fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Блог — 10.06.21
ТЕКСТ: Віталій Грищенко
Ілюстрації: Каталіна Маєвська, Віталій Грищенко
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Лелеки на смітнику — блог Віталія Грищенка

Зграями граків чи мартинів на сміттєзвалищах зараз нікого не здивуєш. Ці птахи тримаються там постійно й у великій кількості. Це для нас різні харчові відходи та недоїдки – покидьки, яких треба позбутися. Багато ж тварин знаходять на смітниках майже необмежене джерело живлення. Це й сама органіка, і велика кількість комах та гризунів, яка на ній розводиться. Там, де скупчується багато всілякої дрібноти, є чим поживитися й хижакам. Справжня тобі чарівна скатертина, на якій повно всіляких наїдків на різні смаки. Віднедавна сміттєзвалища почали освоювати й білі лелеки.

Нещодавно в міжнародному журналі «Scientific Reports» (із групи Nature) польські орнітологи опублікували1 результати багаторічних досліджень живлення лелек на дев’яти полігонах побутових відходів у Польщі. Чорногузів виявили на всіх звалищах. Зазвичай там годувалося по кілька десятків птахів, максимально спостерігали 136 лелек. Досліджували й розподіл заселених гнізд. Найбільше їх знаходили там, де неподалік були гарні кормові угіддя: луки, пасовища тощо. Але й відстань до сміттєзвалищ також відігравала суттєву роль, тобто лелеки постійно використовували їх для пошуків їжі пташенятам. Найбільше цих птахів на полігонах збиралося під кінець сезону гніздування. Автори статті вважають, що значна частина лелек на звалищах – це молоді птахи, що ще не розмножуються, а ведуть протягом усього літа кочовий спосіб життя (білі лелеки стають статевозрілими зазвичай на 3–5 році життя). Вони здебільшого тримаються зграями у багатих їжею місцях. Ось такими звичними «їдальнями» вже стали для них і сміттєзвалища. 

 

В Україні ситуація аналогічна. Білі лелеки – також уже часті гості на полігонах побутових відходів. І так само там переважають птахи, що не розмножуються. Так, у 2020 році через сильну посуху частина дорослих лелек не приступила до гніздування і долучилася до зграй «молодих холостяків». З цієї причини в тому році таких зграй було більше, ніж звичайно. Протягом усього літа скупчення цих «кочівників» по кілька десятків птахів постійно трималися на сміттєзвалищах біля великих міст – Києва, Харкова, Хмельницького, Рівного2. Полігони відходів неодноразово допомагали нашим бузькам пережити скрутні часи, коли весною раптово й надовго поверталися холоди. Так було, наприклад, у 2013 і 2018 роках. 

 

Поки що і в Польщі, і в Україні, і в Білорусі, та й загалом у Східній Європі сміттєзвалища відіграють для лелек незначну роль. Там вони знаходять скоріше деякий підхарчівок, а не регулярне харчування. У нас ще вистачає природних біотопів, де птахи можуть знаходити вдосталь їжі. Для білого лелеки це насамперед різноманітні вологі трав’янисті ділянки: луки, пасовища, поля багаторічних трав тощо. У країнах Західної Європи ситуація зовсім інша. У Німеччині, Франції, Іспанії, Португалії на полігонах побутових відходів годується велика кількість лелек. І це вже істотно впливає на їхню поведінку та результати розмноження. У Кордові, на півдні Іспанії, чорногузи освоїли сміттєзвалища ще в 1990-ті роки. Дослідження3 показали, що птахи, які гніздилися поруч із ними, виводили в середньому більше пташенят. Частина лелек залишалася тут і зимувати. Можливість знаходити їжу протягом усього року дуже сподобалась цим птахам. Як наслідок, в Португалії білий лелека вже перестав бути перелітним видом4. Чорногузи зимують на рисових чеках і сміттєзвалищах. Зима тут м’яка, їжі вдосталь, чого летіти світ за очі? Вивчення переміщень лелек із GPS-передавачами5 показало, що птахи, які гніздяться поблизу сміттєзвалищ, літають за їжею в середньому на меншу відстань, ніж ті, які живуть далеко від них. Тобто вони витрачають менше зусиль на вигодовування потомства. А зимівля лелек у Європі істотно знижує смертність молодих птахів6. Значна частина їх гине вже під час першої далекої мандрівки до Африки. Це пов’язано з тим, що у всіх видів птахів смертність молоді під час першого року життя значно вища, ніж у дорослих особин. Молоді недосвідчені тварини значно легше потрапляють у халепу. 

Білі лелеки люблять шукати здобич там, де йде сінокіс. Фото Віталія Грищенка

Отже, сміттєзвалища відіграють для лелек позитивну роль? Вони забезпечують птахів харчами протягом усього року, дають змогу залишатися на зиму в рідних краях, сприяють зменшенню смертності та збільшенню успішності розмноження. Але це лише один бік медалі. Є й інший. Їжі на звалищах багато, але її далеко не завжди можна назвати здоровою. Крім того, тут повно збудників хвороб, різноманітних токсинів, важких металів, а також всілякого непотребу, який може спричиняти травмування чи й загибель птахів. Наприклад, лелеки можуть заплутуватися у шнурах, сітках, поранитися об гострі краї предметів. Хоча не можна забувати ще про одне. Коли лелеки годуються на полях, щедро политих пестицидами, і поїдають потруєних комах та гризунів, шансів отруїтися самим у них набагато більше, ніж на сміттєзвалищі. Отакий от клубок суперечностей. Той випадок, коли простий розв’язок задачі знайти неможливо, бо на кінцевий результат впливає багато різноманітних чинників.

 

Все ж таки, незважаючи на неоднозначність ситуації, птахам краще годуватися звичною природною їжею, хоч за нею, може, й далі літати.

 

Але якщо є куди літати. От у цьому питанні, на жаль, ми дуже швидко рухаємося в бік Західної Європи, знищуючи природні біотопи. В останні роки в Україні небачених масштабів набуло безконтрольне розорювання луків та зловживання отрутохімікатами. Справу значно ускладнює ще й занепад тваринництва. Улюблені місця годування білих лелек – заплави річок, трав’янисті ділянки, які використовують для сінокосу чи випасання худоби. А їх стає дедалі менше. 

Лелеки часто «пасуться» разом із худобою. Фото Віталія Грищенка

Добре відома всім картина – лелека чинно походжає серед корів чи коней, що пасуться на лузі. Що він там робить? Все просто. Худоба злякує дрібних тварин, на яких і полює птах. А чому пасовища взагалі так важливі для лелек? Річ у тому, що в живленні птахів істотну роль відіграє не стільки наявність здобичі, скільки її доступність. У високій незайманій траві комах (саме вони становлять основу раціону білого лелеки) та інших дрібних тварин значно більше, але їх ще там знайди і спіймай. Значно простіше це зробити на ділянках, де травостій «підстрижений» і розріджений худобою. Але чи не найбільше чорногузи полюбляють полювати там, де йде сінокіс. За косаркою вони можуть збиратися цілими табунами. Коли зрізається трава, комахи, ящірки, гризуни, жаби та інша дрібнота раптово втрачають прихисток і стають легкою здобиччю птахів. Та й пасовища і сіножаті ніхто не труїть, на відміну від полів. Саме тому розвинуте тваринництво – запорука добробуту білого лелеки. Ось такими, досить несподіваними на перший погляд, можуть бути екологічні зв’язки. 

 

Повністю відвадити лелек від сміттєзвалищ ми, звичайно, не зможемо. Хіба що коли-небудь там зовсім зникне органіка завдяки попередньому сортуванню сміття. А от не допустити значного погіршення ситуації цілком реально. Для цього треба лише зберегти достатню кількість нормальних кормових біотопів. Ми ж не хочемо, щоб наші улюбленці, красені лелеки «жебракували», вишукуючи недоїдки на смітниках?

ТЕКСТ: Віталій Грищенко
Ілюстрації: Каталіна Маєвська, Віталій Грищенко
Статті
До ворожки не ходи
До ворожки не ходи: духи і привиди

З'ясуємо, звідки взялися легенди про духів та привидів і чому деякі люди часом їх бачать, а ще послухаємо, як «говорить привид»!

Хімія
Що всередині: наука морозива

Кожна складова морозива по-своєму важлива.

Промо
Проєкт інтелект. Епізод 2: Чи зможемо ми колись говорити з тваринами за допомогою Petcube

Навіщо вашим домашнім улюбленцям штучний інтелект?

Суспільство
Нобелівка‒2021: економіка. Природні експерименти допомагають відповісти на важливі питання

Цьогорічні лауреати – Девід Кард, Джошуа Енґріст та Ґвідо Імбенс – показали, що природні експерименти можна використовувати, щоб відповісти на ключові суспільні питання.

До ворожки не ходи
До ворожки не ходи: астрологія, нумерологія, ворожіння

Чому люди звертаються до ворожіння, що чекають від астрології та нумерології і чи це справді їм допомагає?

Наука
Три в одному: за що дали Нобелівки з фізіології або медицини, хімії та фізики

Слухайте про цьогорічну Нобелівку!