fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Психологія — 13.05.22
ТЕКСТ: Кирило Бескоровайний
Ілюстрації: Antony Filyk
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Як допомогти дитині навчатися, коли навколо війна

Спершу дітям довелося вчитися онлайн через пандемію ковіду, а тепер вони слухають уроки в укриттях, під звуки сирен, часто – далеко від дому. Як впоратися з навчанням, коли довкола війна, розповіла психологиня Світлана Ройз.

Згідно з даними UNICEF Україна1 один місяць війни в Україні спричинив переміщення 4,3 мільйона дітей, що складає понад половину дитячого населення країни (7,5 мільйона). Станом на 30 березня лише 15 областей України поновили навчання у дистанційному форматі. Як можна допомогти дитині зосередитись на навчанні в умовах війни? Які є методи зниження стресу від подій та внутрішнього/зовнішнього переміщення тощо?

 

Я зараз не тільки в позиції «я психолог», а і в ролі «я мама», а також в ролі «я викладач». Наша донька навчається в другому класі. Її школа відновила навчання онлайн, і на уроки приходять діти, що зараз перебувають в інших країнах. Я спостерігаю за донькою, за вчителями. Це правда дуже складно, і хочеться надати підтримку всім, і батькам також. 

 

Ми знаємо, що можемо зосередитися на навчанні, тільки коли відчуваємо безпеку. Ми довго перебуваємо у стані хронічного стресу, це впливає і на когнітивні здібності. Коли людина пережила досвід травматизації, тривалого стресу, у неї зменшується розмір гіпокампу (він пов’язаний з процесами запам’ятовування, довготривалої пам’яті), може збільшуватися в розмірах амигдала (вона пов’язана з емоційною відповіддю на небезпеку, вона «сканує» всю вхідну інформацію на небезпечність). І може зменшуватися об’єм сірої речовини в префронтальній корі (вона відповідає безпосередньо за аналіз, контроль, процес навчання). 

 

Діти можуть дуже сильно втомлюватися, можуть бути емоційно вразливими, може погіршуватися концентрація уваги. Ми говорили під час карантину про труднощі роботи онлайн, а зараз все це помножене на пережитий стрес. До того ж багато дітей живуть у регіонах, де часто чути сигнали тривоги, і вони перебувають в режимі призупиненого збудження, готовності до швидкої реакції. 

 

Дорослим важливо зараз знизити вимоги до успішності. Зараз час відновлення безпеки, відновлення порушених зв’язків – контактів; час, коли ми робимо вклад у самооцінку дитини. Зараз у всіх дітей – фаза стабілізації. 

 

На зустрічах з вчителями я пропоную їм починати урок не з безпосередньої теми, а з чогось, що могло би створити «простір стосунків». Це може бути фраза (наприклад, «доброго ранку, ми з України»), запитання («як ви?»). Може, клас сам придумає свою фразу чи жест. 

 

Було б правильно починати урок для дітей будь-якого віку з якоїсь руханки2. Будь-який рух сприяє виробленню дофаміну, це не тільки трохи піднімає настрій, а й активізує гіпокамп і стимулює концентрацію уваги.

 

Самої концентрації зараз вистачатиме ненадовго. Будь-які заняття важливо розбивати на зовсім маленькі теми, шматочки й після кожного робити вправу, хоч потягнутися.

 

Коли ми переживаємо стрес, ми відчуваємо безпорадність, вразливість. І дітям, і дорослим зараз дуже важливі підтримка та відчуття «я з цим впорався, я хоч щось можу проконтролювати». 

 

Важливо відзначати успіх, важливо ставити галочки, коли закінчимо дію, важливо повертати собі стан «я молодець».

 

Знаєте, зараз практично кожен урок доньки закінчується сльозами: «я не розумію», «я не встигаю», «у мене не виходить». Це дуже не схоже на її звичну поведінку, реакцію. І, звичайно, мені доводиться звертати увагу на те, з чим вона точно впоралася, а де ми можемо разом щось повторити. Навантаження на батьків зараз ще більше, тому що нам доведеться навчати себе та своїх дітей у нових умовах.

 

Ми можемо говорити: «О! Це справді складне завдання, але дивись, з цим ти впорався/впоралася! Ось ця літера прекрасна! Ось ці важливо виправити».

 

Між уроками, коли перерва трохи довша, ми біжимо на вулицю. Будь-яка активність зараз буде на користь.

 

Ще одна важлива тема (те, про що я прошу пам’ятати вчителів) – ми не можемо передбачити, що зараз стане тригером, викличе дуже сильну емоційну реакцію в дитини. Це може бути слово (наприклад, «дім»), звук чи образ. У нас був такий сумний приклад, коли в роботі з дітьми використовували образ літака, і в дівчинки з Харкова це спровокувало панічну атаку. 

 

А ще діти зараз перебувають в нерівних умовах. Хтось виходить на урок з берега моря, хтось сидить в укритті. Хтось хвалиться новим одягом й іграшками, а в деяких сімей постає питання, чи вистачить їжі. І важливо було б обговорювати ці правила. З дітьми різного віку точно можна говорити про етику контакту, про те, що всі важливі. Для всіх однакові правила. 

Чи може навчання допомогти пережити стрес?

 

Так, звісно. За умови, що навчання – це не тільки набуття знань, а й спілкування, можливість проявитися, можливість відразу застосувати знання на практиці. Я мрію про уроки, кожен із яких би закінчувався створенням якогось невеликого проєкту.

 

У мирний час я розповідала на своїх семінарах з травматерапії про «рятівні кола», які ми можемо використовувати для допомоги іншим і собі. Кожне з цих рятівних кіл може стати нашою адаптацією до складних умов, але якщо використовувати тільки його, то це може перетворитися на дезадаптацію, залежну поведінку. Ці «кола» – Тіло (спорт, будь-яка турбота про тіло), Інтелект (навчання), Соціум (контакти з іншими), Реалізація (робота), Віра (релігія, духовні практики), Творчість (уява). У здоровому стані всі ці сфери дуже важливі.

 

Під час проживання кризи, коли ми дезорганізовані, ми можемо усвідомлено чи інтуїтивно вибирати одну з них, щоб відволіктися, перейти, отримати доступ до життєвої сили. Важливо, якщо ми вибрали одну сферу, поступово розширювати свій фокус, додаючи інші.

 

Я знаю багато дітей та дорослих, для яких стрес та переїзд відкрили більше творчих та інтелектуальних можливостей. Вони саме зараз залучені у навчання. Нам важливо спостерігати за балансом, тому що для деяких це уникнення реальності – втеча в інтелектуальну сферу.

Чи варто ставити оцінки під час війни? Чи варто ставити дедлайни?

 

Дедлайни важливі. Це межі. Це як режим дня. Правила, розклад, для деяких дітей навіть знання меню – все це дає відчуття стійкості, «стін процесу». Але підхід до дотримання дедлайнів, можливо, має бути індивідуальним та гнучким.

 

Питання оцінок завжди гостре, їхня суб’єктивність. Адже оцінка у будь-який час мала б для самої дитини відображати динаміку та її внесок у процес навчання. І в нас ще багато роботи: навчитися розділяти оцінку в освоєнні знання і самооцінку дитини. 

 

Відзначати динаміку – обов’язково важливо. Це може бути самооцінювання. Можливо, оцінка вчителя. Але важливо пам’ятати, що саме зараз діти дуже вразливі. І їм потрібна підтримка.

 

І важливо розуміти, що оцінювати вклад дитини, яка може виспатися вночі й має умови для навчання, та дитини, яка проводить ночі в укритті й шукає можливість вийти на зв’язок, дуже складно.

Як допомогти позбутися провини, коли дітям не вдається ефективно навчатися? 

 

Ух. Я завжди прошу дорослих намагатися дбати про себе, щоб у нас вистачало сил дбати про дітей. Про почуття дітей. Ми зараз – їхня стабільна опора.

 

Дітям, навіть найменшим, важливо розповідати про те, що може відбуватися: про складнощі з концентрацією (і про те, як ми можемо собі допомагати: активність, вправи для концентрації уваги, мозочкова стимуляція), про те, що будь-яке заняття потрібно починати з того, що ми прибираємо на столі або облаштовуємо собі місце (створюємо простір, адже коли ми наводимо порядок, ми робимо простір «своїм», це робить сам простір безпечнішим, знижує рівень тривоги), важливо розповідати, що це нормально: що ми багато забули, що багато складно запам’ятати – поступово все відновлюватиметься і повертатиметься. Важливо відзначати найменшу успішність дитини.

 

Пам’ятайте, що важливо розбивати завдання на невеликі відрізки. Важливо, як і в мирний час, щоб у житті дитини, крім навчання, з’являлася ще хоч одна сфера, де їй безпечно та комфортно (можливо, творчість).

Як варто організувати простір для дитини для дистанційного навчання? Чи можливо організувати простір для навчання в укритті? Якщо так, то на що варто звернути увагу?

 

Звичайно, ідеально, щоб дитина мала свій відгороджений простір для навчання. Але ж я розумію, що не у всіх сімей (зокрема нашої) є можливість його створити. Як мінімум, важливо не потрапляти в кадр камери, коли у дитини урок, оминати його.

 

Під час тривоги ми з донькою йдемо в наш безпечний простір, де для неї заготовлені подушки. Вона попереджає вчителя, що у нас сирена, і швидко переходить в укриття. Звичайно, це розбиває процес уроку, звичайно, їй доводиться докладати зусиль, щоб включитися в роботу. Але з іншого боку, в цей момент дитина не залучена емоційно в саму сирену та воєнну ситуацію.

 

Хороша новина – діти дуже адаптивні. Але на адаптацію їм потрібні сили, час та наша підтримка.

Ви зібрали в посібнику «Стресостійке дитинознавство» основні ігри й практичні знання, які допоможуть підтримати дітей під час війни. Якщо зібрати «тривожну валізку» з цих порад (тобто виділити декілька найдієвіших, обов’язкових), які б ви виокремили? 

 

1. Блок, де я розповідаю про реакцію на істерики (це стосується і дітей, і дорослих).

2. Блок, пов’язаний з допомогою під час панічних атак та людям у шоковому стані (на жаль, це зараз дуже актуально).

3. Тілесні ігри – те, що допомагає впоратися зі стресом і є профілактикою ПТСР.

 

Інтерв’ю зі Світланою Ройз про те, як підготувати дитину до онлайн-навчання читайте тут.

ТЕКСТ: Кирило Бескоровайний
Ілюстрації: Antony Filyk
Статті
Наука
Біт у мішку

Як виміряти та впорядкувати масиви інформації, які постійно збільшуються? На допомогу приходить математична теорія інформації!

Біологія
Як допомогти котам, що постраждали від війни

Як допомогти котам, що втратили свій дім внаслідок воєнних дій, адаптуватися до притулку або нової домівки та як війна впливає на їхню поведінку?

Суспільство
Ігри на справедливість. Уривок з книжки «Поведінкова економіка» Річарда Талера

Чому люди часто обирають співпрацювати, а не діяти егоїстично, навіть якщо це вигідно? Пояснює економіст Річард Талер.

Промо
Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 2: Кібервійна

Як росія веде війну з Україною у кіберпросторі?

Технології
Що упало, те пропало: чому не варто чіпати збиту авіацію ворога

Які загрози приховує розбита авіація та як убезпечити себе та інших від небезпек? З'ясовуємо з авіаекспертом і хіміком.

Біологія
Гриби зі смаком лобстера. Які їстівні дикороси можна знайти в Україні

Де шукати дикі їстівні рослини й гриби та як їх готувати? Розповідає ботанік Олексій Коваленко.