ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Суспільство — 06.08.19
    ТЕКСТ: Роберт Бертон
    Переклад: Олександра Тумик
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Нас не зупинити

    А що як подивитися на міграційні процеси через явище осмосу? Напівпроникні мембрани – це кордони, контейнери з речовинами – країни. Прагнення до термодинамічної рівноваги й вирівнювання концентрації розчину в контейнері – міграційні процеси. Дивно, складно, але, на диво, схоже! Невролог Роберт Бертон зміг провести цікаві аналогії й пояснити суспільно-політичні явища мовою хімії та фізики.

    Оскільки людська популяція зростає, питання переміщення населення стає головним глобальним викликом з потенційно катастрофічними наслідками. Нескінченні суперечки з приводу імміграційних прав не дають ні найменшого натяку на прийнятне рішення. Тому, можливо, альтернативним підходом буде розглянути одним із факторів цього руху базовий закон хімії? Попри ризик надто грубого спрощення: що, як ми подивимось на рух популяцій як на людський еквівалент осмосу?

     

    На уроках хімії ми вчили, що в контейнері з водою, розділеному на дві половини напівпроникною мембраною, нерівномірний вміст солі призводить до руху води від більш розбавленої сторони до сторони з більшою концентрацією. Що більша нерівномірність концентрації речовини, чи це молекула солі, чи складний білок плазми, то сильнішим є рух до вирівнювання концентрації.

     

    Тепер уявіть собі світ як гігантський чан, розділений на кілька дрібних контейнерів (країн), відокремлених один від одного напівпроникними мембранами (кордонами). Замість солі помістіть у кожний контейнер різну кількість їжі, житла та базових послуг. У цьому сценарії потік населення від країни до країни буде прямо пропорційним до різниці в доступності товарів, можливостей і надій.

     

    Це переміщення населення є не лише етичною або метафізичною дилемою, яку можна вирішувати на рівні «нас» проти «них». Проблема не у праві володіти землею чи захищати кордони й не про співвідносну цінність індивідів та груп. Натомість тиск, який провокує імміграцію, слід розглядати як природний і неминучий – як хімічну реакцію; з цієї точки зору, скорочення нерівномірності розподілу благ було би єдиним можливим довготерміновим рішенням.

     

    На жаль, більшість політиків зосереджується на тому, як найкраще зберегти дисбаланс. Найбільш популярною і безпосередньою реакцією є підвищення непроникності мембран, що розділяють країни. Але посилена безпека кордону або зведення теоретично нездоланних стін не враховує величезної сили відчаю. Як написав британсько-сомалійський поет Вірсан Шир: «Ніхто не полишає дому, якщо тільки він – не паща акули».

     

    Сучасну імміграційну кризу можна було передбачити (і, ймовірно, краще вирішити) за усвідомлення того факту, що, на додаток до разючої соціально-економічної нерівності, майбутні міграції населення будуть підживлюватися двома швидкозростаючими тенденціями: асиметрично вищою народжуваністю в менш багатих регіонах та неминучою міграцією з районів, які найбільше постраждають від зміни клімату.

     

    Внаслідок війн, голоду та хвороб кількість населення в минулому зростала як мокре горить. Знадобилося сім століть (з початку ІХ століття до середини XVI століття), аби населення подвоїлось з 250 до 500 млн осіб. Однак у середині ХХ століття знадобилося не більше 40 років, щоб перейти від 2,5 млрд до 5 млрд осіб – це темп зростання трохи більше ніж 2% на рік.

     

    Щорічний природний темп приросту населення (за винятком зростання через імміграцію) у багатьох європейських країнах зараз негативний, тоді як в Африці на південь від Сахари станом на 2017 рік населення збільшується на 2,7% на рік

    Ці показники досягли максимуму на початку 1960-х років; на жаль, останні півстоліття зниження темпу зростання населення не було однорідним. Якщо навести найбільш крайній приклад: щорічний природний темп приросту населення (за винятком зростання через імміграцію) у багатьох європейських країнах зараз негативний, тоді як в Африці на південь від Сахари станом на 2017 рік населення збільшується на 2,7% на рік. За такої тенденції протягом наступного десятиліття відбудеться подальше збільшення «осмотичного градієнта» між більшістю країн Африки та Західної Європи на 30%.

     

    Розбіжності в західній півкулі не такі разючі, але все ж значні. Хоча рівень народжуваності в Сполучених Штатах Америки та Канаді є нижчим за рівень відтворення (при якому покоління може відтворити себе), у 2017 році темпи зростання населення в Південній Америці та Карибському басейні становили близько 1%.

     

    Навіть невеликі зміни у відсотках мають далекосяжні наслідки. Демографічне дослідження 2009 року показує, що країни з дуже молодим населенням нечасто зберігають високий темп розвитку. Це викликає побоювання: 90% світової бідності сконцентровані в країнах з молодим, швидко зростаючим населенням. Не дивно, що широкомасштабна міграція з бідних країн до багатших регіонів буде сталою рисою майбутньої глобальної економіки. Додайте до цього зворотно-пропорційне співвідношення між рівнем освіти і рівнем народжуваності, і матимете ідеальний рецепт для економічної катастрофи.

     

    Розгляньмо Нігерію з населенням близько 200 млн і щорічним зростанням населення близько 3%. Медіанний вік населення тут нижчий за 18 років, і понад 40% населення молодші за 15 років. За даними Посольства США в Нігерії, незважаючи на об’єднані зусилля, спрямовані на поліпшення освітніх можливостей в країні, понад третина населення залишається неписьменною; більшість дітей та молоді з обмеженими навичками читання і рахування має мало шансів коли-небудь стати частиною офіційного ринку праці. До 2050 року Нігерія має стати третьою за чисельністю населення країною у світі.

     

    Якщо ці цифри ще недостатньо страшні, врахуйте підсилювальний ефект зміни клімату на міграцію населення. У звіті Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату 2018 року 91 науковець із 40 країн підтвердив, що підйом температури на 2 градуси вище за доіндустріальний рівень призведе до «непропорційно швидкої евакуації» людей із тропіків. Як зазначив The New York Times Аромар Реві, один з авторів доповіді: «У деяких частинах світу національні кордони стануть неважливими. Ви можете встановити стіну, щоб спробувати стримати 10 000 чи 20 000, чи мільйон людей, але не 10 мільйонів». І хоча раніше вважалося, що температура повинна піднятися на 2°C, щоб затопити берегові лінії і посилити посуху та бідність, та нова модель клімату вказує, що багато з цих змін можуть відбутися при потеплінні на 1,5ºC.

     

    Звичайно, існує безліч інших факторів, що впливають на потоки населення, але без суттєвого перерозподілу товарів і можливостей, а також серйозних спроб контролювати або зменшувати глобальне населення і повноцінних зусиль для стримування зміни клімату ми можемо очікувати лише посилення міграційних процесів.

     

    Ставки високі, а необхідні заходи – драконівські і надзвичайно непопулярні серед можновладців. Легко відвертати увагу, сперечаючись про ступінь і максимальну точку майбутньої експансії населення та зміни клімату, але немає сенсу підбирати дані під уподобання. Коли у пацієнта підтвердився серйозний діагноз, марно повторювати лабораторні тести в надії на інший результат.

     

    Аргументи на користь права держав контролювати свої кордони – це величезний крок у неправильному напрямку. Нам потрібно серйозно переосмислити руйнівну динаміку нерівності. Якщо цей простий факт хімії (що менше тяжіє до більшого) не зможе проникнути в переважно непроникний розум політиків – вітаємо вас у світі ескалації хаосу.

    Фото – Ричард Ор

    Матеріал перекладено в межах ліцензії Creative Commons. Оригінал опубліковано на сайті Aeon.

    ТЕКСТ: Роберт Бертон
    Переклад: Олександра Тумик
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: