ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Медицина — 18.07.22
    ТЕКСТ: Олеся Парфан
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Наука на полі бою: кровоспинний засіб для українських бійців

    Критична кровотеча внаслідок поранень, втрата крові через несвоєчасну медичну допомогу – одні з основних причин смерті військових на фронті. У 2012 році вчені з Наукового центру охорони здоров’я Техаського Університету з’ясували, що американські бійці, які воювали в Афганістані та Іраку, що 90,9% загиблих на полі бою помирають саме через втрату крові1. Вісім років тому, з початком російсько-української війни, щоб допомогти нашій армії та збільшити шанси на виживання військових, хіміки та патофізіологи розробили спеціальний бинт, що зупиняє кровотечу – «Кровоспас».

     

    Як українські науковці об’єдналися і створили кровоспинний засіб, що ефективно рятує життя бійців, розповідає патофізіолог Віктор Досенко.

    Місія: зупинити кров

     

    Мотивація була дуже проста: найбільша кількість смертей на полі бою відбувається саме за рахунок втрати крові. Гемостатичні бинти були лише американського і британського виробництва. За дуже високою ціною. Це Combat Gauze – стандарт НАТО – і Celox британського виробництва, ефективність якого доведена і який зараз використовується в різних формах. Їхня вартість на той час (2014–2015 роки – прим. ред.) була 39–40 доларів. Волонтери намагалися їх купляти. Ті волонтери, які пішли на війну, які були тактичними медиками, зрозуміли проблему: у нас просто не вистачить коштів, щоб купити на всіх гемостатичні препарати. Треба просто взяти і зробити. Тут хіміки (Інститут фізичної хімії імені Писаржевського) разом з патофізіологами (Інститут фізіології імені Богомольця) взялися цю проблему вирішити.

     

    Склад гемостатичної композиції розробили хіміки під керівництвом видатного науковця, доктора хімічних наук Петра Манорика. А ініціювали проєкт два тактичні медики, травматологи – Ігор Гайович та Вадим Мазевич. У 2014 році вони організували науково-практичну групу «Борей» і поставили завдання: розробити український гемостатик. Це рекордне впровадження. Усе було дуже швидко зроблено – до року. Ми працювали з ранку до ночі. Для нас це була нова методика – усе треба було відпрацювати, відробити, налагодити детекцію всіх параметрів. При тому, що фінансування практично не було. Волонтери підкидали якісь гроші, колишній співробітник Інституту фізіології з Канади підкинув грошей, які пішли на закупівлю свиней (для проведення експериментів – прим. ред.), але все одно враження від роботи залишилися прекрасні. Всі учасники згадують період існування нашої лабораторії як дуже натхненний. Такої мотивації – природної, простої, зрозумілої – я ніколи не досягав. Ми завжди займаємося чимось цікавим, але тут воно було і цікавим, і суперважливим. З 2016 року почалося виробництво «Кровоспасу». Його почали закуповувати Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України. Він почав продаватися в інтернеті, в аптеках, у магазинах тактичної медицини.

    Як працює гемостатик

     

    Кровоспинні засоби (основна частина розроблених), зокрема «Кровоспас», належать до глиноземних – це сполуки кремнію, біла глина. З різними додатками і композиціями. Їх потрібно нанести на бинт, на якусь неткану основу (виготовляється з волокон, які щільно переплітають між собою, завдяки цьому матеріал краще вбирає рідину, а в рані не залишається тканинний ворс – прим. ред.) і закріпити так, щоб глина не струсилася. Чому бинт? Бо його потрібно глибоко запхати в рану шар за шаром – це називається тампонування.

     

    Чому саме на це звернули увагу науковці? Тому що кремнеземи дуже потужно активують зсідання крові. Кров моментально згортається з піском, глиною, а якщо вони ще й дисперсні (складаються з маленьких компонентів), то активація зсідання крові відбувається дуже швидко. У нашому організмі немає таких сполук, немає глини. А для стимуляції запуску каскаду крові потрібний контакт з чимось чужорідним. Так задумано природою: якщо розрізається наша судина, то вона точно контактує з чимось, чого в нашому організмі немає, і тоді кров зсідає. Цей феномен, доступність і дешевизна висунули такі кровоспинні бинти на перше місце. Є й інші підходи, теж достатньо оригінальні. Препарат Celox зроблений з хітозану. Це полісахарид з оболонок молюсків, крабів, раків чи креветок. Хітозану багато в їхньому панцирі й теж зрозуміло, що цей панцир – дуже чужорідна штука. А хітозан має здатність при контакті з водою полімеризуватися і утворювати плівку, таку непроникну пробку. За рахунок цього хітозан з бинтом або сам заклеює рани. Прилипає до судини, до тканин довкола, і так зупиняється кровотеча. Це друга поширена стратегія (розробки кровоспинних засобів – прим. ред.) – з використанням хітозану.

    Експериментальний етап

     

    Коли науковці (з Інституту фізичної хімії імені Писаржевського – прим. ред.) нас ще не знайшли, вони брали власну кров і капали її на різні варіанти сумішей, нанесених на неткану основу. Це дозволило у першому наближенні зрозуміти, що вони на правильному шляху. Коли науковці звернулися до нас, то ми, звичайно, це нещадно розкритикували і сказали, що тут без живої тварини, без її судини, з якої витікає кров, та летальної кровотечі ні про що говорити не можна. І почали моделювати гостру кровотечу спершу у щурів. Було багато різних варіантів, аж поки ми не дійшли до оптимальної композиції, яка чітко працювала на летальній кровотечі у щурів. І все одно це не кінець – далі експерименти на великих тваринах. Щоб застосовувати будь-який гемостатичний засіб на людях, потрібне доведення ефективності саме на свинях. По-перше, через розмір – свині великі. По-друге, серцево-судинна система і система гемостазу (зсідання крові) дуже схожі. До цього ми працювали над інфарктом міокарда на собаках. Тому досвід робити з великими тваринами був. Але це не інфаркт міокарда, а кровотеча, хоча параметри, які треба контролювати, схожі. І там, і там тиск, обмін циркулюючої крові, частоту дихання, гемостатичні параметри й таке інше. Тому нам вдалося це зібрати й запустити роботу.

    За стандартами НАТО

     

    «Кровоспас» – аналог Combat Gauze. А це натівський стандарт. Це найкраще, про що ми могли мріяти на початку досліджень. Серед переваг – те, що він виробляється в Україні і значно дешевший. Він коштує, умовно, 300 гривень, а Combat Gauze – 40 доларів. Це різниця, велика. І він не менш ефективний, у чому ми переконалися протягом усієї цієї війни2.

     

    Є три варіанти «Кровоспасу». Основний – це Z-складений (гофрований, складений «гармошкою» – прим. ред.)  двохметровий бинт шириною сім з половиною сантиметрів для масивних великих кровотеч. Випускають ще два варіанти серветок. Маленька – наприклад, для поранення пальця чи носової кровотечі. Більша – для більшого поранення судин. Військово-тактичне значення для ЗСУ має саме Z-складений бинт, яким можна забинтувати велику рану, поранення стегнової артерії, наприклад. Він добре комбінується з турнікетами. Для солдата у плані самопомочі треба спершу накладати турнікет. А далі військовий лікар на етапі транспортування може замінити турнікет на гемостатичний бинт. Тому що турнікет, який простояв більше ніж дві години (а це цілком ймовірно за такої інтенсивності бойових дій) – це (ймовірна – прим. ред.) ампутація кінцівки (знімати турнікет, якщо ви не медик, категорично заборонено – прим. ред.). А якщо гемостатичний бинт зупинив кровотечу, навіть якщо він провів там (у рані – прим. ред.) дві години – це не ампутація. Але є такі кровотечі, де турнікет не накладеш. Якщо це поранення черевної порожнини –  куди турнікет накласти? Якщо кровотеча не така велика: поранення сідниці, поранення у спину – куди накласти турнікет? А кровотеча з цих місць може бути значною. У цих ситуаціях першим засобом буде кровоспинним бинт.

    На фронті

     

    Зараз виникла велика проблема з тим, що Іванків (Київської області – прим. ред.), там де було виробництво «Кровоспасу», було захоплено російською армією. Це містечко, де горів музей [Марії] Примаченко. Звісно, виробництво припинилося. В один момент, коли почалася повномасштабна війна і коли гемостатики дуже потрібні. Знайшлися можливості за підтримки волонтерів і розробників-хіміків відновити виробництво серветок «Кровоспас». А вже з квітня повноцінно виробляється Z-складений бинт, який вироблявся у Іванкові. Його безкоштовно висилають сотнями штук на фронт. Зараз купити його неможливо. Вони (науковці – прим. ред.) на волонтерські кошти його роблять і безкоштовно роздають по запитах. Зараз виробництво на Київщині. Намагаємося знайти їм підтримку, якісь можливості, щоб повноцінно відновити виробництво. Бо чи запрацює виробництво в Іванкові, ми поки не знаємо.

    ***

     

    Ми напряму й не напряму отримали скільки підтверджень і вдячності за те, що це було зроблено. Дуже приємно було слухати історію, коли нам розповідали, який офігенний є український препарат – «Кровоспас» називається. Ну, а ми сором’язливо казали, що це ми його розробили. Хтось взагалі не вірив, що це наш препарат – та, напевне, взяли китайське і запакували. А ні, немає китайського кровоспинного засобу. Якось не дійшли у них руки, не зробили вони цього. А нам вдалося.

    Спершу в тексті було вказано, що Петро Манорик ‒ доктор медичних наук. Це помилка. Виправлено на «доктор хімічних наук». Також Віктор Досенко не є одним із розробників препарату, як це було вказано у першому варіанті статті.

    ТЕКСТ: Олеся Парфан
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Медицина
    Невидимий ворог на нашій землі: чому варто зробити щеплення від правця

    За останні декілька місяців українці навчились остерігатись багатьох речей: ракет, мін, російської музики та ютубу, але ми все ще забуваємо про невидимого ворога у нашій землі. Неприємно познайомитись – Clostridium tetani, збудник правця.

    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?