fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Планета — 30.10.19
ТЕКСТ: Христина Гаврилюк
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Клімат не пахне

Більшість з нас розуміє, що нагрівання планети призведе до неприємних наслідків, щоб не казати – катастрофічних. Меншість усвідомлює, що це трапиться швидше, ніж ми розраховували. Зрештою, завжди здається, що всіх зачепить, а нас – ні. Однак за зміну клімату заплатить і держава, і кожен з нас. Йдеться не про щось абстрактне, а про гроші.

Як клімат змінюється просто зараз

Реальні темпи зміни клімату недооцінені. Глобальний набір даних NASA про температуру показує тенденцію довготривалого потепління: 2018 рік виявився четвертим найспекотнішим роком. Середня температура була на 0,79 градуса вищою, ніж середня температура в XX столітті. Найспекотнішим в історії 130-річних спостережень є 2016 рік, після нього 2015 та 2017. Швидкість накопичення парникових газів в атмосфері виявилася вищою за прогнозовану. Закономірний наслідок цього – танення полярних шапок та підвищення рівня океану. 

 

У світі не просто стає тепліше. Насправді теплішає по-різному, а в деяких регіонах, навпаки, стає прохолодніше. Середня температура зростає, а чергування потепління та похолодання частішає. Замість очікуваної м’якої зими ми отримали поєднання екстремальних холодів з аномальним теплом, а ще спекотне літо з засухами та зливами. Зупинити цей процес неможливо, можна тільки уповільнити. Наступні 12 років є найвдалішими для цього, вважають в ООН.

 

Як повідомляє Український гідрометеорологічний інститут, за останні 30 років кількість випадків стихійних метеорологічних явищ зросла вдвічі. В Україні середня температура може зрости на 3,2-4,5 градуса до 2100 року, якщо нічого не зміниться в глобальній  економіці та споживанні – такими є дані Світового банку. 

 

Існує альтернативний сценарій – світ утримує підвищення температури в межах 1,5 градусів. Від нашої держави це вимагає переходу до відновлюваної чи атомної енергії, скорочення викидів парникових газів та реструктуризації економіки. Від українців – скорочення споживання. Ми на це погодились, підписавши та ратифікувавши Паризьку кліматичну угоду.

 

Відповідно до цієї угоди, Україна розробила стратегію низьковуглецевого розвитку. Вона описує, як секторам економіки зменшити вплив на клімат, не втративши конкурентоспроможності. Згідно зі стратегією, до 2030 року Україна має зменшити кількість викидів на 40% до рівня 1990-го року, саме цей рік прийняли за відправну точку. Скільки зусиль для цього треба докласти? Ніскільки. 

 

«Зараз Україна викидає приблизно 40% газів від викидів 1990-го року. Якщо взяти теперішній рівень, український план означає ще плюс 40% [від сучасного рівня] до 2030 року. Коли ми говоримо про обсяги скорочення відносно 1990-го року, плани виглядають привабливо на фоні інших держав. Але нам для цього нічого не треба робити, ми навпаки можемо ще збільшити свої викиди», – каже заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук.

 

Навіть якщо вдасться утримати підвищення температури на півтора градуси, кліматичні зміни матимуть серйозні наслідки. 

Зміниться частота епідемій, адже кліматичні зміни створюють сприятливі умови для поширення вірусів, а також, алергенних рослин та інфекційних комах

Скільки заплатить держава за зміну клімату

А на уповільненні кліматичних змін ще можна заробити.

 

Змоделювати, як зміна клімату вплине на економіку – непросто. І через складність прогнозування (бо Україна інтегрована в глобальну економіку), і через те, що ми не маємо єдиної стратегії адаптації економіки до зміни клімату. Словом, монетарних підрахунків щодо України не існує. 

 

Водночас у світі вже роблять сміливі прогнози. Відповідно до звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати приблизно 5% світового ВВП щорічно. Якщо справдяться найбільш песимістичні прогнози, ця цифра зросте до 20%. Наші збитки будуть відрізнятися відповідно до того, наскільки Україна буде вправною в адаптації економіки до зміни клімату.



Однак будуть і невідворотні наслідки. 

 

Води стане менше, а її якість буде гіршою, каже аналітикиня Програми розвитку ООН в Україні Олена Маслюківська. Середній рівень річкової води стане нижчим, а її солоність – вищою. Нестача води стане проблемою для всіх секторів, від комунального до промислового. Деякі громади вже потребують додаткового завезення води: у Татарбунарському районі Одеської області, на Кіровоградщини та час від часу в Мукачівському районі на Закарпатті. Їхня кількість тільки зростатиме, а за воду доведеться платити.

 

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 70% сільськогосподарських угідь України за кілька років будуть потребувати додаткового поливу. Це на 30% більше, ніж зараз. Передбачають, що посуха може знизити врожаї зернових на 40-60%. Відсутність стійкого снігового покриву за умов низьких температур впродовж зимових місяців призведе до вимерзання озимих культур. Це знизить продуктивність сільського господарства, одного з найважливіших секторів економіки України.

 

Зросте температура поверхневих вод, які використовують в охолодженні для АЕС, ТЕС і ТЕЦ, що вплине на потужність станцій і може призвести до зупинок та збоїв в енергетичній системі.  

 

Згідно з дослідженням «Екодії», в Україні є міста, які до 2100 року будуть частково затоплені. Це Одеса, Херсон, Маріуполь та Бердянськ. Водночас є містечка і села, які затопить повністю, зокрема, Затока та Лазурне. Містам, яким не загрожує затоплення, все одно доведеться пристосовуватися до прогнозованих частих повеней. Міста на річках теж будуть під загрозою повеней, тому змушені будуть інвестувати в системи управління водними ресурсами, як це зараз робить, до прикладу, Амстердам. 

 

Щодо адаптації населення до зміни клімату заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук каже, що жити буде важче. Йдеться про те, що зміниться частота епідемій, адже кліматичні зміни створюють сприятливі умови для поширення вірусів, а також, алергенних рослин та інфекційних комах. Для уряду це означає збільшення бюджетних видатків на охорону здоров’я. 

 

Впровадження низьковуглецевої економіки призведе до втрати робочих місць, наприклад, через закриття шахт. Паралельно з’являться робочі місця в секторі відновлюваної енергетики. Звісно, не всі матимуть змогу перекваліфікуватись. Тому рішення щодо скорочення робочих місць має бути плановим та супроводжуватись програмами соціальної підтримки. А отже, бюджетними витратами.

 

Тим не менш, зміна клімату – це не лише про видатки. На адаптації до кліматичних змін можна заробити. Низьковуглецевий розвиток може означати зростання ВВП на 36% до 2050 року. Принаймні про це свідчать представлені урядом розрахунки. Останні декілька років викиди парникових газів скорочувались, а ВВП — зростав.

Зараз чи потім – платити доведеться нам

Українська низьковуглецева стратегія передбачає скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів, впровадження екологічно безпечного виробництва в усіх секторах економіки. Для держави це означає: все корисне – стимулювати, а все шкідливе – оподатковувати. Від податку на вживане авто до вищих податків на викиди парникових газів. Наразі великим компаніям дешевше сплачувати податки, ніж модернізувати виробництво. Оце і має змінитись.

 

Скільки нам коштуватиме зміна клімату

Ми працюємо в приміщеннях, абсолютно неадаптованих до зміни клімату, а після робочого дня повертаємось у власні помешкання, також непридатні для високих температур. Вже зараз ми витрачаємо величезний обсяг ресурсів на обігрів взимку та охолодження влітку. Міжнародне екологічне агентство опублікувало прогноз зростання споживання штучного холоду. Кількість кондиціонерів та інтенсивність їхньої роботи зросте в декілька разів. А ми і далі будуємо будинки без інтегрованої системи охолодження. 

 

Всесвітня організація охорони здоров’я дослідила, що за високих температур зростає захворюваність та смертність. Різкі зміни температури призводять до загострення серцево-судинних хвороб. Олена Маслюківська каже, що через зміну клімату та забруднення повітря можливі спалахи гострих респіраторних інфекцій і захворювань дихальних шляхів. Люди частіше страждатимуть від теплових ударів. Крім фізичного здоров’я, кліматичні зміни загрожують також психічному. Надзвичайні природні явища, втрата врожаю чи домівки викликають депресію та суїцидальні настрої. Якщо ж говорити мовою грошей, навряд чи це обмежиться більшими державними видатками на охорону здоров’я. Нам самим доведеться платити більше за медичні послуги. 

 

За їжу – також. До 2050 року ціни на злакові можуть зрости на 29%, а виробництво зернових і соєвих бобів скоротиться на 80%, кажуть фахівці у доповіді  Міжурядової панелі з питань зміни клімату ООН. Окрім ймовірного зниження продуктивності сільського господарства, на це вплине і те, що плату за надмірні викиди на користь держави виробники компенсуватимуть через збільшення ціни для споживачів. Крім того, підвищений вміст CO2 в атмосфері негативно впливає на якість продуктів харчування і зменшує їхню поживну цінність. 

 

Кліматичні зміни треба розглядати в індивідуальному контексті. Мешканець великого міста та мешканець сільської місцевості мають різні виклики. Селянину доведеться вирішувати проблему перезволоження ґрунтів чи, навпаки, піклуватися про додатковий полив, що потребує витрат грошей. Можливо, доведеться відмовитися від утримання худоби. Мешканцям багатоквартирних будинків доведеться об’єднуватись, щоб зробити свої домівки енергоефективними.



Разом із ризиками від пожеж, повені, штормів чи граду зростуть страхові внески. Не тільки тому, що того захочуть страхові компанії, а й тому, що ми будемо потребувати ширшого захисту, зокрема, покриття збитків від екстремальних погодних явищ. І туристичне страхування буде не найбільшою проблемою. Є ще майно та бізнес.



Знову ж таки, зміну клімату не зупинити, її можна тільки уповільнити. Прогнозований ефект від неї є невизначеним, зокрема, для України. Не зрозуміло, наскільки добре ми зможемо пристосуватись до нових умов. Однак, планова адаптація буде коштувати менше за ситуативну. Заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук каже, ми маємо витрачати гроші на адаптацію, а не ліквідацію наслідків. Зараз чи потім – платити доведеться нам. 

ТЕКСТ: Христина Гаврилюк
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Статті
Промо
Проєкт інтелект. Епізод 8: Як приміряти одяг, не заходячи до магазину

Як приміряти одяг, не заходячи до магазину?

Наука
Коли хімія стає зброєю. Уривок з книжки «Вибухова історія людства»

Людство має бойові отруйні речовини і ядерну зброю, вічне джерело енергії, яке водночас може спричинити техногенні катастрофи і радіаційне зараження. Як все це винайшли?

Ідеї
Довіряй, але перевіряй: інтерв’ю з головним редактором журналу «Скептик» Майклом Шермером

У будь-яку мить може з'явитися нова теорія змови. Як зрозуміти, що це омана, і переконати інших довіряти фактам?

Спалах
Світ – велика пробірка: як людям доведеться пристосовуватися до нових мутантів коронавірусу

З’ясовуємо, чим штам вірусу відрізняється від варіанта, як може мутувати коронавірус та як це вплине на розвиток пандемії.

Медицина
Тетрада Фало. Уривок з книжки «Сміх у кінці тунелю»

Лікарям часто доводиться стикатися з труднощами, робити складний вибір і працювати під шаленим тиском. Про свій досвід розповів анестезіолог Іван Черненко у книжці «Сміх у кінці тунелю», яка вийшла у видавництві «Віхола».

Промо
Проєкт інтелект. Епізод 7: Чи може смарт-годинник врятувати життя

Українська компанія Mawi створює смарт-годинники спеціально для вимірювання життєвих показників людини. Про неї сьогодні й поговоримо! 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: