ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Технології — 29.09.20
    ТЕКСТ: Дар'я Кузява
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Місто в кишені

    Троє друзів – Андрій Гривняк, Юрій Преподобний та Володимир Заяць – знайомі ще зі школи. У 2016 році вони створили компанію SKEIRON, яка сканує і розробляє 3D-моделі архітектурних об’єктів до найдрібніших деталей. Такі макети суттєво спрощують роботу архітекторам, реставраторам і навіть дають можливість людям з вадами зору «побачити» місто на дотик. Один із найвідоміших проєктів SKEIRON – «Кишенькове місто», в межах якого оцифровують українські пам’ятки архітектури. Куншт поговорив із Юрієм про проєкт і його перспективи.

    Усе почалося ще в школі. Засновники SKEIRON – це три однокласники, які разом спілкувалися у школі, потім були разом у пластових таборах, навчалися в одному виші. І ми вирішили створити свій проєкт.

     

    Це була така собі авантюра. Тоді почався досить стрімко розвиватися ринок дронів. Вони вже не коштували захмарних грошей. Тож ми просто ризикнули. З друзями зуміли назбирати зі стипендій і підробітків й купити перший дрон. Звісно, ми його на першому ж запуску кинули об землю.

     

    Я навчався на геодезії, хлопці вивчали комп’ютерні науки. Дрони були дуже затребувані в геодезії, в напрямку створення ортофотопланів. У чому тут сенс? Літак або дрон літає над територією за певним маршрутом і робить знімки. На їхній на основі в геодезії створюють топоплани, топокарти. Ми почали розвивати цей напрям, познайомилися з технологією фотограмметрії, сканували об’єкти. Перший об’єкт, який нам вдалося трішки відсканувати – наша школа. Це було символічно. Модель вийшла досить кривенькою, але, як не крути, це були перші спроби. Було дуже мало матеріалів для навчання, але вдавалося щось знаходити.

     

    На початку 2016 року ми створили SKEIRON ще з кількома нашими друзями. На перше замовлення ми поїхали до Києва, відсканували частину центральної частини міста, і, власне, вдалося досить непогано. Відтоді ми робимо сканування різних об’єктів і промоцію для культурної й архітектурної спадщини. Поєднуємо бізнес із соціальною складовою.

     

    Наша основна діяльність в Skeiron пов’язана зі скануванням пам’яток архітектури та взагалі зі скануванням. Є дуже поширена проблема – пам’ятки й будинки руйнуються, їх треба реставрувати, а для цього необхідно виконати детальне сканування. Оскільки я геодезист і знаю нюанси, потрібні архітекторам для реставрації, мені було досить легко зрозуміти цю частину. Ми з колегами дуже просто змогли знайти спільну мову. Навчали один одного тому, що краще знали. 

     

    Ми відсканували вже багато об’єктів, у нас назбиралася велика база, але дуже часто доводилося на пальцях показувати, навіщо це треба. Наші архітектори на високих посадах – люди ще старого гарту. Вони готові прийти з лазерною рулеткою, щоб поміряти об’єкти. І це справді смішно виглядає. До нових методів вони ще не дуже звикли. Ми хотіли показати, що таке 3D-моделі, що з ними можна робити. 

     

    Тоді в Харкові мала відбутися конференція VR Marathon. До цієї конференція у нас була типова брошурка про те, чим ми займаємося. Але хлопці, Андрій і Володя, запропонували зробити наші моделі з доповненою реальністю (AR). На це у нас був десь тиждень. Володя зробив демо-програму і поїхав з нею до Харкова. Люди були просто в захваті. Уже нікому не потрібно було пояснювати, що таке 3D-моделі, де вони використовуються. Це надихнуло нас зробити перший сувенірний пілотний проєкт «Кишенькове місто – Львів». Ось так все і почалось.

    Фото SKEIRON

    Україна на долоні

     

    Ми зробили «Кишенькове місто – Львів» за власні кошти, та нам дуже допомогли дружні організації-партнери. Наприклад, Український католицький університет безкоштовно виділив нам своє експозиційне приміщення на цілий місяць, де проходила наша виставка про 3D-Львів. Ми були в захваті, що люди приходять і поширюють у сторіс, що вони прийшли й побачили цілий Львів. Це було дуже приємно.

     

    Ми відсканували окремі будівлі Львова. Про Львів ми робили три комплекти, в кожному по вісім об’єктів. На виставці були картини формату A2, загалом 24 об’єкти. Спершу ми хотіли обмежитися 10 чи 15 об’єктами, але зрозуміли, що є багато споруд, які ми не можемо просто пропустити, зокрема Палац Потоцьких або Собор святого Юра. Тож ми вже вирішили робити, як то кажуть, по-багатому і створили величенький проєкт.

    Фото Катерини Москалюк

    У нас не було людей, які спеціально відбирали пам’ятки для цього проєкту. Ми просто зібралися в коло зі словами: «Люди, вибираємо. Давайте це, давайте ще це». Нам просто це подобалося, і ми робили без гальм.

    У Чорткові – наступному місті в межах проєкту – ми вже аналізували пам’ятки. Бо розуміли, що 24 об’єкти – це багато, можна робити від 5 до 10 об’єктів залежно від міста. І в Чорткові ми вибрали вісім об’єктів, більше, власне, і не було. Складно було додати чи забрати.

     

    Після Львова і Чорткова логічним продовженням цього проєкту було б зробити щось велике – універсальну AR-платформу, де було б багато міст і сувенірних поштівок, щоб це працювало як один бренд. Ми зібрали команду, створили проєкт на грант від Українського культурного фонду, виграли і зараз реалізуємо розробку «Кишенькова країна». Найімовірніше, це буде один додаток для смартфона. Наразі в ньому буде Київ, Харків та Одеса, пізніше ми приєднаємо Львів і Чортків. І ще буде один великий набір поштівок, де будуть найкрутіші об’єкти з областей.

     

    Серед обласних пам’яток буде Донецький аеропорт і Ластівчине гніздо. Чому саме вони? Я б сказав, це символічно. Ми вирішили, що треба взяти ті об’єкти, які, так би мовити, символізують цей регіон. Закарпаття, до прикладу, – це Замок Паланок або Мукачівський замок, Чернівці – це їхній університет. Але Донецьк, як не крути, окупована територія, і ми не можемо говорити про якусь архітектуру. Ми розуміли, що тут нам важливо розповісти про ситуацію, яка там відбувається. Тому вирішили зробити Донецький аеропорт. У нас вже є його модель, і вона теж буде використовуватися в одній зі листівок. Нагорі аеропорту буде майоріти український прапор, а потім гратиме гімн. Аналогічна ситуація з Ластівчиним гніздом. Там також буде величезний прапор і гратиме Гімн України. 

     

    Київ, Харків і Одеса матимуть по п’ять об’єктів. У Києві – Золоті Ворота, тому що ми говоримо більше про історію, Софія Київська, Пам’ятник засновникам Києва, Костел святого Миколая, який зараз на реконструкції. Він дуже красивий. Ми сканували Київ декілька днів, і половину цього часу витратили на костел святого Миколая, тому що хочемо його дуже класно показати. Щоб за потреби цей матеріал можна було використати для якихось дослідницьких робіт.

     

    Інструкція зі сканування

     

    Сканування може бути для реконструкції, тобто точне сканування, і може бути просто для гарної картинки, де нам не потрібна така велика точність.

     

    У випадку з «Кишеньковою країною» нам потрібно зробити гарну картинку. Тому тут сканування складалося з таких етапів. Ми обираємо день, коли можемо добре відсканувати об’єкт, адже якість залежить від погодних умов. Тоді робимо сотні або тисячі знімків певного об’єкта. Кожен знімок виконується або з фотоапарата знизу, або з дрона з різних ракурсів. Ці знімки мають свої метатеги, так звані фокусні відстані, параметри матриці, свої положення та орієнтацію в просторі. Використовуючи ці тисячі знімків і їхні координати, фотограмметричні програми виконують аналіз і знаходять спільні точки між ними. На основі цих спільних точок вони будують первинну 3D-модель – дуже важку, неоптимізовану, зі своїми проблемами. 

     

    Фото SKEIRON

    З цією первинною 3D-моделлю ми вже починаємо працювати, так би мовити, руками. Для смартфонів і додатків виникає потреба оптимізації. Ми спрощуємо ці моделі орієнтовно від десяти мільйонів до 50 тисяч, деколи – до 20 тисяч, в рідкісних випадках, якщо дуже великий об’єкт, – до 150 тисяч трикутників. Це в десятки разів менше. Така модель займає набагато менше місця на телефоні й значно менше навантажує процесор.

     

    Часом моделі потрібно «підмалювати», тому що дуже часто на пам’ятках архітектури є різні вивіски, ледь не кури гриль продають. Така ситуація була, наприклад, у Чорткові. Там були об’єкти, які мали багато зовнішньої реклами. Вони так впадали в око, що потрібно було їх всі видаляти з моделі і замалювати ті місця. Команда 3D-дизайнерів з цим чудово впоралась. Якщо дивитися на початкову модель і кінцеву, то це дві різні речі. Я б хотів, щоб усі наші будівлі були так відреставровані.

     

    Для створення 3D-моделі нам не завжди потрібно їхати на місце події. Наприклад, ми не бачили на власні очі Донецький аеропорт і Ластівчине гніздо. Донецький аеропорт, як не крути, – об’єкт, який будувався відносно недавно. Ми просто знайшли в інтернеті фотографії, якісь креслення, і на основі цього з нуля робили модель. Йому вже надавали стан, в якому він був під час обстрілів, зносилася частина стін, розставляли моделі в різні місця, щоб відтворити горіння вогню. А з Ластівчиним гніздом ситуація така: як я говорив, ми використовуємо фотограмметрію. Багато людей, які зараз відпочивають в Криму, знімають його з повітря на свої дрони і поширюють, наприклад, на ютубі. Ми без докорів сумління це використали. Якби ми могли туди вільно поїхати, ми б, звісно, поїхали. А так використали шість різних відео, розкадрували їх і на основі тих фреймів зробили фотограмметрію. Вона набагато гірша за якістю, бо відео – це не та роздільна здатність, що на фотографіях, тому доведеться попрацювати й з нуля моделювати об’єкт.

     

    Більше ніж сувенір

     

    Я б не говорив про наш проєкт як щось надзвичайно унікальне, а ввів би в ширший контекст проєктів з доповненою реальністю. Багато людей сканують різні об’єкти. Хтось сканує комашок, за допомогою мікроскопів створюють 3D-моделі й так само роблять сувенірні листівки, наприклад, для музеїв. Є люди, які теж сканують пам’ятки архітектури. Я бачив чимало напрацювань в AR для листівок певної будівлі. Ми так само бачили, що в Києві хлопці запустили дзвіницю Софії Київської в AR. Але я не бачив, щоб хтось робив суцільний продукт, який, з одного боку, був би чудовим сувеніром (бо що може бути краще, ніж ціле місто в кишені?), а з іншого боку, проєктом, який привертає увагу до потреби оцифрування пам’яток культурної спадщини.

     

    У якому стані зараз архітектурні пам’ятки, краще знає Міністерство культури. Вони саме анонсували проєкт «Велика реставрація», в межах якого виділяють багато коштів на відновлення пам’яток. На мою думку, архітектурні пам’ятки в Україні у важкому стані. У Львівській області один з найбільших замків буквально розвалюється, там впала частина стіни.

     

    Насправді ми дуже раді, що такими проєктами привертаємо увагу до цього і теж стежимо за тим, що відбувається у міністерстві. І те, що вони оголошують реставрацію, дуже класно. Це значить що ми робимо щось потрібне і ще зможемо з ними попрацювати.

     

    Щоб використовувати моделі з «Кишенькового міста» для інших цілей, наприклад, реконструкції, потрібно пройти ще один маленький етап – масштабування. Тобто приїхати на місце, розставити кілька міток, знайти їхні точні розміри, і тоді ми зможемо зробити модель з точністю до п’яти сантиметрів, а в деяких моментах – до двох сантиметрів. Такі моделі безпосередньо і використовуються для реконструкції.

     

    Коли ми займалися проєктом «Кишенькове місто – Чортків» на Тернопільщині, до нас звернувся аспірант. Він сказав: «Хлопці, ви таку класну штуку робите. Я аспірант, пишу свою кандидатську, і мені цікаво поєднати вашу технологію зі своїми напрацюваннями про один замок у Кам’янці-Подільському». Під час того, як ми займалися Чортковом, нам довелося проїхати 40 хвилин машиною, відсканувати ще от ці руїни, цей пагорб, і зробили ми це більш-менш точно, з точністю до п’яти сантиметрів. Для його завдань це більш ніж достатньо. І вже на основі цього він робив проєкт візуалізації пам’ятки, її колишнього вигляду. У нього вже є якесь обґрунтування своїх робіт, є чітка модель території, і це працює, що дуже круто.

     

    Так само ми робимо проєкт у Звенигороді. Нам потрібно зробити 3D-сканування городища, щоб на його основі теж можна було моделювати те, як воно виглядало колись. Таких об’єктів, власне, багато. Такі проєкти трохи реалізуються по Україні. Можу навести ще один хороший приклад сканування, яке ми робили ще приблизно десять років тому. Це було село Урич біля Львова, парк «Тустань». Там є величезні скелі, ми сканували їх лазером і зняли на дрони, створили хорошу 3D-модель, і на основі цього можна було моделювати, як колись виглядала фортеця у Тустані.

     

    Це досить перспективно. Інше питання, чи цим навчилися користуватися. Але ми самі вчимося і вчимо інших. Щодня ми формуємо цей ринок і робимо його помітнішим.

    ТЕКСТ: Дар'я Кузява
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?