ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису

    Як світ скасовує росію у космосі? / Начитала Мар'яна Янкевич

    00:00
    00:00
    Космос — 23.06.22
    ТЕКСТ: Максим Ціж
    Ілюстрації: Нато Мікеладзе
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    На старт, увага, стоп: як світ скасовує росію у космосі

    Початок широкомасштабної російсько-української війни став також початком кінця космічного майбутнього росії. Зараз, після трьох місяців, про це можна говорити вже впевнено. Головною причиною для цього стала відмова західного світу від співпраці з агресорами, яка після 24 лютого стала абсолютно аморальною. У цій статті ми уважно пропрепаруємо крах всіх сподівань та планів наших ворогів щодо космосу.

    Вигнання з академії

     

    Розрив академічних зв’язків

     

    Почнемо з високих матерій. Найпершими були розірвані зв’язки, що були найменш критичними для країн заходу, – спільні академічні дослідницькі проєкти. Одним із радикальних перших кроків було повне1 виключення2 росії з CERN – найбільшої в світі організації з дослідження атомного ядра та елементарних частинок, що керує Великим адронним колайдером. Україна в цій організації стала асоційованим членом у 2016 році, а росія якраз такого членства і була позбавлена. Іншим яскравим прикладом було позбавленням росії права проводити Міжнародний конгрес з математики3 в Санкт-Петербурзі, до чого суттєво долучилися й українські математики, що активно закликали позбавити цього права росію ще з 2019 року, як тільки стало відомо про такі плани. Як і можна було очікувати, зупинка не оминула і спільних космічних проєктів.

     

    Санкції від ESA

     

    Першими і досить оперативними тут були європейці. Вже 28 лютого Європейське космічне агенство (ESA) заявило4, що воно планує дотриматися всіх санкцій, введених проти росії за розв’язання війни. Згодом, 13 квітня, окремим повідомленням5 ESA відмовились від будь-якої співпраці в майбутніх наукових місіях з росією. Але ще до цього (26 лютого) європейська (німецька) частина спільного проєкту СпектрРГ була відключена6. СпектрРГ – це російсько-німецька космічна обсерваторія астрофізики високих енергій, що полетіла в космос у 2019 році. На її борту було всього два інструменти – два гамма-телескопи сусідніх відрізків спектру: німецький eROSITA та російський ART-XC (який ці невдахи не змогли зробити без допомоги7 NASA), і німецький інструмент «заснув» майже одразу після початку великої війни. Що ж, ми вдячні за блискавичну реакцію Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка.

     

    Тепер земляни не побачать значну частину Всесвіту в рентгенівському світлі (хоча інструмент з аналогічною місією європейці вже планують8 на 2030-ті роки), зате матимуть чистішу совість.

     

    Наступним став проєкт ExoMars-2022. Це мала б бути спільна місія «Роскосмосу» та ESA, що відправила б перший європейський марсохід «Розалінд Франклін» на червону планету. Росія в цій місії відповідала за посадковий модуль і за ракету-носій, що мала б вивести апарат в космос. Місії «пощастило» бути перенесеною з 2020 року, коли було відкрите попереднє часове вікно для польотів із Землі на Марс. Уже 28 лютого євпропейці заявили, що раніше заплановий у 2022 році запуск цієї місії стає малоймовірним. А 17 березня стало відомо, що росіян повністю викинули з цього проєкту9, через що його запуск доведеться відкласти щонайменше до 2026 року, адже потрібно розробити новий посадковий модуль. Якщо згадати абсолютно жахливу статистику марсіанських місій СРСР+росії (з 20 запущених місій лише три мали повний успіх, ще шість – частковий, а решта – повний провал), то можемо лише порадіти за «Розалінд», тепер вона має більше шансів пережити цей політ.

     

    Назло у відповідь росія вийшла з проєкту10 Icarus, присвяченому відстеженню руху диких тварин з космосу. Дані проєкту збирали антени на МКС, а інформацію передавали на наземну станцію в Москві. Це лише ще один камінь на шиї репутації наукових інститутів росії, а тим часом німецькі дослідники шукають спосіб інакше зібрати інформацію.

     

    Провал власних проєктів

     

    Неприємності спіткали також і власні проєкти росіян. Так, проєкт «Венера-Д» із запуску зонда на Венеру до великої війни планувався за участю NASA. У росії спочатку навіть оптимістично називали рік запуску – 2027. Але затіявши криваву війну, росіяни можуть просто забути про якусь допомогу від американців, а без неї якось все «велічіє» здулось – вже в квітні глава Роскосмосу Рогозін повідомив, що вже самостійний запуск відкладений на невизначений термін11.

     

    «Спектр-УФ», молодший брат вже згаданого проєкту «Спект-РГ», теж отримав свою порцію санкцій. Росія планувала запустити космічну обсерваторію для спостереження Всесвіту також і в ультрафіолетовому діапазоні. Розмах взяли широкий – на момент народження проєкту в 2006 році планувалась участь навіть України. А також Іспанії, Німеччини, Японії, США. Здогадуєтесь, скільки країн залишилось після початку війни? Ось, наприклад, про фотоматрицю для цього телескопа від європейців можна забути12, як і про спектрограф від японців, найімовірніше.

     

    І, звісно, не можна не згадати багатостраждальний проєкт «Луна-25». Піднятий з могили як продовжувач відповідної радянської програми досліджень «Луна», цей місячний зонд, що мав здійснити м’яку посадку, почали планувати аж у сивому 2005 році. Початково він мав полетіти в 2015 році, а серед корисного навантаження були інструменти з різних країн. Наприклад, Індія мріяла доставити ним на Місяць свій перший місяцехід, Швеція хотіла розмістити датчик радіації, а ESA та Airbus мали б надати високотехнологічну камеру для зйомки процесу посадки. Але, як і слід очікувати, все пішло не так13. Російське розгільдяйство привело до повного завалу з термінами. У 2013 році запуск перенесли на 2017, у 2017 – на 2018, у 2018 – на 2019, а потім – і на 2021 рік. За цей час Індії набридло чекати, і вона взялась будувати власний зонд. Швеція вийшла з проєкту14 в 2018 році, адже її вже готове обладнання простоювало (зрештою, воно полетіло на Місяць з китайською місією Chang’e 4). Через ці події довелось переробляти і посадковий радар – тоді Америка ввела перші технологічні санкції. А після початку великої війни й інші європейці відмовилися від співпраці повністю: ніякої камери, а також ніякої підтримки зв’язку від європейських радіоантен. Кажуть15, що наступні місії в цій серії без міжнародної допомоги не мають сенсу взагалі.

     

    Росіяни ж переносять дату запуску все далі в своє «світле» майбутнє. Тільки цього року це зробили вже двічі (спочатку з травня на серпень, а тепер – вже й на вересень16). Залишається побажати, щоб цей космічний апарат повністю повторив успіх попереднього російського міжпланетного зонду («Фобос-Грунт» Фобос-Грунт – міжпланетна космічна станція, яку росія спробувала запустити у 2011 році. Її призначенням було приземлення на супутник Марса Фобос. Однак маршовий двигун станції на орбіті Землі не спрацював вчасно, в результаті чого вона зійшла з орбіти і згоріла у верхніх шарах атмосфери (або ж, за іншою версією, її уламки потонули в Тихому океані).) і підводне угруповування космічних апаратів федерації збагатилось і ним!

     

    Загалом міжнародні наукові організації націлені на засудження росії за розвязану нею війну і роблять різні за різкостю заяви щодо цього. Від боязливого «deeply concerned»17 Міжнародного астрономічного союзу, до досить сміливої заяви18 Європейського фізичного товариства, яке не боїться називати війну війною, а росію – агресором. Будемо сподіватись що кумулятивний ефект цих реакцій призведе до ізоляції російської (насамперед космічної) науки від світового наукового товариства та її найшвидшої смерті.

    Біда з ракетами

     

    Перейдемо до більш болючого удару по агресорах. Після розвалу СРСР росія стала основною спадкоємицею його космічних здобутків. Та за 31 рік вона встигла сама зробити дуже багато, щоб поховати ці здобутки і повністю розтринькати цінний спадок. Ось лише кілька останніх новин про російську космонавтику до початку великої війни:

     

    – Роскосмос звільнив19 понад 17 тисяч співробітників за останні три роки.

     

    – Після ряду аварій у 2010–2015 роках ракету-носій «Протон», одну з основних робочих конячок росії, вирішено20 зняти з виробництва до 2023 року. Сам же виробник цих ракет («Центр Хруничева») опинився21 в жахливому фінансовому стані й скорочував виробничі потужності ще в 2018 році.

     

    – У 2020 році росія поставила абсолютний антирекорд з річної кількості орбітальних запусків ракет-носіїв за весь час свого недолугого існування (їх було 17), який має всі шанси побити вже цього року.

    Початок війни додав потужного імпульсу цій приємній тенденції.

     

    Масова відмова від послуг запуску

     

    Найважливіша підгалузь космічної індустрії для росії – виробництво і запуск ракет. Відповідно, основний удар по ній – масова відмова цивілізованих країн від послуг росії з виведення вантажів на орбіту нашої планети. Згадаємо лише найзнаковіші й найближчі старти, які відмінили через небажання замовників забруднитись через співпрацю з кривавими терористами:

     

    – Компанія OneWeb, найпотужніший конкурент проєкту Starlink Ілона Маска повністю відмовилась22 від послуг росії з виведення її супутників інтернет-зв’язку. Це був «золотий» контракт для росії, адже кількість пусків мала бути значною і тривалою в часі. Натомість в умовах війни компанія SpaceX простягнула руку допомоги своїм конкурентам, вона допоможе вивести супутники OneWeb.

     

    – Ціла низка європейських наукових та цивільних місій відмовляються від запусків23 російськими «Союзами», зокрема супутники Galileo (аналогу американської системи GPS), космічний телескоп Euclid, метереологічний супутник EarthCARE, радар Sentinel 1C європейської програми дистанційного зондування Землі Copernicus і навіть шведські мікросупутники MATS для спостереження за концентрацією різних газів в атмосфері.

     

    – Не відстають і японці: від запусків відмовились апарати GRUS японського оператора супутникових зображень Alexspace та супутник, що буде працювати як демонстратор-радар з синтезованою апертурою Strux-1 компанії Synspective.

     

    – Пентагон заявив, що не буде користуватись24 жодними послугами супутників, які запустили з допомогою росіян після початку великої війни – це і пояснює всі попередні пункти.

     

    Що ж, порадіємо за європейського аерокосмічного гіганта Arianespace, на якого всі ці замовлення, мабуть, і зваляться (тим більше що в 2023 році одна з його ракет, яку планують запустити, буде прикрашена малюнком восьмирічної житомирянки25). Найважливіше тут те, що ці санкції б’ють по майбутньому. Останній залежний від росії замовник з розвиненого світу – Республіка Корея – таки ще скористається нею востаннє цього року для виводу своїх супутників26 зондування та зв’язку, але від ракетної залежності корейці вже відмовились, і їхня нова ракета-носій KSLV-2 працюватиме, на відміну від попередньої KSLV-1, без російських двигунів.

     

    Вигнали з Куру

     

    Окремої згадки заслуговує космодромний самостріл, який собі влаштувала росія. Адже до початку великої війни російським ракетам дозволяли користуватись одним зі стартових столів на космодромі Куру, що розташований у Французькій Гвіані. Маючи чи не найкраще географічне розташування в світі для запуску ракет (майже на екваторі, де відцентрова сила найбільше допомагає реактивній) французький космодром допоміг видряпатись на орбіту двадцятьом сімом ракетам росії з 2011 по 2022 рік. Але халява закінчилась, тож тепер росіяни залишаться самі зі своєю нескінченною корупцією27 на космодромі «Восточный».

     

    Двигуни теж стають непотребом

     

    Суміжна галузь отримала аналогічні проблеми. Російські двигуни для ракет й так поступово ставали непотребом – про РД-151 для корейців ми вже згадували. Але набагато важливішою стала повна відмова американців від кривавих підрядників28 у наш час. Контракт на двигуни РД-180 для американської ракети Atlas V закінчився ще в 2021 році – після початку божевілля в 2014 року американці чітко постановили позбутись такої залежності. А от зупинка поставок РД-181 означає кінець польотів для ракети Antares від Orbital Sciences Corporation. Antares була носієм для орбітального грузовика Cygnus, що здійснював польоти до МКС. Найімовірніше, для Cygnus знайдуть інші ракети. Atlas V виводив пілотований корабель Starliner від корпорації Boeing, і для нього вже готують заміну – ракету Vulcan на американських двигунах BE-4. Зрештою, на днях було презентовано вже третю модель двигуна29 на заміну цим російським (насправді трохи покращеним радянським, звісно). Підіб’ємо підсумки: Ілон Маск та інші виробники двигунів і ракет в Америці зароблять більше грошей, НПО «Энергомаш» (виробник двигунів у росії) втрачає третину виручки, а Рогозін генерує тупі жарти в стилі «нехай літають тепер на мітлах»30 (так його нічому і не навчила історія з батутами31). Так тримати, росіє!

     

    У наступній частині на нас чекає сумна (насправді ж весела) історія про облом військового космосу та космічного приладобудування росії, а також про абсолютно дику поведінку росії з партнерами по мкс. Тримаймо рівень русофобії достатнім!

     

    ТЕКСТ: Максим Ціж
    Ілюстрації: Нато Мікеладзе
    Посилання
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?