ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Людина — 22.11.19
    ТЕКСТ: Алла Кошляк
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Колгосп тварин: що станеться, якщо всі люди перестануть споживати м’ясо

    Населення Землі дедалі збільшується, і до 2050 року може досягти щонайменше 10 мільярдів людей. До того ж воно стає багатшим, тож очікувано споживатиме більше продуктів тваринництва. Разом з тим, екологічні проблеми, спричинені сільським господарством (особливо тваринництвом), величезні: викиди парникових газів, локалізоване забруднення та великі витрати води, вирубка лісів під пасовища, виснаження земель та зменшення біорізноманіття. Відбувається і зворотній вплив —  екології на тваринництво: дефіцит води, зростання глобальних температур і екстремальні погодні явища мають серйозні довготермінові наслідки для сільгоспвиробництва.

    Дієта для людства

    Науковці працюють над вирішенням цілого кола проблем, адже йдеться і про зміну харчової поведінки людини, і про зростання ефективності виробництва продуктів, і про зменшення харчових відходів.

     

    «Їжа, яку ми споживаємо, і те, як ми її виробляємо, визначає здоров’я людей і цілої планети», – говорить  професор Тім Ланґ (Великобританія), один з членів Комісії EAT-Lancet, яка надає рекомендації для здорової дієти та систем стійкого виробництва харчових продуктів. «Нам потрібна зміна глобальної продовольчої системи в масштабі, який раніше навіть не розглядався, бо у кожної країни свої обставини і звичаї. Це територія невизначеності, але можливості для адаптації міжнародної, місцевої та бізнес-політики існують. Ідеться насамперед про здорову і сталу (sustainable) дієту для людства».

     

    Світовий інститут ресурсів надає кілька конкретних рекомендацій щодо такої дієти, зокрема – скорочення споживання яловичини.1 Наприклад, щоб була можливість прогодувати світ із населенням, яке постійно зростає, американці мають їсти на 40% менше яловичини, а європейці – на 22%. Тобто – півтора гамбургера на тиждень на людину, і не більше. Нині американці споживають еквівалент трьох гамбургерів на тиждень.

     

    Цей Інститут вивчає використання природних ресурсів для підтримки населення Землі, що постійно зростає, а також принципи ведення сільського господарства в умовах кліматичної кризи. Забезпечення здорового харчування для населення в 10 мільярдів людей потребує значних змін у веденні сільського господарства. Агросектор вже зараз поглинає 90% всієї води, яку використовують люди, і здійснює чверть щорічних глобальних викидів, що призводять до глобального потепління.

     

    Автори доповіді Світового інституту ресурсів припускають, що найдієвіший спосіб стримати кліматичну кризу і нагодувати світ – це скоротити споживання м’яса жуйних тварин.2 Виробництво яловичини, баранини та м’яса кози потребує багато землі й ресурсів. Наприклад, на грам поживного протеїну із м’яса потрібно в 20 разів більше землі, ніж для вирощування бобових культур аналогічної поживності. А кількість парникових викидів від виробництва м’яса більша у понад 20 разів, якщо порівнювати з бобами, горохом, нутом, сочевицею. 

     

    Разом з тим, виробництво сої, наприклад, є ресурсоємнішим за виробництво морепродуктів.

    Згідно з дослідженням Оксфордського університету, відмовляючись від споживання м'яса і молочної продукції, можна скоротити свій індивідуальний вуглецевий слід приблизно на 73%. Таке рішення не тільки скоротить виділення парникових газів, а й припинить вирубку лісів під аграрні потреби — одну з найбільших загроз для біорізноманіття в дикій природі.

    А як же без м’яса?

     

    М’ясо посідає особливе місце в раціоні людини. Сучасні люди мають природну схильність до м’яса, оскільки воно є одночасно енергоємним і багатим на білки, а ми розвивалися в середовищі, де енергія і білок були дефіцитними. У культурі різних країн споживання певних видів м’яса є ознакою високого рівня достатку або символізує гостинність. Існує також довга історія утримання від м’яса в деяких суспільствах, а також певні табу. Ці сильні культурні та біологічні тригери мають значний вплив на ефективність кампаній щодо громадського здоров’я та сприяння більш здоровому харчуванню, йдеться у дослідженні Всесвітнього економічного форуму про майбутнє м’яса та альтернативні джерела білків. 3

     

    У деяких країнах з низьким рівнем доходу споживання м’яса має важливе значення для забезпечення повноцінної і поживної дієти, і принаймні на сьогодні не існує життєздатних альтернатив з порівнянною енергією і щільністю поживних речовин. Часто виробництво продукції тваринництва є також важливим для економічної стійкості громад. 

     

    Приблизно 3% світового ВВП — це сільське господарство, з яких 40% становить вирощування худоби. Воно забезпечує працевлаштування і мінімальний добробут приблизно мільярда людей, зосереджених насамперед у країнах з низьким рівнем доходу, зокрема у деяких з найбідніших країн на Землі.

     

    Під час обговорення замінників м’яса та необхідності зниження його світового споживання дуже важливо врахувати негативний вплив на здоров’я і добробут деяких вразливих і найбідніших у світі груп, які залежать від м’яса та худоби. Існує також ризик для людей у ​​країнах з середнім та високим рівнем доходів, які не мають інших можливостей для працевлаштування. І ці витрати на перехід повинні бути розглянуті та сплановані дуже ретельно. 

     

    «Це палиця з двома кінцями, – цитує Ендрю Джарвіса з Міжнародного центру тропічного сільського господарства (Колумбія) BBC Food. – У розвинених країнах вегетаріанство, відмова від м’яса матимуть низку позитивних наслідків як для здоров’я людей, так і для довкілля. А от у менш розвинених державах вплив буде негативним через їхню бідність».4

     

    Може статися так, що уряди не будуть зацікавлені у скороченні тваринництва доти, доки соціальні видатки на подолання наслідків цього кроку переважатимуть вигоди.

     

    Припустімо, що аргентинцям чи, може, техасцям потрібно сказати, що вони повинні їсти менше яловичини. Лише дуже хоробрий політик зважиться на таке. Або у Кенії, де в підсекторі тваринництва зосереджено 50% сільськогосподарської праці. Як політичний лідер може реагувати на пропозиції замінити кенійські господарства лабораторіями для вирощування м’яса?

     

    У Артура Кларка є роман «Велика глибина» про колишнього астронавта, який стає пастухом океанічного стада китів. Хоча твір художній, у ньому дуже цікаво показано, як перебудовується світова економіка зі зміною ресурсної бази і який спротив викликає кожна зміна, навіть здійснювана на благо людства і всього живого.

     

    Є у цієї теми ще один культурний аспект: це стосується монгольських і берберських кочівників, яким через відсутність худоби доведеться назавжди осісти в містах, що призведе до втрати їхньої культурної ідентичності. Те саме стосується і народів Півночі, для яких полювання і вирощування тварин є частиною не лише раціону, а й їхнього культурного коду. Згадати хоча б про становище чукчів у Росії через недалекоглядну політику спочатку СРСР, а потім місцевої влади РФ щодо оленярства, яка призвела до скорочення тривалості життя корінного народу.5 

     

    Усе це – виклики, які постануть перед людством, коли воно відмовлятиметься від продукції тваринництва. Саме тому важливо починати розмірковувати і працювати над ними вже зараз. 

     

    Ще трохи «але»

     

    Кількість веганів збільшилася на 160% за останні 10 років, і ринок пропонує їм дедалі більше опцій: від спеціальних секцій в магазинах до звичайних товарів, зроблених за веганськими правилами (хліб, паста і навіть морозиво). Однак рослинна їжа, що виросла недалеко від місця споживання, не завжди доступна (наприклад, не в усі пори року), і це створює додаткове навантаження на експорт овочів і фруктів, що збільшує кількість викидів під час транспортування. І от – знову той самий вуглецевий слід.

     

    Разом із відмовою від тваринництва як галузі, людство залишиться без шкіряних і хутряних виробів, а також деякої косметики, де використовуються тваринні жири. І коли мова про одяг, все не так однозначно. Для виробництва шкіри зазвичай використовуються ті самі корови, які були вирощені на м’ясо і для молочної продукції. Природне розкладання шкіри – лише 50 років, тоді як повний розпад синтетичних матеріалів може тривати тисячоліття. Так звану «екошкіру» роблять з полівінілхлориду (ПВХ) або поліуретану. Під час виробництва та утилізації першого в повітря потрапляють діоксини — стійкі і високотоксичні забруднювальники довкілля; під час виробництва другого витрачається більше енергії, ніж на шкіру, і забруднюються водойми.

     

    М’ясо і четверта промислова революція

     

    Виробництво м’яса в лабораторії без залучення живих тварин є величезним технічним проривом, що став можливим завдяки Четвертій промисловій революції. Технології виготовлення штучних гамбургерів вже досить розвинені і прогнозовані, щоб стати доступними для громадськості в найближчі кілька років. Крім того, завдяки фундаментальним дослідженням стовбурових клітин і розвитку м’язів, а також для їхнього застосування в таких процесах, як-от загоєння ран, існує реальна перспектива швидкого розвитку технологій вирощування м’яса для споживання уже в наступному десятилітті.

     

    Наприкінці 2017 року Китай уже почав інвестувати у цю технологію, підписавши в Ізраїлі угоду на 300 мільйонів доларів. Таким чином Китай показує, що має наміри зменшити свій негативний вплив на довкілля й одночасно збільшити власну незалежність від сторонніх постачальників, диверсифікуючи джерела  продовольства у майбутньому. Звісно, не можна гарантувати, що китайці охоче перейдуть на штучні білки. Але з огляду на їхнє прискіпливе ставлення до безпеки харчових продуктів, аргументом на користь культивованого м’яса може стати інформація про контрольоване середовище, де воно вирощується.

     

    У США «точкою входу» на ринок для штучного м’яса може бути його «техно-науковий» характер. Поживніше високотехнологічне «ультра» м’ясо може зацікавити американського споживача, як його цікавлять нові «тесли» і «айфони».

     

    Або ще один приклад — американський стартап Beyond Meat, що виробляє альтернативне «м’ясо» з рослинних продуктів, —  вже успішно вийшов на ринок 20 країн. А найближчим часом веганські бургери, сосиски, котлети і фарш зʼявляться і в Україні: спочатку в фірмових ресторанах, а якщо продукт буде користуватися попитом, то і в супермаркетах. З 2016 року стартап з виробництва веганського «м’яса» Beyond Meat вже продав 25 мільйонів рослинних бургерів через торгові мережі та ресторани. Серед головних інвесторів компанії – засновник Microsoft Білл Гейтс, співзасновник Twitter Біз Стоун, актор Леонардо Ді Капріо та колишній голова McDonald’s Дон Томпсон.

     

    Ці приклади ілюструють певні наративи, які знадобляться, щоб просувати штучне м’ясо у масове виробництво.

    ТЕКСТ: Алла Кошляк
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: