fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Блог — 17.11.20
ТЕКСТ: Діана Попфалуші
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Код «Червоний»

Є теми, які досі залишаються табуйованими у суспільстві, хоча стосуються майже половини населення і мають прямий вплив на всю планету. Думаю, ви здогадались, що йдеться про менструацію. Вірніше, про вплив менструальних засобів, якими користуються жінки у репродуктивному віці, на довкілля.

 

У цій статті ми не будемо фокусуватись на впливі на здоров’я жінок – є дослідження, які ґрунтовно висвітлюють цю тему. Натомість питання забруднення довкілля одноразовими менструальними засобами висвітлюється не так часто, тому про нього потрібно говорити активніше. 

Найбільш поширеними засобами менструальної гігієни є одноразові прокладки й тампони. Одноразовими такі засоби вважаються за умови, коли вони не підлягають очищенню і не можуть використовуватися принаймні кілька разів через те, що очищення руйнує структуру засобу й нівелює його властивості. Ці засоби бувають різних розмірів, вбиральної здатності, можуть відрізнятись своїми візерунками та пакованням, проте є одна річ, яка їх об’єднує – склад. І тут лунають перші дзвіночки про небезпеку.

 

Більшість звичайних одноразових прокладок на 90% складаються з пластику та пластиковмісних матеріалів, які розподілені кількома різними шарами. Поліетилен – найпопулярніший вид пластику в менструальних засобах у поєднанні з іншими матеріалами, як-от клеї та ароматизатори. Зі складом прокладок можете ознайомитись у таблиці нижче.

Зображення Zero Waste Lviv

Синтетичні ароматизатори, які часто трапляються у прокладках, можуть містити до 3900 хімічних речовин (стирол, хлорметан, хлоретан, хлороформ, ацетон та інші), деякі з них ідентифіковані як канцерогени, нейротоксини, речовини, що можуть викликати подразнення, порушення гормональної та репродуктивної системи,1 хоча значна кількість токсичних речовин навіть не зазначається виробником на пакованні.

 

Інший популярний одноразовий засіб – тампон – складається з абсорбуючих матеріалів (понад 90% тампону): віскози, бавовни, поліестеру або суміші цих волокон, найчастіше відбілених. Поглинальний шар переважно покритий тонким нетканим матеріалом або перфорованою плівкою з метою збереження внутрішніх волокон та для полегшення введення й виведення. Паковання тампону може бути як індивідуальним паперовим, так і з шаром тонкої плівки, наприклад, полімерної пластмаси або целофану. Тампони іноді укомплектовані аплікатором з ламінованого паперу чи твердого пластику (поліетилену (PE) або поліпропілену (PP)).2

 

А тепер перейдемо до впливу одноразових засобів на довкілля. Тут можна виділити різні аспекти та рівні впливу: від локального до глобального, від забруднення океанів і до впливу на зміни клімату. Що я маю на увазі під цим, поясню нижче, але зараз визначимо, яка кількість жінок репродуктивного віку (13-49 років) проживає у країнах-членах ЄС та які наслідки має їхній менструальний цикл для довкілля. Так, варто було б обрахувати ці дані для України, але станом на зараз це неможливо зробити через відсутність інформації про точну кількість зібраних на захоронення відходів від населення. Також немає дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів (ТПВ), через які можна було б зрозуміти частку одноразових менструальних засобів у змішаних відходах. У Львові наша ГО «Zero Waste Lviv» провела морфологічне дослідження, під час якого ми визначили, що близько 8.7% складу змішаних відходів – одноразові засоби гігієни (засоби менструальної гігієни, підгузки та вологі серветки), серед яких частка менструальних засобів – близько 2.5–3%.3 Однак це дослідження не є репрезентативним, і його результати не можна екстраполювати на всю Україну.

Зображення Zero Waste Lviv

Тому звернемось до даних з країн ЄС: у 2017 році кількість жінок репродуктивного віку в 28 країнах ЄС становила 118 мільйонів 213 тисяч осіб. Це близько 23% від загальної кількості населення. Тобто принаймні 23% населення має менструації, отже, можна припустити, що вони використовують товари жіночої гігієни на регулярній основі. При обчисленні цих даних потрібно враховувати також той факт, що низка жінок користується багаторазовими менструальними засобами, але цей відсоток залишається доволі низьким (про це поговоримо згодом).

 

Для спрощення розрахунків було визначено, що в середньому під час одного циклу жінка використовує 32 одиниці продукції (прокладок або тампонів), внаслідок чого ми отримуємо 416 одиниць на рік (якщо припустити, що за рік відбувається 13 менструацій). 

 

З цього виходить, що кожна жінка використовує близько 14 000 одиниць засобів менструальної гігієни за все життя. Якщо конвертувати спожиті одиниці в обсяг відходів, то передбачається, що вага відходів однієї менструації становить 384 г (з урахуванням того, що кожен продукт після використання важить в середньому 12 г).

Рахуємо далі: якщо жінка має 13 менструацій на рік протягом 36 років, то вага використаних нею протягом життя одноразових тампонів і прокладок буде сягати 180 кг.

 

Базуючись на цій інформації, можна припустити, що в 28 країнах ЄС в 2017 році використали близько 50 мільярдів одиниць одноразових засобів менструальної гігієни, а це близько 590 тисяч тонн відходів на рік.4 І це кількість відходів, які продукує близько 120 мільйонів європейок, а є ще мешканки обох Америк, Євразії та інших материків, більшість з яких, навіть попри менструальну бідність (це глобальна проблема, яка стосується жінок та дівчат, що не мають доступу до безпечних санітарно-гігієнічних менструальних засобів5) все ж користується такими засобами. А через змішаний склад та забруднення цих засобів їх практично неможливо переробити.

 

Наведені вище 590 тисяч тонн відходів в 28 країнах ЄС у 87,4 % випадків потрапляють на звалища й у 12,6% спалюються. Захоронення такої великої кількості одноразових засобів гігієни потребує використання значної площі, а для декомпонування цих засобів потрібно близько 500 років. Окрім того, під час спалювання пластику та інших складників, що містяться у цих засобах, у повітря виділяються небезпечні речовини: важкі метали, стійкі органічні забруднювачі та небезпечні токсини. Також спеціального захоронення потребує залишкова зола.6

 

Іншою небезпекою є потрапляння цих засобів у каналізаційні стоки, де вони можуть застрягати у трубах та з часом там накопичуватись. У воді такі предмети збільшуються в розмірах, обростають органічними рештками, що потрапляють в каналізацію, а також разом з іншими засобами, що помилково потрапляють до унітазу, скупчуються і забивають труби та цілі каналізаційні системи.7 Це відбувається, бо одноразові засоби жіночої гігієни виготовлені з нетканої целюлози і пластику, тому не можуть повністю розкластися в стічних водах каналізації. Багато одноразових засобів, що мають на пакованні позначку «біорозкладні», на практиці не відповідають обов’язковим для біорозкладних товарів критеріям і все ж спричиняють проблеми, потрапляючи в каналізацію. Крім того, під час розкладання насичують воду мікропластиком (маленькими шматочками пластику, меншими за 5 мм в діаметрі), який після очищення потрапляє у водойми. Одноразові засоби менструальної гігієни, що потрапляють у стічні води, вловлюються фільтрами лише частково. Зокрема, під час штормів, коли рівень води є достатньо високим, дощова вода потрапляє в систему комбінованих каналізаційних колекторів (більшість європейських міст мають таку каналізаційну систему, куди зливається і дощова вода, і стічні води), а це спричиняє підняття рівня води та витікання її назовні разом із відходами. Таким шляхом сміття і потрапляє до водойм.8

 

І так, найгіршою є ситуація, коли ці продукти потрапляють безпосередньо у водойми та природні зони. Токсичні хімічні речовини та добавки, що є у складі цих продуктів, у водному середовищі можуть вивільнюватись і потрапляти у довкілля. За результатами досліджень Європейської комісії, одноразові товари менструальної гігієни і вологі серветки належать до першої десятки одноразових пластиковмісних товарів, які найбільше забруднюють моря та узбережжя морів в ЄС.9 А в питання нанесення шкоди живим організмам та морським екосистемам пропоную навіть не вдаватись. 

 

Вдихнули. Видихнули.

 

Йдемо далі.

 

Іншим негативним аспектом впливу є використання великої кількості ресурсів для виготовлення цих засобів без можливості їхнього перевикористання. Одноразові прокладки та тампони завдають шкоди довкіллю не лише після використання, але й під час всього «життєвого циклу», починаючи з етапу виготовлення. Для створення поглинального шару цих засобів використовується велика кількість деревини, бавовни чи віскози, для вирощування яких потрібні великі площі та багато води (як для поливу, так і в процесі подальшої обробки) та енергії. У складі є поліестер, поліетилен, поліпропілен, клеї, ароматизатори та барвники, більшість яких є похідними нафтопродуктів, тобто створюються з невідновлюваних ресурсів. І – як вже зазначала вище – перевикористанню та переробці не підлягають.

 

Багато засобів менструальної гігієни хоч і виробляються у Європі, однак сировина для цих засобів часто вирощується поза межами ЄС. Наприклад, 90% світового виробництва целюлози припадає на Північну Америку, і середня відстань її транспортування – 2000 км, що збільшує вуглецевий слід продукту. Окрім того, використання деревообробної та іншої релевантної техніки спричиняє викиди CO2 та інших парникових газів (тому що техніка працює на викопному паливі). Виробництво деревної маси потребує величезної кількості води, а також створює додаткові відходи, які необхідно утилізовувати на місці. Крім того, целюлозу, як правило, промивають розчином відбілювальної речовини і води, щоб видалити всі залишки лігніну (багатої на вуглець речовина, яка після целюлози є основною складовою частиною здерев’янілих рослинних тканин; як правило, за допомогою хлору або пероксиду).

 

Виготовлення одноразових менструальних засобів впливає і на зміни клімату. Найбільший вплив спричиняє обробка LDPE (поліетилену низької щільності), що використовується в аплікаторах для тампонів; у прокладках з цього пластиковмісного матеріалу складається захисна стрічка. Виготовлення саме цих компонентів потребує найбільшої кількості енергії. Використання одноразових менструальних засобів жінкою протягом одного року призводить до утворення 5,3 кг викидів СО2. Це означає, що їхнє середньорічне використання в 28 країнах ЄС у кількості 46 мільярдів одиниць еквівалентне об’єму викидів CO2 у розмірі 245 тисяч тонн.4

 

Крім того, розкладання органічної речовини, яка міститься у засобах менструальної гігієни, може призводити до забруднення ґрунту і ґрунтових вод. Під час розпадання також виділяється звалищний газ метан і СО2, що підсилюють зміни клімату.

 

Негативного впливу багато, це факт. Проте, вихід з цієї ситуації є: багаторазові засоби менструальної гігієни. Основні з них:

 

Менструальна чаша. Це гнучка чаша, призначена для введення всередину піхви для збору менструальної крові. Чаша збирає менструальну кров, а не поглинає її, як це роблять тампони або прокладки. Вона має дзвоникоподібну конструкцію для зручного введення і видалення. Вміст чаші легко вилити, її можна промити та використовувати повторно стільки разів, скільки необхідно. Менструальні чаші, як правило, зроблені з гнучкого медичного силікону, хоча латекс і термопластичний еластомер також можуть входити до їхнього складу. Термін придатності багаторазової менструальної чаші може сягати десяти років.

 

Багаторазові прокладки. Прокладки виготовляють з різних матеріалів – бавовняні, вовняні, лляні – та, у більшості випадків, вони мають шар водонепроникної мембрани, яка захищає від протікань. Вони фіксуються на білизні за допомогою кнопок або липучок і використовуються за тим самим принципом, що й одноразові прокладки, тільки замість того, щоб викидати після використання, їх перуть, сушать і потім повторно використовують. Тканинні прокладки зазвичай «дихають» краще, ніж одноразові аналоги, тому що вони зроблені не з пластику (хоча деякі шари такої прокладки можуть мати водонепроникну підкладку, яка дихає). Така прокладка може служити від одного до п’яти років.

 

Менструальні труси. Це спеціальна білизна, яка складається з шарів бавовни і водонепроникного матеріалу. Частина, що перебуває в безпосередньому контакті з вульвою, як правило, зроблена з бавовни. Нижній шар – абсорбувальна, водонепроника і антибактераільна тканини. Зовнішній шар може бути виготовлений з нейлону або еластану для запобігання протіканню. Така нижня білизна багаторазова, її можна прати. Строк користування – до трьох років.

 

Ці засоби багаторазового використання економічно вигідніші – у менструальну чашу інвестуєш один раз 600 грн і користуєшся нею 5-7 років. Натомість за ті самі кошти можна придбати близько 170 одноразових прокладок, яких вистачить тільки на рік, або близько 160 тампонів, яких вистачить на 14 менструацій. Крім того, багаторазові засоби також не є небезпечнішими для здоров’я, порівняно з одноразовими: 17 зі 100 000 жінок, які користуються тампонами, страждають на синдром токсичного шоку (СТШ) – інтоксикації організму в результаті гострої бактеріальної інфекції, викликаної стафілококами і стрептококами.10 При використанні чаші СТШ трапліється вкрай рідко і пов’язаний не з самою чашою, а з недотриманням гігієни рук під час введення та виведення. На основі проведених з 1960 по 2017 роки 43 дослідженнях впливу на здоров’я жінок менструальних чаш було виявлено, що негативний вплив на мікрофлору піхви внаслідок використання менструальних чаш не спостерігався. Після використання менструальної чаші п’ять жінок повідомили про сильний біль або появу ран у області піхви, шестеро – про виникнення алергічної реакції або висипу, дев’ятеро – про порушення з боку сечової системи (у трьох діагностовано гідронефроз), а в п’яти діагностовано синдром токсичного шоку.11

 

Використання багаторазових засобів зменшує навантаження на довкілля через меншу кількість необхідних ресурсів для покриття потреб жінок, зменшує кількість предметів гігієни, які потребують захоронення на сміттєзвалищах. Частина матеріалів, з яких виготовляють ці засоби, піддаються компостуванню (натуральні тканини з прокладок та трусів) або переробці (силіконові чаші). Якби 20% мешканок ЄС почали користуватися менструальною чашею, то кількість відходів від засобів жіночої гігієни можна було б зменшити майже на 100 000 тонн на рік.

 

На основі оцінки життєвого циклу різних товарів менструальної гігієни можна розрахувати, що багаторазова менструальна чаша створює лише 0.04 кг CO2 протягом одного року, а та кількість тампонів, яку використає жінка за рік, створює 5.26 кг CO2. Якщо врахувати, що такою чашею можна користуватись протягом п’яти років, то це означає, що використання менструальної чаші допомагає уникнути утворення викидів у кількості на 26.1 кг CO2 за 5 років (5.22 кг щорічно).4

 

Тож використання багаторазових засобів менструальної гігієни не лише краще для здоров’я жінки але й завдає меншої шкоди нашій планеті. Це економить кошти, зберігає ресурси, зменшує викиди парникових газів та є безпечним для здоров’я. Які ще докази потрібні, аби перейти на сторону багаторазового? 🙂

ТЕКСТ: Діана Попфалуші
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Статті