ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Космос — 21.10.19
    ТЕКСТ: Алла Кошляк
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Космодром, якого не було

    Чому Ілон Маск запускає супутники в космос? Бо вірить, що Starlink – власні апарати SpaceX – зможуть забезпечити інтернет-зв’язок на території всієї земної кулі за допомогою сонячної енергії. Компанія хоче запустити тисячі таких супутників, бо впевнена, що у цієї галузі великі перспективи.

    Чи могла б доєднатись до таких амбітних проектів Україна? Так, мала шанс, але втратила. Можливо, не остаточно.

    Сьогодні згадуємо історію великих сподівань і краху космічної співпраці України та Бразилії. У 2003 році держави уклали угоду: перша будує ракету, друга — космодром, але в 2015 році Бразилія денонсувала договір. І схоже, що винні у зриві проекту обидві сторони.

    Передісторія

    Дві країни підписали угоду про космічну співпрацю у 2003 році, а в 2007 для спільної роботи була створена бінаціональна компанія «Алкантара Циклон Спейс» (АЦС). Вона мала надавати пускові послуги з використанням ракети-носія «Циклон-4» і наземного комплексу в пусковому центрі Алкантара в Бразилії.

     

    Проект передбачав створення сучасного космічного ракетного комплексу, який дозволив би виводити на низькі навколоземні орбіти корисне навантаження масою до 5300 кг в інтересах національних космічних програм України та Бразилії, а також третіх країн на комерційній основі. Реалізація проекту повинна була забезпечити гарантований доступ у космос для України та Бразилії та вихід України на латиноамериканський ринок.

     

    На той час проект цілком відповідав потребам обох країн і навіть мав комерційні перспективи надання супутникових послуг. Бразилію він би вивів у елітну групу країн, здатних запускати супутники на орбіту зі своєї території. Ця можливість важлива для захисту суверенітету країни в галузі супутникового зв’язку, дистанційного зондування та метеорології. Для України, що має багаторічні традиції аерокосмічних технологій, це була нова сходинка в розвитку галузі та доступ наших ракет-носіїв до космосу. 

     

    Крім того, країни виходили на ринок, що зростає, – пускові послуги і доставка вантажів на орбіту. «Циклон-4» з великою вантажопідйомністю мав би забезпечувати точне і ефективне виведення на орбіту корисного вантажу. А запуск близько до екватора дозволяв би ефективно використовувати швидкість обертання Землі для запуску ракети.

     

    За договором 2003 року Україна повинна була забезпечити розробку ракети-носія та підготовку виробничої бази для її виготовлення, а Бразилія – створення загальної інфраструктури пускового центру Алкантара (морський порт, аеропорт, зона тимчасового зберігання компонентів палива, командний пункт, дороги, комунікації тощо).

     

    Для створення та експлуатації наземного комплексу у серпні 2007 року країни утворили українсько-бразильську бінаціональну компанію АЦС (повна назва – «Алкантара Циклон Спейс») на засадах рівних прав та обов’язків і на рівних умовах участі в капіталі – 50% на 50%. Відповідальними за проект призначили Державне космічне агентство України та Бразильське космічне агентство. 

     

    За даними Державного космічного агентства (ДКА), Україна розробила ракету-носій «Циклон-4», провела наземне експериментальне відпрацювання ракети-носія обсягом 88% і виготовила ракету-носій для льотних випробувань обсягом 65%. Водночас  Бразилія виконала роботи зі створення наземної інфраструктури пускового центру Алкантара обсягом приблизно 20%. «А саме, роботи з модернізації Центру управління польотом пускового центру Алкантара та з реконструкції федерального шляху МА-106. Не було створено морського порту та аеропорту для забезпечення транспортування технологічного обладнання, ракет-носіїв та компонентів ракетного палива», – відповів на запит Куншт заступник голови ДКА Олександр Голуб.

     

    Бінаціональна компанія «Алкантара Циклон Спейс» розробила проектну документацію на наземний комплекс, забезпечила будівництво бразильськими підприємствами споруд наземного комплексу обсягом приблизно 50%, а також виготовлення українськими підприємствами технологічного обладнання наземного комплексу обсягом 75%.

     

    У 2013 році з боку Бразильської сторони значно зменшилось фінансування будівництва наземного комплексу. Тоді бінаціональна компанія «Алкантара Циклон Спейс» від Бразилії отримала лише 22,4 мільйона доларів, а у 2012 році – 66,5 мільйона доларів. Продовження будівництва вимагало значно більшого фінансування. Крім того, виділені Законом Бразилії №12.911 від 18.12.2013 р. 150 мільйонів реалів (65,6 мільйона доларів) компанія так і не отримала, кажуть у ДКА України. Це призвело до того, що з березня 2013 року були фактично зупинені будівельні роботи.

     

    На думку української сторони, було б логічно здійснювати аналіз ситуації в українсько-бразильській компанії спільними зусиллями. Комісія працювала майже півроку, її звіт та висновки до української сторони доведені не були

    У 2014 році бразильці зібрали міжвідомчу комісію для аналізу ситуації з АЦС. Утім, за словами Олександра Голуба, українських представників запросили до участі у засіданні лише раз. На думку української сторони, було б логічно здійснювати аналіз ситуації в українсько-бразильській компанії спільними зусиллями. Комісія працювала майже півроку, її звіт та висновки до української сторони доведені не були (з посиланням на їхню конфіденційність).

     

    Домен бінаціональної компанії AlcantaraCycloneSpace.com нині досі виставлений на продаж.

     

    Корупція?

    Одразу після закриття проекту в Україні почалися пошуки винних. «Південмаш» та КБ «Південне» в судах сперечалися за витрачені кошти, а Державне космічне агентство зобов’язало керівників цих підприємств пояснити причини невиконання завершальних робіт та відставання від графіку випробувань. Як можна дізнатися з Єдиного реєстру судових рішень, у 2015 році Державне космічне агентство України констатувало: постачання з Російської Федерації цілої низки комплектуючих виробів, передбачених конструкторською документацією «Циклону-4», було заблоковане.

     

    Для реалізації міжнародного проекту «Циклон-4» державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне імені М. К. Янгеля”» залучило кредити під державні гарантії: 150 мільйонів доларів у 2004 році та 260 мільйонів доларів у 2011 році.

     

    Уряд упродовж 11 років сплачував зобов’язання за державними гарантіями. І в цих витратах багато «білих плям», писала ще у 2016 економістка «CASE Україна» Наталя Лещенко. Невідомо, як рахувався економічний ефект від проекту, що фінансувався державним коштом. Достовірно не відомі його масштаби. Первинні матеріали щодо затвердження проекту мають позначку «для службового використання».

     

    У 2015 році, коли бразильська сторона вийшла з проекту, фахівці Рахункової палати констатували, що умови цього кредиту були невигідними для України, а саме його залучення – економічно необґрунтованим. Рахункова палата зазначила, що керівництво ДП «КБ “Південне”» використовувало кредити на власний розсуд, без урахування вимог кредитної угоди та економічних інтересів держави.

    Геополітика

    Коли стало відомо, що Бразилія офіційно відмовляється від подальшої реалізації проекту, спершу заговорили про «руку Москви». Підстави для таких припущень є: бразильці розраховували на поглиблення співпраці з Росією, зокрема у використанні Алкантари. 

     

    Не варто відкидати і чинник економіки. Бразильці у 2015 році значно урізали бюджетні видатки через кризу – у той рік національна валюта втратила 35% своєї вартості. Тому амбітна космічна програма Бразилії на 2012-2021 роки обсягом понад 3 мільярди доларів опинилася під тиском.

     

    Бразильське МЗС вручило українському послу ноту про денонсацію договору 16 липня 2015 року. У ноті-відповіді Посольства України до МЗС Бразилії зазначили, що українська сторона шкодує про розірвання співпраці та пропонує невідкладно провести консультації уповноважених органів за договором – ДКА та Бразильського космічного агентства. «На неодноразові звернення ДКА з вимогами щодо пояснення причин денонсації та проведення переговорів з питань співробітництва керівник уповноваженого органу за договором з бразильської сторони – Президент Бразильського космічного агентства повідомив, що вирішення згаданих питань перебуває у компетенції вищих керівних органів Бразилії, і Бразильське космічне агентство не має права висловлювати свою думку щодо жодного з поставлених запитань», – відповів на запит Куншту заступник голови ДКА Олександр Голуб. Оскільки у договорі не було прописано компенсацій сторонам, то і це питання не обговорювалося.

    Що нині?

    «Враховуючи значні матеріальні ресурси, які вже були вкладені у реалізацію проекту українською та бразильською сторонами, а також негативні економічні та політичні наслідки припинення проекту та небажання бразильської сторони йти на контакт, ДКА намагалось одноосібно знайти можливі шляхи продовження проекту та пропонувало бразильській стороні низку варіантів забезпечення успішної реалізації проекту. Однак бразильська сторона відмовилася від усіх пропозицій ДКА», – розповів Олександр Голуб.

     

    Наразі Україна, маючи напрацювання ракети-носія «Циклон-4», провела новий пошук партнерів. За даними ДКА, на стадії завершення перемовини з Канадою про будівництво там стартового комплексу для модернізованої ракети-носія «Циклон-4М», яка буде працювати на екологічно чистішому паливі, ніж попередні ракети. У першому ступені будуть використані гас і рідкий кисень, а в другому (набагато меншої ваги) – такі самі палива, як на попередніх модифікаціях ракет «Циклон».

     

    Про плани співпраці із Канадою ДКА заявляло ще у 2017 році, і поки державні проекти на стадії переговорів, приватні ентузіасти закликають діяти: «Україна має бути зацікавленою у присутності серед космічних держав. Коли бразильці починали ту співпрацю, вони дивилися на наші минулі досягнення в аерокосмічній галузі. Та лише на минулих досягненнях складно творити майбутнє. За майже 17 років від старту тієї співпраці результату ми не отримали. Порівняйте: за цей час приватна компанія (Space X Ілона Маска – ред.), не маючи ні космічної спадщини, ні кадрів, ні контрактів, нічого не маючи, три перших ракети котрої вибухнули одна за одною, стала космічною компанією №1 у світі і вже змінила хід історії, зробила кілька проривів та витіснила Росію з лідерів»,говорить засновник спільноти Space1000 Денис Руденко. Світ змінився – і в нас уже немає десятиліть на один контракт, тож покладатися лише на державу в аерокосмічній галузі щонайменше недалекоглядно, переконаний він: «У нас величезна проблема – ми не маємо амбіцій! Якщо не забрати у держави монополію на космос і не дати доступ приватним компаніям, боюсь, що вже за 3-5 років це матиме незворотні сумні наслідки». 

     

    2 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та загалом законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання космічної діяльності», який дозволяє приватним компаніям вести космічну діяльність, зокрема і запускати ракети в космос.

     

    ТЕКСТ: Алла Кошляк
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: