ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Україна — 19.05.21
    ТЕКСТ: Катерина Шаванова
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Ми нічого не чіпали, або Навіщо читати достовірні джерела інформації — блог Катерини Шаванової

    Що відбувається на Чорнобильській атомній електростанції й чи справді була небезпека нового вибуху? Про комунікацію й одну наукову конференцію розповідає радіобіологиня Катерина Шаванова. 

    Не встигли ми оговтатися від роковин аварії на Чорнобильській АЕС та інформаційних дивин з цього приводу, як Чорнобиль знову у всіх новинах. «Нові, небачені раніше, ядерні реакції під Аркою! Паливовмісні маси під реактором тліють, наче вугілля, готові до нового вибуху!»

     

    І тут згадався листопад минулого року, коли мережу сколихнула новина щодо суттєвого (у тисячі разів) перевищення потужності експозиційної дози (ПЕД) на території зони відчуження з 17 по 25 листопада, опублікована 25 листопада 2020 року1. Тоді ж, 23 листопада, нарешті сталося те, на що всі так довго чекали: у новозбудоване Сховище відпрацьованого ядерного палива «СВЯП-2» завантажили перші паливні збірки2

     

    Збіг виявився достойним 2020 року: схвильована громадськість, склавши два і два, вирішила, що ці події пов’язані, і незабаром ядерний апокаліпсис почнеться з зони відчуження ЧАЕС.

     

    Саме в той день ми розпочали новий цикл експериментів в Інституті проблем безпеки АЕС на території зони відчуження. І неабияк здивувалися новинам.

     

    На щастя, пресцентр Державного агентства України з управління зоною відчуження спрацював блискавично і вже ввечері 25 надав роз’яснення щодо причин виникнення непорозуміння. Виявилося, що саме у цей період проводили повірку датчиків АСКРО – автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки – Чорнобильської зони відчуження. Датчики автоматично проводять вимірювання щопівгодини, надаючи інформацію онлайн

     

    Співробітники державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр», що курують систему АСКРО, знаючи про повірку, скоригували дані для офіційного сайту. Але до системи підключений автоматичний бот, що збирає інформацію і для інших екологічних сайтів. Саме завдяки роботі цього бота і визначили коливання фону, а через міскомунікацію виникла хвиля «зради».

     

    Іонізуюче випромінювання неможливо побачити, відчути на запах або на смак, його неможливо підняти рукою. Для його виявлення і обліку використовують складні прилади, які складаються з, власне, датчика (це може бути кристал, в якому від взаємодією з іонізуючим випромінюванням виникають спалахи, або газорозрядна камера, де іонізуюче випромінювання формує електричний розряд) і реєстратора. Інколи виникає проблема у взаємодії між датчиком і реєстратором. І хоча сам датчик все визначає правильно, реєстратор виводить неправильну інформацію. Прямо як у журналістів з науковцями часом 🤷🏼‍♀️

     

    Також, якщо датчик є частиною системи (наприклад, такої), всі датчики мають розмовляти однією мовою, тобто читати дані зі своїх детекторів однаково. 

     

    І саме тому з певною періодичністю до кожного з датчиків привозять джерело іонізуючої радіації з дуже точно обрахованою активністю. Протягом години вимірюють ПЕД двома датчиками – повіреним і тим, що калібрується, – а потім порівнюють показники. Якщо дані відрізняються, калібрують датчик, повертаючи системі «спільну мову». 

     

    Звичайно, після важкого досвіду, спричиненого міскомунікацією під час аварій як на ЧАЕС, так і на АЕС «Фукусіма», буває важко повірити у запевнення державних інституцій, що все гаразд. Але зараз ми живемо у світі, де більше не існує монополії на інформацію і будь-які дані можливо перевірити з кількох джерел.

     

    Наприклад, щоб перевірити дані щодо ПЕД, можна переглянути сайт незалежного неурядового стартапу, створеного командою з Кремнієвої долини за рахунок краудсорсингу. Його розробили саме для того, щоб контролювати «уряди, які щось приховують».  

     

    Не минуло й пів року як знову виникли проблеми з радіацією і комунікацією: 27 квітня у Славутичі проходила міжнародна секція конференції INDUECO, одним з організаторів якої був Інститут проблем безпеки АЕС НАН України. Конференція відбувалася переважно онлайн, і науковці та журналісти з усього світу долучилися до участі. Традиційна така собі українська конференція з міжнародною участю.

     

    Було багато цікавих доповідей, матеріалів моніторингу, думок про можливості перетворення ЧАЕС на екологічно стабільну систему. Співробітники Інституту проблем безпеки прозвітували про стан всередині об’єкту «Укриття», зокрема згадали про підвищення щільності нейтронного потоку біля скупчення паливовмісних матеріалів, за яким вони спостерігають декілька років, змоделювали можливі процеси та загалом тримають ситуацію під контролем. Справа в тому, що в паливовмісних матеріалах міститься, як можна здогадатись, ядерне паливо і продукти його розпаду, які також розпадаються. І, розпадаючись, виділяють нейтрони. Це природний процес, який не є ядерною реакцією. Але за щільністю потоку нейтронів можна сказати, скільки саме радіонуклідів розпадається, і які вони, ці нукліди. Наразі ІПБ просить фінансової допомоги для того, щоб встановити більше датчиків саме для забезпечення більшого контролю ядерної і радіаційної ситуації в Укритті, адже саме контролюючи нейтрони можна завчасно побачити тенденцію до початку ланцюгової реакції (а це вже – небезпечна ядерна) і встигнути зарадити катастрофі. 

     

    А після свят раптом з’явилася англомовна стаття3, де висловлено «глибоке занепокоєння» станом справ під «Аркою». 

     

    Українські журналісти, що читають міжнародні видання, але не слухають українських науковців, занепокоєння підхопили і понеслося!… Соцмережі знову наповнені міфами і страхами.

     

    Інституції України, що опікуються зоною відчуження ЧАЕС, оперативно опублікували докладну інформацію, з таблицями, графіками та поясненнями щодо ситуації:

     

    Інститут проблем безпеки АЕС НАН України

    ДСП ЧАЕС 

     

    Державне агентство з управління зоною відчуження

     

    Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки

     

    Національна комісія з радіаційного захисту України 

     

    Українське ядерне товариство

     

    Але їм не дуже й вірять. Зрада несеться, науковці рідко можуть донести достовірну інформацію людською мовою, а журналісти – розказати цікаво, але так, щоб без хайпу і перекручувань.

     

    І це треба змінювати 🤓

     

    ТЕКСТ: Катерина Шаванова
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?