ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Спалах — 21.04.21
    ТЕКСТ: Дарина Дмитрієвська
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Коктейль «Щеплення»: чи можна «змішувати» різні вакцини від ковіду

    Часом журналісти, пацієнти і друзі запитують мене як лікарку, що найскладніше у цій пандемії, яка вже рік не відпускає і нескоро покине нас. Велика кількість хворих? Смерті? Ненормований робочий день? Звісно, це все неприємно, десь трагічно, але у професії медика очікувано. Ми внутрішньо готові до сезонного збільшення навантаження, емоцій пацієнтів і до того, що іноді вони йдуть з життя всупереч усім зусиллям. Набагато сильніше і глобальніше нашу впорядковану, доказову, наукову медицину виснажує непевність, під гаслом якої пройшов попередній рік, і сьогодні поговоримо про її нову грань.

     

    За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

    Питання вибору

     

    Вакцинальна кампанія триває в Україні та світі. Фармкомпанії реєструють нові щеплення, проводять дослідження, отримують більш чи менш хороші результати; ще ніколи ринок вакцин не поповнювався настільки швидко. І все одно в масштабах людства імунізація проти ковіду залишається величезним дефіцитом. В нашій країні питання стоїть особливо гостро: домовленості по закупівлі вакцин або обмежені в кількості доз, або примарні (наприклад, рамкова угода щодо постачання пів мільйона вакцин Pfizer1, яку подають в якості великої перемоги, тоді як у ній не йдеться ні про термін, ні про ціни). Водночас в Україні наразі щеплюють лише одним типом препарату, вакциною AstraZeneca, виготовленою на потужностях Serum Institute of India або на заводах Південної Кореї2. Також нещодавно прибули дози китайського виробництва Coronavac3.

     

    В умовах обмеженої кількості вакцин та непевного майбутнього багатьох пацієнтів тривожить перспектива другої, бустерної дози, яку мають вколоти вакцинованим через 8–12 тижнів. Чи буде на той момент така можливість? Адже навіть перші етапи вакцинації в країні йдуть з великими перепонами та нерівномірністю доступу до щеплень у різних регіонах, з маніпуляціями і очевидними порушеннями (як у випадках, де приватні компанії щепили своїх співробітників, тоді як навіть не всі медики поки мають таку можливість). Сумніви в доступності другого уколу часто стають причиною відмови і від першого. Люди аргументують це небажанням починати і не закінчити процес імунізації. Їх можна зрозуміти, адже навіть у вчених є обґрунтовані сумніви щодо безпечності відкладення бустерної дози з точки зору можливих мутацій вірусу (ми писали про це). 

     

    Влада змушена обирати тактику: розділити наявні дози на дві половини та щепити за повною схемою менше людей, зарезервувавши за ними другий укол через 2–3 місяці, чи ввести одну дозу максимальній кількості населення зараз і сподіватися, що у потрібний час будуть доступні додаткові вакцини для бустерних щеплень. І зараз наша держава зупинилась на другому варіанті: вже понад половина завезених у лютому вакцин AstraZeneca використані4.

     

    Подібні запитання без відповідей виникають не лише у наших керівників галузі охорони здоров’я, бо дефіцит щеплень є актуальним для різних країн. Саме тому дедалі частіше звучить теза про необхідність створення гнучкої схеми вакцинацій з використанням різних типів препаратів, що дозволило би підвищити доступність імунізації для великої частини населення. Однак перед тим як планувати такі заходи, необхідно визначитись, чи безпечним та ефективним є такий підхід. І це вже питання до вчених.

    Заміксуємо?

     

    Ідею про можливість поєднувати вакцини різних типів науковці обговорюють вже давно. Такий підхід у світі використовують для більш ефективного захисту від деяких мікроорганізмів. Наприклад, докторка Дана Мазо, інфекціоністка з лікарні «Маунт Сінай» у Нью-Йорку, наводить приклад щеплення від пневмококової інфекції вакцинами двох різних методів дії5, внаслідок чого ступінь захисту організму від збудника посилюється. Можливо, такий шлях спрацює і для ковіду?

     

    Щоб дослідити це, Служба охорони здоров’я Великобританії (National Health Service, NHS) розпочала дослідження «Com-COV»6. Його мета – отримати відповідь, як реагує організм на змішану схему вакцинації, чи виробляє адекватний і достатній рівень антитіл до спайкового білка (який утворює «корону» на поверхні вірусу), чи діє цей захист в реальних умовах життя, захищаючи від зараження, симптоматичного перебігу та важких випадків. Наразі випробовують два види щеплення – виробництва Oxford&AstraZeneca та Pfizer (саме про таке поєднання найчастіше думають українці, тому результати дуже цікаві для нас). Вчені також зазначають, що готові додати до списку досліджуваних щеплень і інші, які виходитимуть на ринок та будуть затверджені до використання в Об’єднаному Королівстві. 

     

    NHS наразі приймає заявки від добровольців, всього планують зібрати 820 учасників. Серед обов’язкових вимог – вік понад 50 років, готовність не вагітніти та не бути донором крові у період дослідження. Також вчені проситимуть добровольців надати їм свою медичну інформацію й дозволити за необхідності перевірити її у їхнього сімейного лікаря. Учасники отримають по дві дози різних вакцин з інтервалом від кількох тижнів до 2–3 місяців. Вони не знатимуть, який саме препарат їм ввели, аж до кінця дослідження, що настане через рік після першої дози. Протягом цього терміну за добровольцями спостерігатимуть науковці, їм зроблять декілька аналізів крові. Учасникам не будуть робити жодних додаткових щеплень від ковіду за державними програмами, щоб не порушувати чистоту дослідження. Остаточні результати спостереження та обстежень дослідники опублікують вже в 2022 році.

    То куди бігти?

     

    Допоки ми не матимемо висновків об’єктивних досліджень, усі думки щодо користі чи її відсутності від змішаної схеми вакцинації – це не більше ніж припущення, і Центр з контролю та профілактики захворювань США (CDC) не рекомендує7 комбінувати вакцини до отримання результатів досліджень. Втім, влада тієї ж Британії зробила висновок8, що наразі важливіше щепити однією дозою максимальну кількість людей, адже недосконалий захист кращий, ніж жодного. Пацієнти, які отримали перший укол, через 12 днів починають виробляти антитіла, і вже за кілька тижнів їхня броня від симптоматичного перебігу коронавірусу сягає 60–80%, а важкий перебіг з госпіталізацією та кисневою залежністю майже унеможливлений. Звісно, ідеальною була би повна дводозна вакцинація більшої частини населення будь-якою із затверджених ВООЗ вакцин, але в цьому постковідному світі ми маємо працювати з тим, що у нас є, і отримувати максимальну користь. Щепитись від ковіду варто, а тим часом підтримувати суспільне обговорення та стимулювати владу до більш рішучих дій щодо забезпечення населення щепленнями. З кожним днем даних про ймовірну користь міксованої вакцинації більше, і на момент рекомендованої другої дози цієї інформації може бути достатньо для ухвалення рішення. Тримаймо руку на пульсі подій разом з Куншт та бережімо себе!

    Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

    ТЕКСТ: Дарина Дмитрієвська
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?