Стаття Тема не обрана — 25 січня, 2022

«Мене найбільше надихають українські вчені»: 9 запитань Ользі Масловій і Ніці Бєльській

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Дев’ять запитань, десятки науковців, кілька хвилин, щоб краще дізнатися про сферу кожного. Разом із видавництвом «Віхола» ми створюємо рубрику, яка дозволить краще зрозуміти, чим займаються українські вчені, хто їх надихає та дивує. Сьогодні говоримо з Ольгою Масловою та Нікою Бєльською, авторками книжки «Коли я нарешті висплюся».

Коли ви називаєте свою професію, як її найчастіше уявляють люди? 

Ольга Маслова: Поняття не маю, що вони уявляють.

Ніка Бєльська: Мабуть, частина уявляє мене в лабораторії чи занурену в наукові статті, частина – на килимку для йоги, а частина – на кухні в Лос-Анджелесі.

Що ви робите насправді?

Ольга: Я популяризую науку: пишу книги, веду радіопередачу «Наука як по маслу», читаю лекції для компаній та на різних івентах, організовую івенти Nobilitet, на яких інші люди читають лекції та красиво й цікаво подають науку.

Ніка: Правда лежить десь посередині. Я – генетик, популяризатор науки, вчитель йоги, консультант зі сну та співавторка книги «Коли я нарешті висплюся». Я читаю науково-популярні лекції про здоровий спосіб життя, веду заняття з йоги та медитації, консультую з проблем сну дорослих та дітей, допомагаю людям виробити оптимальний для довголіття способі життя, працюю над другою книгою, керую невеличким бізнесом та вирощую дворічку з крутим норовом. Живу в Києві та Лос-Анджелесі, доводиться подорожувати туди-сюди.

Ваш улюблений профільний фейк чи теорія змови.

Ольга: На жаль чи на щастя, не маю фаворитів серед фейків, бо сьогодні вже стільки дичини навколо, що сил нема занурюватись та аналізувати це все.

Ніка: Твердження про те, що всім необхідно лягати спати о 10, інакше порушується вироблення мелатоніну.

Питання у вашій царині, на яке наука досі не має відповіді, але вам би дуже хотілося, щоб це вирішилося ще за нашого життя.

Ольга:  Як формуються наші сни (бо сьогодні відомі процеси консолідації пам’яті, які породжують химерні образи, але цих даних мало для вичерпної відповіді).

Ніка: Рання діагностика ментальних проблем та схильностей до деменцій через найменші зміни архітектури сну.

Праці якого/якої науковця/виці вас вражають чи надихають? Чому?

Ольга: Я стежу за дослідженнями у сфері вивчення стовбурових клітин та хронобіології – науки про біологічні ритми, але виокремити окрему особистість важко.

Ніка: Мене найбільше надихають українські вчені, адже я знаю, якою ціною та на якій нереальній ініціативі вони роблять свої дослідження. Варто згадати людей, з якими мені особисто довелось працювати: Олександр Коляда, Олександр Вайсерман, академік Кордюм Віталій Арнольдович, викладачі моєї кафедри генетики Інституту біології – Ірина Анатоліївна Козерецька та інші. У добре фінансованих умовах Заходу багато людей не цінують те, що мають. А ці люди в Україні не шукають виправдань, вони шукають можливості, а там, де їх немає, – створюють їх своєю кропіткою працею для себе та своїх команд.

Яке найдивніше/найбезглуздіше відкриття у вашій сфері? Чи є у вас улюблені кейси з Іґнобелівської премії?

Ольга: Насправді Іґнобелівські досягнення не безглузді, а цілком коректні, і щороку там відзначають багато цікавих тем. 

Ніка: Однозначно це порівняльний акустичний аналіз муркотіння котиків, приз з біології 2021 року. Бо котики – то завжди любов.

Що найбільше дратує вас у щоденній роботі?

Ольга: Необхідність формулювати думки так, щоб одним було ВЖЕ цікаво й зрозуміло, а іншим ЩЕ цікаво і не нудно, а також домовлятись про партнерства та обговорювати фінансові аспекти співпраць. Досі важко пояснювати, чому потрібно вкладати гроші в наукпоп.

Ніка: Байдужість людей до проблем зі здоров’ям. Нормалізація страждань. Плани виспатися на тому світі. Антивакцинатори. Лікарі, що поширюють хибні знання. 

Моя мета наразі – створювати прості та доступні інструменти для покращення якості життя звичайних українців. Але коли людина вже в 30 років виправдовує неідеальне самопочуття віком, навіть не розглядаючи невеличкі зміни у способі життя, у мене інколи опускаються руки. Особливо коли це роблять мої друзі чи небайдужі мені люди.

Підписатися на Куншт

Корисна розсилка про науку.
Статті, відео і подкасти щотижня та без спаму.

Що найбільше подобається вам у щоденній роботі?

Ольга: Свобода і можливості для самовираження. Приємно читати приємні відгуки про свої роботи, лекції та консультації.

Ніка: Результати інших людей. Коли змінити життя на краще виявляється легко, людина почуває себе краще і заряджається змінюватись і далі у бік покращення здоров’я, а також поширює думки про те, що це просто і доступно, друзям навколо. Я тішуся, коли бачу такі результати. Це може бути зменшення болю у спині від моїх тренувань чи налагодження сну після прочитання книги чи консультації. Покращення вашого життя мене дуже мотивують продовжувати діяльність.

Які книжки ви б порадили прочитати, аби люди краще почали розуміти, що ви досліджуєте?

Ольга: Повноцінні дослідження я зараз не проводжу, а ті теми, якими цікавлюсь, потребують читання наукових статей, а не популярних книг.

Ніка: Наша з Ольгою Масловою книжка «Коли я нарешті висплюся» є коротким підсумком того, чим ми займались останнім часом та простим інструментом покращення сну. Читається легко і має безліч практичних порад. Рекомендую.

Підтримайте Куншт

Ставайте Друзями Куншт, отримуйте ексклюзивні бонуси та допомагайте нам бути незалежними
 

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі