Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?
Читати
Ілон Маск надіслав чималеньку суму еко-стартапу, який займається висадкою дерев. Учені з Прінстона перерахували кількість жертв від зміни клімату. У Норвегії знайшли корабель XVIII століття.
Учені з Прінстона отримали результати нового дослідження щодо глобального нагрівання. Згідно з ними, кліматичні зміни загрожують життю сотні мільйонам людей, і це значно більше, ніж вважали раніше.
Багато попередніх вимірів щодо того, скільки людей живе вздовж лінії океану, надходили з радару, який запустили в космос у 2000 році. Проте ця модель апарата викривлювала дані, особливо це стосувалося густозасаджених або густонаселених територій. Радар підраховував дані, зважаючи на верхівки дерев і високі будинки, однак не враховував під час своїх замірів звичайний рівень земної поверхні.
Останні показники свідчать про те, що дані з Принстона перевищують за кількістю попередні результати, на які звикли покладатися, у три-чотири рази1.
Те, що почалося, як мем, стало міжнародним еко-рухом. У травні зірка YouTube Джиммі Дональдсон з ніком MrBeast досяг 20 мільйонів підписників на своєму каналі. Один шанувальник припустив, що на честь цієї події можна зробити щось «корисне для Землі». Наприклад, посадити 20 мільйонів дерев на честь кожного підписника.
Дональдсон не розгубився і прийняв виклик. Разом з організацією Arbor Day Foundation
він створив #TeamTrees – платформу, де кожен може пожертвувати кошти на висадку кількох дерев. Грошей вже назбиралося на понад 10 мільйонів саджанців, а це понад 10 мільйонів доларів.
Мільйон з них передав еко-стартапу Ілон Маск. Він навіть змінив нік у твіттері, і тепер називає себе Treelon (з англ. tree – дерево).
Збір коштів триватиме до грудня. Перше дерево посадять вже у січні в США у теплих штатах, як-от Флорида й Техас. Творці стартапу обіцяють висадити дерева на кожному континенті, крім Антарктиди. Не всі дерева виживуть, але Arbor Day Foundation прогнозує, що помруть лише 3% саджанців2.
На півдні Норвегії дайвери знайшли голландський корабель, що затонув ще у XVIII столітті. Судном виявився торговий корабель Юффарау Елізабет, який у березні 1760 року вийшов з Амстердама. На його борту було всього чотири людини. Через 20 днів після відправлення, судно підійшло до берегів південної Норвегії, де лютувала негода. За словами істориків, екіпаж не впорався з кермуванням, внаслідок чого корабель пішов на дно. Імовірно, команда просто не змогла опустити вітрила та стати на якір. Корабель був великим (28 метрів у довжину) і керувати ним було непросто, особливо за складних погодних умов. Зрештою команда зуміла врятуватися на шлюпці.
В Австралії протестують проти видобування копалин через кліматичні зміни. І не дарма. На цьому континенті зростає кількість викидів – так само, як і видобування. З 2000 по 2017 рік через Австралію видобуток копалин в Океанії зріс на 132,6%. Це найвищий приріст у світі.
Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?
Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?
Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?
Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.
Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?
Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?
