ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Медицина — 27.07.22
    ТЕКСТ: Ольга Фокаф
    Ілюстрації: Nata Schepy
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Медичні інновації воєнного часу

    Війна мобілізує. І не лише людей, а й наш розум. Століттями поки одні люди протистояли ворогу в бою, інші в тилу шукали шляхи боротьби з епідеміями, втратами серед поранених та цивільних, тягарем психічних захворювань. І зокрема від того, наскільки сильний наш тил, залежить сила нашої армії.

     

    Війна має як прямий вплив на систему охорони здоров’я, руйнуючи її цілісність, роблячи лікарні цілями у війні, перешкоджаючи надходженню ліків; так і непрямий, роблячи пацієнтів заручниками і жертвами. У 2017 році Світовий Банк оцінив16, що руйнування системи охорони здоров’я в Сирії спричинить більшої шкоди людям, аніж самі військові дії.

     

    Війна ніколи не буває хорошою, це безумство і акт насильства. Проте в найтемніші часи добре видно світлих людей. Людей, які дають поштовх й знаходять рішення, перетворюють кризу у вікно можливостей. І в медицині чи не найбільше таких прикладів.

    Перша світова війна (1914–1918)

     

    «Війна за припинення всіх війн», яку згодом назвуть одним із найсмертоносніших конфліктів в історії. Карети швидкої допомоги, антисептики та анестезія – речі, які ми сьогодні сприймаємо як належне, були модернізовані та стали широко використовуватись під час цієї війни.

     

    «У найсуворішій таємниці Туфф’є зі сльозами на очах сказав мені, що було зроблено понад 20 тисяч ампутацій», – напише у своєму щоденнику колись волонтер Джордж Кріл, перебуваючи у Франції4. Ні Джордж, ні його колеги не могли передбачити, скільки людей виживе після ампутації або будь-якого іншого втручання, адже використання антисептиків не було поширене, а до винайдення антибіотиків залишалося декілька років.

     

    Також у цей період племінник вельського хірурга Г’ю Овена Томаса, полковник Роберт Джонс, бачачи страждання солдатів із переломами стегнових кісток, впровадить на західному фронті шини Томаса – винахід свого дядька. Це знизило смертність поранених з 80% до 20%1, адже шини знерухомлювали кінцівку та запобігали крововтратам. А самого Томаса згодом назвуть батьком ортопедичної хірургії.

     

    У цей час розвивається сучасне протезування, психологічна допомога та пластична хірургія. Десятки тисяч скалічених людей отримали шанс на нове життя. До Першої світової пластична хірургія рідко практикувалася як спеціалізація, і за операцію брався хірург, який вів пацієнта. Але після битви на Соммі спостерігалося величезне зростання випадків каліцтва обличчя, і, як наслідок, розвинулась окрема галузь медицини, зосереджена на лікуванні таких травм. Пластичні операції також стали менш небезпечними завдяки вдосконаленню асептики та загальної анестезії2.

     

    Інша трагедія, яку зуміли переосмислити – використання хімічної зброї, а саме іприту, що у 1933 році заборонили Конвенцією про хімічну зброю6. Іприт діє на організм як алкілувальний агент – пошкоджує ДНК, що призводить до зниження утворення клітин крові (апластична анемія) або зменшення еритроцитів, лейкоцитів й тромбоцитів (панцитопенія). Доктор Едвард Крумбгаар, вивчаючи вплив газу на клітини крові, дав поштовх до розвитку хіміотерапії онкологічних захворювань. Лікуючи солдатів, уражених іпритом, Крумбгаар зробив відкриття: навіть якщо в пацієнтів, що вижили, був лейкоцитозЛейкоцитоз — збільшення загальної кількості лейкоцитів у крові понад 9 г/л (9× 109/л). Лейкоцитоз не має самостійного значення, а є лише симптомом, що супроводжує розвиток багатьох хвороб., за кілька днів він переходив у важку лейкопеніюЛейкопенія — зниження кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові, симптом багатьох хвороб.. Через 23 роки Луіс Гудман та Альфред Гілман проведуть перше клінічне випробування азотистого іприту в низьких дозах на людині із діагностованою лімфосаркомою та прозвітують про регресію пухлини. Після такого наукового розголосу запустилось виробництво хіміотерапевтичних препаратів, зокрема, мехлоретаміну та метотрексату, змінивши  уявлення про лікування раку. Наприкінці 1960-х років, із запровадженням комбінації хіміотерапевтичних засобів: азотистий іприт, вінкристин, метотрексат і преднізон (протокол MOMP) – пацієнти отримували тривалу ремісію лімфом і лейкемій7.

     

    Варто виокремити й вклад Марії Кюрі в цей час. Коли німецькі солдати висадились біля Парижу, вона використала свій науковий хист на користь захисникам, наблизивши провідний метод діагностики до лінії фронту. Завдяки її «Маленьким Кюрі» – першим «радіологічним машинам» – лікарі могли візуалізувати переломи чи локалізацію кулі, не втрачаючи час, а часом життя, на транспортування до лікарні5.

    Друга світова війна (1939–1945)

     

    Це період розвитку антибіотикотерапії. Артур Флемінґ, капітан British Medical Corps, бачив, як інфекції забирають третину життів на війні, й поставив собі за ціль знайти спосіб їх лікувати. Проте його найбільше в житті відкриття – пеніцилін – у 1928 році не створило бажаної революції, бо технологій, які б могли зробити з нього ліки, ще не існувало. Дванадцять років Флемінг культивував пеніцилін у лабораторії, чекаючи на вирішення проблеми фармакодоступності. Нова хвиля досліджень була запущена після того, як оксфордські вчені Говард Флорей та Ернст Чейн змогли вилікувати інфекцію у миші завдяки витяжці з багаторазової сухої заморозки «цвілевого соку». Реалізувати виробництво у Британії вчені не могли, бо всі сили фармсектору були кинуті на військові потреби, тому на допомогу прийшли американські фармфірми – Merck, Pfizer та інші. Однак темп все одно був повільним. Атака на Перл Харбор розпочинала нову сторінку в історії. Як наслідок, 21 компанія об’єдналась, щоб створити 2,3 мільйона доз пеніциліну перед висадкою в Нормандії8. Ці події разом із відкриттям перших сульфаніламідних препаратів (хіміотерапевтичних антибіотиків широкого спектру)9 рятують життя мільйонам щороку. Тоді як у ХХ столітті світ побачив розквіт антибіотикотерапії, у ХХІ ми спостерігаємо її занепад – антибіотикорезистентність, тиха пандемія, забрала у 2019 році 1,2 мільйона людських життів19.

     

    Більше про резистентність до антибіотиків читайте тут

     

    Інші ліки, які набули широкого використання, врятували тисячі людей та дали поштовх до досліджень та синтезування нових – атабрін (протималярійний засіб), плазма крові та морфін. Морфін входив у військову аптечку, й солдат міг самостійно ввести знеболювальне до приїзду військових медиків.

    Такий вигляд мав морфін у Другу світову війну.

    Солдатів Другої світової можна назвати титанами – через металеві пластини, новітнє лікування переломів, зокрема й у краніопластиці10. Лікуючи полонених німецьких солдатів, лікарі знайшли металеві пластини на їхніх рентген-знімках. Це пояснювало, чому німецькі солдати швидше повертаються в стрій після переломів. З’єднання переломів штифтами та пластинами давало змогу лікарям краще конструювати з’єднання частин кістки, що попереджувало можливі ускладення. Незадовго опісля США впровадило цю практику у свої протоколи9.

    Корейська (1950–1953) і В’єтнамська війни (1959–1975)

     

    Корейська війна дала поштовх до розвитку сучасних методик евакуації, лікування ран, реанімації та хірургії. Лікарі удосконалили нейрохірургічну допомогу, а саме лікування проникаючої черепно-мозкової травми, та розробили методики відновлення артерій. В цей час широко досліджуються у польових лікарнях й налагоджується виробництво діалізних машин, щоб лікувати ниркову недостатність, яка збільшувала смертність травмованих з 5% до 90%13. Річ у тім, що наявна на той час консервативна терапія ниркової недостатності (обмеження калію, білку у харчуванні, постійний моніторинг водно-електролітного балансу тощо), не могла лікувати недостатність, отриману внаслідок бойових травм. Різке зростання калію у крові внаслідок масивної травми тканин й катаболізму призводили до швидкої смерті. Винайдення діалізу змогло знизити смертність та ускладнення у солдатів18.

     

    Під час В’єтнамської війни медики почали використовувати заморожені компоненти крові, що на той час було великим проривом і давало можливість зберігати кровозамінники до року й транспортувати на великі відстані9. Хочеться зазначити, що розвиток сучасної трансфузіології як такої відбувався ще під час Першої світової зі створення першого банку крові у 1914 році14.

     

    Через перебування американських військ у кліматі, не притаманному попереднім війнам нового часу, В’єтнамська війна дала поштовх до дослідження тропічних захворювань та їх лікування. Було винайдено вакцину від менінгококової інфекції, вдосконалені методи хірургічного забезпечення прохідності повітря (конікотоміяКонікотомія — хірургічна операція, що являє собою невідкладну медичну допомогу і представляється серединним розсіченням гортані між перстнеподібним і щитоподібним хрящами в межах перстнещитоподібної зв’язки., трахеостоміяТрахеостомія — хірургічна операція, що полягає у розтині передньої стінки трахеї з подальшим уведенням до неї спеціальної трубки або утворенням постійного отвору. Виконується для відновлення дихання, а також проведення різних діагностичних і лікувальних маніпуляцій в трахеї та бронхах.) і лікування напруженого пневмотораксу (декомпресія грудної клітки), удосконалено апарат штучної вентиляції легень14.

     

    Незадовго після війни у В’єтнамі, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) був визнаний світом як захворювання. Так, ПТСР існував задовго до цих подій. Під час Громадянської війни в США він називався  «втрачене серце», Першої світової – «шок від контузії»; Другої світової – «бойова втома». Проте до 1960-х люди з ПТСР  страждали в ізоляції, їх могли називати боягузами і навіть відправити під трибунал9. Дослідження психічного стану ветеранів В’єтнамської війни та жертв Голокосту дало змогу формалізувати це захворювання та знайти лікування9.

    Війна в Іраку (2003–2011) та Афганістані (2001–2021)

     

    Турнікети CAT (турнікет для застосування при бойових діях), які можуть з-під землі дістати українські волонтери, були винайдені саме в цей період. Їхня специфіка й важливість полягає в тому, що людина може накласти його самостійно, за потреби однією рукою. Знеболювальні, які виконують свою функцію без снодійного ефекту, роботизовані протези, стрибок регенеративної медицини, перші напрацювання вакцин для превенції вірусу імунодефіциту людини – все це є світовим надбанням цього часу15.

    Війна в Україні

     

    Повномасштабне вторгнення росії в Україну – це один з найбільших європейських конфліктів з часів Другої світової війни17.  Воно несе руйнування й невинні жертви, та водночас має визначальне значення для становлення нашої нації. Хочеться вірити, що українці готові до перетворення цієї масштабної гуманітарної кризи в можливості й сподіватися, що в царині медицини будуть нові відкриття.

    ТЕКСТ: Ольга Фокаф
    Ілюстрації: Nata Schepy
    Посилання
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?