ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Космос — 28.10.21
    ТЕКСТ: Олеся Павлишин
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Понад горами лине пісня ця: інтерв’ю з Себастьяном Собєрські

    Чи можна змусити космос зазвучати? Саме це й робить польський астроном Себастьян Собєрскі. Разом із двома колегами-митцями він створив проєкт «Voices of the Cosmos» («Звуки космосу»), який поєднує астрономію та музику. Вони записують радіосигнали від космічних об’єктів і перетворюють їх на справжнє мистецтво! «Куншт» поговорив із паном Себастьяном про радіоастрономію, музику та багато іншого. 

     

    Цей матеріал створений спільно з фестивалем аудіовізуального мистецтва «Тетраматика», який відбувається у Львові. 

    Чому ви вирішили створити «Voices of the Cosmos»?

     

    Ідея проєкту з’явилася у 2009 році. Це був дуже особливий рік – міжнародний рік астрономії. Його святкували в усьому світі, особливо у польському містечку Ґрудзьондзі, де розташований планетарій і обсерваторія імені Миколая Коперника. Я зараз тут працюю. У 2009 році ми також долучилися до цього святкування – протягом року організували понад 50 подій про астрономію. Не лише лекції, вечірні астрономічні спостереження зоряного неба, але й мистецькі події, виставки та концерти, що проходили під куполом планетарію. Ці події були дуже популярними. Тоді ми провели два особливі концерти. В Ґрудзьондз із Торуня приїхали Рафал Іванські і Войцех Зенба й чудово виступили. Разом з ними я почав думати про спільний проєкт – у планетарії ця експериментальна електроакустична музика звучала фантастично. Це і стало початком «Voices of the Cosmos». 

     

    У 2011 році ми почали продавати наш перший CD-альбом. Відкриття проєкту відбулося в особливому місці – біля найбільшого радіотелескопа в Польщі в Університетському центрі Миколая Коперника. Велика тарілка була нашим екраном. Ми показували на ній своє презентаційне відео й музику. Це був прекрасний початок.

     

    Усе це стало можливим завдяки тому, що я працюю в планетарії в Ґрудзьондзі й також у Торуні. Я займаюся спостереженнями за допомогою великих радіотелескопів.

     

    Ваші двоє колег – науковці чи митці?

     

    Мої колеги – митці. Сам я більше науковець, ніж митець. Наш проєкт «Звуки космосу» – це поєднання мистецтва та науки, астрономії та музики. Для цього я записую радіосигнали, використовуючи радіотелескоп RT-32, один з найбільших у Торуні. Також я збираю записи з інших радіотелескопів. В інтернеті їх чимало – мої колеги викладають записи трансформованих радіохвиль від різних об’єктів глибокого космосу. 

     

    Ми приймаємо електромагнітні хвилі з космосу. Радіосигнал – це електричний струм, який дуже швидко рухається. Спеціальний приймач це фіксує і переводить його у звуки.

     

    І це чудово, тому що люди, які слухають нашу музику, можуть почати цікавиться астрономією. І навпаки: ті, хто захоплюється астрономією, починають слухати нашу музику. До того ж це аудіовізуальний проєкт: під час концертів ми показуємо відео, які супроводжують кожну пісню та демонструють використані об’єкти радіосигналів.

     

    Ви записуєте сигнали лише з радіотелескопів чи з інших телескопів також?

     

    Спочатку ми збирали космічні сигнали з радіотелескопів. Але зараз ми розширили наш проєкт. Тепер ми використовуємо не лише радіосигнали, а й інколи соніфікації. У нас багато астрономічних даних, які можна переробити для створення певних звукових хвиль. Наприклад, під час наших концертів ми використовуємо сигнали з орбітального телескопа «Кеплер». Він збирає дані про більш як мільйон зірок і шукає екзопланети. Сьогодні нам відомо про понад чотири тисячі екзопланет, але це лише спостереження оптичних сигналів. Тому виникає те, що ми в астрономії називаємо кривою блиску. Оскільки це оптичні сигнали, то ми можемо створювати звуки на основі цієї кривої блиску. Ось що означають соніфікації – озвученням даних, тобто завдяки ним ви можете «почути» планету. (Прикладом озвучення даних також може бути перетворення на звук зміни яскравості зірки, що вибухає. Він спершу стає гучнішим, а потім повільно стишується, коли зменшується вибухова хвиля. – прим. ред.)

     

    Під час концертів, коли це можливо, я проводжу короткі лекції. Це залежить від тривалості концерту й місця проведення. Інколи ми виступаємо 15 хвилин, інколи півгодини. Коли є час, то я, так би мовити, розповідаю, як розуміти нашу музику.

     

    Дані про які об’єкти ви зазвичай збираєте?

     

    Про різні об’єкти. Насамперед потрібно знати, що радіохвилі від космічних об’єктів – дуже слабкі, якщо порівнювати їх, наприклад, із сигналами від мобільних телефонів. Проведемо мисленнєвий експеримент. Помістимо мобільний телефон на поверхню Місяця, відстань від якого до Землі приблизно 400 тисяч кілометрів. Якщо спостерігати за електромагнітним сигналом із Землі, то він буде найсильнішим сигналом у небі. Тобто сигнал від мобільного телефона з Місяця, який фіксують на Землі, сильніший, ніж радіохвилі від Сонця. Отож розвиток нашої цивілізації призводить до масштабного радіозабруднення. І ці забруднення слід якось відфільтровувати. Наприклад, найкращим місцем для облаштування радіообсерваторії є частина Місяця, яка непомітна з Землі, «темна сторона». Але, певно, у такому місці складно працювати. Тож ми досі обмежені у способах такого фільтрування.

     

    Повернуся до вашого запитання. Сильні джерела радіохвиль близькі до Землі. Через магнітосферу Землі, яка поєднана з магнітосферою Сонця й сонячним вітром, з’являються сильні сигнали. Сюди належать, наприклад, сигнали від полярного сяйва. Іншими цікавими джерелами радіохвиль є галактичні об’єкти, зокрема пульсари. Ми знаємо сотні пульсарів. Від кожного пульсара надходить випромінювання у вигляді імпульсів – сплесків, що повторюються з різною періодичністю. Нам цікаві такі сигнали, особливо тому, що в них стабільна періодичність. Сигнали від пульсарів могли б слугувати космічним годинником, і також їх можна використовувати для компонування музики. Ще ми використовуємо радіосигнали, які ми називаємо транзієнтними. Це дуже дивні сигнали, бо вони ніколи не повторюються. Також сьогодні астрономи спостерігають швидкі радіоімпульси (FRB). Можливо, їх випромінюють певні пульсари. Але наразі ми не знаємо механізму утворення цих радіоімпульсів.

    А який об’єкт радіосигналів ваш улюблений?

     

    Мабуть, електрони, що намагаються «втекти» від гравітації Сонця. Але через сильне магнітне поле довкола Сонця, нашої денної зорі, ця «втеча» неможлива. Коли електрони сповільнюються, вони випромінюють дуже сильний радіосигнал. Це фантастичний сигнал, який неможливо з чимось порівняти.

     

    Ви записуєте ці сигнали один раз, а потім постійно використовуєте чи робите це регулярно?

     

    Так, ми записуємо їх раз, зокрема через інтерференцію хвиль, певні перешкоди. Десять років тому ми спостерігали пульсари в Півніце й у Торуні дуже часто. Але зараз ми не можемо перезаписати те, що зафіксували десять років тому, у такий самий спосіб через перешкоди, які заважають отримувати чіткий сигнал. Це Wi-Fi, мобільні телефони, мікрохвильові печі – усі сигнали, що продукує наша цивілізація. Це також 5G, 6G, 7G. Усі ці сигнали створюють радіошум, який сильніший, ніж сигнали, що надходять від космічних радіоджерел.

     

    Чи можна якось боротися з цими перешкодами, зменшити їхню кількість чи зробити менш помітними?

     

    Так, є кілька рішень. Можна використовувати дуже вузькі смугові фільтри. Це перший спосіб. Другий – можна використовувати під час спостережень не один радіотелескоп, а мережу радіотелескопів. Ми так і робимо. Телескоп у Торуні підєднаний до VLBI (Very Long Baseline Interferometry). Він є частиною глобальної мережі Європейської РНДБ-мережі (European VLBI Network, EVN). Коли у вас є інтерферометр і мережа радіотелескопів і коли в одній обсерваторії відбувається інтереференція хвиль, то в інших обсерваторіях ці перешкоди вже будуть помітними. Ось так можна усунути такі перешкоди.

     

    Наскільки я зрозуміла, ви зараз перебуваєте в турі, який присвячений 100-річчю Станіслава Лема. Чи вплинув цей письменник на вашу музику? Чому ви вирішили вшанувати його?

     

    Станіслав Лем – фантастичний візіонер, письменник, а також мрійник. Певно, без його книг я б ніколи не став астрономом, бо в початковій школі я почав читати його книжки. «Повернення з зірок» була моєю першою книжкою. Фантастична книжка. До цього я планував стати художником, але після неї почав думати про кар’єру астронома. Так і сталося. Звісно, він вплинув на мене. А також на моїх колег, вони теж читали його книжки, що вплинули на їхні мистецькі роботи.

     

    Гадаю, він вплинув на багатьох людей, що працюють на межі мистецтва та науки. Тож як проходить ваш тур? Хто ваша аудиторія?

     

    Ми виступаємо з концертами в різних місцях. Кожне місто трохи відрізняється. На минулих вихідних ми провели три концерти в західній частині Польщі. Наступний буде у Варшаві й Любліні – східній частині Польщі. У різних місцях різні люди. Але я думаю, що зв’язок між музикою та астрономією дарує всім цим людям однакові почуття. Це нас дуже тішить як авторів проєкту, бо після концертів люди починають запитувати нас про астрономію та музику. Вони хочуть дізнатися більше про те, як ми використовуємо сигнали в нашому проєкті. Це просто чудово, бо, думаю, що музика та космос можуть надихати людей.

     

    Отож ваша мета – зацікавити людей темою космосу?

     

    Саме так. Це дуже приємний досвід для мене. Я астроном і беру участь у проєкті, що поєднує музику та астрономію, мистецтво та науку. Це відкриває для мене неймовірну можливість зустрічати митців, а для митців це хороша можливість бачитися з науковцями. Це важлива частина нашого проєкту.

     

    Чи впливає ваша мистецька робота на вашу наукову діяльність?

     

    Я радіоастроном, мій основний науковий інтерес – залишки наднових у нашій галактиці. Використовуючи радіотелескоп у Торуні й один з найбільших радіотелескопів у світі, стометровий Еффельсберзький радіотелескоп, я зафіксував один з найбільш якісних сигналів від залишку наднової. Це дуже цікаво, бо ми не спостерігаємо достатньо за залишками наднових у нашій галактиці. Тому мої дані можуть допомогти пояснити, як ці залишки наднових зникають у галактичному середовищі. Такі спостереження можуть відкрити для нас можливість вивчення їхньої еволюції в нашій галактиці, а заразом і еволюції самої галактики.

     

    Вибух наднової – останній етап еволюції зорі, після цього вона помирає. Але це лише початок для нас. У нашій крові є залізо. І воно може утворюватися лише під час вибуху наднової. Тому ми можемо бути щасливими, що в нашій крові є частинки наднової.

     

    Проєкт «Звуки космосу» не вплинув на мої дослідження, але інколи я намагаюся вивчати нові речі, бо це може бути цікавим для нашого проєкту. Тому я стежу за роботою наших колег з обсерваторій. Вони роблять фантастичну роботу, яка може бути корисною для нашого проєкту. Науковці не чекають, що їхні напрацювання можуть використовувати для подібних мистецьких проєктів. Наприклад, мій друг, доктор Павел Волок працює в обсерваторії в Півніце, якраз там я працюю з радіотелескопом. Павел надав нам дані про формальдегіди. У нашій галактиці багато хмар формальдегідів, особливо довкола нових зір. І він зробив соніфікацію одного з таких джерел. Це фантастична соніфікація, ми використали її для нашого останнього CD.

    ТЕКСТ: Олеся Павлишин
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: