Як жінки написали перший комп’ютерний код, як Марґарет Гамільтон врятувала команду «Аполон-11» на Місяці та скільки жінок в NASA сьогодні.

Ліза Майтнер – фізикиня, яка ніколи не втрачала людяність. Вона – одна з тих, хто відкрив ядерний синтез, але відмовився від участі в Мангеттенському проекті.

Розалінд зробила перше зображення ДНК, що допомогло Ватсону та Кріку відкрити її спіральну структуру. Подкаст про науковий доробок Франклін і те, як науковиця долала перешкоди на своєму шляху.

Вона – перша жінка, яка отримала Нобелівську премію. Марія Кюрі назвала один із відкритих елементів на честь своєї батьківщини. Та цьому передувало багато подій.

Коли Владислав Галімський писав картину «В місячну ніч» до підкорення космосу навряд підходили серйозно, але про Місяць уже щось знали. А що було потім? Розповідає співробітник НАСА Дорж Бату.

Микола Пимоненко, «Жниця»,1889 рік: дівчина радо посміхається, тримаючи у руках сніп пшениці. Люди займалися генною інженерією тисячі років. Але ми дійшли до ГМО та методу CRISPR? Відповідає біолог Алла Ємець. 

Гаврило Васько «Портрет Бориса Томари». Віктор Досенко пояснює як ми розрізняємо кольори та бачимо світло.

Ікона «Різдво Христове», 1729 рік. Таїнство народження і життя – ці секрети сьогодні відкриті. Ми напевне знаємо: все це виникло з однієї клітини. Як це можливо? Розповідає біологиня Ольга Маслова.

Всеволод Максимович написав картину «Поцілунок» у 1913 році, і майстерно відобразив пристрать, близкість, радість дотику... Які ж процеси відбуваються у мозку, коли ми закохуємося? Коментує біологиня Оксана Півень.

Картина «Козак Мамай» знайома ще зі шкільних підручників. Старовинний інструмент видає чудові звуки, але як так сталося, що ми можемо ними насолоджуватися? Що таке звук? Відповідає фізик Антон Сененко.

Володимир Орловський створив картину «Жнива» у 1882 році. Над полем нависли важкі хмари, крізь які ледь помітно блакитне небо. Хвилиночку, а чому ми бачимо небо блакитним? Пояснює астрофізикиня Дар'я Добричева.