Стаття Погляд — 23 вересня, 2019

Ловити ГМО-комарика

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Чи чули ви про ГМО-комарів? А вони існують. Ба більше, їх випускають у дику природу в надії, що вони допоможуть у боротьбі з небезпечними захворюваннями. Нещодавно ГМО-комарі опинилися в центрі бурхливого наукового обговорення, а також у центрі уваги ЗМІ. Що відбувається, пояснила зоологиня Наталя Атамась.

Комарі – найбільш смертоносні тварини на планеті. За різними оцінками, вони вбивають близько 500-750 тисяч людей щороку. Тільки на малярію припадає від 230 до 639 тисяч смертей. Вірус Зіка та Західного Нілу, жовта лихоманка, лихоманки Денге та чикунгунья, японський енцефаліт та сама малярія – ось неповний перелік хвороб, переносниками яких є комарі.

Спроби боротьби з комарами і з поширенням хвороб за допомогою інсектицидів виявились неефективними. Комарі швидко пристосовувались, а інсектициди вбивали інших безневинних представників фауни, зокрема рідкісні та зникаючі види, і негативно впливали на здоров’я людей і тварин. Але розвиток молекулярної біології та біотехнології показав новий можливий шлях боротьби з комарами й паразитами у них «на борту». Є декілька молекул, наявність яких у комарах через введення або експресію генів здатна тим чи іншим чином  блокувати передачу патогенних мікроорганізмів.  Але можна просто вбивати комарів.

У  2013 році британська комерційна біотехнологічна компанія Oxitec Ltd. розпочала масштабний експеримент з випуском генетично модифікованих комарів на природні території в Бразилії.  Поблизу міста Якобіна протягом 27 місяців на природні території потрапило близько 450 тисяч самців генетично-модифікованих комарів, які мали звести нанівець місцеву популяцію Aedes aegypti – принаймні на 85%.

У чому тут секрет? У геном самців комара Aedes aegypti, який є переносником найбільш небезпечних захворювань, вмонтували домінантний летальний ген OX513A. Паруючись із самицями у дикій природі, самці передавали б нащадкам у першому поколінні ген, який вбивав би їх до того, як вони встигли би розмножитись. Дорослі самці ГМО-комарів, потрапивши у природу, теж жили б недовго – два-три дні. Лабораторні експерименти показали, що за таких умов виживало би не більше 3-4% нащадків ГМО-комарів, і ці нащадки були б занадто слабкими, аби розмножитись.

Польові експерименти з випуском ГМО-комарів у Панамі, на Кайманових островах та в Бразилії у перший рік справді показали добрі результати: популяції місцевих комарів значно зменшились. Так, після випуску а 2010 році року ГМО-комарів на Кайманових островах, популяція переносників небезпечних захворювань впала на 80%, звітували науковці компанії у журналі PLOS Neglected Tropical Diseases (2015).

У 2016 році технологію ГМО-комарів схвалило грізне Управління продовольства і медикаментів США (U.S. Food and Drug Administration, FDA) – кошмар всіх виробників ліків та харчових продуктів. У своєму спеціальному звіті, присвяченому питанню безпеки випуску ГМО-комарів, воно наголосило, що комарі не зашкодять ані здоров’ю людини, ані довкіллю.

Тоді ж було запропоновано перенести експеримент у Сполучені Штати, на території штату Флорида, де багато комарів, і було зареєстровано на ту мить уже 200 випадків захворювання на вірус Зіка. Пропонувався випуск ГМО-комарів на двох територіях: округ Монро та острів Key Heaven. Ці плани викликали протести зі сторони місцевих мешканців, що побоювались ГМО та наслідків випуску таких комарів у природу. Питання винесли на голосування, і якщо у Monroe Country 58% населення проголосували «за», то на Key Heaven перемогли ті, що «проти».

Компанія продовжувала боротися за дозвіл на випуск своїх ГМО-комарів у Флориді, адже отримання всіх дозволів займає купу часу. І тут грянув грім.

Публікація команди науковців із Єльського університету, яка досліджувала популяцію комарів під Якобіною у Бразилії після 6, 12 та 27 місяців з моменту випуску там комарів OX513A, тільки-но з’явилася у Nature.

По-перше, з’ясувалося, що комарі таки не поспішають помирати. Після 18 місяців депресії популяції, вона оговталась, комарі знову почали нарощувати чисельність і зараз майже вийшли на початковий рівень. Вочевидь, личинки комарів першого покоління – носії летального гену – не вмирали так швидко, як це було заплановано. Багато з них таки дожило до віку розмноження. Але головне не це.

У статті вчені доводять, що від 10 до 60% дикої популяції наразі несуть генетичний матеріал від ГМО-комарів. Це те, чого у початковому плані жодним чином не мало відбутися. А так як ГМО-комар – це гібрид двох геномів – комара з Панами та комара з Мексики – то наразі у Бразилії в дикій популяції з’явився комар-гібрид, який містить потрійний змішаний геном, і наслідки появи такого комара у дикій природі доволі важко передбачити, зокрема для процесу розповсюдження патогенів. Дослідники у роботі протестували нового суперкомара та дикого типу на предмет його патогенності, і відмінностей не знайшли. Але ситуація доволі неочікувана.

Як таке сталося? У статті висувається припущення, що самиці комарів якось розпізнають ГМО-самців та уникають парування з ними.

Критики та конкуренти проекту не забарилися зі своєю реакцією. Не пройшло і кілька днів з моменту появи роботи Єльської команди, як Deutsche Welle вже публікує коментарі про те, що британська компанія та автори експерименту зробили все поспіхом, не з’ясувавши всіх деталей, призвели до неконтрольваної ситуації, яка загрожуватиме подальшим дослідам із ГМО-тваринами.

Реакція компанії Oxitec теж не забарилася. Вони заявили, що зараз працюють з редакцією Nature Research над видаленням або виправленням статті, бо вона «містить некоректні, спекулятивні та необгрунтовані твердження щодо ГМО-комара». Вони також стверджують, що жодного негативного ефекту в дикій природі комари OX513A не матимуть, виживання штаму на 3-5% означає, що ці гени через декілька поколінь повністю зникнуть з довкілля.

До речі, на сайті Nature під статею з’явився редакційний коментар щодо того, що стаття наразі перебуває на повторному розгляді через «критичні зауваження». Одночасно переказ статті та її висновків уже запостили багато науково-популярних пабліків та ЗМІ.

Компанію можна зрозуміти. Після таких країн як Панама та Бразилія, перенести експеримент до Сполучених Штатів – великий успіх. Подолати упередженість мешканців Флориди щодо експерименту коштувало великих зусиль. У ЗМІ було оголошено, що наступний етап експерименту – Маямі.

Але тепер виникають побоювання, що супротивники ГМО отримають нову зброю.

Наразі всі, затамувавши подих, вичікують остаточної відповіді від Nature. 

Посилання:

  1. Стаття на Nature
  2. Новина на Deutsche Welle

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі