fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису
Наука — 30.09.20
ТЕКСТ: Куншт, INSCIENCE
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Опублікувати не можна перевірити: як писати про науку

Науковці знайшли ліки від раку! Вчені довели, що на Венері є життя! Мед лікує від застуди – дослідження!

 

Такі та силу-силенну схожих заголовків можна щодня прочитати у різних медіа. Але насправді ліків від раку досі немає, так само як і беззаперечних доказів життя на Венері. І, звісно, немає жодних вагомих підтверджень, що мед лікує застуду. 

 

У погоні за сенсацією медіа можуть надто часто перебільшувати або недочитувати факти, наукові дослідження тощо. Чи просто не мати достатньої компетенції, щоб глибоко проаналізувати певну тему. 

Помилятися і чогось не знати – це цілком нормально. Однак некоректна наукова інформація може дорого коштувати читачам (наприклад, якщо медіа пише про здоров’я). Тож щоб матеріал про науку вийшов якісним, потрібно добряче попрацювати. Як саме? INSCIENCE та Куншт у межах проєкту «Науковий метод» підготували швидкий чек-ліст для журналістів, який допоможе розібратися у дослідженні й зрозуміти, чи варто взагалі починати писати.

 

Ми підготували 10 запитань, які варто собі ставити, коли ви пишете про науку. На них можна відповісти «так» або «ні». За кожне «так» ставте собі один бал, за кожне «ні» – нуль.

 

А ще тут ви знайдете поради від провідних науковців та досвідчених наукових журналістів. 

 

Готові? Почнімо!

Запитання 1. Чи опубліковане це дослідження в авторитетному виданні?

 

«Коли журналіст шукає достовірність інформації, треба розуміти, що це за автор і що це за журнал. Для журналів це формальні чисельні показники важливості цього наукового журналу, які розраховуються щорічно, є impact-фактор. Цей impact-фактор показує, скільки в середньому цитують публікації в цьому журналі. Що вищий impact-фактор журналу, джерела, то краще», – коментує Наталія Лелюх, лікарка акушерка-гінекологиня, засновниця «Жіночого клубу Наталії Лелюх».

 

«У матеріалів на теми науки та медицини, зокрема COVID-19, мають бути авторитетні джерела інформації. Найкраще, якщо це статті, опубліковані в рецензованих наукових журналах. На кшталт Science, Nature, The Lancet, Plos One, The BMJ та інших», –  нагадує Анна Орєхова, співзасновниця та партнерка INSCIENCE.

 

«Стежте, щоб дослідження, на які ви посилаєтеся, були опубліковані в авторитетних та рецензованих виданнях. Science, Nature – авторитетні журнали, Вісник Козятинського університету – ні. Пам’ятайте, що не всі погляди рівнозначні. В цьому головна відмінність текстів про науку, медицину, здоров’я від, наприклад, текстів про політику», – додає співзасновник Куншт Кирило Бескоровайний.

Запитання 2. Чи можете ви дізнатися коментар експерта в галузі щодо нового дослідження?

 

«Я знаходжу експертів різними шляхами. Той, яким користуюся найчастіше і якому довіряю найбільше, — поради моїх знайомих науковців. З часом у наукового журналіста збирається база перевірених контактів, і це значно полегшує роботу. 

 

Інший метод, більш ризикований: знайти науковця для коментаря з сайту фахового інституту. Там зазвичай є перелік лабораторій із контактами співробітників, можна знайти фахівця на будь-яку тему. Та тут є підводні камені: незнайомі вчені можуть погано йти на контакт (через особисті причини, недовіру до ЗМІ, брак часу). Вони можуть дотримуватися “неортодоксальних” поглядів.

 

Я бачив інтерв’ю зі співробітником ядерного інституту, який серйозно розказував про холодний термоядерний синтез (сам він реальний спеціаліст із ядерної фізики). Такі інциденти неприємні й без хорошого бекґраунду їх важко “відловити”. Авторитет спікера завжди призводить до того, що інформація від нього сприймається менш критично», – радить Олег Фея, дослідник у Дрезденському інституті досліджень твердого тіла та матеріалознавства, науковий оглядач «Українського тижня».

 

Перевірених науковців та медичних експертів шукайте на платформі «Науковий метод» від INSCIENCE. 

Запитання 3. Це дослідження не критикував жоден з авторитетних вчених? 

 

«Те, що хтось написав пресреліз, не обов’язково означає, що робота справді хороша чи значна. Якщо ви вибрали новину, яка виглядає для вас цікавою, найкращий спосіб визначити, чи є це дуже важливим, — звернутися до кількох провідних науковців, які працюють у цій галузі. Шукайте вчених у Google Scholar або Scopus й запитайте їхню думку. Ба більше, попросіть цитати стосовно цього дослідження. 

 

Я завжди чесний з журналістами, коли вони звертаються до мене. Якщо робота погана, відмовляюся надати цитату. Пригадую лише один випадок, коли я пояснив журналістці, що наука, про яку її редакторка попросила написати, — це сміття. Але вона все ж написала статтю, бо редакторка наполягала на цьому.

 

Крім того, перевірте, що люди пишуть про цю роботу в соціальних мережах. Якщо стаття справді вагома, то буде якийсь чат про це. Якщо ні, хтось, ймовірно, опублікує скептичні коментарі або буде дуже мало переглядів чи лайків», – каже Юрій Гогоці, професор Дрексельського університету, доктор технічних наук.

Запитання 4. Чи проводилося це дослідження на достатній вибірці?

 

«Велика вибірка дослідження дуже сильно залежить від напрямку та цілі дослідження. Тому тут важко дати якусь конкретну пораду або число. Наведу приклад з астрономії. Наразі відкрито понад 900 000 астероїдів (насправді їх набагато більше). Астероїди мають класифікацію, яка базується на їхньому складі (наприклад,  кам’яні, металеві тощо). У 2013 році була опублікована досить важлива стаття, яка аналізувала кількість астероїдів певного класу залежно від їхньої відстані до сонця. У цій статті автори використали дані з приблизно 35 000 астероїдів, що становить близько 4% усіх відкритих астероїдів. Не думаю, що 4% можна назвати великою вибіркою. Проте наразі це єдина наявна вибірка, бо в нас немає даних про склад астероїдів що не належать до цих 35 000», – наголошує Катерина Францева, дослідниця Університету Ґронінґена. 

 

«Якщо йдеться про медичне дослідження — знайдіть там вибірку, тобто кількість людей, яким ввели ліки, та статистичну вірогідність. Якщо автори кажуть про чудодійний ефект своїх ліків, а вибірка — 50 людей, то сильно довіряти цьому не можна. Як із російською вакциною, до речі, вийшло. Або варто в тексті зазначити, що вчені провели дослідження усього на 50 пацієнтах, тому їхні результати ще мають бути перевірені на більших вибірках», – додає Олег Фея. 

Запитання 5. Чи були схожі дослідження, які підтверджують висновки нового? 

 

«Якщо ви не фахівець і не знаєте, з чого почати, перейдіть на один із сайтів з науковими сповіщеннями, як-от Eurika Alert або Science Daily. Вони розміщують підсумки досліджень у всіх галузях, використовуючи пресрелізи університетів, фінансувальних агентств чи журналів. Якщо вас цікавлять новини, наприклад, у галузі нанонауки, стежте за твітами Nature Nano та ACS Nano. Якщо вас цікавить хімія, підпишіться на твіттер ACS Central Science або Royal Society of Chemistry», – рекомендує Юрій Гогоці.

 

«Якщо часу більше — треба, наприклад, підготуватися до інтерв’ю — то можна почитати наукові огляди. Я гуглю їх через Google Scholar, за запитами на кшталт “coronavirus cure review”. Це огляди статей, написані професійними вченими. Їхні плюси: зібрано найважливіше за темою. У вступі є хороше введення у тематику: “Коронавірус з’явився у грудні 2019 в Ухані, захворювання має такі-то симптоми, наразі найкраще лікування — ось таке”. Це допомагає увійти в курс справи й знати бекґраунд теми. Мінуси таких review: вони часто сягають десятків сторінок і написані складною мовою», – нагадує Олег Фея.

Запитання 6. Чи є у науковця, який проводив дослідження, індекс Гірша?

 

«Індекс Гірша – це наукометричний показник, який говорить безпосередньо про дослідника і про число цитувань його публікацій. Що більший індекс Гірша, то правильніше джерело, з якого журналіст бере інформацію. Якщо індекс Гірша нуль, то бажано таких публікацій не робити», – говорить Наталія Лелюх.

 

Втім, Катерина Францева додає, що не варто опиратися лише на нього: «Порівняємо двох науковців: в одного індекс 3, а в іншого 1. Але при цьому перший науковець є автором 5 публікацій, 3 з яких процитовано по 3 рази, а інші 2 — по 1 разу, і тому його індекс дорівнює 3. А другий науковець є автором 5 публікацій, 1 з яких процитована 100 разів, а інші 4 — по 1 разу, і його індекс дорівнює 1. Чи це значить, що перший науковець досягнув більше, ніж інший? Не думаю. Також важливо зазначити, що у молодих науковців індекс буде нижчий просто тому, що в них набагато менше публікацій, але це зовсім не означає, що їхні статті не варті уваги».

Запитання 7. Це дослідження не суперечить думці наукової спільноти? 

 

«Коли ви пишете про науку, варто опиратися на науковий консенсус щодо теми, якщо він є (наприклад, еволюція, зміна клімату, ГМО). Прагнення створити баланс думок часто може стати результатом дезінформації, коли ви пишете про науку. Якщо консенсусу щодо теми немає, зазначте найпопулярніші точки зору, обов’язково вказуючи, що тема є дискусійною. Користуйтеся першоджерелами, а не поясненнями чи узагальненнями», – попереджає Кирило Бескоровайний. 

 

«У медицині важлива дотичність до баз даних доказової медицини. До таких належать Бібліотека Кокрейна, Medline, а також є медичний гугл PubMed. Ним треба вчитися користуватися, тому що там може зливатися всякий непотріб, як і у звичайному гуглі. Найголовніше — мати консультанта з кожної бази даних, чи то медицини, чи фізики квантових частинок чи інших наукових галузей. До таких консультантів можна звернутися та отримати інформацію щодо правильності чи неправильності тієї інформації, що ви намагаєтеся публікувати», – уточнює Наталія Лелюх.

Запитання 8. Чи можете ви дізнатися щось про авторів дослідження?

 

«Перш ніж написати незнайомому науковцю, я деякий час гуглю його попередні інтерв’ю. Наявність таких інтерв’ю дозволяє зрозуміти, чи він взагалі йде на контакт, чи буває так, що він розказує наукоподібну “маячню” поряд із цілком твердими науковими фактами», – розповідає Олег Фея.

Запитання 9. Чи описують наукове дослідження без зайвих емоцій?

 

«Найсильніші висновки – ті, що читач робить самостійно. Замість того, щоб дати власну оцінку, краще проілюструвати властивість за допомогою фактів та підвести читача до власних висновків. Замість “високотехнологічний”, “шедевр”, “позитивні зрушення” напишіть “отримав Нобелівську премію з…”, “став людиною року за версією Times”, “врятував 30000 людей” тощо», – радить Кирило Бескоровайний.

Запитання 10. Чи знаєте ви щось про тему наукового дослідження?

 

«Спершу я читаю Вікіпедію. В англомовній версії часто детально розібрані будь-які наукові теми, причому написано просто і зрозуміло. І там є посилання для глибшого занурення. До того ж Вікіпедія дозволить знайти переклади наукових термінів. Деякі з них перекладаються з англійської зовсім неочевидно. Тому я знаходжу статтю у Вікіпедії про цей термін, а потім дивлюся, що пишуть в українській чи російській версії. 

 

Якщо потрібно описати наукову статтю із незнайомої теми, варто звернути увагу на абстракт (коротко головні результати), на introduction — описання проблематики, на discussion та results — секції з основними здобутками авторів та їхніми роздумами щодо отриманих результатів. Непогано б також дивитися на methods — хоча там часто складно розібратися», – ділиться досвідом Олег Фея. 

 

«Розширюйте власний світогляд. З багатьох тем можна пройти швидкі курси (або подивитися тематичні відео) наприклад, на Khan Academy, Edera або Прометеусі, щоб оперувати базовими поняттями, наприклад, з фізики, хімії або біології. Звичайно, продивившись відео, ви не станете кандидатом наук, але, ймовірно, не зробите якийсь ляп на кшталт лікування вірусів антибіотиками», – рекомендує Кирило Бескоровайний.

***

 

Тепер порахуйте кількість балів.  

 

Як успіхи? Якщо ви набрали 8 балів або більше, то, найімовірніше, з вашою новиною все гаразд; 5-7 – попрацюйте над темою ще; а от якщо балів менше ніж 5, то навряд чи ваша тема вдала. Звісно, усюди є винятки, але це основні критерії, на які можна опиратися.

 

Нехай щастить із публікаціями! 

ТЕКСТ: Куншт, INSCIENCE
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Статті
Медицина
Інфекційні захворювання під час війни

Які інфекційні захворювання можуть загрожувати українцям, зокрема військовим, в умовах війни з росією? Розповідає лікар-інфекціоніст Федір Лапій.

Суспільство
П’ять міфів про українську вишивку

Довкола української вишивки є чимало легенд та не надто досліджених тверджень. Олександра Сторчай з Музею Івана Гончара розповіла про найпоширеніші помилки, які стосуються вишивки та вишитих сорочок.

Хімія
Як перевірити якість води у громаді

Забруднення водойм – ще один зі способів введення війни окупантами. Як розпізнати забруднення води та очистити її у побутових умовах?

Психологія
Як допомогти дитині навчатися, коли навколо війна

Як створити комфортні умови для навчання дітей в умовах війни? Розповідає психологиня Світлана Ройз.

Біологія
Замало чи забагато: як змінюється харчування через стрес?

З початку повномасштабної війни частина українців почала переїдати, частина – недоїдати. Що з цим робити і як стрес впливає на харчову поведінку?

Біологія
Як виспатися попри війну

Як покращити якість сну в різних умовах під час війни та чим небезпечна депривація сну? Розповідає біологиня Ольга Маслова.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: