ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису

    Як сплять солдати?

    00:00
    00:00
    Біологія — 14.06.22
    ТЕКСТ: Олександр Тартачний
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Мої сни тихі: як сплять солдати на полі бою та в мирний час

    У США понад 70 років виходить комікс про Карла «Жука» Бейлі – американського рядового, який постійно спить на службі, чим дратує свого сержанта. Але виявляється, що він усе робить правильно. Останні рекомендації кажуть військовим використовувати будь-яку можливість поспати. Розповідаємо, як військовим вдається довго не спати, які є техніки засинання та до чого тут ПТСР.

    Тривалість сну

     

    В арміях європейських країн членів НАТО військові сплять вісім годин, а у США – від шести до семи. Щоправда, такий режим – у відносно мирний час або коли немає інтенсивних навантажень.

     

    В українській армії тривалість сну регулює Статут внутрішньої служби ЗСУ. У ньому вказано, що військовим надають вісім годин для сну. Але вісім годин солдати сплять далеко не завжди, адже цей пункт не поширюється на випадки, коли тривають навчання, нічні заняття, наряди та мобілізаційні заходи.

     

    Бойові дії та війна потребують більше часу на виконання завдань, а тому солдати сплять менше. Згідно з дослідженням1 про сон в американській армії, його середня тривалість у військових становила  5,8 ± 1,2 години. В умовах бойових дій, наприклад, під час війни в Іраку, солдати спали менш як п’ять годин.

    Стимулятори та снодійні

     

    На війні різні психостимулятори використовували ще давні інки та римляни. Історики найбільше схиляються до того, що вікінги ставали «берсерками»2 (воїнами, які ніби не відчувають болю та втоми) через вживання галюциногенних рослин.

     

    Першим фармакологічним стимулятором став амфетамін. Його використовували під час Другої світової війни японці, німці та англійці. Зокрема, під час вторгнення у Францію частина німецьких солдатів не спала до трьох діб.

     

    Після Другої світової війни цей досвід вивчили в американській армії. У численних дослідженнях зазначали, що піддослідні не втомлюються, швидше реагують та мають кращу координацію. Тому у 1960 році ВПС Сполучених Штатів санкціонували використання амфетаміну як засобу для боротьби з втомою під час льотних операцій. Його часто вживав персонал Повітряних сил США під час війни у В’єтнамі.

     

    Зрештою препарати на його основі використовують в американській армії досі. Зокрема, у ВПС США для спеціальних операцій є так звані go та no go pills. Їхня функція – регулювати продуктивність організму. Зокрема go pills – це амфетамін та модафініл – анальгетик, яким лікують сонливість. Його також використовував французький Іноземний легіон та астронавти. А no go pills – це три види снодійних: ресторіл, соната та Ambien.

     

    В українській армії інформації про офіційне застосування подібних препаратів немає. Однак ЗМІ повідомляють, що ще під час війни на Донбасі у 2014–2022 роках деякі солдати використовували3 амфетамін для бадьорості під час тривалих чергувань з власної ініціативи.

     

    Офіційно снодійні та стимулятори не входять до складу стандартних аптечок ні в американській, ні в українській арміях. Однак у кожній аптечці рекомендують додавати відділ для індивідуальних ліків, серед яких можуть бути подібні препарати. Також варто додати, що медикаментозний контроль сну загалом шкідливий та викликає звикання та залежність, а тому виправданий лише на фронті. Адже в цьому випадку подекуди збільшує шанси вижити та/або успішно виконати завдання.

    Вплив військової служби на сон

     

    Війна та армія не сприяють сну. До потреби у сні в арміях традиційно ставились зневажливо, але зараз його вплив на ефективність солдатів переосмислюється. У жовтні 2020 року американська армія видала документ під назвою «Holistic health and fitness». У ці рекомендації також ввійшли поради з гігієни сну під час війни. За ними радять спати 7–8 годин у спокійному, прохолодному та темному приміщенні. Якщо це неможливо, то автори рекомендують «тактично дрімати» по 20 хвилин, а згодом випити міцної кави.

     

    Якщо солдати готуються до операції, то їм варто спати довше (9–10 годин). Тоді на нетривалий час військові будуть ефективнішими.

     

    Також існує явище інерції сну. Це 5–30-хвилинний період млявості після пробудження. Інерції сну прагнуть уникати під час бойових завдань. Для цього рекомендують вийти на освітлений простір, оскільки тоді епіфіз припинить виробляти мелатонін (гормон, який регулює циркадні ритми), або вжити щось із кофеїном. Також у цей період не варто братись за керування технікою або засобами зв’язку.

     

    Щоправда, у реальності усе не так добре. Дослідження серед американських військовослужбовців виявило4, що у 85% з них є розлади сну.

     

    Одна з причин – абсолютно несприятливі обставини. Навіть не безпосередньо на лінії зіткнення у військових рідко є хороші умови для сну. Шум – частий супутник солдатських снів. Навіть незначний шум викликає стрес, ендокринні та метаболічні порушення та погіршує когнітивні функції.

     

    Впливає й світло. Деякі підрозділи працюють у темряві або з незначним освітленням, через що їхній рівень мелатоніну значно відрізняється. Найкраще це помітно у моряків. Адже деякі з них багато часу проводять у темних машинних відділеннях. Це призводить до нерегулярних циклів із сну та неспання.

     

    Робота в нічні зміни порушує циркадні ритми організму. А ще впливає на скелетно-м’язову силу – вона падає на 20%.

     

    Також солдати часто зловживають кофеїном. Наприклад, 45% солдатів американської армії споживають енергетики щодня, а майже 14% п’ють три або більше на день. Саме вони також частіше повідомляють про порушення сну.

    Техніки для засинання

     

    В армії важлива кожна хвилина, а тому військові повинні навчитись швидко засинати навіть в екстремальних умовах. Військових льотчиків у США навчали засинати, сидячи у кріслі або під звуки кулеметних пострілів. Достеменно не відомо, які саме техніки використовують для швидкого засинання в армії, але один з методів, розроблений льотною школою ВМС США, у суспільстві став відомий як «армійський». Його інструкція доволі проста:

     

    – Розслабте м’язи обличчя, включаючи язик, щелепу, м’язи навколо очей.

    – Максимально опустіть плечі.

    – Видихніть, розслабте груди, потім ноги, починаючи зі стегон.

    – Потім вам потрібно витратити 10 секунд, намагаючись очистити свій розум.

     

    Далі рекомендують думати про те, як ви лежите в каное на спокійному озері, де немає нічого, крім синього неба над головою, або в чорному гамаку у чорній кімнаті. Якщо зосередитись не вдається, потрібно повторювати фразу «не думай» приблизно 10 секунд.

     

    Інтернетом шириться інформація, що ця методика допомагає заснути за 120 секунд та ефективна для 96% людей після шести тижнів навчання. Щоправда, жодного відповідного дослідження немає. Є лише одиничні випадки тестування методики та фіксування результатів експерименту. Наприклад, її спробував5 журналіст і засвідчив, що для нього вона працює, але також на нього могли вплинути інші супутні фактори, тому ця методика не є доказовою.

     

    Іншою популярною технікою є так звана 4-7-8. Її популяризував лікар Ендрю Вейл, який заснував власний центр інтегративної медицини (напрям полягає у нібито «симбіозі» західних наукових практик та «альтернативної» недоказової медицини). Суть техніки 4-7-8 – у контрольованому диханні. Фактичний алгоритм такий:

     

    – Покласти язик так, щоб він притискався до задньої частини верхніх зубів.

    – Вдихнути через ніс, порахувавши до чотирьох.

    – Затримати дихання, рахуючи до семи.

    – Видихати через рот впродовж восьми секунд.

    – Повторити цикл.

     

    Як і з попередньою технікою, існує багато особистих свідчень про ефективність методу, але немає досліджень. Разом з тим, багато наукових дослідів підтверджують, що ритмічне дихання загалом покращує якість сну, і піддослідні починають засинати швидше. Наприклад, в одному із досліджень6 одна група практикувала глибоке ритмічне дихання, а інша скролила соцмережі перед сном. У першої групи покращилась суб’єктивна якість сну та підвищився тонус блукаючого нерва, який впливає на заспокоєння серцевого ритму.

     

    Ми спробували дізнатись, чи навчають технікам засинання український військових. Ветеран Роман Набожняк відповів, що про спеціальні техніки в армії не говорили. «Просто спиш – і все. Якщо вікна не вилітають – значить, не по нас, і можна спати далі. Оце і вся моя техніка зараз», – розповів Роман. Подібні відповіді отримали й від інших опитаних військових.

    Наслідки браку сну

     

    Коли солдати сплять менш ніж чотири години на ніч, це знижує їхню ефективність у бою на 15–25%. Від браку сну знижується і рівень тестостерону, що негативно впливає на відновлення м’язів після навантаження.

     

    Недосип викликає порушення концентрації та повільнішу реакцію. Разом з тим, люди, які страждають від недосипання, схильні недооцінювати те, наскільки це впливає на їхню продуктивність. Якщо солдати довго не спатимуть, вони починають неправильно оцінювати рівень загрози. Також у них можуть виникнути провали в пам’яті.

     

    Під час відбору до елітного підрозділу морських котиків США люди проходять так званий Пекельний тиждень. Ці довгі та виснажливі тренування є частиною першого етапу відбору, який зазвичай проходить лише чверть кандидатів. У цей тиждень вони не сплять понад 5 діб. Колишній морський котик Стью Сміт в інтерв’ю розповідав, що через 72 години у нього почались галюцинації. Наприклад, він сприйняв літак за летючого коня, а пожежний гідрант за низькорослого бодибілдера.

    У мирний час

     

    Нормальний сон важливий для військових і після війни. Крім вже згаданих негативних факторів, брак сну пов’язаний із захворюваннями серцево-судинної системи, діабетом та деменцією.

     

    Найчастіше військові скаржаться на безсоння та обструктивне апное – припинення дихальних рухів уві сні. З двох мільйонів американців, які брали участь у бойових діях з 2001 року, 54% страждають від безсоння. З 2005 по 2014 рік кількість випадків безсоння в американських військових зросла на 372%, а випадків обструктивного апное сну – на 517%. За висновками вчених, це пов’язано із черепно-мозковими травмами, надмірним вживанням снодійних та стимуляторів, а також «незручним та негостинним середовищем для сну».

     

    Військовослужбовці, які страждають від безсоння, мають більшу схильність до депресії, посттравматичного синдрому та самогубства.

     

    Безсоння було у 90-100% ветеранів В’єтнаму, які мали ПТСР. Також це найпоширеніший симптом у військових із діагностованим ПТСР. Раніше вважалось, що проблеми зі сном є характерною ознакою розладу, але іноді ці речі не є тотожними. Зокрема безсоння було у 92% військових з постравматичним розладом, які воювали у Іраку та Афганістані. Але разом з тим майже третина іншої групи, хоча їм не діагностували ПТСР, теж мали проблеми зі сном.

     

    Щоб розв’язати проблему безсоння у військових, дослідження переважно не радять медикаментозне лікування, оскільки це зазвичай лише збільшує фрагментацію сну, тобто часті прокидання та переривчастий сон. Пропонують проводити психотерапевтичні сеанси. Крім цього, згідно з дослідженнями, допомагає CPAP (Continous Positive Airway Pressure) — апарат для додаткового тиску у дихальних шляхах. Його використовують для лікування апное, але він виявився ефективним і для ПТСР та безсоння.

    ТЕКСТ: Олександр Тартачний
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Посилання
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?