ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Медицина — 11.07.19
    ТЕКСТ: Діана Анщук
    Ілюстрації: Unsplash
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Почитай мені

    Нездатність оволодіти навичками читання є вродженим розладом. Проте зрозумівши його фізіологію та знайшовши правильний підхід до подолання проблеми, людина, що страждає на дислексію, здатна значно покращити якість свого життя.

    Перед тим, як відправити дитину до першого класу, батьки намагаються вивчити з нею букви й навчити читати, і, якщо це не вдається, вони заспокоюють себе тим, що в школі її обов’язково всього навчать. Але буває, що і в школі дитина ніяк не може засвоїти читання і навіть у другому класі плутає букви, не може з’єднати їх у склади, склади – в слова. Навіть якщо їй і вдається прочитати уривок, то вона не розуміє прочитаного і не може переказати. І як би вчителі та батьки не билися, замість «корова» вона читає «ковора», а замість звуку «в» вперто говорить «з».

     

    Таке порушення називається дисле́ксія, і найчастіше її виявляють у дошкільному віці. Дислексія (з грецької «dys» – суфікс, що позначає розлад і «lexis» – «слово») – часткова нездатність до освоєння навичок читання, пов’язана з порушеннями функцій або недорозвиненням певних ділянок кори головного мозку. Згідно із сучасними уявленнями, дислексія розглядається як нейробіологічний розлад, значну роль в розвитку якого відіграють генетичні механізми. У більшості випадків дислексія поєднується з дисграфією – труднощами в оволодінні письмом, хоча в деяких випадках ці порушення трапляються й окремо.

     

    Дислексія – не новий і досить поширений розлад. Порушення читання і письма як характерну самостійну патологію мовленнєвої діяльності відзначали ще у ХІХ столітті в своїх роботах німецькі фізіологи Адольф Куссмауль і Освальд Беркган. Роботи, присвячені цьому порушенню у дітей, вперше опублікували в 1896 році англійські лікарі-окулісти Вільям Морґан та Джеймс Гіншельвуд у журналі The Lancet. У роботах останнього зазначалося, що порушення читання і письма можуть бути ізольованими відхиленнями, а не тільки симптомами розумової відсталості. Морґан спостерігав і описав труднощі з читанням і письмьом у чотирнадцятирічного хлопчика, здорового й інтелектуально розвиненого. У 1900 році були описані ще два подібні випадки. Автори, які вважали дислексію окремим порушенням, стверджували, що вона спричинена неповноцінністю оптичного сприйняття, порушенням зорових образів слів та окремих букв. У літературі утвердилося позначення цього недоліку «вроджена словесна сліпота» (з нім. – Wortblindheit). Морґан був одним із прихильників цієї теорії.

     

    Читання: типова функція мозку чи надскладний механізм?

     

    Насправді читання – складний психофізіологічний процес, в якому беруть участь не лише зоровий, а й слуховий та моторний аналізаториАналізатори – складні нервові механізми, що здійснюють сприйманяття й аналіз подразнень із зовнішнього і внутрішнього середовищ. Кожен аналізатор складається з рецепторів (органів чуття або вільних нервових закінченнь) , що сприймають подразнення, нервових волокон, які передають збудження від рецепторів до центральної нервової системи, а також в центр в корі головного мозку, в якому збудження перетворюється у відчуття.. Читання починається з розпізнавання графічних символів (літер або ієрогліфів) нейронами зорового аналізатора й трансформації отриманої інформації в кутовій звивині тім’яної частки мозку в іншу систему символів – усну мову. Далі в дію вступає сенсорний центр мовлення Верніке, що розташований у задніх відділах першої скроневої звивини і забезпечує розуміння акустичних аналогів графічних символів. Потім через дугоподібний пучок активується центр Брока, де відомості, що надійшли із зони Верніке, перетворюються на детальну програму артикуляції. Реалізація цієї програми здійснюється через активацію лицьової проекції моторної кори, що забезпечує рухи мімічних м’язів. Таким чином вголос або про себе промовляється прочитана інформація.

     

    Результати сучасних досліджень групи бельгійських вчених під керівництвом Барта Бутса з Левенського католицького університету (Katholieke Universiteit Leuven), опубліковані в грудневому випуску журналу Science, засвідчують порушення взаємозв’язків між описаними вище центрами у дислексиків. Ймовірними причинами є мутації в 6-й і 15-й хромосомах.

     

    У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10) дислексія представлена в розділі «Розлади психологічного розвитку» та категорії «Специфічні розлади шкільних навичок» під рубрикою F81.0 «Специфічний розлад читання». Дислексію зазвичай визначають як невідповідність між фактичним і очікуваним рівнем розвитку навичок читання/правопису з урахуванням хронологічного віку і загального показника інтелекту (IQ). Згідно з діагностичними критеріями МКХ 10, низькі показники читання і письма при дислексії не повинні бути пов’язані з відсутністю нормальних умов для навчання, розладами зору і слуху, перенесеною черепно-мозковою травмою та іншими неврологічними і психічними захворюваннями. У США дислексія визначена конкретніше. Це явище описане в останньому, п’ятому виданні Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disoders – DSM (Діагностичний і статистичний довідник ментальних розладів). Згідно з DSM-5, дислексія – це лише симптом, а не окреме захворювання, і належить до єдиної загальної категорії «Особливий розлад навчання».

     

    До інших симптомів розладів навчання належать дисграфія (нездатність оволодіти письмом) і дискалькулія (нездатність рахувати, розв’язувати математичні задачі, оперувати числами). Американська психіатрична асоціація виокремила чотири діагностичні критерії для специфічних розладів навчання: а) стійкість симптомів протягом щонайменше шести місяців, незважаючи на коригуючі втручання; б) порушення однієї або більше здібностей з негативним впливом на досягнення у школі; в) початок у шкільному віці, навіть якщо розлад може повністю проявитися пізніше; д) виключення розумової відсталості, ймовірності неповноцінного й неадекватного навчання, педагогічної занедбаності, незнання мови, що використовується для навчання, відсутність патологій з боку нервової і сенсорних систем.

    Які бувають типи дислексії?

     

    • Фонематична дислексія – труднощі з вимовою фонем. Людина постійно плутає дзвінкі і глухі, м’які і тверді, свистячі і шиплячі приголосні, голосні звуки, схожі за звучанням. А ще під час читання не може з’єднати букви в склади і читає по буквах, переставляє або «ковтає» їх.

     

    • Семантична дислексія – кожне слово під час читання сприймається окремо і не зв’язується з іншими словами, тому прочитаний текст сприймається неправильно.

     

    • Аграматична дислексія – читання із граматичними помилками: порушення в закінченнях, неправильне відмінювання слів, зміна у відмінкових закінченнях, роді, числі, часі.

     

    • Оптична дислексія – порушення у сприйнятті подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь, В-З.

     

    • Мнестична дислексія – порушення засвоєння відповідності букв та звуків.

     

    Діагностувати це захворювання досить складно. Доводиться проводити низку досліджень, зокрема пройти консультацію у логопеда для визначення розвитку усного мовлення, письма і читання. Спеціаліст вивчає розвиток дитини, особливості формування мови, стан мовного апарату, моторику, успішність учня серед однолітків. Потрібен також аналіз усного мовлення та письма. В усному мовленні оцінюється вимова звуків, фонематичне формуванняФонематичне формування об’єднує три поняття: фонематичне сприймання – процес впізнавання та розрізнення звуків мовлення; фонематичне уявлення – здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання, що дає змогу правильно використовувати звуки для розрізнення слів; фонематичний синтез – розумова операція, завдяки якій окремі звуки мовлення з’єднуються у слова., розвиток складової структури слова (тобто здатності розділяти і вимовляти склади в слові), розвиток лексико-граматичних засобів мови та зв’язності мовлення. Для аналізу письма потрібно виконати завдання різного типу: переписування текстів, диктант, самостійне письмо. У процесі читання аналізується темп, спосіб читання і розуміння тексту.

     

    Далі за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії та позитрон-емісійної томографії визначають щільність мозкової тканини в лівій скроневій частці головного мозку. За необхідності призначають додаткову консультація невролога та дослідження біоелектричної активності головного мозку – електроенцефалографію. Її проводять для аналізу фізіологічної зрілості і функційної активності мозку, діагностики на ранніх етапах відхилень в розвитку дитини. Це дослідження може супроводжуватися й ультразвуковим дослідженням мозку або ехоенцефалографією з метою виключення об’ємних патологічних процесів (набряк, абсцеси, гематоми, пухлини мозку) та аномалій розвитку головного мозку. Також можливий огляд офтальмолога з виконанням офтальмологічних тестових завдань і додаткова консультація психолога.

    Чи можливо позбутися дислексії?

     

    Поки науці невідомі способи відновлення нейрозв’язків між частинами мозку. Проте дислексія піддається корекції. Повністю позбутися вади неможливо, проте інші техніки читання можуть допомогти значно підвищити якість життя пацієнта з дислексією. Лікування залежить від типу розладу: за мнестичної дислексії роблять акцент на тренуванні пам’яті, за аграматичної – на зазубрюванні мовних норм. Батьки повинні розуміти, що діти з дислексією можуть вчитися нормально, але, ймовірно, їм потрібно робити це по-іншому. Навчання повинне бути індивідуальним і може містити, наприклад, моделювання букв і слів у глині чи пластиліні або інші тривимірні методи, здатні допомогти дитині навчитися складати букви у слова.

     

    У США в першому класі всі діти проходять тести на дислексію, також працюють програми допомоги таким дітям. У деяких штатах школам надається спеціальний співробітник – помічник для занять з дислексиками. Міністерство освіти та науки України зараз активно впроваджує інклюзивне навчання, у регіонах створюють інклюзивно-ресурсні центри. Була створена робоча група, що повинна опікуватися проблемами доступності освіти для дітей з дислексією.

     

    В середньому у світі кількість дислексиків коливається в межах від 5% до 10%. До дислексиків належали відомі вчені та творчі особистості, зокрема Ганс Крістіан Андерсен, Майкл Фарадей, Томас Едісон, Нікола Тесла, Пабло Пікассо, Кіану Рівз, Стів Джобс, Кіра Найтлі. Серед українців також багато людей, що страждають на дислексію.

     

    Багато хто вважає, що дислексію все-таки краще сприймати як особливість, аніж ваду. Серед прихильників такого погляду – вчителька біології з Дніпра Віра Собар, яка самостійно змогла впоратися з проблемою сина й надалі допомагає маленьким дислексикам, розробляючи індивідуальні корекційні програми. Коли Вірин син навчався у першому класі, вона помітила, що у нього є проблеми з вимовою, й одразу знайшла логопеда. Проте рік занять не змінив ситуації. Хлопчик, інтелектуально розвинений, і надалі не міг нормально писати і читати. Його переводили з класу в клас, ставили низькі бали просто за присутність на уроках та за хорошу поведінку. Поради логопеда багато читати і писати виявилися неефективними. Тоді, як турботлива мама і педагогиня, жінка вирішила взяти ситуацію у свої руки. Прочитавши купу літератури про дислексію, Віра почала шукати спеціалістів для сина. Оскільки таких не знайшлося, довелося складати корекційний курс самостійно.

     

    Після довгих пошуків виявилось, що зарадити біді може мультисенсорна методика. Вперше її описала італійська педагогиня, вчена і мислителька Марія Монтессорі у першій половині ХХ століття. У США вона з’явилась у 1920-1930 роках. Суть її проста – залучити максимум органів чуття. Головні для дислексика – тактильні рецептори пальців рук: на долонях багато рецепторів, і зона, яка відповідає за дотик, займає велику частину кори головного мозку. Тому дітям необхідно розвивати моторику – ліпити букви з глини, пластиліну, тіста, малювати на піску, складати літери з олівців, фломастерів, вирізати з паперу. Сформований тактильний образ літери підкріплюється акустичним образом, після утворення зв’язків між двома образами переходять до читання спочатку три-, а потім і чотири-, п’ятискладових слів.

     

    Жінка займалась із сином за цією методикою щодня по півгодини. Перші результати побачила через п’ять місяців роботи. Якщо раніше син робив по 30 помилок в диктанті, то після занять – вдвічі менше. Хоч за критеріями оцінювання, встановленими Міністерством освіти, хлопець і надалі отримував двійки, прогрес був відчутний. Система української освіти не враховує особливості навчання дислексиків, тому Віра вирішила вберегти сина від упереджень і насмішок. Хлопець закінчив школу екстерном, зараз із задоволенням освоює перукарство, продовжує розвиватися інтелектуально й емоційно.

     

    Ефективною є також методика, що ґрунтується на теорії Рональда Дейвіса. У 1980-ті роки американський інженер, бізнесмен, архітектор і скульптор Рональд Дейвіс, який сам з дитинства страждав від важкої форми дислексії, ширше окреслив і пояснив цю проблему, а також розробив систему її усунення в процесі навчання. На думку Дейвіса, у дітей з дислексією переважає візуальне мислення, вміння концентрувати свою увагу в них зводиться до мінімуму. Коли ці учні приходять до школи, площинне зображення букв і цифр їх дезорієнтує, вони втрачають контроль у навчанні і починають «відставати» від однолітків. Щоб краще зрозуміти природу дислексії, потрібно поглянути на знання мови як на дзеркало розумового процесу. Будь-яка мова складається з символів, а символи складаються з трьох частин: Як символ звучить? Що символ означає? Як символ виглядає?

     

    Орфографія – це лише компонент, який визначає видиму частину слова. Опановуючи ту частину методу Дейвіса, яка називається освоєнням символів, діти можуть впевнено розпізнавати слова в тексті, сприймати їх на слух і, як наслідок, – розуміти їх. Методика Рональда Дейвіса допомагає учням знайти ментальні інструменти і надалі самостійно визначати стан своєї дезорієнтації та коригувати її. Використовується методика у приватних школах Сполучених Штатів Америки для корекції важких випадків.

     

    Дислексію можна сприймати як ваду або ж як особливість. Головне – пам’ятати, що дислексія – не вирок, а рання діагностика і правильний підхід здатні допомоги людині адаптуватися до цього складного світу і мати повноцінне життя.

    ТЕКСТ: Діана Анщук
    Ілюстрації: Unsplash
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?