ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису

    Як феєрверки шкодять птахам / Начитав Павло Козирєв

    00:00
    00:00
    Блог — 28.12.19
    ТЕКСТ: Віталій Грищенко
    Ілюстрації: Ліліана Гапон
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Мліючи від бабахкання

    Ті, хто добре пам’ятає книги про Гаррі Поттера, пригадають, звідки у статті така назва. «Мліли від бабахкання» брати Візлі, за словами їхньої сестри Джіні. Але захоплення різноманітними шумовими ефектами характерне не тільки для юних чарівників із далеких країв, а й для багатьох наших співвітчизників різного віку. Феєрверки, петарди, бенгальські вогні та інша піротехніка продається на кожному кроці. Ну як не купити яку-небудь «стрельку» та й не гахнути за найближчим рогом! Проте перш ніж запустити яскравий салют, подумайте про інших – й не лише про людей – і оцініть, чи воно того варте. 

    Немало вже говорилося й писалося про негативний вплив «піротехнічних» розваг на людей і тварин. Яке «задоволення» від цього отримують ті, хто пережив бойові дії чи обстріл житлових будинків, пояснювати не треба. І страждають не лише люди. Багато хто мав змогу на власні очі спостерігати реакцію домашніх улюбленців, передусім собак та котів. Навіть у квартирі вони можуть панікувати, тремтіти від жаху, ховатися під ліжко. Коли ж «стрілянина» починається на вулиці прямо біля них, це надзвичайно сильний стрес. Наслідки можуть бути й дуже сумними: нещодавно медіа поширили повідомлення про те, як в одному з аргентинських міст старенький пес, що дуже боявся феєрверків, помер від зупинки серця на руках у свого господаря.1

     

    Не дивно, що в деяких країнах обмежують або й забороняють такі дійства. Наприклад, управа естонського міста Пярну ухвалила рішення відмовитися від феєрверків у новорічну ніч, щоб не травмувати тварин.2 А у Фінляндії 15 громадських організацій виступили з ініціативою обмежити використання салютів у межах міст.3

     

    А от про диких тварин, особливо всіляку дрібноту, частенько забувають, а вони теж дуже потерпають від людських «веселощів». Так, тварини можуть звикати до фонових шумів і не зважати на них. Чимало видів птахів гніздяться в лісосмугах обабіч пожвавлених автомагістралей та залізниць, а інколи навіть і над ними. Лелека може спокійно сидіти у гнізді на опорі контактної мережі залізниці, попри те, що в нього під ногами постійно із гуркотом проїжджають поїзди. Проте раптовий сильний звук чи спалах яскравого світла може спричинити стресову реакцію. За свідченням російського орнітолога Юрія Галчонкова, в одному з сіл Калузької області після початку феєрверку на травневі свята лелеки кинули гніздо й більше до нього не повернулися, навіть у наступні роки. Тому петарди та іншу піротехніку використовують для відлякування птахів там, де їхнє скупчення можуть становити небезпеку, насамперед біля злітно-посадкових смуг в аеропортах. 

     

    Цікаве дослідження провели німецькі орнітологи, його результати були нещодавно опубліковані в журналі «Ornithologische Mitteilungen».4 Науковці вивчали вплив феєрверків у новорічну ніч на птахів-дуплогніздників, що взимку ночують у штучних гніздівлях у населених пунктах. Вчені досліджували три види – велику й голубу синиць та волове очко. Спостереження проводилися у 2009-2019 роках на півдні Німеччини. Поведінка птахів реєструвалася за допомогою спеціальної відеокамери.

    Навіть після короткочасної «стрілянини» опівночі птахи протягом 45–60 хвилин не могли заспокоїтися і знову заснути

    У Німеччині використання піротехніки на свята – давня традиція (власне, й саме слово «феєрверк» – німецьке: Feuerwerk). Так, наприкінці 2017 року німці закупили феєрверків на 137 мільйонів євро. Виробляють їх на будь-які смаки. Тут тобі й ракети, і «вогняні фонтани», і «вулкани», і «римські свічки», і цілі батареї з салютами. Найінтенсивніше їх застосовують у новорічну ніч. 

     

    Дослідники з’ясували, що під час інтенсивного бабахкання феєрверків (рівень шуму міг досягати 100 децибел) птахи прокидалися і довго перебували у стресовому стані. Вони не могли знайти собі місця: полишали підстилку, де спали, й забивалися в закуток гніздівлі або стрибали на її стіни. Навіть після короткочасної «стрілянини» опівночі птахи протягом 45–60 хвилин не могли заспокоїтися і знову заснути. Ну а коли «тарарам» триває до ранку, то відпочинку вже не буде зовсім. 

     

    У морозну ніч це має ще один негативний наслідок – порушується ефективна терморегуляція. Проблема в тому, що у пташки змінюються рефлекторні реакції. Коли холодно, птахи розпушуються, ніби м’ячики: м’яке пухнасте оперення добре тримає шар повітря й зігріває, мов шуба. А от у наляканого птаха реакція зовсім інша: треба зіщулитися в куточку й бути якомога менш помітним. Уявіть собі, що ви серед ночі з переляку вискочили з-під теплої ковдри й сидите, скоцюрбившись, під стіною на холодній підлозі. У таких умовах птах витрачає багато енергії на підтримання сталої температури тіла, запаси якої може й не відновити повністю за короткий зимовий день (та ще й після безсонної ночі). Кілька таких ночей можуть спричинити повне виснаження й загибель. 

     

    Але птахи, що ночують у закритих місцях, принаймні мають де відсидітися. Ті ж, що тримаються відкрито, починають шалено кидатися з місця на місце. Дослідження за допомогою погодного радара в Нідерландах показали, що одразу після півночі в новорічну ніч починаються інтенсивні переміщення зграй птахів поблизу населених пунктів – над полями, луками, озерами, річками.5 Причина та сама: тонни піротехніки, які злітають у повітря. Не рятують птахів і заповідники, тому що поночі ревище феєрверків чути за кілометри. Зграї злітають на значну висоту – приблизно на п’ятсот метрів – і теж довго не можуть заспокоїтися. Тисячі гусей, качок та інших птахів, що прилітають до Голландії на зимівлю, змушені в новорічну ніч шукати собі притулку. 

     

    Є ще один аргумент проти феєрверків – забруднення довкілля. Кольорові вогні, заради яких, власне, все відбувається, утворюються не самі по собі. Забарвлюють полум’я, згораючи, певні хімічні елементи. Натрій дає жовтий колір, стронцій – темно-червоний, свинець, фосфор – зелений, селен – блакитний, миш’як – синій тощо. Коли хтось підпалює феєрверк, ці елементи вилітають у повітря, а потім потрапляють в наші легені та на наш стіл і додаються до ланцюгів живлення. 

    ТЕКСТ: Віталій Грищенко
    Ілюстрації: Ліліана Гапон
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?