ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Блог — 24.04.19
    ТЕКСТ: Дмитро Ісаєв
    Фото: Bergdorf Goodman/Unsplash
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Хто замовляє музику

    Що таке відчуття музики, і чому ми пов’язуємо набір звуків у мелодію та відчуваємо емоційні зміни? Як мозок обробляє музику та структурує мелодію – давня загадка людства.

    Сканування мозку людей, які у цю мить думають про себе, щось пригадують або думають про ставлення до інших людей, показує активність певних зон, що пов’язані між собою. Ця активність специфічних ділянок мозку називається базовий стан нервової активності (далі – СНА). Вона пов’язана з відчуттям себе як окремого об’єкта. Порушення роботи СНА корелює з такими розладами, як хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, скронева епілепсія, гіперактивність і дефіцит уваги, порушення настрою. Ми мало що знаємо про механізми синхронної роботи цієї базової мережі, і результат її активності для психіки поки що можна дослідити лише за допомогою опитування піддослідних. Науковці вивчають цей феномен і мають надію, що результати допоможуть нам наблизитись до розуміння свідомості. Вплив зовнішніх звукових, зорових та інших сигналів на СНА може порушувати роботу мережі або навпаки – підсилювати її. Проаналізувавши результати ФМРТФункціональна магнітно-резонансна томографія – метод, що дозволяє вимірювати активність мозку через зміни руху крові, дослідники з’ясували, що прослухування музики підвищує активність СНА.

    Музика – це один із найважливіших культурних феноменів, що супроводжує людину протягом всього життя, і сприйняття музики є дуже персональним для кожного. Науковці вирішили перевірити, чи існує тип музики, що має найбільший ефект на консолідацію базової мережі. З’ясувалося, що незалежно від стилю чи типу музики, найбільший ефект на активність цієї мережі мала музика, що подобалась піддослідним. Так науковці фактично висловили ідею, що не буває поганої чи гарної мелодії: усе залежить від слухача. Може, для когось це очевидно, але для людей, яким Шерлок Холмс розказував про свої спостереження, теж все ставало очевидним.

     

    Що таке відчуття музики: і чому ми пов’язуємо набір звуків у мелодію та відчуваємо емоційні зміни? Як мозок обробляє музику та структурує мелодію – давня загадка людства. Науковці з Університету Белтфілда вирішили дослідити, який фізіологічний процес задіяний у аналізі музичних мелодій. Для цього знадобилося графічне зображення нот, яке використовують у європейській музичній культурі. На нотному стані деякі ноти розташовані вище, а деякі – нижче. Чому для означення нот ми використовуємо просторові терміни? У межах цього проекту було проведено дослідження, де піддослідним давався звук з прихованого джерела. Що вище був звук, то вище піднімали очі добровольці, щоб знайти джерело звуку. Це наштовхнуло науковців на ідею, згідно з якою ми маємо природну тенденцію співвідносити частоту звуку з відстанню до нього. Запис великої кількості природних звуків показав, що високочастотні звуки з більшою ймовірністю виникають високо над нами. Крім того, науковці з’ясували, що наші вуха мають конфігурацію, за допомогою якої ми чуємо вищі частоти. Високі частоти залишаються тому, що наше зовнішнє вухо є первинним звуковим фільтром, і його форма дозволяє вибірково відсіювати частоти.

    Накопичених знань вистачає, щоб висунути гіпотезу: ми асоціюємо частоту звуку з висотою у просторі. Це відбувається завдяки будові зовнішнього вуха та вірогідності розподілу звукових частот у природі від висоти. Що вища частота звуку то джерело звуку вище.

    Те, що ми сприймаємо музику у просторових термінах, навело дослідників на думку, що аналіз мелодії здійснюється у ділянках мозку, які обробляють просторову інформацію. Аналіз музики просторовою системою має свої наслідки для відчуття музики.

     

    Крім того, близько 4% людей мають специфічний розлад нервової системи – когнітивну амузію. Більшість із них слухають музику і впізнають знайомі мелодії. Якщо їх запитати, чи люблять вони музику, то вони можуть відповісти ствердно, проте якщо уважніше за ними поспостерігати, то ви помітите, що музику вони люблять тільки «як фон». Так дослідники наводять приклад одного журналіста, який відвідував багато концертів і брав участь у багатьох музичних подіях. Під час одного з тестувань виявилося, що в нього амузія. Люди з амузією не можуть довго слухати будь-яку музику, вона їм набридає. Натомість якщо вони чимось зайняті, то залюбки вмикають музику.

    Науковці замислились над тим, що люди під час спілкування змінюють тональність мови, а тональність мови і є примітивною мелодією. У деяких мовах, як-от китайська чи в’єтнамська, абсолютний брак відчуття тону може сильно ускладнити спілкування. Виявляється, у людей є два рівні аналізу мелодії. Перший «працює» у тембрі звичайного голосу і може проаналізувати мелодію з декількох нот. Так навіть люди з відсутнім музичним слухом відрізняють одну ноту від іншої. Однак вони не можуть вказати, яка нота є вищою або проспівати її. Учені з Інституту Макса Планка проаналізували активність слухової кори у людей з амузією й не знайшли жодної відмінності з контрольною групою. Ба більше, електрична активність мозку показала, що люди з амузією чують, що нота фальшива, але це не викликає в них негативної реакції, і тому вони можуть цього свідомо не помітити. Другий рівень аналізу музики, як вважають дослідники, відбувається у системі просторового аналізу. Так люди використовують нервові зв’язки, що залучені в аналізі просторової інформації для аналізу мелодії, тому нам легше описати музичні ноти як висоту. Це не є унікальною особливістю, яка стосується музики: ми, наприклад, також використовуємо кольори у температурній шкалі. Коли науковці перевірили людей з амузією, вони знайшли, що у цих людей просто не вмикається нейронна мережа просторового аналізу під час музики. Іншими словами, у людей немає спеціальної системи, щоб слухати складні мелодії, тому нервова мережа, яка задіяна у просторовій орієнтації, перемикається на аналіз музики. У тих людей з амузією така опція відсутня.

     

    На сайті Монреальського університету  можна пройти тест та дізнатися, як добре ви відчуваєте музику.

    Дмитро Ісаєв – нейрофізіолог, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України.

    ТЕКСТ: Дмитро Ісаєв
    Фото: Bergdorf Goodman/Unsplash
    Посилання
    • 1. Yale J Biol Med — Дослідження значення ролі базового стану нервової активності при неврологічних і нейропсихіатричних розладах
    • 2. Science Daily — Про вплив музики на мозкову активність
    • 3. Business Insider — Про когнітивну амузію та її причини
    • 4. Science Daily — Дослідження взаємозв'язку між формою людського вуха та акустикою в природі
    • 5. Nature Neuroscience — Дослідження взаємозв'язку між амузією та дефіциту просторової орієнтації
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?