ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука як мистецтво — 13.04.22
    ТЕКСТ: Василь Стус
    Ілюстрації: Ольга Музиченко
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Лист Василя Стуса Сину

    Перебуваючи у таборі Василь Стус постійно листувався з дружиною та сином. В одному з листів він реферує статтю пакистанського фізика-теоретика Абдуса Саляма, який у 1979 році разом із С. Вайнбергом й Ш. Глешоу став лауреатом Нобелівської премії «за внесок в побудову об’єднаної теорії слабких і електромагнітних взаємодій між елементарними частинками, зокрема, за пророкування слабких нейтральних струмів». У листі Стус також пояснює синові основні принципи наукових тверджень Айнштайна, поняття простору і часу.

    1.06.1981

     

    Дорогий сину, мамо Валю,

     

    я Вам обіцяв зреферувати прецікаву (як на мене, філолога) статтю Абдуса Саляма про останній задум Ейнштейна. Абдус Салям – директор міжнародного центру теоретичної фізики в Трієсті, лауреат Нобелівської премії. Так от: він пише, що Ейнштейн – найбільший геній 20 ст., а, можливо, і всіх часів (тобто, скільки існує людина, а це, як відомо, 12 тис. років – дві нашої ери, а 10 – від останнього льодовика). Салям пише, що Ейнштейна могло б і не бути (тобто, він міг би і не виявитися), коли б народився у малорозвиненій країні. Але він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених світу. Але і тут: вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на іспиті і, отже, не став інженером. На велике щастя для науки (інакше був би інженер Ейнштейн, а не геній). Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його здібним студентом. Перебиваючись у житті сяк-так, бідуючи, він 1901 року написав працю наукову – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський університет визнав її незрілою. Ейнштейн живе у біді, працює в якомусь бюро, не маючи ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через серію невдалих спроб. Слава Богу, що він провалювався і не став доктором: інакше б не було генія. Пишу я це все для того, щоб Ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава наука – в кінці подорожі, а не спочатку. Тобто: хочеш домогтися цікавого, йди дорогою, долаючи початок нудний, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. Там, у кінці подорожі, на самому краї її, наука така ж цікава, як для Тебе, сину, спорт. І – значно цікавіша. І другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні стало нудне, бо повторювалось не раз, отже, і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове, щойно створене, зроблене, народжене. Ще: цікаве буває одне – для споживача, друге – для учасника, творця, автора. Скажімо: грати в футбола – цікавіше, ніж дивитися гру? Як гадаєш?

     

    Тепер про статтю: автор пише, що вчені дошукуються першопричини, однопричини живого, сущого. І вони шукають за цим одним – Богом, духом, і т.д. І вони об’єднують сили, що діють у світі. Так, 300 р. тому Ньютон об’єднав сили тяжіння земного (чому падає яблуко) і сили тяжіння небесного (чому планети, прагнучи впасти на Сонце, не падають, а, ніби на нитці, кружляють довкола Сонця). Сили тяжіння – це гравітація. Через 200 років Максвелл об’єднав сили електричну і магнетичну, показав, що світло – одне із проявів цієї єдності. Правда, цікаво? Світло – прояв єдності електромагнетизму.

     

    1905 р. Ейнштейн об’єднав поняття простору і часу. Він довів, що ньютонівська гравітація є проявом кривизни єдиного просторо-часу. Правда, цікаво? Коли енергетичний потік руху (позначимо його як Е→) зігнути в коло (як Е), то ця енергія в колі буде, певне, прагнути зміститися і вліво (тобто всередину), і вправо (тобто назовні). Зрозуміло, що перший рух – доцентровий (тяжіння), другий – відцентровий (є теорія, що всесвіт розширюється, тобто розростається, піддавшись цьому рухові назовні, вправо).

     

    Так ось: об’єднавши простір і час, Ейнштейн захотів приєднати до просторо-часу і електромагнетизм – все геть ув одне, як єдине енергетичне ціле. Отже, Ейнштейн об’єднав гравітацію, простір і час, захотів долучити сюди й силу електромагнетизму (чи нема зв’язку між електромагнетизмом і гравітацією). Але поки спинимося на єдності гравітації, простору і часу. Зобразимо це як серію умовних концентрів: Уже знаємо, що всі тіла рухомі (рухаються) і всі взаємодіють. Коли по цих орбітах бігають якісь умовні тіла (планетики), то, відома річ, вони не мають своєї ваги (їх не можна зважити, як ковбасу в магазині). Замість ваги вони мають м а с у = гравітаційний заряд. Від чого цей залежить? Від ваги (яку можна тільки приблизно уявити, бо не можна зважити), від величини орбіти, швидкості руху, сусідства і взаємодії з іншими орбітами. Візьмем будь-яку з цих орбіт (хай одна з них буде Земля). Який простір вони мають руху? Орбітальний, тобто, кривий (прямої лінії руху немає). А який час? Свій, власний. Цей час, певне, визначається тим, як скоро предмет руху зробить коло повне, тобто, замкне одне і почне друге. Так? Від чого ж залежить цей час? Від величини орбіти і швидкості руху (напевне ж: чим менша орбіта, тим «повільніший» час, чим вища швидкість, тим цей час «швидший“). А що таке орбіта? Це простір руху. Отже, час залежить від простору. А що таке швидкість? Регулятор системи (аби тіло оберталося так, щоб не «впасти» на центр А і не зірватися з орбіти, піддавшись відцентровим бажанням (уявляй, що Ти обертаєш гайку на шнурку).

     

    Далі: кожне тіло на своїй орбіті рухається, взаємодіючи з іншими тілами на інших орбітах. Тому, напевно, за один і той же умовний відтинок часу тіла проходять різні відстані (я це позначив на малюнку як різної довжини дуги). Коли це шматки простору, утинки його, то вони різні. Отже, один і той же час вимірюється різною довжиною на різних орбітах. Отож, людина, звикла до земної течії часу, буде інакше чути цю течію (чи швидшу чи повільнішу) на інших орбітах. Так само – і відстань. Звичайний 1 км. – він може бути «довший» і «коротший» у русі (“довший» – на повільній орбіті, «коротший» – на довгій). Отже, на великій орбіті можна прожити значно довше життя за один і той же умовний земний день, скажімо. Так, до речі, і в житті: чим наповненіше життя трýдом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож, краще вирішення проблеми геронтології (подовження життя) – не губити часу, а наповнювати його роботою, працею, зусиллям […].

     

    Дякуємо Дмитру Стусу за дозвіл опублікувати лист.

    ТЕКСТ: Василь Стус
    Ілюстрації: Ольга Музиченко
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: