ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Біологія — 31.10.21
    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Unsplash
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Фантастичні звірі і де їх шукати: чи можливе існування монстрів

    Монстри ваблять нас своєю монструозністю, а не загадковістю. Є багато загадкових тварин, наприклад панда, про яку європейці нічого не знали до 1865 року. На той час людство вже винайшло залізницю, фотографію, велосипед, але Європа не здогадувалася про існування панди. Коли про неї стало відомо, звичайно, це було сенсацією, але навіть панда не така популярна, як монстри. Так само жираф окапі, про якого дізналися понад століття тому (це досі доволі загадкова тварина), приваблює менше, ніж чудовиська. Довкола нас багато загадкових тварин, але сам факт їхньої загадковості не надто приваблює. Вони мають бути жахливими. 

     

    Це має еволюційне підґрунтя. Ті, хто звертав увагу на різноманітні жахіття, стали нашими предками. А ті, хто байдуже ставився до жахливих речей чи намагався їх ігнорувати, вимерли. Мільйони років головним ворогом людини був леопард. Як наслідок, ми навчилися звертати увагу на атрибутику хижих тварин, наприклад, на кольори. В леопарда це комбінація жовтого тла і чорних плям. Хоча насправді така палітра є маскувальною, наш мозок навчився її розпізнавати як небезпечну. Ми помічаємо цю комбінацію краще, ніж будь-які інші. 

     

    Чи існують монстри – питання, довкола якого точиться багато суперечок. Але якщо замінити твердження «монстрів не існує» запитанням «а чому їх не існує?», все стає значно простіше. Часто існування певного монстра суперечить законам природи. У цій статті з’ясуємо, як саме. Розповість про це палеорнітолог Леонід Горобець.

    Чому не існує русалок?

     

    У західному світі поширений образ русалки як дівчини або парубка з риб’ячим хвостом. Про них згадував не тільки давньогрецький поет Гомер у своїй «Одіссеї», а й представники, наприклад, Далекого Сходу. Там у давні часи русалками вважали могутніх морських драконів–жінок, які були їхніми вірними посланцями до королів на суходолі.

     

    Але такі русалки – не гідродинамічні. Тобто їхні параметри тіла не сприятливі для руху у воді через гідродинамічний тиск, який чинять рухомі струмені води на об’єкт. У русалок довге волосся, що заважає плаванню. У них є шия, яка відсутня у водних тварин. Також у русалок великі груди, що взагалі не гідродинамічно. Висунути претензії можна й до передніх кінцівок. Мало додати перетинки між пальцями рук, необхідний плавець.

     

    Різні водні тварини мають схожі пристосування. У них немає шиї, кінцівки замінені плавцями, мінімум частин тіла, які виступають. Зокрема, суттєво зменшилися молочні залози у дельфінів, які є далекими родичами корів (китоподібні близькі до парнокопитних, разом з якими вони належать до надряду китопарнокопитних).

     

    Чому не існує велетнів?

     

    Класичним зображенням велетня є пропорційно збільшена людина. Але проти існування таких велетнів виступають закони геометрії. Якщо будь-який об’єкт збільшити вдвічі, відповідно, його об’єм і маса зростуть у 8 разів. Наприклад, якщо людину ростом два метри ростом і масою 100 кілограмів збільшити вдвічі (до чотирьох метрів), вона матиме масу не 200 кілограмів, а 800. Щоб витримати таку масу, тіло матиме інші пропорції. Це могло би бути щось на зразок пропорцій телепузиків – короткі масивні кінцівки.

     

    З циклопами трохи складніше. Перш ніж спростовувати їхнє існування, потрібно визначитися, що таке, власне, циклоп. Авторське право на створення циклопів закріплене за давніми греками. Тому будемо орієнтуватися на визначення циклопа по-давногрецьки. 

     

    За Гесіодом, циклопи – це не просто велетні з одним оком, а істоти, вмілі в різних мистецтвах. Тоді вони не можуть бути такими дикими й неохайними, як ми звикли їх уявляти. Саме циклопи навчили олімпійських богів мистецтвам. Овідій писав, що циклопи прислуговували богу Вулкану, виплавляючи під землею метали і виготовляючи зброю й обладунки. Тому циклопи, ймовірно, ближчі до божеств, ніж до людей чи монстрів. 

     

    Якщо розглядати анатомію, то розумних циклопів не може бути, бо одноокість унеможливлює сприйняття відстані. Люди, які втратили око внаслідок травм, це компенсують розвитком інших органів чуття завдяки пластичності нашого мозку. До того ж мозок сучасних людей більш-менш націлений на визначення відстані. Це було б маломожливо, якби ми з покоління в покоління мали тільки одне око. Тоді ми б не були такими вмілими.

     

    Варто зазначити, що циклопія існує в природі. Це вроджений дефект у хребетних, коли очні яблука повністю або частково зрощені в одній очниці. З такою патологією діти гинуть в перші дні життя. Це пов’язано з порушеннями роботи мозку. Навіть якби хтось з них вижив, знову-таки, це не були б циклопи у розумінні давніх греків. Така істота не була б вмілою і не могла б працювати з різними інструментами.

    Чому не існує Лохнеського чудовиська? 

     

    Існування чудовиська в шотландському озері Лох-Несс, також відомого як Нессі, не суперечить ні фізіології, ні анатомії, ні геометрії. Такі тварини реально існували. Це плезіозаври – мезозойські морські плазуни довжиною до 20 метрів, з кінцівками-ластами і довгою шиєю. У них були маленькі легені, тому вони не могли довго дихати під водою та час від часу підіймалися на поверхню, щоб вдихнути повітря.

     

    Але саме Лохнеське чудовисько суперечить законам екології. Щоб прогодуватися, великим хижакам потрібна велика територія. Тому маса жертв повинна бути більшою, ніж маса хижака. А якщо це ще й хижак високого рівня, то в нижніх ланках харчового ланцюга має існувати багато тварин. Хоча озеро Лох-Несс велике, але воно гірське й холодне. Там значно менше риби, ніж, наприклад, в Егейському морі. Якби люди казали, що бачили Нессі біля Перуанського узбережжя, де справді багато риби, тоді я не зміг би заперечити. Я б сумнівався, але спростувати його існування не зміг би.

    Чому не існує Біґфута?

     

    Біґфут – це ще одне чудовисько, проти якого постає екологія. Великі людиноподібні мавпи справді існували. Наприклад, гігантопітеки були найбільшими приматами всіх часів, та й горили – не маленькі. Але річ у тім, що Біґфут живе нібито у засніжених і гірських лісах, тоді як людиноподібні мавпи адаптовані до проживання в тропіках. Навіть у субтропіках їм уже дискомфортно. 

     

    Єдиний виняток – людина, але нам довелося для цього суттєво змінитися. Ще один такий вид навряд чи можливий. Як показує історія, виникає жорстока міжвидова конкуренція, в якій хтось когось знищує. Ми знищили неандертальців, людей з острова Флорес, денисівців і інших не тому, що ми такі жорстокі. Якби ми не перемогли, вони перемогли б нас. Тому якби Біґфут існував, мабуть, ми б теж його знищили. Або він нас. 

    Чому не існує чупакабри?

     

    З іспанської слово «chupar» означає «смоктати», а «cabra» – «коза», тобто «той, що висмоктує козячу кров». Тому існування чупакабри суперечить здоровому глузду. Смоктання – це енергозатратний процес. Візьміть, наприклад, кокос, зробіть в ньому дірочку й спробуйте його висмоктати. Це складно, сильно напружуються щоки і для цього потрібно витратити дуже багато енергії. Якщо вбив козу, то треба вже її їсти, а не висмоктувати кров.

     

    До того ж кровосисні тварини зазвичай дуже малі. Наприклад, комар, воша, клоп. Але навіть вони просто роблять дірочку, і їжа заливається їм в рот. Якщо тварина трохи більша, наприклад, певні види кажанів, то вони теж не смокчуть кров, а роблять ранку і злизують з неї кров. Висмоктувати кров з розмірами чупакабри – просто неможливо.

    Чому не існує драконів?

     

    Проблема драконів у тому, що їх зображують з кінцівками і крилами. Щоб рухати передніми кінцівками, потрібні великі м’язи спини, які кріпляться до великих остистих відростків хребта. Будова цих хребців робить хребет досить рухливим. У нас таких відростків немає, бо ми не бігаємо на чотирьох кінцівках, зате вони є в коня. Щоб рухати крильми, необхідні сильні грудні м’язи. Тому щоб мати одночасно і кінцівки, і крила, ці дві групи м’язів мають бути дуже великими. Крім цього, вони заважали б одна одній, бо скорочувалися б у протилежному напрямку. Ба більше, така тварина була б важкою, вона просто не могла б літати.

     

    Щодо китайських драконів, то навіть таких міфічних істот не існує. У міфології східних народів є лун (дракон, що має 5 кігтів) і ман (який має 4 кігтя). Але ми чомусь називаємо їх китайськими драконами. Річ у тім, що наш мозок змішує поняття, які нам далекі. Наприклад, ми однаково називаємо горщик, куплений вчора на ярмарку, і горщик, якому тисячі років. Але коли це щось дуже близьке до нашої культури, то ми відразу їх розрізняємо. 

     

    Лун і ман теж не можуть літати, бо вони – як мотузка. У них гнучкий хребет. Тоді як літати може те, що має міцний, негнучкий хребет. Наприклад, кажани, птахи, птеродактилі. Образно кажучи, летіти може палка, стріла, але не мотузка. Хіба що якщо її розкрутити за один кінець.

     

    Звідки ж взялись ці міфи? Люди могли називати кістками драконів знахідки динозаврів. До того ж про таких істот зазвичай пишуть у жовтій пресі, не гребуючи фантастичними доповненнями. І коли ми кажемо, що драконів вигадали в темному середньовіччі, ми недооцінюємо тогочасних людей. Справді тоді багато хто вірив у всяких потвор. Але так само їх тиражувала значною мірою преса тих часів. Насправді у середньовіччі було чимало скептичних людей. І на це були підстави.

    Як правильно шукати монстрів?

     

    У часи Карла Великого жив один єпископ, який скуповував різних химерних істот. Карл Великий вважав це негідною поведінкою для єпископа і замовив опудало миші, яке мали спотворити так, щоб єпископ згодився його купити. За цю потвору він заплатив 30 срібняків. За що Карл Великий насміхався над ним на повну. 

     

    Справді в минулому існував великий запит на химерних істот. А якщо існував запит, то існував і ринок підробок. Європейці часто знали про це і ставилися скептично. Наприклад, коли в Європу привезли справжнє опудало качкодзьоба, то багато хто не повірив, бо казав, що це підробка.

     

    До того ж коли ми намагаємося знайти емпіричне пояснення міфам, ми порушуємо саму логіку міфів. Міфологічний світогляд відмінний від наукового. Проілюструю це на прикладі міфу про Кроноса і його батьків. Згідно з давньогрецькою міфологією, Кронос відрізав статевий член свого батька Урана й потім пожирав власних дітей. З раціональної точки зору це видається маячнею. Але насправді у цей міф закладена досить глибока думка. Тут показано, що час – Кронос, з’являється від злиття Урану і Геї – матерії і простору. Тобто матерія і простір породжують час, а потім час починає пожирати тих, хто в ньому народжується. Ми теж діти часу, і час нас знищує. Тому міфи не потрібно трактувати буквально.

     

    Та й загалом нашій культурі притаманне бажання вигадувати чудовиськ. Нессі, Бігфут, чупакабра – це все вигадки XX століття. Не варто шукати всіх чудовиськ в темному середньовіччі. Багато монстрів ми вигадуємо і досі. Навіть наукова реконструкція, за своєю суттю, – це фантазії автора.

     

    Ба більше, щодня описують нові види тварин. Тільки минулого четверга в журналі Zootaxa опублікували новини про кілька нових видів тварин. Якби хтось надав переконливі свідчення про монстрів, наукова спільнота з радістю описала б їх. Проте оскільки їх ніяк не можуть знайти, то вчені описують менш потішні види тварин, ніж всілякі чудовиська.

    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Unsplash
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: