ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Блог — 15.04.20
    ТЕКСТ: Іван Кудін
    Ілюстрації: Вікторія Ходор
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Оподаткуй мене, якщо зможеш

    У XVIII сторіччі до нашої ери вавилонський цар Хаммурапі вперше законодавчо затвердив податки, і вони відразу стали невіддільною складовою держави. За кілька століть римляни оподаткували мило та публічні туалети, а їхні візантійські нащадки сплачували навіть за повітря. Ніщо не могло зупинити податки, доки не з’явилася криптовалюта.

    Перша криптовалюта, біткоїн (Bitcoin), з’явилася у 2009 році і спершу не привернула до себе великої уваги. Вони стала просто цікавою цифровою іграшкою. Так було до 2014 року, коли вартість біткоїна почала зростати неймовірними темпами. У розумінні мас з «іграшки» криптовалюта швидко перетворилася на «щось незрозуміле, але дуже дороге». Поступово біткоїном зацікавилися всі, особливо економісти та айтішники. Перші намагалися зрозуміти, від чого залежить вартість криптовалюти, другі зацікавилися механізмом її роботи. За кілька років стало зрозуміло, що криптовалюти найближчим часом нікуди не зникнуть. Їхній ринок зростав шаленими темпами, грошей крутилося дуже багато, але він зовсім не регулювався. І ось уряди передових країн нарешті почали сприймати його серйозно, адже оподаткування криптовалюти стало б потужним наповнювачем бюджетів. Однак було абсолютно незрозуміло, як законодавчо закріпити цей криптосвіт.

     

    У законодавстві кожної розвиненої країни є перелік понять, деякі з яких вважаються платіжним засобом і визнаються державою, а деякі – ні. Скоро виявилося, що криптовалюта, хоч і має окремі ознаки цих понять, не відповідає повністю жодному з них.

     

    Отже, не зрозуміло, як до неї ставитися. На цю проблему накладається ще одна: більша частина політиків, економістів, юристів (не тільки в Україні), неправильно розуміє, що таке криптовалюта. Тому ставлення до технології формується хаотично, закони не досконалі або їх взагалі немає. Ба більше, податки, які теоретично потрібно стягувати, на практиці часто не надходять до бюджету, або надходять у неповному обсязі через специфічну природу криптовалюти.

     

    Що ж робить цю технологію такою особливою? Почнімо з того, що Bitcoin, Lightcoin та інші – це так звані локальні валюти. Припустімо, ви з друзями домовилися розраховуватися горіхами. Горіх – локальна валюта, що має для вас цінність. За таким самим принципом велика спільнота людей погоджується, що криптовалюта – це цінність, і розраховується нею між собою.

     

    Тепер згадаймо основну ідею криптовалюти – відсутність центрального контрольного органу – банку або держави. Операції всередині мережі цілком анонімні й гарантуються її учасниками. Тож оподаткувати ці операції (наприклад, операцію переведення криптовалюти з одного гаманця на інший) майже неможливо.

     

    Неможливо оподаткувати й майнерів – людей, що підтверджують ці транзакції, отримуючи за це певну кількість криптовалюти, що також відбувається всередині мережі.

    Однак уряди багатьох країн світу вже створюють законодавчу базу для оподаткування криптогалузі. Наприклад, Нова Зеландія та ОАЕ визнали біткоїни цінними паперами, звідси й відповідне оподаткування. Уряд Самоа хоче визнати криптовалютні системи фінансовими організаціями, Центральний банк Аргентини має намір зберігати свої резерви у цифровій валюті (звісно, тільки частину), у Ботсвані й Беніні місцеве населення сплачує рахунки за допомогою криптомонет, в Австралії та Японії населення оплачує біткоїнами товари та послуги. До речі, Японія першою у світі визнала криптовалюти платіжним засобом, а у 2017 році взагалі скасувала сплату ПДВ за купівлю цифрових грошей. У Канаді стягують податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, податок на приріст капіталу за продаж криптовалюти. Росія і Венесуела прирівняли криптовалюти до власності. У 2018 році Аналітичний сайт HowMuch оприлюднив інформацію щодо операцій з криптовалютами країн світу:

     

    7 країн – є дозвіл, але є й обмеження;

    10 країн – діє заборона;

    130 країн – немає ніякої інформації;

    99 країн – залишаються нейтральними.

     

    Криптовалюта в Україні

     

    А як щодо України? Хоча, за неофіційними даними, наша країна вважається одним з лідерів галузі, на законодавчому рівні статус та обіг криптовалют досі не врегульовані.

     

    Учасники українського ринку криптовалют наразі грають за своїми правилами. Щоб ринок вийшов з тіні й запрацював, необхідно його врегулювати законодавчо. Тим паче, що Україна зобов’язалася перед FATFFATF, Financial Action Task Force on Money Laundering – міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей. провести фінансовий моніторинг у сфері криптовалют до червня 2020 року. Одним з основних питань стало оподаткування.

     

    Українські законотворці пропонують оподатковувати різницю між купівлею і продажем або обміном криптовалюти. Через анонімність користувачів робити це можливо тільки в момент обміну або купівлі товарів чи послуг. Пропонуються різні ставки податків, наприклад, 18% (податок на доходи фізичних осіб) та 1,5% військового збору. Щодо ПДВ питання залишається дуже суперечливим: з одного боку, Україна не є членом ЄС, а з іншого – прагне стати його частиною.

     

    Згідно з рішенням Суду Європейського Союзу, біткоїн вважається валютою, а не товаром, а з купівлі-продажу фіатних валютФіатні валюти – звичні засоби оплати: паперові купюри, гроші на банківських картах. не стягують ПДВ.

     

    Наприкінці 2019 року в Україні ухвалили новий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Закон набуває чинності 28 квітня 2020 року. Він повинен регулювати відносини між суб’єктами господарювання та державою щодо віртуальних активів.

     

    Варто придивитися до нього детальніше.

     

    Новий закон передбачає перевірки суб’єктів господарювання в разі проведення операцій на суму понад 30 тисяч гривень. Такі перевірки містять: ідентифікацію та верифікацію відправника/одержувача; визначення кінцевого бенефіціара юридичної особи відправника/одержувача; визначення мети та характеру ділових відносин.

     

    Інформація щодо фізичних осіб у межах ідентифікації/верифікації містить прізвище, ім’я та по батькові, відкритий ключ (адресу) у мережі блокчейн, а для юридичних осіб – повну назву та відкритий ключ. У разі проведення операцій з віртуальними активами за кордон на суму понад 30 тисяч гривень будуть збирати інформацію і про відправника (ініціатора, фізичну або юридичну особу), і про одержувача платежу.

     

    В інтерв’ю інформаційному порталу ForkLog автори закону розповіли, як він регулюватиме ринок криптовалют в Україні.1

     

    Відстежувати сумнівні транзакції, найімовірніше, будуть комерційні банки. Блокування криптоактивів відбудеться у разі підозрілої діяльності щодо відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, або надання недостовірної інформації під час першої верифікації, або ж якщо користувач оновив дані й не повідомив про це. Блокування буде здійснювати Держфінмоніторинг. Якщо Держфінмоніторинг одержить інформацію, що кошти отримані в результаті злочинної діяльності, буде проводитися спеціальне розслідування, результатом чого стане заблокування коштів. Вилучення криптовалюти буде можливим лише за рішенням суду.

     

    Це перекреслює весь сенс існування криптовалют. Нагадаємо, її основні принципи – це анонімність, відсутність контрольного органу тощо. Теоретично втручання держави можливе, але тільки зі згоди власника віртуального гаманця, тож наразі всі криптовалютні закони в Україні та світі базуються на  чесності громадян.

     

    Невеличкий приклад: Громадянин N, фізична особа, здійснив операцію з віртуальними активами на суму понад 30 тисяч гривень. Згідно з законом, держава зобов’язала його надати інформацію про себе (ПІБ), а також відкритий ключ блокчейну (біткоїн-адреси). Громадянин виявився чесним і надав інформацію. Але яка від цього користь? Перевірка побачить записи про його транзакції (записи про блоки транзакцій). Скільки монет додалося, на скільки поменшало. Можна розрахувати баланс. Але це все. Через те, що всі контрагенти (люди, з якими проводилися розрахунки) громадянина N – анонімні, більше ніякої інформації дізнатися не можна. Він і сам може не знати свого контрагента.

     

    Як же далі простежити ланцюжок? Теоретично це можливо. Згадайте, як слідчі доводять факт хабаря. Один з методів – мічені купюри. Так само можна відстежити ланцюжок, «помітивши» його. Але це все тільки теорія, і щоб довести її до практики потрібен час, команда професіоналів і відповідна техніка.

     

    Виникає запитання: а чи вигідно чесному громадянину N зберігати свої заощадження у біткоїнах? Адже є валюти, що забезпечують більшу анонімність.

     

    Анонімніший за біткоїн

     

    Одна з них – Manero. Її основна відмінність від біткоїна полягає у повній неможливості відстежити транзакції й ідентифікувати користувача. Ба більше, усі згадані правові норми не застосовні для Manero та подібних до неї криптовалют. На відміну від мережі біткоїна, де ваш публічний і приватний ключ – постійні, ключі у Manero – одноразові, тобто змінюються після кожної транзакції.

     

    Також у мережі використовується технологія так званого кільцевого підпису. Всі учасники мережі випадковим чином розбиваються на групи, або кільця. З кожного такого кільця довільно обирається учасник, який затверджує транзакцію своїм приватним ключем (тобто майнер).

     

    Разом ці дві особливості унеможливлюють відстежування транзакцій. Неможливо зрозуміти, хто саме підтверджував транзакцію, неможливо ідентифікувати отримувача та відправника, а надання публічного ключа не має сенсу, адже він скоро зміниться. До того ж у Manero є багато додаткових технологій, що надають безпеку та анонімність користувачам.

     

    Через високий рівень секретності в таких криптовалют є чимало супротивників. Вони наголошують на тому, що платформи можуть використовувати для незаконної діяльності, наприклад, фінансування тероризму.

     

    Та основна проблема Manero – у низькій капіталізації. Адже більшість людей використовує біткоїни, спільнота Manero значно менша.

     

    Отже, питання, чи існує ефективний механізм оподаткування криптовалют, залишається відкритим. Ця ситуація нагадує оподаткування готівки, яка зберігається «під матрацом», – теоретично можливо, але досі у світі ніхто не вирішив цю проблему. 

    ТЕКСТ: Іван Кудін
    Ілюстрації: Вікторія Ходор
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?