ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Спалах — 01.10.20
    ТЕКСТ: Діана Попфалуші
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Природа настільки очистилась?

    Більшість з нас бачили різні меми або принаймні чули фразу «Завдяки пандемії планета очистилась настільки, що…». У продовженні йшлося і про воду в каналах Венеції, і про повітря, яке через зупинку роботи заводів різко стало чистішим, а фото із супутників просто вражали, і про багато інших речей, які нібито доводили нам, що пандемія пішла на користь планеті. Заперечувати цей короткотривалий позитивний вплив для Землі, звісно, не будемо, проте не все так просто.

     

    За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», ми створюємо окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

    Почнімо з головного: хоч би якими фантастичними були ці поодинокі позитивні зміни, все одно ситуація на планеті кращою не стала. Без системних зрушень нічого у довгостроковій перспективі не може змінитися. Зменшення потужностей заводу та туристичного потоку на кілька місяців – це тільки ложка меду, яку додали до бочки дьогтю. І навіть якщо це не ложка, а цілий черпак, то він все одно не перетворить решту бочки на мед.

     

    Наскільки ж насправді ситуація на планеті «покращилась» під час карантину, пропонуємо дізнатись крізь призму сміття, себто через сферу поводження з відходами. 

     

    Щоб не бути голослівними, наведемо докази, які все ж заперечать «очищення природи». Так, це спойлер, але закликаємо вас читати статтю далі, бо буде цікаво. Цю інформацію ми збирали разом з колегами з ГО «Еколтава» та з соціологічної агенції «Фама» у межах проєкту «Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні» як під час польових досліджень, так і завдяки нашим іноземним партнер(к)ам, які ділились з нами своїми дослідженнями на тему відходів та пандемії. Проєкт виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється МФ «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. 

     

    Зрозуміти кореляцію «відходи-пандемія-карантин» нам допоможе вихідна гіпотеза: під час пандемії збільшилась кількість твердих побутових відходів на контейнерних майданчиках.

     

    На перший погляд, ця гіпотеза викликає запитання: як так трапилось, що попри закриття закладів громадського харчування, шкіл, садочків та інших освітніх установ, багатьох офісів та робочих місць, кількість відходів збільшилась? Однак заглибившись в особливості карантинних умов, ми знаходимо всі необхідні відповіді.

     

    Відбулося збільшення частки органічних відходів у складі твердих побутових відходів (ТПВ)

    Це зумовлено трьома причинами. Насамперед пізньою весною та влітку спостерігається сезонне збільшення кількості харчових (коричневих: очисток овочів, зіпсутих овочів, фруктів або страв) та садових (зелених: скошеної трави, опалого листя, дрібного гілля) відходів, що пов’язане з початком садово-польових робіт та першими врожаями. Частка органічних відходів у літній період у попередні роки становила до 42% чи навіть більше, якщо додати забруднені відходи паперу та картону. Такі результати отримала французька компанія Egis, яка у 2017 році на замовлення ЛКП «Зелене місто» проводила у Львові ґрунтовний аналіз морфології відходів.

     

    Проте вже цьогоріч аналіз морфології відходів прибудинкових контейнерів зі змішаними відходами провели активісти та активістки із ГО «Нуль відходів Львів» та «Еколтава» у Львові та Полтаві відповідно. Він показав, що частка органічних відходів сягає 65%.

     

    Оскільки аналіз здійснювали у серпні-вересні, коли карантинні обмеження були суттєво послаблені, можна припустити, що в такий самий період без протиепідемічних обмежень частка органічних відходів залишалася б такою самою високою.

     

    У квітні-травні 2020 року збільшення кількості харчових відходів було пов’язано з тим, що вбагато людей залишались вдома і, відповідно, готували більше страв. Тобто населення викидало більше очистків та зіпсутої їжі, ніж зазвичай. А на додачу, Великдень, який зазвичай в Україні святкують з пишним частуванням, припав цього року на 19 квітня.

     

    Також з початку карантинних обмежень почали діяти рекомендації щодо обов’язкового пакування овочів, фруктів, хліба та бакалії у поліетилен. Це ставало причиною пришвидшеного псування продуктів: у зв’язку з тим, що овочі та фрукти були у зав’язаних пакетах без доступу повітря, утворювався конденсат, який, потрапляючи знову на продукт у вигляді води, прискорював процеси псування. Особливо коли серед запакованих в один пакет овочів чи фруктів є принаймні один підіпсутий.1

     

    Тепер ще раз підкріпимо все даними: перевізник ТПВ у Львові, компанія «Грінера Україна», зазначає, що у житлових районах міста з початку карантинних обмежень кількість відходів зросла на 30%, водночас кількість органічних відходів збільшилась на 10%. Натомість у центральній частині міста кількість відходів скоротилась на 60%. На жаль, через відсутність сукупних даних про вивезення твердих побутових відходів зі Львова, ми не можемо сказати, як зміни у відсотковому співвідношенні кількості утворених відходів повпливали на загальну кількість того, що було врешті вивезено на полігони ТПВ. 

     

    У чому небезпека потрапляння органічних відходів на сміттєзвалища

     

    Утворення фільтрату. Фільтрат – рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів після захоронення ТПВ з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона. Органічні відходи (поряд із додатковим зволоженням через потрапляння на полігон поверхневого стоку, перетоком з водоносних горизонтів та біохімічним утворенням води) є одним з основних джерел вологи на полігонах, а залежно від сезону, їхня частка варіюється від 35% до 65%, і саме ця фракція сприяє утворенню фільтратів, реагуючи з іншими фракціями на полігоні ТПВ. Фільтрати характеризуються підвищеним рівнем кислотності (pH), високою концентрацією аміаку, нітратів, нітритів, фенолу, хлоридів, сульфатів, ціанідів, зокрема таких, що легко вивільняються, концентрацією важких металів.2 Відповідно, за відсутності належної системи очистки і відведення фільтратів, вони можуть просочуватись у ґрунт довкола та підземні води, несучи шкоду довкіллю. Саме тому важливо попереджати потрапляння цієї фракції на полігон.

     

    Утворення звалищного газу. Звалищний газ є природним побічним продуктом розкладання органічного матеріалу на звалищах. Складаєть він приблизно з 50% метану (основного компоненту природного газу), 50% діоксиду вуглецю (СО2) та невеликої кількості неметанових органічних сполук. Метан є потужним парниковим газом, який у 28–36 разів ефективніший за CO2 в уловлюванні тепла в атмосфері протягом 100-річного періоду, згідно з останнім звітом Міжурядової групи з питань зміни клімату.3 Полігони ТПВ є третім за величиною джерелом викидів метану, пов’язаних з людською діяльністю, у США. Частка звалищного газу становить приблизно 15,1% цих викидів у 2018 році.4 Саме метан є однією з найпоширеніших причин займання звалищ. На жаль, в Україні статистичних даних про викиди в атмосферу метану від полігонів ТПВ немає. Однак з огляду на те, що частка органічних відходів у складі твердих побутових відходів в США становить близько 28%,5 а в Україні вона вища, то й обсяги метану можуть бути також вищими. 

     

    Саме тому потрібно не викидати органіку до загального сміття, а впроваджувати заходи зі зменшення кількості харчових відходів та компостуванняКомпостування ‒ процес перетворення харчових та садових відходів на добриво.. Міністерство екології та природних ресурсів України визнало компостування органічних відходів важливим заходом, який покликаний пом’якшити вплив змін клімату на Україну в майбутньому.

     

    Більше упаковок

     

    Зі збільшенням тривалості карантину населення почало надавати перевагу напівфабрикатам та готовим, найчастіше – запакованим продуктам. Про це повідомляють представники та представниці сфери торгівлі, посилаючись на статистику обороту товарів торговельних мереж, і зазначають, що, швидше за все, така зміна поведінки пов’язана зі зниженням купівельної спроможності населення. Це дані з глибинних інтерв’ю у межах проєкту «Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні».

     

    Напівфабрикати найчастіше є дешевшими за необроблену їжу через незалежність від сезонності продукції та масштабування виробництв.6 Запровадження карантину з середини березня спровокувало ажіотажний попит на окремі продукти харчування – крупи, зокрема гречану, овочі порівняно довготривалого зберігання (зокрема картоплю) тощо. Зростання цін на останні могло також відображати зменшення пропозиції у великих містах через транспортні обмеження та заборону роботи оптових ринків.7 Відповідно, дедалі більше пластикового паковання потрапляло до загального смітника. Також пластик можна переробити, можете сказати ви. Так, є пластики, які піддаються переробці та є ресурсоцінними, але рідко в такі типи пакують вареники та інші напівфабрикати.

     

    Сортувальний лікбез: загалом існує 7 типів пластику. Ресурсоцінними є 2 (корки з пляшок) та 5 (пластикові контейнери для їжі) типи, менш охоче приймають типи 1 (ПЕТ-пляшка) та 4 (стрейч-плівка), не переробляються пластики типів 3 (нехарчовий пластик), 6 (одноразовий брудний посуд, спінений полістирол) та 7 («улюблений» тип пластику більшості виробників, означає «інше» і якраз у нього в 99,9% випадків будуть запаковані наші улюблені гречка та макарони; також саме з цього типу пластику виготовляють одноразовий посуд та прибори).

     

    Наші фаворити – кульочки – також не піддаються переробці і сміливо летять у загальний смітник (читай – на сусіднє до смітника дерево, у сусіднє місто чи країну). 

     

    Також кількість одноразового паковання збільшилася через популяризацію служб доставки як готової їжі, так і продуктових наборів із супермаркетів. Якщо з першими все і так зрозуміло, бо, на жаль, доставка їжі, якщо це не піца, автоматично дорівнює одноразовому посуду, який не переробиш, то других змусили смітити. Одним із перших розпоряджень Міністерства охорони здоров’я України, яке регулювало діяльність закладів торгівлі харчовими продуктами, стала вимога пакувати овочі, фрукти, інші товари на вагу в одноразові поліетиленові пакети. З міркувань безпеки. Ніби логічно, але жодних наукових обґрунтувань такого кроку у МОЗ на той час не було. І зараз нема. 

     

    Це рішення спричинили поспіх та поширений міф про те, що одноразове чи то запаковане у пластик одразу стає стерильним.

    Серед населення та бізнесів і далі побутує думка, що одноразовий пластик передає менше вірусних забруднень і не переносить збудників.

    Поширене та, на перший погляд, цілком логічне уявлення про одноразові речі. Принцип одноразового – «buy – use – waste» (з англ./укр. «купити – використати – викинути») дозволяє нам думати, що одноразові речі є безпечними. Основним обґрунтуванням, яке пропонують держави, міста та торговельні мережі, є гігієна. Стверджується, що пластикова упаковка захищає здоров’я населення, гарантуючи безпеку та герметичність вмісту. Крім того, викидання предметів відразу після використання захищає споживачів від зараження.8

     

    Правда ж полягає в тому, що жодне одноразове паковання не є повністю стерильним, і завжди допускається певний рівень забруднення поверхні продукту. Візьмемо, до прикладу, пластикову пляшку: її виготовляють на заводі, і за цикл  виготовлення вона рухається з точки А в точку Б і, врешті-решт, опиняється на піддоні, де її пакують для подальшого перевезення. Під час переміщення від резервуару з пластиковою масою до піддону завжди є ймовірність того, що десь на пляшку потрапить пил. І це стосується будь-якого типу паковання.

     

    Також, згідно з дослідженнями американських вчених з Каліфорнійського університету та Національного університету алергій та інфекційних захворювань, віруси SARS-CoV на пластиковій поверхні зберігаються довше, ніж на паперовій чи мідній. На міді вірус виживає протягом чотирьох годин, на папері – протягом 24, а от на пластиковій поверхні він може зберігатись і до 72 годин.9

     

    Федеральний інститут оцінювання ризиків (ФІОР, Німеччина) ще на початку карантину розробив рекомендації необхідних умов роботи в період пандемії для німецьких закладів громадського харчування. Серед них, зокрема, не було вимог до використання лише одноразового посуду у закладах харчування, як це було в Україні. Чому? Тому що приймались рекомендації не поспіхом на загальноприйнятій думці про стерильність, а ґрунтувались на результатах досліджень інших коронавірусів  SARS-CoV. Зокрема, як і всі оболонкові віруси, генетичний матеріал яких укладений у шар жиру (ліпідний шар), коронавіруси чутливі до речовин, що розчиняють жир, як-от спирти та поверхнево-активні речовини. Хоча конкретних даних щодо SARS-CoV-2 немає, ці речовини з великою ймовірністю можуть пошкодити вірусну поверхню та нейтралізувати вірус. Особливо якщо посуд миють і сушать у посудомийній машині за температури 60 градусів і вище. Відповідно, за достатньо ретельної обробки мийним засобом і дотриманням температури посуд є безпечним.

    Тому рішення пакувати все в одноразовий пластик не приносить нічого, окрім додаткового сміття на полігони та додаткових витрат для бізнесів.

    Також збільшення паковання було пов’язане зі збільшенням кількості замовлень онлайн та додаткових рекомендацій МОЗ щодо пакування цих відправлень у кілька шарів харчової плівки (спростування необхідності таких кроків дивись вище). 

     

    Під час карантину зачиненими були пункти прийому вторсировини, тож зменшилась її кількість, яку заготовляли представники неформального сектору (безпритульні, пенсіонери й пенсіонерки та люди з низьким доходом, які здають вторсировину, аби отримати додатковий заробіток) з прибудинкових контейнерів.

    У чому небезпека потрапляння пластикових відходів та змішаного паковання на сміттєзвалища? 

     

    1. Серед змішаних відходів, які потрапили на сміттєзвалища, часто трапляється і вторсировина, яку можна було б здати на переробку. Через захоронення ресурсоцінного пакування із кругообігу товарів вилучаються цінні ресурси, серед яких не лише деревина та метал, але полімери, які виготовляють із нафти, природного газу, сланців тощо. Останні з названих ресурсів є вичерпними, використовувати їх слід максимально ефективно.10

     

    2. Через контакт з органічними відходами на полігонах перешарована пластмасами органіка швидше нагрівається і повільніше пропускає вологу, що робить процес утворення фільтрату та звалищного газу інтенсивнішим.11

     

    3. Відбувається забруднення мікропластиком. Пластик є штучно створеним матеріалом, тому некоректно стверджувати, що він «розкладається» на звалищах протягом 100+ років. Коректно буде описати цей процес як деградація пластику. Вона триває щонайменше 20 років у середовищі звалища. Оскільки термоокислювальна деградація є переважним механізмом деградації на полігонах, обмежена доступність кисню затримує процес. 

     

    Однак інші особливості полігонів, як-от підвищена температура, рН та фізичне ущільнення є факторами, що сприяють пришвидшенню деградації пластмас. Грубо класифікувати результати процесу деградації пластмас можна на дві основні групи: мікропластик та макропластик. Мікропластик – це пластикові частинки, менші ніж п’ять міліметрів. Відповідно, пластикові шматки понад п’ять міліметрів вважаються макропластиками.12 Перебуваючи на поверхні полігону або пересуваючись разом з фільтратом, мікропластик може потрапляти у довкілля і створювати нові середовища існування для організмів і мікробної колонізації. Такі організми можуть захоплювати цілі екосистеми. 

     

    Другий негативний аспект – потрапляння мікропластику в організм ссавців та птахів, що може спричинити не лише дисфункції в організмі, а й навіть смерть. Цікаво, що мікропластик може передаватись від нижчих організмів на трофічному рівні до хижаків. 

     

    Третя небезпека – це токсичність. Пластмаси складаються з мономерів, добавок та інших інгредієнтів. Понад 50% пластмас мають у складі небезпечні мономери, добавки та побічні хімічні продукти, серед яких можна виокремити вінілхлорид і стирол, а також розчинники, барвники, пластифікатори, стабілізатори та антиамеланти. Ці речовини є канцерогенами та ендокринними дизрапторами.13  

     

    Також за період пандемії з’явився новий і доволі специфічний тип відходів, який можна умовно назвати відходами пандемії. До них належать одноразові засоби захисту (рукавички, маски та респіратори), антисептики та паковання від них, вологі серветки. Відповідно, планета настільки очистилась, що з часом із землі почали проростати недбало викинуті одноразові маски та рукавички. До речі, про рукавички. Носіння рукавичок у супермаркетах, транспорті та інших громадських місцях – взагалі непотрібна атракція та місцева ініціатива представників української влади. Носіння рукавичок необхідне лише тоді, коли вони вам необхідні з робочих міркувань (коли працюєте лікарями чи у відділі з кулінарією) або коли безпосередньо контактуєте з хворими особами.14

     

    Зі збільшенням попиту на антисептики зросло використання різних хімічних речовин, потрібних для їх виготовлення. По-перше, це сприяло збільшенню виробництва дезінфікувальних засобів, серед яких – хлор і його сполуки, галогени, окисники, феноли, спирти, альдегіди, кислоти, луги, барвники, солі важких металів. По-друге, підвищилась концентрація цих сполук у каналізації (через змивання водою як з рук вдома, так і дощовою водою після дезінфекції вулиць та контейнерів) та повітрі (через розпилювання). По-третє, це підвищились ціни на антисептики через загальний ажіотаж. Окремо стоїть питання використання певних хімічних речовин, які не завжди вказані на пакованні антисептика. 

     

    Збільшилось використання пластикової тари для розміщення антисептиків у супермаркетах, банках та різних установах. Не всі сортувальні станції та пункти прийому вторсировини приймають тару з-під антисептиків на переробку через можливу наявність там необлікованих та небезпечних хімічних речовин.

     

    Рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій не враховували вплив на довкілля рекомендованих протоколів. Крім того, вони були бездоказовими з точки зору ефективності запобігання поширенню коронавірусу. Це було радше для перестрахування. Комісія вимагала дотримання заходів, які спричинили додаткові витрати та забруднення довкілля й формували хибне відчуття безпеки в громадян:

    ‒ носіння масок на вулиці (дотримуючись соціальної дистанції);

    ‒ використання одноразових рукавичок (зокрема в супермаркетах);

    ‒ винятково одноразовий посуд у закладах харчування;

    ‒ заборона продажу незапакованих продуктів;

    ‒ дезінфекція сміттєвих контейнерів;

    ‒ миття та дезінфекція асфальту та зупинок громадського транспорту.

     

    Рекомендації МОЗ щодо потреби окремо збирати й передавати на утилізацію використані маски та рукавички від населення також не мають за собою жодної доказової бази. Якщо людина не контактна чи хвора, то потреби в утилізації таких засобів індивідуального захисту нема. 

     

    Що можна зробити? Якщо ви використовуєте одноразові засоби, поставте їх на триденний карантин у недоступне місце після застосування. За цей період вірус перестає бути активним, і маску можна викидати у загальний смітник. Також можете перейти на багаторазові маски. Вони дозволені для використання здоровим особам за умови, що їх будуть прати та/або дезінфікувати після кожного використання.

     

    Основні ж протиепідеміологічні заходи – це дотримуватись соціальної дистанції, ретельно мити руки з милом, не торкатись брудними руками слизових оболонок обличчя й носити маски у людних місцях, якщо таких не вдається уникнути.

     

    Тепер коротко підсумуємо. Вплив пандемії на загальний стан довкілля можна вважати негативним. У складі відходів збільшується органічна фракція, яка, потрапляючи на звалища, стає причиною вироблення метану. Через цей парниковий газ загораються полігони твердих побутових відходів і пришвидшуються зміни клімату. Також збільшилася частка паковання, яке не підлягає переробці. Так звані відходи пандемії також неможливо переробити, а в деяких випадках необхідно спеціально утилізувати (як-от медичні відходи з лікарень, де є хворі на COVID-19).

     

    Як потрібно було діяти, аби планета очистилась і залишалась такою і надалі? 

     

    1. Не ухвалювати рішення необдумано і поспіхом, не маючи для цього достатньої доказової бази та підґрунтя.

     

    2. Пропонувати громадянам та бізнесу нововведення, забезпечивши повну ланку поводження з тим чи іншим засобом. До прикладу, запроваджуючи обов’язкове носіння маски, населенню і бізнесу мали надати чіткі вказівки, як поводитись із використаною маскою.

     

    3. Координувати інформаційну роботу й надавати чітку, вичерпну та несуперечливу інформацію для населення. Приклад того, як робити не треба: МОЗ рекомендує маски збирати у поліетиленовий пакет, цей пакет ставити в інший пакет і не викидати до загального смітника, не пропонуючи варіантів, куди ці маски викидати (хоча немає потреби збирати і утилізовувати ці маски окремо), і пакувати всі продукти у супермаркетах в одноразове паковання. Натомість Міністерство регіонального розвитку пропонує насамперед працювати над зменшенням утворення відходів, відмовившись, зокрема, від того паковання, що не переробляється. Спостерігаючи, які різні меседжі виходять від найвищих органів влади, неважко зрозуміти, що ж твориться на нижчих рівнях.

     

    4. Продовжувати роздільний збір твердих побутових відходів і заохочувати населення до роздільного збору органічних відходів, що суттєво зменшить навантаження на полігони і справді допоможе нашій планеті.

     

     

    Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

    ТЕКСТ: Діана Попфалуші
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?