fbpx
ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І миттєво отримуй 9 електронних журналів Куншт у подарунок.

Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

Читати

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

Повідомлення успішно надіслано

Для пошуку
введіть назву запису

Комфортний офіс, ченці та Архімед

00:00
00:00
Промо — 22.05.21
ТЕКСТ: Олеся Павлишин
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
Ctrl+Enter.
Робота – не вовк: як створити офіс, комфортний для людей

Одного разу в будинку засновника компанії Salesforce Марка Беніоффа зупинився буддійський чернець Тхить Нят Хань зі ще 30 монахами. Беніофф вирішив показати своїм новим друзям офіси своєї фірми. За словами підприємця, ченці були шоковані. «Та ви тут увесь час тільки говорите й працюєте!» – вигукували вони. Зрештою, буддійським монахам вдалося переконати Беніоффа щось із цим вдіяти1. Тепер у нових офісах Salesforce на кожному поверсі є кімната для медитації, можна просто відкласти телефон у спеціально відведене місце і побути наодинці в тиші.

 

«Бездушні» офіси дедалі більше втрачають популярність, і натомість приходить людиноорієнтований дизайн.

 

Цей матеріал виходить за підтримки промислово-будівельної групи «Ковальська» – компанії, що є провідним виробником будівельних матеріалів в Україні та девелопером з 19-річним досвідом.

 

У 2020 році група вийшла на ринок офісної нерухомості. «Ковальська» стала співінвестором інноваційного парку UNIT.City та розпочала будівництво бізнес-парку Nuvo, що розташується у центрі столиці.

«Як я провів відпустку в Єгипті», «Моє ідеальне побачення в тіндері», «Кого вигнали у минулій серії “Холостяка”» – це не лише можливі заголовки лайфстайл-видань, а й теми, які можуть обговорювати у вас в офісі прямісінько над вухом, поки ви відчайдушно намагаєтеся зосередитися. Якщо ви працюєте в задушливому тісному сірому офісі за довгими столами з горою комп’ютерів поруч із ще кількома десятками колег, то, напевно, з вами траплялася схожа ситуація. Офіси часто облаштовують у місцях, не надто пристосованих для комфортної роботи: без природного світла, вентиляції та приватного простору для співробітників.

 

Американські та австралійські вчені порахували, що працівники втрачають близько 86 хвилин щодня, бо відволікаються на події довкола: від недоречних розмов до дивних офісних розіграшів2. Продуктивність через зайвий шум зменшується на 66%3.

 

Тим часом робочої взаємодії й «живого» обміну ідеями у відкритих просторах, на диво, менше. За підрахунками4 науковців із Гарварду, відкриті офіси переводять робоче спілкування в інтернет: на 70% зменшується взаємодія наживо, зате на 67% зростає користування електронною поштою.

 

Попри це, ідея відкритого офісу свого часу була дуже популярною, і кількість квадратних метрів на одного співробітника щороку суттєво зменшувалася5. Відповідно, рівень задоволення працівників своїм робочим місцем падав, і архітектори дедалі частіше шукали нові рішення, щоб людям було комфортно на роботі.

 

Ще й раптом гупнула пандемія коронавірусу – і тепер офісам доводиться пристосовуватися до дистанціювання співробітників. Тож вісім годин штовхати ліктем колегу за робочим місцем тепер не лише неприємно, а ще й небезпечно.

 

Звісно, комусь може бути до вподоби відкритий офіс, і за грамотного планування він теж буває комфортним – такі простори використовувалися в робочих приміщеннях століттями. Однак чимало сучасних опен-спейсів – це хороший приклад того, як оптимізація ресурсів здатна шкодити благополуччю працівників, якщо вірити опитуванням6. Втім зараз парадигма почала змінюватися.

Все як у людей

 

Роботодавці дедалі більше піклуються про психологічне здоров’я і комфорт своїх співробітників. Це не лише допомагає привабити найкращих спеціалістів, а й дозволяє покращити роботу тих, кого вже найняли. За даними ВООЗ7, світова економіка втрачає трильйон доларів через проблеми з депресією й тривожністю працівників та відповідним спадом продуктивності. Звертати увагу на людину та її потреби – не лише гуманно, але й вигідно. Звісно, причинами стресу й тривожності є не лише некомфортні офіси, а й інші умови праці: робочий графік, баланс між роботою та вільним часом, стосунки в команді. Однак перебування у зручному просторі – одна з важливих складових.

 

Так у багатьох сферах життя впроваджують людиноорієнтований дизайн. Він може стосуватися не тільки архітектури й інтер’єру8. У дуже широкому сенсі це організація процесів чи створення продуктів, які орієнтуються насамперед на те, щоб людині було зручно і приємно, з урахуванням її потреб.

 

Він базується на кількох доволі простих за суттю, але складніших за виконанням принципах. Насамперед перед тим, як щось створювати, варто зрозуміти, що людині потрібно. У випадку з плануванням офісу – усвідомлювати, які ситуації виникатимуть у цьому просторі та як люди почуватимуться у цих ситуаціях. Щоб втілити цей принцип, корисно спочатку дати людям вибір, а потім облаштувати простір залежно від їхніх уподобань. Ще краще – якщо його можна трансформувати, коли змінюються потреби.

 

Наприклад, в сучасному офісі є багато приміщень для різних потреб: окремі кабінети, відкриті простори, переговорні кімнати та місця для нарад9. А якщо потрібно відійти від галасливих колег і габарити робочого комп’ютера дозволяють, можна попрацювати деінде. Зокрема є подвір’я зі столами або просто робоче місце на одну людину, де можна зосередитися.

 

Таке різноманіття допомагає обрати комфортну зону для відповідного типу роботи: спілкуватися чи залишитися наодинці, зібрати свій відділ на нараду чи влаштувати велетенську зустріч для всієї фірми. Є місце для більш неформальних і для серйозних ділових подій.

 

До того ж усі приміщення в ідеальному людиноорієнтованому офісі можна пристосувати для своєї ситуації без зайвих зусиль. Потрібна дошка? Вона висувається з-за стіни. Хочете показати відео? Ось можливість транслювати на проєкторі. Замало місця за столом? То він же розкладається один порухом руки! Важливо враховувати якомога більшу кількість сценаріїв, за якими можуть розвиватися події. Так само можна облаштувати освітлення: щоб людина могла самостійно змінити його температуру і потужність. Температура освітлення – це те саме «тепле» і «холодне» світло, за яким ми обираємо лампи. На противагу температурі повітря, що вища температура світла, то холодніше воно. Холодне світло здається нам біло-блакитним, а тепле – жовтим.

 

З огляду на те, що співробітники зазвичай мають різні уявлення про персональний комфорт, їхні особисті робочі місця також можуть змінюватися за потреби. Тому набувають популярності столи зі змінною висотою (за такими можна працювати навіть стоячи) і так звані 3D-стільці10, які можна регулювати за нахилом «вперед-назад» чи «вліво-вправо».

 

Але часом потрібно вставати навіть із дуже ергономічних стільців, щоб зробити перерву.

Обід на траві

 

Час, коли співробітник не працює – теж важливий для продуктивності. Згадаймо хоча б історію про Архімеда11, який відкрив свій основний закон у ванній, і заразом нібито подарував людству переможний вигук «еврика».

 

Мозок Архімеда, ймовірно, тоді був у стані, який зараз називають mind wandering – блуканням думок. Це стан, коли ми перестаємо працювати над завданням і вже не зосереджуємося на чомусь конкретному, а просто «стрибаємо» від однієї думки до іншої. Бізнес-консультант і запрошений професор у Стенфорді Алекс Пан стверджує, що саме в такі моменти ми продукуємо найцікавіші ідеї12. Це приваблива теорія13, яку, втім, досі не підтвердили вчені14,15.

 

Зате відомо16, що людина не може надто довго концентруватися. Вже після 10-15 хвилин напруженої роботи увага потрохи починає зменшуватися. І щоб виконувати завдання продуктивно раз за разом, доводиться відпочивати. Для своєчасного чергування відпочинку й роботи є безліч технік і додатків. Ви могли чути про одну з найпоширеніших – Pomodoro (25-хвилинні інтервали роботи з короткими перервами)17.

 

Тому, за можливості, в офісі треба забезпечити достатньо місця для того, щоб працівники могли на кілька чи кількадесят хвилин відволіктися від роботи. Великі техкомпанії, як-от Google чи Facebook, розбудовують довкола цілу інфраструктуру, щоб співробітники мали під рукою все, що їм необхідно. Це можуть бути такі «кімнати тиші», як у Salesforce, місця для рухливих ігор, їдальні, куточки з красивим краєвидом. Зелені зони – парки чи сквери – теж чудове місце, аби відволіктися.

 

Загалом зелень і, так би мовити, єднання з природою – сьогодні популярний напрям у побудові житла й офісів. Цей тренд отримав назву biophilic design. Він передбачає18 використання натуральних матеріалів та рослин, повторення природних ландшафтів – такі собі сучасні висячі сади Семіраміди. Має бути відчуття простору, свіже повітря, симуляція природного світла і геометрія, яка повторює природні форми.

 

Наприклад, у тому самому офісі Salesforce є килими, які імітують гальку і траву19. «Трав’яна» частина килима розташована під робочими місцями працівників, а «галькова» доріжка – там, де зазвичай ходять люди. Схожими принципами послуговувалися в компанії Adobe20, головний офіс якої встелений зеленими килимами. Його стеля покрита дерев’яними балками, а столи і стільці вироблені зі світлого дерева.

 

Є гіпотеза21, що «природний» дизайн підвищує продуктивність і самопочуття працівників. «Біофільна гіпотеза» передбачає, що людина має вроджену тенденцію шукати зв’язок з природою та іншими формами життя. У природничу науку цей термін ввів біолог Едвард Вілсон22, який припустив, що прихильність людей до інших форм життя, зокрема рослин і тварин, може бути «закладена» генетично. Природи бракує в реальному житті «білих комірців», тому, якщо вірити принципам біофільного дизайну, потрібно впроваджувати її елементи у міські простори. Згідно з аналізом23 вчених з Університету Суррея, є підстави говорити про позитивний вплив рослин та натуральних матеріалів на самопочуття людей.

 

Але повернення до природи поєднується з величезним потоком інновацій.

Наші машини нас бережуть

 

Щоб пристосувати офіс до працівників, треба розуміти, як вони поводяться. Раніше про це можна було дізнатися хіба завдяки опитуванням (які можуть бути не дуже об’єктивними) чи камерам спостереження (які можуть бути не дуже етичними). Але зараз, в еру великих даних, легше зібрати об’єктивну інформацію.

 

За допомогою машинного навчання та аналітики можна отримати дані про поведінку працівників, стилі роботи та графіки. Це має допомогти оптимально використовувати простір. Наприклад, є датчики для сидінь, які визначають, скільки люди їх використовують24. Завдяки цьому можна дізнатися, які місця використовують більше, а які – менше, пошукати причину і змінити конфігурацію простору, якщо потрібно.

 

Так, якщо певну зону відпочинку чи конференц-зал використовують мало, то варто замислитися: можливо, він надто далеко розташований або там неприємно перебувати. Дані від працівників можуть проаналізувати нейронні мережі, що дасть більш цілісну картину того, чи комфортно людям в офісі. Звісно, такими даними не варто зловживати, стежачи за кожним кроком конкретного працівника. Тож краще притримати свого внутрішнього «великого брата» й дозволити працівникам мати персональний простір.

 

Та це лише невелика частка того, що можна зробити з даними. У Сінгапурі є значно масштабніший проєкт SinBerBEST25, який реалізовують вчені з Каліфорнійського університету в Берклі. Вони використовують великі дані, аби зробити будівлі енергоефективними, а життя людей – зручнішим.

 

Наприклад, дослідники з’ясовують оптимальну температуру, за якої люди почувають себе комфортно, і вимірюють вплив зміни температури на продуктивність і самопочуття працівників. Люди носили26 спеціальні пристрої, що визначали їхні життєві показники, зокрема температуру тіла, серцебиття. Так само спеціальні сенсори вимірювали температуру зовні.

 

За допомогою цього та інших досліджень науковці зокрема визначили, що підвищення заданої температури, яку треба підтримувати в будівлі, може позитивно вплинути на енергоефективність у теплому й вологому кліматі27. А якщо людям надто спекотно, краще дати їм персональні вентилятори.

 

SinBerBEST триватиме до 2022 року, тому, ймовірно, проєкт ще надасть безліч корисної інформації.

 

Люди різні, тому не існує одного стандарту офісного комфорту28. Втім огляд літератури29 з цієї теми показав: зв’язок між зручністю і продуктивністю – цілком імовірний. Саме тому варто створювати робочі місця, які можна легко змінювати, доповнювати і покращувати. За комплексного підходу (разом зі здоровими робочими стосунками, адекватним графіком) у такому просторі працівники не лише будуть щасливішими, а й приноситимуть ще більше здобутків для компанії.

Цей матеріал виходить за підтримки промислово-будівельної групи «Ковальська» – компанії, що є провідним виробником будівельних матеріалів в Україні та девелопером жтлової та офісної нерухомості з 19-річним досвідом.

ТЕКСТ: Олеся Павлишин
Ілюстрації: Каталіна Маєвська
Посилання
Статті