Стаття Здоров'я — 18 липня, 2022

Наука на полі бою: кровоспинний засіб для українських бійців

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Критична кровотеча внаслідок поранень, втрата крові через несвоєчасну медичну допомогу – одні з основних причин смерті військових на фронті. У 2012 році вчені з Наукового центру охорони здоров’я Техаського Університету з’ясували, що американські бійці, які воювали в Афганістані та Іраку, що 90,9% загиблих на полі бою помирають саме через втрату крові1. Вісім років тому, з початком російсько-української війни, щоб допомогти нашій армії та збільшити шанси на виживання військових, хіміки та патофізіологи розробили спеціальний бинт, що зупиняє кровотечу – «Кровоспас».

Як українські науковці об’єдналися і створили кровоспинний засіб, що ефективно рятує життя бійців, розповідає патофізіолог Віктор Досенко.

Місія: зупинити кров

Мотивація була дуже проста: найбільша кількість смертей на полі бою відбувається саме за рахунок втрати крові. Гемостатичні бинти були лише американського і британського виробництва. За дуже високою ціною. Це Combat Gauze – стандарт НАТО – і Celox британського виробництва, ефективність якого доведена і який зараз використовується в різних формах. Їхня вартість на той час (2014–2015 роки – прим. ред.) була 39–40 доларів. Волонтери намагалися їх купляти. Ті волонтери, які пішли на війну, які були тактичними медиками, зрозуміли проблему: у нас просто не вистачить коштів, щоб купити на всіх гемостатичні препарати. Треба просто взяти і зробити. Тут хіміки (Інститут фізичної хімії імені Писаржевського) разом з патофізіологами (Інститут фізіології імені Богомольця) взялися цю проблему вирішити.

Склад гемостатичної композиції розробили хіміки під керівництвом видатного науковця, доктора хімічних наук Петра Манорика. А ініціювали проєкт два тактичні медики, травматологи – Ігор Гайович та Вадим Мазевич. У 2014 році вони організували науково-практичну групу «Борей» і поставили завдання: розробити український гемостатик. Це рекордне впровадження. Усе було дуже швидко зроблено – до року. Ми працювали з ранку до ночі. Для нас це була нова методика – усе треба було відпрацювати, відробити, налагодити детекцію всіх параметрів. При тому, що фінансування практично не було. Волонтери підкидали якісь гроші, колишній співробітник Інституту фізіології з Канади підкинув грошей, які пішли на закупівлю свиней (для проведення експериментів – прим. ред.), але все одно враження від роботи залишилися прекрасні. Всі учасники згадують період існування нашої лабораторії як дуже натхненний. Такої мотивації – природної, простої, зрозумілої – я ніколи не досягав. Ми завжди займаємося чимось цікавим, але тут воно було і цікавим, і суперважливим. З 2016 року почалося виробництво «Кровоспасу». Його почали закуповувати Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України. Він почав продаватися в інтернеті, в аптеках, у магазинах тактичної медицини.

Як працює гемостатик

Кровоспинні засоби (основна частина розроблених), зокрема «Кровоспас», належать до глиноземних – це сполуки кремнію, біла глина. З різними додатками і композиціями. Їх потрібно нанести на бинт, на якусь неткану основу (виготовляється з волокон, які щільно переплітають між собою, завдяки цьому матеріал краще вбирає рідину, а в рані не залишається тканинний ворс – прим. ред.) і закріпити так, щоб глина не струсилася. Чому бинт? Бо його потрібно глибоко запхати в рану шар за шаром – це називається тампонування.

Чому саме на це звернули увагу науковці? Тому що кремнеземи дуже потужно активують зсідання крові. Кров моментально згортається з піском, глиною, а якщо вони ще й дисперсні (складаються з маленьких компонентів), то активація зсідання крові відбувається дуже швидко. У нашому організмі немає таких сполук, немає глини. А для стимуляції запуску каскаду крові потрібний контакт з чимось чужорідним. Так задумано природою: якщо розрізається наша судина, то вона точно контактує з чимось, чого в нашому організмі немає, і тоді кров зсідає. Цей феномен, доступність і дешевизна висунули такі кровоспинні бинти на перше місце. Є й інші підходи, теж достатньо оригінальні. Препарат Celox зроблений з хітозану. Це полісахарид з оболонок молюсків, крабів, раків чи креветок. Хітозану багато в їхньому панцирі й теж зрозуміло, що цей панцир – дуже чужорідна штука. А хітозан має здатність при контакті з водою полімеризуватися і утворювати плівку, таку непроникну пробку. За рахунок цього хітозан з бинтом або сам заклеює рани. Прилипає до судини, до тканин довкола, і так зупиняється кровотеча. Це друга поширена стратегія (розробки кровоспинних засобів – прим. ред.) – з використанням хітозану.

Експериментальний етап

Коли науковці (з Інституту фізичної хімії імені Писаржевського – прим. ред.) нас ще не знайшли, вони брали власну кров і капали її на різні варіанти сумішей, нанесених на неткану основу. Це дозволило у першому наближенні зрозуміти, що вони на правильному шляху. Коли науковці звернулися до нас, то ми, звичайно, це нещадно розкритикували і сказали, що тут без живої тварини, без її судини, з якої витікає кров, та летальної кровотечі ні про що говорити не можна. І почали моделювати гостру кровотечу спершу у щурів. Було багато різних варіантів, аж поки ми не дійшли до оптимальної композиції, яка чітко працювала на летальній кровотечі у щурів. І все одно це не кінець – далі експерименти на великих тваринах. Щоб застосовувати будь-який гемостатичний засіб на людях, потрібне доведення ефективності саме на свинях. По-перше, через розмір – свині великі. По-друге, серцево-судинна система і система гемостазу (зсідання крові) дуже схожі. До цього ми працювали над інфарктом міокарда на собаках. Тому досвід робити з великими тваринами був. Але це не інфаркт міокарда, а кровотеча, хоча параметри, які треба контролювати, схожі. І там, і там тиск, обмін циркулюючої крові, частоту дихання, гемостатичні параметри й таке інше. Тому нам вдалося це зібрати й запустити роботу.

За стандартами НАТО

«Кровоспас» – аналог Combat Gauze. А це натівський стандарт. Це найкраще, про що ми могли мріяти на початку досліджень. Серед переваг – те, що він виробляється в Україні і значно дешевший. Він коштує, умовно, 300 гривень, а Combat Gauze – 40 доларів. Це різниця, велика. І він не менш ефективний, у чому ми переконалися протягом усієї цієї війни2.

Є три варіанти «Кровоспасу». Основний – це Z-складений (гофрований, складений «гармошкою» – прим. ред.)  двохметровий бинт шириною сім з половиною сантиметрів для масивних великих кровотеч. Випускають ще два варіанти серветок. Маленька – наприклад, для поранення пальця чи носової кровотечі. Більша – для більшого поранення судин. Військово-тактичне значення для ЗСУ має саме Z-складений бинт, яким можна забинтувати велику рану, поранення стегнової артерії, наприклад. Він добре комбінується з турнікетами. Для солдата у плані самопомочі треба спершу накладати турнікет. А далі військовий лікар на етапі транспортування може замінити турнікет на гемостатичний бинт. Тому що турнікет, який простояв більше ніж дві години (а це цілком ймовірно за такої інтенсивності бойових дій) – це (ймовірна – прим. ред.) ампутація кінцівки (знімати турнікет, якщо ви не медик, категорично заборонено – прим. ред.). А якщо гемостатичний бинт зупинив кровотечу, навіть якщо він провів там (у рані – прим. ред.) дві години – це не ампутація. Але є такі кровотечі, де турнікет не накладеш. Якщо це поранення черевної порожнини –  куди турнікет накласти? Якщо кровотеча не така велика: поранення сідниці, поранення у спину – куди накласти турнікет? А кровотеча з цих місць може бути значною. У цих ситуаціях першим засобом буде кровоспинним бинт.

Підписатися на Куншт

Корисна розсилка про науку.
Статті, відео і подкасти щотижня та без спаму.
 

На фронті

Зараз виникла велика проблема з тим, що Іванків (Київської області – прим. ред.), там де було виробництво «Кровоспасу», було захоплено російською армією. Це містечко, де горів музей [Марії] Примаченко. Звісно, виробництво припинилося. В один момент, коли почалася повномасштабна війна і коли гемостатики дуже потрібні. Знайшлися можливості за підтримки волонтерів і розробників-хіміків відновити виробництво серветок «Кровоспас». А вже з квітня повноцінно виробляється Z-складений бинт, який вироблявся в Іванкові. Його безкоштовно висилають сотнями штук на фронт. Зараз купити його неможливо. Вони (науковці – прим. ред.) на волонтерські кошти його роблять і безкоштовно роздають по запитах. Зараз виробництво на Київщині. Намагаємося знайти їм підтримку, якісь можливості, щоб повноцінно відновити виробництво. Бо чи запрацює виробництво в Іванкові, ми поки не знаємо.

***

Ми напряму й не напряму отримали скільки підтверджень і вдячності за те, що це було зроблено. Дуже приємно було слухати історію, коли нам розповідали, який офігенний є український препарат – «Кровоспас» називається. Ну, а ми сором’язливо казали, що це ми його розробили. Хтось взагалі не вірив, що це наш препарат – та, напевне, взяли китайське і запакували. А ні, немає китайського кровоспинного засобу. Якось не дійшли у них руки, не зробили вони цього. А нам вдалося.


Спершу в тексті було вказано, що Петро Манорик ‒ доктор медичних наук. Це помилка. Виправлено на «доктор хімічних наук». Також Віктор Досенко не є одним із розробників препарату, як це було вказано у першому варіанті статті.

Підтримайте Куншт

Ставайте Друзями Куншт, отримуйте ексклюзивні бонуси та допомагайте нам бути незалежними

Посилання:

  1. Brian J Eastridge. Death on the battlefield (2001-2011): implications for the future of combat casualty care.
  2. Погляди на методи тимчасової зупинки кровотечі в умовах бойових дій.

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі