Озвучена стаття Погляд — 28 грудня, 2019

Мліючи від бабахкання

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Ліліана Гапон

Ті, хто добре пам’ятає книги про Гаррі Поттера, пригадають, звідки у статті така назва. «Мліли від бабахкання» брати Візлі, за словами їхньої сестри Джіні. Але захоплення різноманітними шумовими ефектами характерне не тільки для юних чарівників із далеких країв, а й для багатьох наших співвітчизників різного віку. Феєрверки, петарди, бенгальські вогні та інша піротехніка продається на кожному кроці. Ну як не купити яку-небудь «стрельку» та й не гахнути за найближчим рогом! Проте перш ніж запустити яскравий салют, подумайте про інших – й не лише про людей – і оцініть, чи воно того варте. 

Немало вже говорилося й писалося про негативний вплив «піротехнічних» розваг на людей і тварин. Яке «задоволення» від цього отримують ті, хто пережив бойові дії чи обстріл житлових будинків, пояснювати не треба. І страждають не лише люди. Багато хто мав змогу на власні очі спостерігати реакцію домашніх улюбленців, передусім собак та котів. Навіть у квартирі вони можуть панікувати, тремтіти від жаху, ховатися під ліжко. Коли ж «стрілянина» починається на вулиці прямо біля них, це надзвичайно сильний стрес. Наслідки можуть бути й дуже сумними: нещодавно медіа поширили повідомлення про те, як в одному з аргентинських міст старенький пес, що дуже боявся феєрверків, помер від зупинки серця на руках у свого господаря1.

Не дивно, що в деяких країнах обмежують або й забороняють такі дійства. Наприклад, управа естонського міста Пярну ухвалила рішення відмовитися від феєрверків у новорічну ніч, щоб не травмувати тварин2. А у Фінляндії 15 громадських організацій виступили з ініціативою обмежити використання салютів у межах міст3.

А от про диких тварин, особливо всіляку дрібноту, частенько забувають, а вони теж дуже потерпають від людських «веселощів». Так, тварини можуть звикати до фонових шумів і не зважати на них. Чимало видів птахів гніздяться в лісосмугах обабіч пожвавлених автомагістралей та залізниць, а інколи навіть і над ними. Лелека може спокійно сидіти у гнізді на опорі контактної мережі залізниці, попри те, що в нього під ногами постійно із гуркотом проїжджають поїзди. Проте раптовий сильний звук чи спалах яскравого світла може спричинити стресову реакцію. За свідченням російського орнітолога Юрія Галчонкова, в одному з сіл Калузької області після початку феєрверку на травневі свята лелеки кинули гніздо й більше до нього не повернулися, навіть у наступні роки. Тому петарди та іншу піротехніку використовують для відлякування птахів там, де їхнє скупчення можуть становити небезпеку, насамперед біля злітно-посадкових смуг в аеропортах. 

Цікаве дослідження провели німецькі орнітологи, його результати були нещодавно опубліковані в журналі «Ornithologische Mitteilungen»4. Науковці вивчали вплив феєрверків у новорічну ніч на птахів-дуплогніздників, що взимку ночують у штучних гніздівлях у населених пунктах. Вчені досліджували три види – велику й голубу синиць та волове очко. Спостереження проводилися у 2009-2019 роках на півдні Німеччини. Поведінка птахів реєструвалася за допомогою спеціальної відеокамери.

У Німеччині використання піротехніки на свята – давня традиція (власне, й саме слово «феєрверк» – німецьке: Feuerwerk). Так, наприкінці 2017 року німці закупили феєрверків на 137 мільйонів євро. Виробляють їх на будь-які смаки. Тут тобі й ракети, і «вогняні фонтани», і «вулкани», і «римські свічки», і цілі батареї з салютами. Найінтенсивніше їх застосовують у новорічну ніч. 

Дослідники з’ясували, що під час інтенсивного бабахкання феєрверків (рівень шуму міг досягати 100 децибел) птахи прокидалися і довго перебували у стресовому стані. Вони не могли знайти собі місця: полишали підстилку, де спали, й забивалися в закуток гніздівлі або стрибали на її стіни. Навіть після короткочасної «стрілянини» опівночі птахи протягом 45–60 хвилин не могли заспокоїтися і знову заснути. Ну а коли «тарарам» триває до ранку, то відпочинку вже не буде зовсім. 

У морозну ніч це має ще один негативний наслідок – порушується ефективна терморегуляція. Проблема в тому, що у пташки змінюються рефлекторні реакції. Коли холодно, птахи розпушуються, ніби м’ячики: м’яке пухнасте оперення добре тримає шар повітря й зігріває, мов шуба. А от у наляканого птаха реакція зовсім інша: треба зіщулитися в куточку й бути якомога менш помітним. Уявіть собі, що ви серед ночі з переляку вискочили з-під теплої ковдри й сидите, скоцюрбившись, під стіною на холодній підлозі. У таких умовах птах витрачає багато енергії на підтримання сталої температури тіла, запаси якої може й не відновити повністю за короткий зимовий день (та ще й після безсонної ночі). Кілька таких ночей можуть спричинити повне виснаження й загибель. 

Але птахи, що ночують у закритих місцях, принаймні мають де відсидітися. Ті ж, що тримаються відкрито, починають шалено кидатися з місця на місце. Дослідження за допомогою погодного радара в Нідерландах показали, що одразу після півночі в новорічну ніч починаються інтенсивні переміщення зграй птахів поблизу населених пунктів – над полями, луками, озерами, річками5. Причина та сама: тонни піротехніки, які злітають у повітря. Не рятують птахів і заповідники, тому що поночі ревище феєрверків чути за кілометри. Зграї злітають на значну висоту – приблизно на п’ятсот метрів – і теж довго не можуть заспокоїтися. Тисячі гусей, качок та інших птахів, що прилітають до Голландії на зимівлю, змушені в новорічну ніч шукати собі притулку. 

Є ще один аргумент проти феєрверків – забруднення довкілля. Кольорові вогні, заради яких, власне, все відбувається, утворюються не самі по собі. Забарвлюють полум’я, згораючи, певні хімічні елементи. Натрій дає жовтий колір, стронцій – темно-червоний, свинець, фосфор – зелений, селен – блакитний, миш’як – синій тощо. Коли хтось підпалює феєрверк, ці елементи вилітають у повітря, а потім потрапляють в наші легені та на наш стіл і додаються до ланцюгів живлення. 

Посилання:

  1. Повідомлення про собаку, що помер від спричиненого салютами стресу
  2. Новина про відмову від салютів у Пярну
  3. Фінські активісти проти піротехніки
  4. Дослідження реакції птахів на феєрверки від німецьких науковців
  5. Дослідження поведінки птахів під час салютів від нідерландських орнітологів

0:00/0:00

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі