Озвучена стаття Психологія — 04 січня, 2021

По десятому колу: що таке обсесивно-компульсивний розлад

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Уявіть, як одного ранку ви, виходячи зі своєї квартири, відчуваєте неймовірну тривогу. Щось не так. Починаєте згадувати, чи вимкнули праску, плиту, світло в кімнаті. І тут ваш мозок підказує: якщо ви вимкнете та ввімкнете світло в коридорі три рази, все точно стане на свої місця. Спершу ви трохи спантеличені, проте (чомусь) не можете відмовити собі. Просто неможливо не зробити таку просту, хоча і зовсім нераціональну дію. Вам здається, що це дійсно спрацює. Проте тривога повертається. Ви знову тричі клацаєте вимикачем, цього разу подумки рахуючи – може, минулого разу просто клацнули неправильну кількість разів. Проте такі думки та дії повторюються знову. Врешті-решт, трохи легшає, ви таки вибігаєте з квартири, запізнюєтесь на роботу, а коли приїжджаєте, знову з’являється відчуття неспокою. Працювати складно, концентрації майже немає.

Не можу зупинитися

Відчуття неможливості не зробити щось (компульсії) для зменшення власної тривоги/дискомфорту – це один з компонентів обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). Для ОКР характерні повторювані нав’язливі думки (обсесії), які нерідко перетікають у ритуальні дії (компульсії) для зняття внутрішнього напруження, зменшення відчуття тривоги.   

Серед поширених компульсій – миття рук, підрахунок речей і перевірка, чи зачинені двері. Щоб вони стали діагнозом, такі дії мають спричиняти неспокій і займати в пацієнта більше ніж годину на день. 

Більшість дорослих людей з ОКР добре розуміють нелогічність своїх дій, проте не можуть цьому зарадити.

Поки що невідомо, чому виникає цей розлад. Проте існують певні докази того, що серед причин є генетична складова. На появу обсесій та/або компульсій також може вплинути дитяча травма (зокрема сексуальний аб’юз; дуже стресова ситуація) та вживання певних медикаментів (деяких антипсихотиків, які використовують у лікуванні шизофренії; інколи – літію, який вживають при біполярному розладі) та наркотиків (найчастіше амфетаміну, кокаїну).   

Обсесивно-компульсивний розлад уражає приблизно 2,3% людей у ​​певний момент їхнього життя, з однаковою ймовірністю чоловіків і жінок. Зазвичай симптоми ОКР проявляються до 20 років. Дуже рідко це відбувається після 35 років.   

До речі, схожа поведінка існує і у тварин – дерматит через обсесивне лизання. У собак прояви такої обсесивної поведінки зазвичай пов’язані зі стресом, занепокоєнням, тривогою при розлуці, нудьгою. 

Важливо зазначити, що людей з ОКР підтримує постійне відчуття того, що «от ще раз – і все вийде, тривога пройде». У людини може бути постійне відчуття на зразок «я зрозумів, треба переступати поріг не три рази, а п’ять. І тоді все буде ідеально». Люди знаходять нові рішення, тому в них не зникає надія.

Який вигляд має ОКР?

Існує багато проявів ОКР, адже в кожної людини свій досвід, свої травми та свої способи впоратися з тривогою. Втім, є деякі найбільш типові.  

Всюди бруд!

(Обсесії щодо забруднення з компульсіями до прання / прибирання)

Це найчастіше відчуття дискомфорту, пов’язаного із забрудненням. Наприклад, можна надмірно мити руки, щоб зменшити відчуття тривоги та неспокою, пов’язане з можливим ураженням, брудом. Зокрема людина може відчути, що її руки забруднені після того, як вона доторкнулася до дверної ручки, або переживати, що вона може заразити інших своїми мікробами.   

Це неймовірно актуально під час пандемії, адже навіть у людей, які раніше не мали схильності до компульсивного миття рук, сьогодні можуть бути такі прояви. Уявіть собі, як пандемія вплинула на людей з ОКР. Щоб позбутися цих почуттів, в «звичайний» день людина з ОКР може мити руки кілька разів годинами. А в час пандемії до цього ритуалу додається ще й антисептик. Страх заразитися або заразити близьких може призвести до соціальної ізоляції та погіршення симптомів. Так, дослідження серед невеликої групи пацієнтів продемонструвало, що під час жорсткого локдауну навесні 2020 року в Італії кількість обсесивно-компульсивних дій значно збільшились.   

Річ не на місці

(Обсесивність симетрією при упорядкуванні, бажанні упорядкувати та компульсії до підрахунку)

У багатьох інколи буває бажання переставити якусь річ, щоб вона стояла «як треба». З таким відчуттям людина, яка має цей підтип ОКР, переставляє, упорядковує предмети. Тільки це може тривати годинами, а предмети все одно не будуть стояти достатньо симетрично. До цього підтипу належать і обмірковування чи повторення речень або слів знову і знову. Іноді ці примусові упорядкування та підрахунок виконують для запобігання потенційної небезпеки. Наприклад, людина може подумати: «Якщо я досконало складу всі сорочки, мій чоловік не загине в автокатастрофі». Такі думки, до речі, можуть з’являтись у людей із серйозними тривожними розладами.  

До цього типу належить бажання рахувати речі. Наприклад, сходинки до квартири, або кількість людей у червоному. Проте це неможливо контролювати, і в людини може початись тривога, якщо вона рахуватиме неправильно.  

Тебе це може вбити

(Обсесії щодо заподіювання шкоди та дії перевірки)

Коли людина часто має напружені думки, пов’язані з можливою шкодою для себе чи інших, вона, як правило, використовує ритуали, щоб зменшити свою тривожність.  Наприклад, дівчині з ОКР спадає на думку, що її будинок горить, і потім вона буде постійно проїжджати повз будинок, щоб переконатися, що пожежі немає.  

Іноді з’являється відчуття, наче навіть думки про негативну подію означають, що вона може статись, що вона ось-ось станеться. Звісно, тривога в такому разі дуже висока, особливо якщо це думки про самогубство або заподіяння комусь шкоди. Людині може стати дуже страшно через те, що вона може втратити контроль над собою.   

Дослідження 2017 року, показало, що люди, які боялися втратити контроль, значно частіше проявляли «перевіркову» поведінку (checking behavior). Така поведінка часто зосереджується на тому, що називається страхом шкоди або надмірним відчуттям відповідальності за (можливу) шкоду. Люди, у яких є такі страхи, відчувають нав’язливі думки, спонукання і занепокоєння щодо можливості заподіяти шкоду (собі або іншим) внаслідок своєї необережності чи недбалості.  

«Перевіркова» поведінка – це, наприклад, телефонувати коханим, щоб переконатися, що з ними все гаразд; перевіряти, чи вимкнені прилади або чи замкнені двері; мити руки чи їжу, щоб змити бруд; повторювати слова, рахувати, постукувати. Для власного захисту людина з компульсіями може уникати ножів, гострих предметів, матеріалів, які насторожують та можуть викликати нав’язливі думки. Вона перевіряє усе довкола на ймовірність небезпеки або боїться залишатися сама.  

А тепер уявіть собі, як жити з такими страхами, коли ти уникаєш всього, що потенційно може зашкодити. За таких умов людина може відчувати злість на себе, розгубленість, роздратування через розуміння нераціональності таких страхів. Через це ОКР є достатньо важким розладом, адже при роботі в психотерапії обов’язково треба пам’ятати про ці відчуття клієнта/пацієнта і пропрацьовувати їх окремо.    

На перший погляд, нічого особливого

(Обсесії без видимих компульсивних дій)

Цей підтип симптомів часто пов’язаний з небажаними нав’язливими ідеями навколо сексуальних, релігійних або агресивних тем. Наприклад, у людини можуть виникнути нав’язливі думки про те, що треба когось зґвалтувати, або про те, що треба на когось напасти.    Нав’язливі думки можуть несподівано проникнути у свідомість і мати химерний, тривожний або навіть табуйований характер. Часто це думки про секс, смерть або насильство. Наприклад, у людини можуть з’явитись нав’язливі думки, що вона хоче зайнятись сексом з дитиною, твариною, своїм родичем. Це непросто. Тому навіть коли людина знає, що це прояви ОКР, їй доволі складно впоратись. Люди переважно думають, що вони погані, і бояться щось скоїти. Тут в якомусь сенсі відсутні видимі прояви ОКР (компульсії), тому людина може довго не розуміти, що з нею відбувається. Не усвідомлюючи, що це психічний розлад, вона часто не розповідатиме про ці думки через їхню табуйованість, але буде мучитись через відсутність лікування та підтримки. Аби впоратися, люди використовують ментальні ритуали, як-от декламування певних слів, підрахунок у голові чи молитва. На жаль, якщо ритуали не допомагають, людина може перейти до більш жорстких дій (наприклад, самоушкодження).   

Все в дім

(Накопичення)

Наразі накопичення визнане окремим розладом, проте колись воно належало до ОКР через схожу природу дії. Накопичення передбачає збір предметів, які, на думку інших, мають обмежену цінність, зокрема старі журнали, одяг, квитанції, небажана пошта, нотатки чи одяг. Часто житловий простір стає настільки безладним, що в ньому неможливо жити. Часто це навіть небезпечно, адже коли закінчується простір, речі можуть зберігати, наприклад, в духовці. Проте для людини з цим розладом кожна річ є важливою та має свою цінність.

Я просто люблю чистоту

Деякі люди вважають себе перфекціоністами. Вони готові витрачати години, щоб в їхній квартирі все виглядало ідеально і було на своїх місцях. Вони теж повинні виглядати ідеально і не бачать в цьому проблеми. Такі люди можуть мати обсесивно-компульсивний розлад особистості (або ананкастний розлад особистості).   

Людина з ОКР використовує компульсивну та ритуалістичну поведінку для заспокоєння тривоги, тоді як людина з розладом особистості вважає такі дії логічними та правильними, необхідними. Так, за діагностичним та статистичним мануалом психічних захворювань Американської психіатричної асоціації DSM-5, людині діагностують обсесивно-компульсивний розлад особистості за наявності чотирьох ознак зі списку:   

– Людина стурбована деталями, списками, правилами, порядком та організаційними моментами, що може навіть призводити до втрати головної суті завдання;

– Виявляє перфекціонізм, що заважає виконанню завдання (наприклад, не є здатною завершити проєкт через невідповідність власним високим вимогам);

– Надмірно віддана роботі, через що може жертвувати відпочинком та дружніми стосунками (за винятком причин, пов’язаних із фінансовими проблемами);

– Має негнучкі та тверді погляди на питання моралі, етики на цінностей (за винятком причин, пов’язаних із культурою чи релігією);

– Нездатна позбутися непотрібних предметів, навіть коли вони не мають суттєвої цінності;

– Неохоче доручає завдання іншим чи співпрацює з іншими, якщо вони, на її думку, роблять речі неправильно;

– Неохоче витрачає гроші на себе та на інших; може розглядати гроші як щось необхідне для накопичення на випадок катастрофи;

– Виявляє непохитність та надмірну наполегливість.  

Дуже важливо зазначити, що ви можете мати такі ознаки, бути перфекціоністами, проте це не обов’язково означатиме, що у вас розлад особистості. Такі діагнози можуть ставити тільки професіонали з огляду на вашу біографію, поведінку та адаптацію в суспільстві. Перфекціонізм взагалі є окремою цікавою темою для обговорення, адже він може бути присутнім окремо як одна з рис вашого характеру і не доходити до рівня розладу. Виявлення будь-яких розладів особистості – доволі складне завдання, адже зазвичай людина не відчуває дискомфорт, навіть якщо спричиняє його в інших.

Скрупульозність 

За визначенням дослідників Кріса Міллера та Даусона Геджеса, скрупульозність – це психологічний розлад, який насамперед характеризується патологічним відчуттям провини чи одержимістю, пов’язаною з моральними або релігійними проблемами, часто супроводжується ритуальністю та викликає велику тривогу та дезадаптацію. Вони вважають, що скрупульозність мусить мати власний статус розладу, проте деякі дослідники вважають скрупульозність підтипом ОКР. Також скрупульозність може бути частиною обсесивно-компульсивного розладу особистості. Наприклад, в будь-кого можуть з’явитись «грішні» думки, проте на них зазвичай просто намагаються не звертати увагу абощо. Проте для людей із скрупульозним ОКР відпустити таку думку буде складно. Вони будуть відчувати провину за те, що така думка з’явилась у них в голові, що вони могли образити бога, і намагатимуться «компенсувати» це молитвами або читанням релігійних текстів.   

Люди зі скрупульозністю зазвичай боїться образити бога, вчинити гріх, неправильно прочитати молитву або інтерпретувати релігійні вчення, неідеально дотриматися ритуалів. Наприклад, католик може переживати, що неправильно перехреститься, а єврей може переживати, що не носить тефілін ідеально посередині чола. Компульсіями можуть бути як надмірні молитви, постійні сповіді так і пошук заспокоєння в релігійних лідерів.   

Релігійна скрупульозність добре реагує на лікування ОКР антидепресантами (інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, наприклад, флуоксетин та кломіпрамін). Тобто люди приймали ці таблетки та позбувалася нав’язливої релігійної поведінки.

ОКР та релігія 

Нещодавно я подивилась лекцію професора зі Стенфорда, нейробіолога Роберта Сапольскі, про зв’язок між релігійними практиками і їх появою та біологією. Вона неймовірно цікава (посилання на лекцію тут). Сапольскі ставить цікаве питання: в який момент просто ритуал стає клінічним кейсом ОКР? Як я вже зазначила, зараз ми маємо чіткі критерії, проте в середньовіччі, наприклад, ритуальність сприймалась зовсім по-іншому.  

Майже будь-яка релігія сповнена правил, вона ідеально підходить людині, яка любить ритуальність. Пацієнти, які мають варіативні нав’язливі думки, також часто мають релігійні нав’язливі ідеї. Таким чином, релігія може бути однією з арен, де ОКР має змогу активно проявлятись. У 1907 році Зиґмунд Фройд першим відзначив подібність між релігійною та нав’язливо-компульсивною поведінкою, яку він назвав «приватною релігією людини». Пізніше деякі дослідники говорили про складнощі диференціації нормальної релігійної поведінки від ОКР у релігійних пацієнтів.   

За словами Сапольскі, одними з найуспішніших лідерів релігійних угрупувань були ті, хто добре вмів говорити та слухати, проте це також були люди, які добре вміли проводити ритуали. Найяскравішим прикладом, мабуть, буде ортодоксальний індуїзм. В індуїзмі є браміни – люди, які перетворюють своє життя на ритуал. Вони витрачають майже шість годин на день на очищення. Послідовно роблять всі ритуали, знаючи, яку руку, в якому порядку і як мити. Браміни мають спеціальні правила щодо того, куди їм лягати спати та що насамперед робити зранку. Наприклад, є спеціальний опис того, як треба стригти волосся та нігті. Скільки шматків їжі їсти на день, як дихати під час молитви. Все розписано до найменших деталей.   

Інший приклад – ортодоксальний юдаїзм. У ортодоксальних євреїв існує неймовірна кількість правил щодо приготування їжі (кашрут). Згідно з кашрутом, дозволено вживати лише певні види тварин, риб та птахів; тварина повинна бути здоровою та вбитою за певними правилами; молочні та м’ясні продукти мають бути розділені. Існують навіть правила щодо підготовки ножа, яким буде вбито тварину на споживання.  Є правило щодо споживання, приготування та ритуалів очищення.  

Велику силу мають числа. В юдаїзмі число разів, які треба повторити молитву, має бути кратне 18. Серед інших магічних чисел – 365 (стільки днів в році, і стільки ж в Торі заповідей-заборон) і 248 (стільки, як вважали в середньовіччі, в тілі людини кісток; стільки ж заповідей-розпоряджень). За словами Сапольскі, самі числа набагато важливіші за правила, адже не всі правила розписані чітко, але важливо, що існує саме 365 речей, які не можна робити, і 248, які необхідно робити. Фіксація на значенні чисел схожа на таку, яка присутня в людей з ОКР.  

Дуже схожі правила існують в ортодоксальному ісламі. Правила щодо споживання їжі, щодо відвідування священних місць; як мити руки та як полоскати рот, починаючи з якої щоки. Все дуже детально, так само як це відбувається в голові людини з ОКР. Також в ісламі існують свої магічні числа: 7, 10, 70 та 100.   

А от в традиційному християнстві магічну силу має число 3. Наприклад, ми стикаємось з тим, що краще читати молитву три рази. В Біблії також часто трапляються числа 40,12,10. Як і в інших релігіях, в християнстві є свої правила щодо того, як заходити та виходити з церкви, як бути одягненими тощо.   

Сапольскі наголошує, що всіма цими прикладами він не намагається патологізувати наявні обряди та ритуали, радше демонструє їх ймовірне походження. Звісно, контекст матиме неймовірний ефект. Так, якщо у звичайному житті ви витрачаєте шість годин на те, щоб мити руки, це впливає на те, як ваше життя проходить, викликає дискомфорт. А коли ви миєте руки, бо це ваша робота – це зовсім інший контекст. В такому випадку вас поважають, ви отримуєте підтримку, статусність. Ба більше, є цілі професії, які пов’язані зі знанням ритуалів та правил. Так, наприклад, в православному християнстві платять гроші за те, щоб священники правильно молилися за певну людину щодня протягом сорока днів (до речі, знову бачимо число 40).   

Очевидно, що не вийде перемістити своє власне ОКР в інший контекст і почати відчувати себе краще, адже тривога нікуди не дінеться. Це важливо, адже за словами Сапольскі, «коли люди проводять обряди в релігійному контексті, це не для того, аби знизити власну тривогу, а для того, аби поділитись нею через простір і час з найбільшою кількістю людей. Взяти цю безіменну загрозу, дати їй ім’я та розіслати навколо. Разом зі списком інструкцій, правил та вказівок щодо того, що треба зробити, аби вона минула». Проте його теорія залишається доволі цікавою, адже дозволяє нам подивитись на ритуали зовсім по-іншому. Напрочуд велика кількість збігів між ритуалами в релігії та ритуалами, наявними у людей ОКР. Наприклад, фіксація на гігієні, приготуванні їжі, числах. На погляд Сапольскі, ймовірно, що люди, які створювали релігійні правила та ритуали, мали певні прояви ОКР – менші або більші. В момент кризи, коли необхідна поміч (релігійного) лідера, він з’являється та розповідає іншим про те, як йому вдається зменшити свій рівень тривоги. І якщо все складається, люди теж починають робити так, як і він. З плином часу ритуал приживається в суспільстві.

ОКР та життя

Наразі обсесивно-компульсивний розлад зазвичай рекомендують лікувати комплексно, використовуючи медикаменти (я вже згадувала антидепресанти – інгібітори зворотного захоплення серотоніну) та психотерапію. Рекомендовано працювати з пацієнтами в когнітивно-поведінковій психотерапії, яка вважається найбільш науково обґрунтованим психотерапевтичним підходом. Він фокусується на когнітивних викривленнях (наприклад, у сприйнятті клієнтом/пацієнтом якоїсь ситуації, їхніх думках, переконаннях і поглядах) та поведінці, покращенні емоційної регуляції та побудові стратегій для розв’язання поточних проблем. Якщо дуже просто, в цьому підході психотерапевт не копається в підсвідомому, а працює з наявними проблемами, характерними певному розладу/клієнту. Техніка, яка найчастіше використовується при роботі з ОКР – це експозиційна терапія (exposure therapy). Суть техніки полягає в експозиції пацієнта до джерела тривоги або її контексту за відсутності прямої небезпеки. Це допомагає пацієнтові подолати тривогу або стрес. Наприклад, якщо людина не може не помити п’ять разів руки перед тим, як виходити з квартири, психотерапевт спробує в контексті терапії вийти з клієнтом з квартири, не миючи руки. Клієнт при цьому може бути стривожений, проте, якщо спочатку вони все обговорять, тривога зменшиться, і клієнт зможе зробити перший крок. Так, переступивши через поріг квартири та побачивши, що нічого поганого не сталось, можна робити наступний крок. Терапевтичний ефект досягається, коли пацієнт протистоїть своїм страхам і відмовляється від застосування ритуалів або реакції уникнення (компульсій), які зазвичай використовує для зменшення стресу.  

На жаль, хоча психологічне або фармакологічне лікування часто призводить до зменшення симптомів ОКР та покращення якості життя, симптоми можуть зберігатися на помірному рівні навіть після повних курсів лікування, а повністю безсимптомні періоди є доволі рідкісними. Діти з ОКР мають розлад у зрілому віці, і приблизно в 40% є шанс на повторне виникнення симптомів. 

Посилання:

  1. Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5 (5 ed.). Washington: American Psychiatric Publishing. 2013. pp. 237–242.
  2. The National Institute of Mental Health (NIMH) (January 2016). "What is Obsessive-Compulsive Disorder (OCD)?". U.S. National Institutes of Health (NIH)
  3. Alevizos, Basil; Papageorgiou, Charalambos; Christodoulou, George N. (1 September 2004). "Obsessive-compulsive symptoms with olanzapine". The International Journal of Neuropsychopharmacology. 7 (3): 375–377
  4. Kulkarni, Gajanan; Narayanaswamy, Janardhanan C.; Math, Suresh Bada (1 January 2012). "Olanzapine induced de-novo obsessive compulsive disorder in a patient with schizophrenia". Indian Journal of Pharmacology. 44 (5): 649–650.
  5. Phillips KA, Stein DJ. Other obsessive-compulsive and related disorders in DSM-5. In: Phillips KA, Stein DJ, eds., Handbook on obsessive-compulsive and related disorders. Arlington, VA: American Psychiatric Association Publishing; 2015.
  6. Gluck, S. (2013, May 20). Substance, Medication Induced OCD and Related Disorders, HealthyPlace.
  7. Goodman, WK; Grice, DE; Lapidus, KA; Coffey, BJ (September 2014). "Obsessive-compulsive disorder". The Psychiatric Clinics of North America. 37 (3): 257–267.
  8. George H. Muller; Danny W. Scott; Robert Warren Kirk; William H Miller Jr; Craig E. Griffin. Muller & Kirk's Small Animal Dermatology.
  9. Поширені прояви ОКР
  10. Як пандемія вплинула на поширення ОКР
  11. Gagne JP, Radomsky AS. Manipulating beliefs about losing control causes checking behaviour. Journal of Obsessive-Compulsive and Related Disorders. 2017;15:34-42.
  12. Що таке скрупульозність
  13. Scrupulosity: a unique subtype of obsessive-compulsive disorder. Greenberg D, Huppert JD. Curr Psychiatry Rep. 2010 Aug;12(4):282-9
  14. Коли релігійні практики стають ОКР
  15. he pharmacotherapy of moral or religious scrupulosity. B. Fallon, M. Liebowitz, +6 authors D. Sandberg Psychology, Medicine The Journal of clinical psychiatry 1990
  16. Зв'язок релігії та ОКР
  17. ОКР та юдаїзм
  18. Freud, S. (1959). Obsessive actions and religious practices. In The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, Volume IX (1906-1908): Jensen's ‘Gradiva’and Other Works (pp. 115-128).
  19. The influence of cultural factors on obsessive compulsive disorder: religious symptoms in a religious society. D. Greenberg, E. Witztum Psychology, Medicine The Israel journal of psychiatry and related sciences 1994
  20. Ритуали брамінів
  21. The National Institute of Mental Health (NIMH) (January 2016). "What is Obsessive-Compulsive Disorder (OCD)?". U.S. National Institutes of Health (NIH).
  22. Koran LM, Hanna GL, Hollander E, Nestadt G, Simpson HB (July 2007). "Practice guideline for the treatment of patients with obsessive-compulsive disorder". The American Journal of Psychiatry. 164 (7 Suppl): 5–53.
  23. Beck JS (2011), Cognitive behavior therapy: Basics and beyond (2nd ed.), New York, NY: The Guilford Press, pp. 19–20
  24. David D, Cristea I, Hofmann SG (29 January 2018). "Why Cognitive Behavioral Therapy Is the Current Gold Standard of Psychotherapy". Frontiers in Psychiatry.
  25. Geller, Daniel A.; March, John (January 2012). “Practice parameter for the assessment and treatment of children and adolescents with obsessive-compulsive disorder”. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry.
  26. Eddy KT, Dutra L, Bradley R, Westen D (2004). "A multidimensional meta-analysis of psychotherapy and pharmacotherapy for obsessive-compulsive disorder". Clin Psychol Rev. 24 (8): 1011–30.
  27. Eddy KT, Dutra L, Bradley R, Westen D (2004). "A multidimensional meta-analysis of psychotherapy and pharmacotherapy for obsessive-compulsive disorder". Clin Psychol Rev. 24 (8): 1011–30.
  28. Boileau, B (2011). "A review of obsessive-compulsive disorder in children and adolescents". Dialogues in Clinical Neuroscience. 13 (4): 401–411

0:00/0:00

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі