ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Спалах — 04.11.21
    ТЕКСТ: Надія Жила
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Гра на виживання: чому так важко створити ліки проти вірусів

    Відколи вакцинація стала темою для щоденних розмов, можна почути легковажне «Не щеплюсь – буду лікуватися, коли вже захворію» від знайомих. Було б дуже просто жити у світі, де проти кожного збудника хвороби існує ефективний препарат. Однак навіть із бактеріями, «зброю» проти яких винайшли близько 100 років тому, людство не може повністю впоратися. Що й казати про віруси, які є більш прихованими та гнучкими ворогами. З’ясовуємо, чи можна розраховувати на ліки від «корони» у наш час та як взагалі лікують вірусні захворювання.

     

    За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

    Чи багато вірусів можна подолати ліками?

     

    Зовсім ні. Людство навчилось лікувати лише віруси герпесу, гепатиту C та грипу. Водночас лікування гепатиту С досить токсичне, а грипу – не надто ефективне1. Воно незначно зменшує симптоми, якщо прийняти ліки у перші дві доби. Розробили також препарати від ВІЛ, які перетворюють смертельне захворювання на керований хронічний стан2. Інші, й часто страшніші віруси (вітряної віспи, поліомієліту, кашлюку тощо) зупиняє лише вчасно зроблена вакцина3

     

    Читайте тут, як працюють препарати проти ВІЛ.

     

    Усього у світі схвалено близько 50 антивірусних препаратів. Більшість із них – проти ВІЛ-інфекції, яка з’явилась у 1980-х і сполохала науковий світ. Багато основних сполук у антивірусних ліках, які знайдуться в аптеках сьогодні, були винайдені ще в минулому сторіччі. Так, Ацикловір проти герпесу «народився» 1971 року, Римантадин проти грипу – 1964 року, а відносно «молодий» Таміфлю розробили 1997 року. 

     

    Найновіші дослідження антивірусних препаратів стосуються здебільшого лікування гепатиту С (2011 рік1) та D (20214), грипу (20195) та ВІЛ (20206). Минулого року до цього переліку доєднався COVID-19, спричинивши величезне занепокоєння і хвилю нових досліджень. Однак навіть за бажання й наявних коштів створити нові ефективні ліки від вірусу дуже непросто. 

     

    Чому ліки від вірусів складно розробити?

     

    На відміну від бактерій, які є цілими живими клітинами та мають багато мішеней для ураження, віруси функціонують лише у клітинах «господаря». Для розмноження вони використовують природні механізми наших клітин. Тому розробники ліків стикаються з дилемою: потрібно зупинити вірус, не нашкодивши здоровим клітинам та організму загалом7.  

     

    Антивірусні препарати мають обмежену кількість форм, оскільки існує всього кілька етапів, на яких вірус можна перехопити. До того ж такі сполуки доводиться винаходити «з нуля» – на відміну від антибіотиків, які багато мікроорганізмів виробляють «у природі» для боротьби з бактеріями. 

     

    Мутації – ще одна здатність вірусів, яка дозволяє їм уникати дії препаратів. Навіть бактерії з часом набувають стійкості, тобто змінюють гени й білки, на які націлено ліки. Віруси ж (особливо ті, що мають всередині не ДНК, а РНК) ще більш гнучкі й мутують набагато швидше. Це добре помітно на прикладі вакцини проти грипу, яка не діє на минулорічні штами. COVID-19 мутує повільніше за грип, тому вакцини проти нього продовжують діяти, хоча й дещо втрачають ефективність із появою нових варіантів. 

     

    Які способи лікування вірусних захворювань вже існують?

     

    На щастя, вчені все ж знайшли кілька способів вплинути на вірус або стан хворого. Відповідно, існує і кілька типів антивірусних препаратів, які мають різну дію8.

     

    Перший – ліки прямої дії, спрямовані на вірусні ферменти, білки або нуклеїнові кислоти. Наприклад, інгібітори протеази ефективні для стримування ВІЛ-інфекції9. Вони виводять з ладу протеазу – фермент, який грає важливу роль у розмноженні вірусу. 

     

    Другий – препарати, націлені на клітинні білки або процеси, які вірус використовує для власного розмноження. Наприклад, препарат Ацикловір імітує один із нуклеотидів – «цеглинок» у клітині господаря, з яких вірус герпесу будує геном власних копій7. Після того як вірус помилково використав ацикловір замість власного нуклеотиду, геном не може побудуватися до кінця і розмноження вірусу в клітині завершується. А от Таміфлю виводить з ладу білок, за допомогою якого готові копії вірусу грипу виходять з клітини. Так вони не поширюватимуться й не розмножуватимуться далі.

     

    Третій – пасивні антитіла. Вони можуть нейтралізувати віруси, які вже циркулюють у крові. Зазвичай антитіла утворюються в організмі самостійно. Вони прикріплюються до чужорідних молекул (наприклад, у складі вірусу), вказуючи імунній системі на ворога. Моноклональні антитіла вироблені штучно і спрямовані на специфічну молекулу. Раніше вони вже використовувалися проти вірусів ВІЛ та Еболи.

     

    Які ліки розробляють від коронавірусу?

     

    Pfizer створював ліки від коронавірусів, коли це ще не було мейнстримом10. 2003 року після спалаху атипової пневмонії в компанії почалися розробки інгібітора протеази, спрямованого на її збудника — вірус SARS-CoV. Він є близьким родичем «сучасного коронавірусу». 2020 року – з появою SARS-CoV-2 – дослідження відновились, і зараз Pfizer має експериментальні ліки, які проходять тестування на людях. Інші компанії та інститути також працюють у цьому напрямку. 

     

    Зупиняти коронавірус в організмі, імітуючи його «будівельний матеріал», майже не вдається. Цей вірус має спеціальний білок, який розпізнає та вилучає підробку. Все ж його змогли обійти із препаратом Ремдезивір. Він вбудовується у генетичний матеріал, але не зупиняє ріст ланцюжка РНК, а поступово вигинає його, роблячи недієздатним. На жаль, ефект від лікування виявився надто слабким. За даними ВООЗ11, Ремдезивір не вплинув на виживання пацієнтів

     

    Під час лікування хворих на ковід також застосовують препарати, які не впливають на вірус, але можуть покращити стан пацієнта12. Протизапальні (Дексаметазон та інші) допомагають попередити порушення роботи органів в результаті сильного запалення. Однак ці препарати використовують у разі важкого перебігу інфекції та лише за вказівками лікаря. В іншому випадку вони можуть зашкодити. 

     

    Сюди ж належить і лікування моноклональними антитілами або плазмою тих, хто вже вилікувався — це може підтримати імунну систему хворого у боротьбі з інфекцією. Під час клінічного випробування введення коктейлю антитіл Regeneron допомогло зупинити розвиток захворювання у безсимптомних пацієнтів та попередити інфекцію в тих, хто контактував із хворим13. Дія коктейлю антитіл така сама, як і власна реакція організму після вакцинації. 

     

    Ліки від вірусів залишаються перспективним напрямком досліджень, якому пандемія COVID-19 надала потужний поштовх. Фармацевтичні компанії, міжнародні інституції та уряди різних держав спрямовують зусилля на пошук антивірусних препаратів. У Європі затвердили п’ятирічний проєкт Corona Accelerated R&D вартістю 75,8 млн євро на боротьбу з поточною пандемією та можливими майбутніми спалахами коронавірусу. А фармацевтичний альянс COVID R&D об’єднає понад 20 компаній для пошуку найбільш ефективних ліків та вакцин. 

     

    Поки що не існує достатньо ефективних ліків від коронавірусу, на які можна було б розраховувати під час хвороби. Однак пандемія стала жорстоким уроком для усього світу, який довів необхідність досліджень в цій галузі — тож можна сподіватись, що такі ліки з’являться в осяжному майбутньому.

     

    Науковий консультант — Федір Боховчук 

    Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

    ТЕКСТ: Надія Жила
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?