятувати імунологічна пам’ять, за яку відповідають спеціальні Т- і B- клітини. Але наразі ми не знаємо, наскільки надійний цей захист.

 

Імунна відповідь у кожної людини індивідуальна. В березні 2021 року вийшла стаття сінгапурських вчених з Медичної школи Duke-NUS15. Це навчальний заклад, створений у співпраці американського Університету Дюка та Сінгапурського університету. 

 

Вчені виміряли у 164 пацієнтів, які перехворіли на коронавірус, рівень нейтралізуючих антитіл. Це антитіла, які «не пускають» коронавірус у клітину, повністю блокуючи інфікування. Дослідники виявили, що людей можна поділили на п’ять груп: ті, які не виробляють достатньої кількості антитіл (12%); ті, у яких рівень захисту зменшується швидко (27%); ті, у яких рівень захисту зменшується повільно (29%); ті, у яких антитіла тримаються на одному рівні (32%) та ті, у кого рівень антитіл зріс за 90 чи 180 днів від появи симптомів (2%). 

 

Ще одна можлива причина реінфекцій – це нові варіанти коронавірусу. Наразі занепокоєння викликають «бразильский» (P.1) і «південноафриканський» (501Y.V2) штами, проти яких може не спрацювати імунітет, набутий у відповідь на попередні варіанти. На думку вчених з Університету Сан-Паулу, це може пояснювати, чому у бразильському Манаусі відбувається повторний спалах захворюваності16

 

Дослідження 821 зразка донорської крові та проведене на основі цих даних моделювання показало, що до жовтня 2020 року 76% населення міста інфікувалися коронавірусом. Після піку в квітні 2020 року рівень госпіталізацій залишався стабільно низьким протягом семи місяців з травня по листопад. Але в січні 2021 року стався різкий спалах госпіталізацій. Для порівняння, з 1 по 19 грудня госпіталізували 552 людини, а вже з 1 по 19 січня  –  3431. Варіант P.1 вперше виявили в грудні 2020 року, при цьому у 42% (13 з 31) зразків коронавірусу, для яких зробили секвенування геному. Якщо вчені правильно оцінили відсоток мешканців Манаусу, які були інфіковані коронавірусом, це означає, що повторний спалах пов’язаний саме з новим штамом. Але, звісно, вони могли помилитися в розрахунках, і тоді ріст госпіталізацій пов’язаний з іншими причинами, які ще потрібно дослідити. 

 

Команда вчених з Університету Квазулу-Натал та Африканського дослідницького інституту здоров’я провели досліди, які показали, що південноафриканський варіант 501Y.V2 може протистояти імунітету17. Вони додали цей коронавірус до сироватки крові людей, що перехворіли на COVID-19, викликаний іншими штамами. Антитіла в сироватці гірше нейтралізували 501Y.V2 порівняно з варіантами вірусу, що циркулювали раніше. 

 

Один із випадків реінфекції південноафриканським штамом описали 10 лютого 2021 року вчені з Паризького університету18. 58-річний чоловік вперше захворів у вересні 2020 року. В нього була лише легка лихоманка, яка минула за кілька днів. У грудні він двічі отримав негативний результат ПЛР-тесту. Та в січні 2021 року знову захворів. Секвенування показало, що цього разу він інфікувався варіантом 501Y.V2. Захворювання мало важкий перебіг, і пацієнт потребував штучної вентиляції легень. 

 

Хоча реінфекції трапляються відносно рідко, це не привід ставитися до них легковажно. Можливо, вони частішатимуть. Адже з часом все більше людей втрачатимуть імунітет, отриманий від раніше перенесеного COVID-19. Навіть якщо ви вже перехворіли, варто продовжувати носити маску та дотримуватися соціальної дистанції. 

 

Також не відмовляйтеся від вакцинації, коли з’явиться така можливість. Імунітет після захворювання у кожної людини різний –  як пощастить. Вакцинація ж дає більш надійний, тривалий та дієвий захист. Навіть якщо ви отримали хороший імунітет, перехворівши, вакцинація не тільки не зашкодить, але й додатково підсилить вашу стійкість перед коронавірусом.

 

 

Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

ТЕКСТ: Катерина Ситник
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Посилання
Статті