ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису

    Емісія нездійсненна – начитав Ілля Філіпов

    00:00
    00:00
    Суспільство — 07.03.19
    ТЕКСТ: Олексій Геращенко
    Ілюстрації: Ольга Музиченко
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Емісія нездійсненна

    Чому з’явилися гроші та як змінювалася їхня форма? Що таке інфляція та як формується курс валют? Як сталося, що сфера послуг домінує над промисловістю? Короткий екскурс в основи сучасної економіки та історію формування економічних відносин.

    Чому виникли гроші?

    Уявіть себе первісною людиною. Ви вкриті шкурою забитого ще минулої весни мамонта, яка зігріває і захищає, добуваєте вогонь за допомогою паличок і сухого моху, засинаєте у своїй печері, але й крізь сон чуєте кожен шурхіт. Ви завжди готові до боротьби, адже ваша ключова потреба – вижити у сповненому небезпек світі. Але ви маєте багато сили, тож впораєтеся!

    Вас оточують інші люди. Вони допоможуть. Із ними можна домовитися. «Я дам тобі свою шкуру, а ти поділишся зі мною їжею чи будеш охороняти вхід до мого житла», – це свого роду угода, схожа на те, що ми робимо зараз – купуємо і продаємо, зберігаємо і витрачаємо заощадження. У далекому минулому все це робилося напряму – «я тобі, а ти мені». Прості зрозумілі угоди.

    Проте людина розвивається, задовольняє потреби й формує нові, тож обмін згодом стає надто складним. «Мені потрібна шкура, тобі – зброя, йому – житло, їй – охорона». Кожен має щось цінне, та потрібно нас усіх звести, щоби ми щось віддали, а потім щось отримали.
    А якщо таких потреб десятки чи сотні? Як тоді вирішити проблему обміну всіх з усіма?

    Вирішенням стає єдиний еквівалент для всіх товарів, робіт і послуг. Тож перша і головна причина появи грошей – це сприяння руху товарів, робіт і послуг. Гроші стають таким собі посередником в економічних відносинах людей. Більше не треба зводити в одну точку купу людей і здійснювати складний обмін. Кожен обмінює те, що має, на гроші, а вже за гроші купує те, що потрібно. Вуаля! Це ж зручно!

    Що саме може стати таким еквівалентом? Власне, будь-що: каміння, зуби акули, вуха гіпопотама. Головне, щоб усі учасники угоди визнавали цю річ платіжним засобом. Сучасні платіжні засоби також мають різне визнання. Гривнею ми розрахуємося в Україні, та в поїздку за кордон навряд чи братимемо гривні, надавши перевагу так званим вільноконвертованим валютам – долару, євро. Їх легко обміняти на місцеву валюту в будь-якій країні світу.

    Еволюція форми

    Які вимоги до того предмету, що виконує функцію грошей? Звісно ж, він має бути обмеженим у кількості. Бо інакше можна просто піти й назбирати собі тих камінців – ось і маєш гроші. Інші мають визнавати таку заміну. Адже, отримуючи в руки такий платіжний засіб, маєш точно знати, що будь-хто віддасть за нього щось цінне. І він, предмет, не повинен швидко псуватися.

    Серед усіх доступних людству матеріалів золото майже ідеально пасувало під зазначені вимоги. У світі його досить мало, цей метал складно добувати, золото не псується, а підробити його важко.

    Золото тривалий час виконувало функції грошей, і в нашій пам’яті закріпилося як справжня, непідробна цінність. Саме тому багато людей вважають, що гроші мають бути підкріплені золотом. Однак тут закладена проблема. Згадайте, з чого ми починали? З виконання грошима функції обслуговування обігу – супроводу всіх операцій купівлі та продажу товарів, робіт і послуг.

    Але ж економіка зростає – таких операцій стає все більше. Відповідно, для їх забезпечення і грошей потрібно більше. Це те, що роблять усі центральні банки світу (в Україні – Національний банк), – стежать, аби кількість грошей в обігу відповідала економічному розвитку. Тому в економіці, що зростає, кількість грошей невпинно збільшується.

    Природа інфляції

    Виникнення паперових грошей стало закономірною реакцією на нестачу інших платіжних засобів у обігу. Ось тут і почалося! На відміну від золота, надрукувати паперові гроші набагато простіше, тож правителі багатьох країн швидко вирішили, що тепер зможуть ощасливити власних підданих. Люди отримали гроші. Звісно ж, вони не стали багатшими.

    Хоча ми й вимірюємо багатство в грошових одиницях, проте насправді воно – у вироблених благах, а гроші – це лише їхній еквівалент. Від того, що ви надрукуєте папірці, сама по собі кількість благ, які за них можна придбати, не зміниться, тож багатство буде ілюзорним. Завелика кількість грошей починає полювати за тією самою кількістю товарів і послуг. Що тоді відбувається? Просто зростають ціни. В економіці це називають інфляцією.

    Хоча ми й вимірюємо багатство в грошових одиницях, проте насправді воно – у вироблених благах, а гроші – це лише їхній еквівалент

    Випуск нових грошей – це своєрідний наркотик для уряду. Якщо додатково до тієї суми, що вже є в обігу, випустити небагато, то великої інфляції не буде. І ось є можливість вирішити проблему – підвищити пенсії, збільшити зарплати, побудувати міст. Звісно, потім захочеться повторити цей фокус – додати ще трохи.

    Та буде вже важко зупинитися, і тоді це може спричинити серйозне знецінення відповідної валюти. Саме тому в сучасному світі центральні банки намагаються зробити незалежними від уряду і президента. Голови центральних банків у певних питаннях мають повне право ігнорувати урядовців, парламенти й президентів, дотримуючись суворої монетарної дисципліни.

    Втім, у більшості країн інфляцію спостерігають систематично. Чому так? Бо помірна інфляція насправді є стимулом. Ми дивимося на свої гроші й розуміємо, що вони поступово втрачають вартість. Тоді ми купуємо щось на них або кладемо в банк під відсоток, запускаючи їх в економічний обіг.

    А інакше просто тримали би їх, та й усе. Надмірна ж інфляція спонукає до необдуманих економічних дій: витратити якомога швидше, позбутися абияк.

    За високої інфляції гроші втрачають цінність, а спроби їх позбутися змушують домальовувати нові нулі на купюрах. Тоді це перетворюється на велику проблему. На фотографіях, що показують життя Німеччини в 30-х роках XX століття, можна побачити, як люди розводять вогонь, підпалюючи пачки з грошима, що коштували так само, як папір, на якому їх надруковано. В той самий час, скориставшись економічними негараздами, Гітлер приходить до влади.

    А якби ви захотіли стати доларовим трильйонером, то до 2009 року могли би здійснити мрію, завітавши до Зімбабве, де через необмежений друк грошей ціни досягли таких позначок. Колись одна з економічно найрозвинутіших країн Африки стала однією з найбідніших країн світу.

    А що змінилося у 2009 році? В Зімбабве взагалі відмовилися від власної національної валюти, яка повністю втратила цінність і репутацію, а розрахунки почали вести в доларах США. Таке рішення вгамувало хаос, проте позбавило державу власної грошової політики.

    Доступ до «друкарського верстата» грошових одиниць приховує великі небезпеки поширення галопуючої інфляції (англ. galloping inflation). Коли уряд говорить про підняття зарплат і пенсій, слід уважно придивитися до того, що є джерелом таких надбавок.

    Якщо розвиток і економічне зростання, тоді це правильний крок. Інакше – очікуй на інфляцію. У сучасних розвинених країнах інфляція становить 1-3 % на рік. В Україні в останні роки вона перевищує 10 %, і цей показник є завеликим.

    Щоби виміряти індекс інфляції, державна служба статистики заміряє ціни 335 різних товарів і послуг середнього споживчого кошика. Під час розрахунку беруть до уваги вагові коефіцієнти. Наприклад, якщо українець витрачає на хліб в середньому вдесятеро більше, ніж на нові шкарпетки, то і його ваговий індекс буде вдесятеро більшим.

    ТЕКСТ: Олексій Геращенко
    Ілюстрації: Ольга Музиченко
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: