fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Медицина — 20.05.22
ТЕКСТ: Олена Козар
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Інфекційні захворювання під час війни

Війна сама по собі схожа на епідемію, адже несе смерть і лихо. Але війна та епідемія пов’язані не тільки метафорично. Воєнні дії завжди збільшують ризики спалахів інфекційних хвороб, як-от холери, дифтерії, грипу. Поговорили з кандидатом медичних наук і дитячим інфекціоністом Федором Лапієм про інфекційні хвороби, які можуть загрожувати українцям через російську військову агресію.

Є декілька причин, з яких під час війни стаються спалахи інфекційних хвороб. По-перше, інфекції віддавна використовують як зброю. Раніше люди мало що знали про збудники інфекцій. Втім уже тоді солдати закидали трупи на територію супротивника, розуміючи, що це у якийсь спосіб провокує захворювання та послаблює армію ворога. У наші дні так само «закидають» фейки про вакцини. Напередодні повномасштабного вторгнення ми спостерігали, як російська пропаганда поширювала дезінформацію про вакцини, зокрема від Covid-19. Тому наша країна мусила виділяти кошти не на підготовку до оборони, а на лікування інфекційних хвороб і реагування на спалахи.

 

Друга причина полягає в тому, що під час війни порушується логістика доставки вакцин і доступ до них. Наразі нам вкрай складно довезти вакцини в прифронтові зони, тому що є ризик ураження, мости й дороги зруйновані, а персонал у дефіциті й мобілізований для вирішення інших проблем. Через це значно ускладнюється профілактика вакцинокерованих інфекцій.

 

Третя причина – це колосальна внутрішня міграція. Люди поїхали в місця тимчасового перебування, де живуть великими групами. Крім того, варто згадати, як виглядали евакуаційні поїзди: люди сиділи на підлозі, на верхніх полицях, всюди. Звичайно, такі скупчення сприяють поширенню збудників інфекцій.

 

Четверта причина – це зміни в побуті. Насамперед йдеться про відсутність водопостачання, через що люди вимушені вживати воду, що може бути забруднена (про забруднення води більше тут – прим. ред.). Це може призводити до поширення холери чи черевного тифу. Також не варто забувати, що стрес і недоїдання ослаблюють наш імунітет. Складно сказати, наскільки, але під час стресових ситуацій сприйнятливість до інфекцій зростає. Згадайте перші дні повномасштабного вторгнення, коли багато в кого з’явилися порушення сну та апетиту. Інші почали курити чи зловживати алкоголем. Це не йде на користь опірності нашого організму.

 

Отже, з одного боку, ворог сприяє поширенню інфекції, розповсюджуючи дезінформацію про вакцини. З іншого боку, під час війни порушується контроль за інфекціями, а також виникають зручніші умови для поширення хвороб. Саме тому сьогодні збільшився ризик захворіти на холеру, дифтерію, черевний тиф тощо. Поговоримо детальніше про ці інфекційні хвороби.

Холера

 

Холера – це гостре інфекційне захворювання. Його збудником є бактерія Vibrio cholerae, що потрапляє в організм через забруднену воду або харчові продукти, а також коли людина купається у відкритих водоймах. Передається від людини до людини фекально-оральним шляхом.

 

Симптоми холери:

 

– Діарея (частота та рясність залежить від тяжкості: що тяжчий перебіг, то більш рясні випорожнення).

– Блювота.

– Судоми (у тяжких випадках, через втрату рідини).

– Слабкість.

 

В Україні раніше фіксувалися випадки холери в 1990-х та 2000-х роках у Донецькій і Миколаївській областях, а також в Автономній Республіці Крим. Збудник холери виявляли в басейнах Чорного та Азовського морів, тому в прилеглих областях час від часу виникали випадки зараження.  

 

Ми не маємо вакцини від холери, тому ризики поширення цього захворювання збільшуються. На нас чекає літо, і в умовах відсутності водопостачання чи можливості вживати чисту воду є ризики для появи випадків холери та її швидкого поширення. 

 

Без лабораторних тестів холеру майже неможливо відрізнити від харчового отруєння. Зневоднення – головна небезпека холери. За тяжкого перебігу людина страждає від рясної діареї – наче вода виливається з прямої кишки. Втрата рідини та мікроелементів призводить до згущення крові й судом. Тому основний метод лікування холери полягає в постійній регідратації – відновленні втраченої рідини. Крім того, використовується антибактеріальна терапія. 

 

Якщо людина спостерігає у себе симптоми кишкової інфекції, але не має доступу до медичної допомоги, універсальною порадою буде поповнення запасів рідини. Необхідно подбати про доступ до чистої або ж кип’яченої води для хворого. Також пам’ятайте, що разом із рідиною ми втрачаємо електроліти, що може призводити до судом і навіть зупинки серця. Тому треба використовувати спеціальні розчини, які продаються в аптеках. Якщо немає можливості купити такий розчин, можна розвести одну чайну ложку солі та дві столові ложки цукру на літр кип’яченої води й регулярно пити. 

Дифтерія

 

Дифтерія – інфекційне захворювання, збудником якого є дифтерійна паличка. Потрапивши в організм людини повітряно-краплинним шляхом, дифтерійна паличка починає виділяти токсин. Дифтерійний токсин має надзвичайно потужну дію (поступається лише ботулотоксину та правцевому токсину), вражає слизові оболонки дихальних шляхів, серце та нервову систему, що може призводити до смерті пацієнта.  

 

Симптоми дифтерії:

 

– Біль у горлі та помірне підвищення температури.

– Набряк піднебінних мигдалин.

– Сірий наліт на мигдалинах з поширенням за їх межі.

– Можлива осиплість голосу.

 

Симптоми дифтерії, як і інших захворювань, що супроводжуються болем у горлі, традиційно називають словом «ангіна». Втім дифтерія – це окреме захворювання, здатне спричиняти важкі наслідки. Невакцинована людина, найімовірніше, матиме важкий перебіг хвороби, який без медичної допомоги може призводити до ускладнень і смерті. В Україні з 2010 по 2018 роки було зафіксовано 56 випадків дифтерії у різних областях – від Луганської до Закарпатської. Збудник досить швидко передається від людини до людини при тісному контакті між людьми, наприклад, в евакуаційному транспорті, де перебуває багато людей. 

 

Вакцинація залишається найкращим способом попередити важкий перебіг захворювання. У мирному житті ревакцинація проти дифтерії проводиться кожні 10 років. Якщо ви приєдналися до тероборони, варто розглянути ревакцинацію раніше. У ЗСУ більш напрацьована система регулярної ревакцинації, тоді як до ТРО можуть вступити люди, які не стикаються з системною ревакцинацією у звичайному житті.

Правець

 

Правець – це захворювання, збудником якого є бактерія Clostridium tetani, що дуже стійка в зовнішньому середовищі через здатність утворювати спори. Ці спори присутні у кишківнику всіх травоїдних тварин, зокрема корів. Якщо спори правцю потраплять до нас у кишківник, вони не викликають проблем. Але при потраплянні у рану і за відсутності повітря, вони починають виділяти токсин, який призводить до ураження нервової системи, важких симптомів і смерті.

 

Симптоми правця:

 

– Судоми, стиснення щелеп («тризм»).

– Порушення дихання.

– Параліч.

 

Збудник правця може потрапити в організм під час будь-якого поранення: укусу тварини, вибуху, травми, порізу, наступили на цвях тощо. Під час воєнних дій збільшується ризик отримати кульове або осколкове поранення, а разом із тим – захворіти на правець. Але найнебезпечнішими є незначні поранення, як-от подряпини чи маленькі рани, з якими люди зазвичай не звертаються до лікарні, а отже не отримують екстрену протиправцеву профілактику. 

 

Спори збудника правцю надзвичайно стійкі в зовнішньому середовищі. Щоб позбутися правця, ми мали б занурити всю планету в автоклавАвтоклав – герметичний пристрій для технологічної обробки речовин під дією підвищених температур і надлишкового тиску газів. і потримати певний час. Тому навіть якщо ви обробили рану антисептиком, спорам це не зашкодить. 

 

Правець не спричиняє епідемій або спалахів, але призводить до вкрай важких наслідків. Єдиний надійний спосіб вберегтися від них – вакцинуватися. Вакцинація від правця проводиться так само, як і від дифтерії, раз на 10 років. Для військовослужбовців, які отримували вакцину понад 5 років тому, варто розглянути ревакцинацію. Невакцинована людина, що заразилась правцем, має 50% шансів вижити за умови невідкладної госпіталізації. У цьому випадку хворі можуть провести в реанімації близько місяця та мати відповідні наслідки у майбутньому. Без медичної допомоги та вакцинації шансів вижити після розвитку правця майже немає.

Сказ

 

Сказ – інфекційне захворювання тварин і людей, збудником якого є вірус, що уражає центральну нервову систему. Найчастіше вірус сказу передається від тварини до людини через укус. Коли в організм людини потрапляє вірус сказу, спочатку симптоми видаються незначними. Здебільшого це підвищення температури та поколювання чи інші неприємні відчуття в місці укусу. Протягом наступних тижнів чи місяців розвиваються більш серйозні симптоми.

 

Симптоми сказу:

 

– Підвищена чутливість до світла, гідрофобія (боязнь води).

– Судоми.

– Галюцинації, агресивна поведінка.

– Параліч. 

 

Під час воєнних дій ризик зараження сказом зростає через те, що в містах з’являється більше тварин. Це дикі тварини, що тікають від війни та заходять у міста в пошуках їжі. Також це свійські безпритульні тварини, як-от собаки, які могли контактувати з дикими тваринами та заразитися від них. 

 

Вакцинація від сказу не входить до календаря щеплень, вона частіше проводиться одразу після укусу та запобігає розвитку хвороби у 99% випадків. Якщо вас укусила дика тварина або безпритульний собака чи кіт, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Без своєчасного введення вакцини сказ призводить до смерті. 

Черевний тиф

 

Черевний тиф – гостра інфекційна хвороба, що передається фекально-оральним шляхом. Збудником є сальмонела черевного тифу. Найчастіше бактерія тифу потрапляє в організм внаслідок вживання забрудненої води або продуктів, що не пройшли термічну обробку. Також заразитися можна під час купання у забруднених водоймах. Спалахи тифу можуть спостерігатися в різних країнах, проте найчастіше вони притаманні територіям, де є проблеми з водопостачанням і каналізацією, як-от країнам Південної Азії. 

 

Симптоми черевного тифу:

 

– Лихоманка.

– Діарея.

– Сплутаність свідомості, марення.

 

Як і у випадку з холерою, ризик захворіти на черевний тиф під час війни збільшується через відсутність водопостачання, вживання брудних продуктів і води. До початку активних воєнних дій в Україні час від часу фіксувались випадки черевного тифу. Також ми мали певні групи населення, які підлягали обов’язковій вакцинації від черевного тифу. Це, наприклад, військові, що перебувають у миротворчому контингенті в Субсахарській Африці. Також обов’язкову вакцинацію мали проходити працівники водоканалів або ті, хто їде у країни, де існує високий ризик захворіти на черевний тиф. Тож в Україні є вакцина від черевного тифу, але вона розрахована на обмежену кількість людей і може виявитися в недостатній кількості для стримування спалаху в зонах гуманітарної катастрофи.

Гепатит В

 

Гепатит В – інфекційне захворювання, збудником якого є вірус, що вражає печінку. Гепатит В має гостру та хронічну стадію. Хронічний гепатит часто призводить до цирозу та раку печінки. Хронічний гепатит розвивається у 5% дорослих і 95% немовлят, які перенесли гострий гепатит В. 

 

Симптоми гепатиту В:

 

– Пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер.

– Потемніння сечі.

– Нудота та блювання.

 

Дорослі люди найчастіше заражаються гепатитом В статевим шляхом або через кров. Під час воєнних дій підвищується ризик опинитися поруч із людиною, що отримала поранення, має кровотечу та потребує допомоги. Якщо ця людина хвора на гепатит В, існує великий ризик зараження, якщо її кров потрапить на вашу незахищену медичними рукавичками шкіру. Також вірус гепатиту В передається через переливання донорської крові. 

 

Вакцинація – найбільш ефективна профілактика захворювання на гепатит В. В Україні є достатня кількість необхідної вакцини для дітей. Після проходження вакцинації захист від хвороби зберігається на все життя. 

Covid-19

 

Не забуваймо й про коронавірус, який нікуди не зник. Наразі МОЗ не публікує статистику хворих, адже будь-які статистичні дані може використовувати ворог як для пропаганди, так і для розуміння наших слабких сторін. Проте на сьогодні в Україні далі фіксують важкі випадки захворювання на коронавірус і смерті від ускладнень. Таких випадків стає менше, адже пандемія сповільнюється. Втім не забудьте зробити бустерну дозу вакцинації, якщо маєте доступ до амбулаторії. 

Армія та вакцинація

 

Багато хто не зовсім правильно розуміє вплив інфекційних хвороб на боєздатність армії. Говорячи, що на війні чимало військових гине від інфекцій, йдеться не стільки про грип чи дифтерію, скільки про раневі інфекції. Це ті інфекції, які потрапляють в організм через забруднення ран. Як приклад можна привести ситуацію з пораненими «Азовсталі»: війська в оточенні, є проблеми з евакуацією поранених і наданням їм повноцінної хірургічної допомоги з антибактеріальною терапією. Раневі інфекції справді становлять велику загрозу для життя людей.

 

Втім вакцинація від вже згаданих дифтерії, правця та коронавірусу також є важливою для військових. На сьогодні стан вакцинації в Збройних Силах України – на доволі високому рівні. Скажімо, наприкінці 2021 року ми мали майже 100% рівень вакцинації проти коронавірусу. У 2019 році при Міністерстві охорони здоров’я була створена експертна група, до якої були запрошені представники різних відомств, зокрема Міністерства оборони України, СБУ та прикордонники. Завдяки такій координації вдавалося розв’язувати питання вакцинації в армії. Наприклад, у 2017-2019 роках в Україні був спалах кору: офіційно було зареєстровано понад 130 000 випадків, реально – значно більше, бо люди зверталися не завжди. Захворювання на кір спостерігалися і у військових частинах. Тоді було вирішено питання вакцинації, щоб запобігти поширенню інфекції. Так само вирішувалися питання вакцинації і проти гепатиту В та грипу.

Чи можлива поява нових інфекцій?

 

Воєнні дії створюють сприятливі умови для поширення відомих нам вірусів і бактерій, але вони також можуть призвести до появи нових штамів або нетипових для країни інфекцій. Це пов’язано зі значною міграцією населення. Так, наприклад, було під час пандемії іспанки: в Європу цей грип потрапив з Американського континенту і швидко поширився завдяки  великому переміщенню військ, біженців і мігрантів. На сьогодні в Україні також спостерігається велика міграція – як внутрішня, так і зовнішня. Люди рятуються від жахів війни, тому інфекційна безпека відходить на другий план. Однак уже зараз ми помічаємо стурбованість європейських країн щодо поширення збудників. Наприклад, зовсім нещодавно в Україні фіксувалися випадки захворювання на поліомієліт. В Україні є вакцина проти поліомієліту, втім рівень вакцинації в деяких областях становить менше ніж 50%1, що вкрай небезпечно. Враховуючи кількість біженців, збудник  цієї інфекції може розповсюдитись за кордон.

 

Інша проблема – російські військові, які не тільки вбивають мирних мешканців, але й приносять в Україну хвороби, ендемічні для їхнього регіону проживання. З огляду на те, що в російській армії багато солдатів з регіонів, що межують з Азією, можемо очікувати на появу характерних для тих місць вірусів. Так, наприклад, уже згаданий поліомієліт був завезений до нас з Таджикистану. Азія, зокрема Казахстан, також ендемічні для збудника чуми, але все ж таки складно уявити, що солдата з чумою допустили б до війська – навіть російського.   

 

Варто пам’ятати, що в більшості випадків інфекційні захворювання можна попередити шляхом своєчасної вакцинації. Якщо ви перебуваєте у відносно безпечному регіоні та маєте доступ до медицини, не нехтуйте вакцинацією від дифтерії, правця, коронавірусу, гепатиту та інших хвороб, передбачених календарем щеплень. І звісно, не забувайте мити руки. Бережіть себе!

ТЕКСТ: Олена Козар
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Статті
Наука
Біт у мішку

Як виміряти та впорядкувати масиви інформації, які постійно збільшуються? На допомогу приходить математична теорія інформації!

Біологія
Як допомогти котам, що постраждали від війни

Як допомогти котам, що втратили свій дім внаслідок воєнних дій, адаптуватися до притулку або нової домівки та як війна впливає на їхню поведінку?

Суспільство
Ігри на справедливість. Уривок з книжки «Поведінкова економіка» Річарда Талера

Чому люди часто обирають співпрацювати, а не діяти егоїстично, навіть якщо це вигідно? Пояснює економіст Річард Талер.

Промо
Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 2: Кібервійна

Як росія веде війну з Україною у кіберпросторі?

Технології
Що упало, те пропало: чому не варто чіпати збиту авіацію ворога

Які загрози приховує розбита авіація та як убезпечити себе та інших від небезпек? З'ясовуємо з авіаекспертом і хіміком.

Біологія
Гриби зі смаком лобстера. Які їстівні дикороси можна знайти в Україні

Де шукати дикі їстівні рослини й гриби та як їх готувати? Розповідає ботанік Олексій Коваленко.