ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Запитання — 08.07.19
    ТЕКСТ: Ольга Маслова, Юлія Білоус
    Ілюстрації: mr.zhuravchik
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Джетлаг не дає крила

    Подорожуючи тижнями на кораблі через Атлантичний океан, деякі люди страждали від морської хвороби, деякі просто знуджувалися, але навряд чи хтось втрачав контроль над звичним режимом дня. Біологічний годинник потроху пристосовувався, і самопочуття лишалося стабільним. Із винайденням літаків і початком комерційних польотів на далекі відстані довелося визнати – щось пішло не так. Людство упіймало джетлаг, і тепер його досліджує й намагається активно з ним боротися.

    Джетлаг – це тимчасовий розлад сну й погіршення самопочуття, які виникають унаслідок «переналаштування» наших клітин до нового середовища з новим часом початку сонячного дня. Одне слово, якщо ви опиняєтесь в іншому часовому поясі (а Центр із контролю й профілактики захворювань зазначає, що джетлаг, ймовірніше, виникне за умови перетину трьох і більше часових поясів), ваш біологічний годинник збивається – цей збій і є джетлагом. Поява цього розладу стала можливою саме завдяки технічним досягненням.

     

    Біологічний годинник у нашому організмі не один. Існують локальні біологічні годиннички в різних органах. Кожна клітина містить свій молекулярний осцилятор (систему, що забезпечує підпорядкування процесів годинниковим коливанням) і зазвичай у здоровому організмі ці коливання є синхронними. У цих локальних годинників є «годинник-повелитель» – центральний регулятор, який розташований у невеличкій ділянці мозку – супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса (СХЯ). 

     

    СХЯ виконує роль диригента. По-перше, воно «стежить» за синхронністю роботи годинників у різних органах, по-друге – співвідносить внутрішній час із добовими змінами освітлення, температури й інших параметрів, що створюють «маячки», характерні для конкретної часової зони. 

     

    При швидкому переміщенні у просторі та зміні більш ніж одного-двох часових поясів за добу організм не встигає переналаштувати систему, і тому «локальні» годиннички продовжують синхронізовано працювати у ритмі початкового поясу, тим часом як СХЯ при отриманні сигналу від клітин сітківки й інших «датчиків» намагається зрозуміти, що відбувається, і адаптувати внутрішню машинерію під нові умови. Звісно, людина у цей час переналаштування почувається вкрай некомфортно.

     

    СХЯ намагатиметься тримати вас в стані бадьорості, навіть якщо ви виснажені. Однак може статися і навпаки – ви можете легко заснути на важливій конференції, бо вдома ніч, і організм ще діє за старими правилами.

     

    Незначний джетлаг може призвести до головного болю, розладу травлення й дратівливості. Центри контролю та профілактики захворювань навіть попереджають екіпажі й мандрівників, що регулярні джетлаги можуть спричиняти проблеми зі здоров’ям. Хронічні порушення циркадних ритмів можуть спровокувати значні проблеми зі сном. Крім того, через «хронічні» джетлаги можливе погіршення когнітивних здібностей. А у 2009 році дослідники з Медичного центру університету Раш опублікували дослідження в журналі Sleep Medicine Clinics, яке показало, що розлад циркадних ритмів може підвищувати ризик серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу й навіть раку. Для експериментів, що пояснюють впливи джетлагу на організм, зазвичай використовують мишей чи хом’ячків, для яких імітують зміну часових поясів, як для пасажирів рейсу «Париж – Нью-Йорк». Проте дослідження, які стосуються людей, теж існують. До них зазвичай залучають стюардес і пілотів.

     

    Крім того, дослідники з Університету Мериленда з’ясували, що подорож на схід може обійтися дорожчою ціною, ніж подорож на захід. Легше «розтягнути» тривалість світлового дня, подорожуючи на захід, аніж скорочувати його – як у випадку подорожі на схід.

     

    Якщо раптом ви подумали, що із пристосуванням ракет до перевезення людей у різні куточки світу за кількадесят хвилин організм нічого не встигатиме помітити і джетлаг зникне, то відповідь – ні. Вкрай швидке переміщення через чотири-вісім поясів за добу, скоріш за все, матиме досить виражений негативний вплив на циркадну ритміку й навіть потребуватиме додаткової попередньої підготовки, адже джетлаг виникає через швидкий перетин часових поясів, і що «спритніше» ми це робитимемо, то значнішими можуть бути наслідки.

     

    Не переживали наслідки джетлагу? Отже, вам пощастило. Проте, якщо наступного разу після довгого польоту ви почуватиметеся трохи нещасними, то знайте, що це все ваш біологічний годинник, який у шоці від вашого насиченого життя.

    ТЕКСТ: Ольга Маслова, Юлія Білоус
    Ілюстрації: mr.zhuravchik

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: